YouControl — сервіс перевірки контрагентів. Повне досьє на компанію доступне в індивідуальних тарифах.

Головна /

Каталог судових рішень

/

Суди Донецька область

/

Господарський суд Донецької області

Рішення № 2805327, 15.01.2009, Господарський суд Донецької області

Дата ухвалення

15.01.2009

Номер справи

20/232пд

Номер документу

2805327

Форма судочинства

Господарське

Компанії, зазначені в тексті судового документа

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.01.09 р. Справа № 20/232пд

Суддя господарського суду Донецької області Донець О.Є.

розглянуву відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Сервіс –Інвест”, м.Донецьк

до відповідача Маріупольського трамвайно-тролейбусного управління, м.Маріуполь

про врегулювання розбіжностей, що виникли під час укладення договору

За участю представників:

від позивача: Дашивець В.Г. – дов.

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Донецької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю „Сервіс –Інвест”, м.Донецьк, із позовом до Маріупольського трамвайно-тролейбусного управління, м.Маріуполь, про врегулювання розбіжностей, що виникли між сторонами при укладанні договору про постачання електричної енергії № 20043002 від 23.09.08 р. (далі-Договір), а саме умов п.3.1.2, п.3.2.3, розділу 6 Договору.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на безпідставне неприйняття відповідачем умов спірних пунктів Договору, на відповідність їх змісту вимогам діючого законодавства України, на приписи Господарського та Цивільного кодексів України, Закону України “Про природні монополії”, Закону України “Про електроенергетику”, Закону України “Про міський електротранспорт”, Правил користування електричною енергією (далі-Правила), на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

У письмових запереченнях від 10.12.08 р. № б/н відповідач зазначив, що заперечень проти змісту п.3.1.2 та п.3.2.3 Договору не має, отже предмет спору в цій частині позову, на думку відповідача, відсутній, що умови підпунктів 3 та 4 пункту 6.1.3 в редакції позивача не враховують певних положень Закону України “Про міський електротранспорт” та Правил, пропонував п.п.3 п.6.1.3 Договору викласти та прийняти у своїй редакції, а п.п.4 п.6.1.3 Договору – вилучити.

За клопотанням сторін строк вирішення спору продовжено в порядку ч.4 ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 02.12.08 р. до 10.12.08 р.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

23 вересня 2008 р. позивачем (Постачальник) та відповідачем (Споживач) підписано Договір. З боку відповідача Договір підписано з приміткою “З протоколом розбіжностей”.

23 вересня 2008 р. позивач направив на адресу відповідача два примірники Договору разом із додатками до Договору, що є його невід’ємними частинами.

Відповідач не погодився з окремими умовами Договору, у зв’язку з невідповідністю п.3.1.2, п.3.2.3 та розділу 6 Договору нормам діючого законодавства, а саме п.2 ст.18 Закону України “Про міський електротранспорт”, в якому вказано, що забороняється відключення об’єктів міського електричного транспорту від електропостачання під час пасажирських перевезень, за винятком усунення наслідків аварій у системах електропостачання. 26.09.2008 р. відповідач повернув позивачеві підписаний Договір та протокол розбіжностей для узгодження окремих умов цього Договору, що підтверджується супроводжувальним листом вх.№ 09-7208 від 26.09.2008 р. та викопіюванням з книги обліку вхідної документації.

У зв’язку з тим, що умови п.3.1.2, п.3.2.3 та розділ 6 Договору сторонами не було узгоджено, позивач направив відповідачеві протокол узгодження розбіжностей, що підтверджується супроводжувальним листом № 08-04/4650 від 09.10.2008 р., в якому була запропонована узгоджена редакція з урахуванням особливостей п.2 ст.18 Закону України “Про міський електричний транспорт” та з додержанням вимог типового Договору про постачання електричної енергії.

Доказів прикінцевого та безумовного узгодження сторонами вищезазначених спірних пунктів Договору, а саме – підписаного уповноваженими представниками сторін протоколу узгодження цих розбіжностей, листів, телеграм тощо суду не надано.

За даних обставин позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відповідач позову не визнав з мотивів, викладених у письмових запереченнях від 10.12.08 р. № б/н.

Згідно із ст.4-2) Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.4-3) зазначеного кодексу, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.43 зазначеного кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно із частиною першою статті 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Частиною шостою зазначеної статті передбачено, що суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині першій цієї статті, електроенергією, зв'язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб'єкти зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). Законодавством можуть бути передбачені обов'язкові умови таких договорів.

Відповідно до ст.187 Господарського кодексу України, спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Статтею 181 зазначеного кодексу врегульовані питання щодо загального порядку укладання господарських договорів.

Так, сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору; за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором; сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони; у разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо); якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Відповідно до ст.26 Закону України “Про електроенергетику”, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Згідно із п.5.1 Правил, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

З матеріалів справи (Договір, протокол розбіжностей, проект узгодження розбіжностей) вбачається, що сторони не дійшли згоди щодо умов п.3.1.2, п.3.2.3, розділу 6 Договору.

В проекті протоколу узгодження розбіжностей позивач пропонував викласти дані умови в наступній редакції:

“п.3.1.2 Договору – Обмежувати або припиняти постачання електричної енергії Споживачу згідно з умовами розділу 6 цього договору відповідно до порядку, передбаченого ПКЕЕ”.

“п.3.2.3 Договору – Вимагати поновлення постачання електричної енергії в установленому порядку після усунення порушень, якщо припинення електропостачання відбулось без розірвання цього договору”.

“Розділ 6 Договору – Порядок обмеження та припинення електропостачання.

6.1. Електропостачання Споживача може бути обмежено або припинено Постачальником:

6.1.1 Без попередження у разі:

- виникнення аварійних ситуацій в електроустановках Постачальника – на час, що не перевищує визначеного ПУЕН для струмоприймачів Споживача відповідної категорії;

- зниження показників якості електричної енергії з вини Споживача до величин, які порушують нормальне функціонування електроустановок електропередавальної організації та інших споживачів;

- приєднання Споживачем власних струмоприймачів або струмоприймачів третіх осіб до мереж Постачальника поза розрахунковими засобами обліку;

- самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії.

6.1.2. З повідомленням Споживача не пізніше ніж за 10 хвилин у разі перевищення Споживачем граничної величини потужності в години максимуму навантаження протягом 30 хвилин і більше.

6.1.3. З повідомленням Споживача не пізніше ніж за три робочих дні з дати виявлення відповідного порушення у разі:

- відсутності у Споживача персоналу для обслуговування електроустановок або договору на обслуговування електроустановок;

- споживання електричної енергії Споживачем після закінчення строку дії цього Договору;

- недопущення Споживачем посадових осіб органів, на яких покладено відповідні обов’язки згідно з чинним законодавством, до власних електроустановок або розрахункових засобів обліку електроенергії;

- несплата Споживачем відповідних платежів у терміни, встановлені додатком “Порядок розрахунків”, у тому числі платежів: за активну електричну енергію, за перетікання реактивної електричної енергії, за перевищення договірних (граничних) величин споживання електричної потужності.

6.1.4. У разі незадовільного стану електроустановок Споживача, що загрожує аварією, пожежею, створює загрозу життю, а також при невиконанні вимог щодо усунення недоліків в електроустановках Споживача – за приписом представників державних органів, на які покладені відповідні обов’язки згідно з чинним законодавством.

6.1.5. У разі введення в установленому порядку графіків обмежень та відключень унаслідок недостатності електричної енергії та (або) потужності в енергетичній системі – згідно з додатком “Порядок участі Споживача в графіках обмеження електроспоживання, потужності, графіках аварійних відключень та роботи проти аварійної системної автоматики”.

6.1.6. З повідомлення не менше ніж за 10 днів для проведення планових ремонтних робіт в електроустановках Постачальника або для приєднання нових споживачів, у разі відсутності резервного живлення Споживача.

Якщо в п’ятиденний термін після одержання повідомлення Споживач не узгодить час перерви в постачанні електроенергії, Постачальник зобов’язаний самостійно встановити цей час з повторним повідомленням Споживача не пізніше, ніж за 24 години до обмеження або припинення постачання електроенергії Споживачу.

6.1.7. Відновлення електропостачання можливо тільки після усунення Споживачем порушень умов цього Договору.

6.2. У разі, якщо Споживач має погоджену з Постачальником та узгоджену Держенергонаглядом екологічну, аварійну та технологічну броню, обмеження постачання електричної енергії має бути здійснено не нижче рівня зарезервованої (тобто оплаченої) величини аварійної броні. У разі відсутності резервування (тобто оплати) за обсяг електричної енергії, що необхідний для забезпечення аварійної броні, і у разі наявності екологічної броні, обмеження здійснюється не нижче рівня екологічної броні.

У разі відсутності резервування (тобто оплати) за обсяг електричної енергії, що необхідний для забезпечення аварійної броні, і у разі відсутності у Споживача погодженої з Постачальником та узгодженої Держенергонаглядом екологічної броні, Постачальник має право повністю припинити постачання електричної енергії Споживачу.

6.3 У разі, якщо рівень споживання електричної енергії Споживачем за заборгованість з оплати за електричну енергію обмежено до рівня аварійної броні та Споживач не здійснює поточну оплату обсягу електричної енергії на рівні аварійної броні, Споживач зобов’язаний обмежити споживання електричної енергії на власні потреби до рівня екологічної броні або повністю припинити споживання електричної енергії у разі відсутності в акті визначеного у встановленому порядку рівня екологічної броні”.

У протоколі розбіжностей до Договору відповідач наполягав на вилученні з тексту Договору спірних пунктів.

04 листопада 2008 р. на адресу позивача від відповідача надійшло два примірника протоколу узгодження розбіжностей, що підтверджується супроводжувальним листом № 10/1429 від 24.10.2008 р., в якому відповідач погодився з окремими умовами Договору за винятком п.6.1.3. Договору в якому були вилучені п.п.ІІІ та ІV.

В п.п.ІІІ та ІV п.6.1.3. вказано, що електропостачання Споживача може бути обмежено або припинено Постачальником без попередження у разі:

- недопущення Споживачем посадових осіб органів, на яких покладено відповідні обов’язки згідно з чинним законодавством, до власних електроустановок або розрахункових засобів обліку електроенергії;

- несплата Споживачем відповідних платежів у терміни, встановлені додатком “Порядок розрахунків”, у тому числі платежів: за активну електричну енергію, за перетікання реактивної електричної енергії, за перевищення договірних величин споживання електроенергії, за перевищення договірних (граничних) величин споживання електричної потужності.

Згідно ч.4 ст.179 Господарського кодексу України, при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Постановою № 928 від 22.08.2002 Національної комісії регулювання електроенергетики України затверджено Правила користування електричною енергією, які розроблені відповідно до Закону України “Про електроенергетику”, Указу Президента України № 335 від 21.04.1998 “Питання Національної комісії регулювання електроенергетики” і визначають взаємовідносини споживачів електричної енергії, постачальників електричної енергії та електропередавальних організацій.

Згідно із п.5.2 Правил, при укладанні договору про постачання електричної енергії сторони визначають його зміст на основі типового договору.

Умови договору про постачання електричної енергії, зазначені у додатку 3 та пунктах 5.5, 5.6 та 5.7 Правил, є істотними та обов’язковими для сторін під час укладання договору про постачання електричної енергії.

Умови п.п.ІІІ та ІV п.6.1.3., які були вилучені відповідачем, є обов’язковими для Договору про постачання електричної енергії і відсутність їх суперечить п.7.5 Правил, в якому вказано, що постачальник електричної енергії (електропередавальна організація або основний споживач за погодженням постачальника електричної енергії) зобов’язаний, попередивши споживача не пізніше ніж за три робочих дні, припинити повністю або частково постачання йому електричної енергії (передачу або спільне використання технологічних електричних мереж), у тому числі на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади, у разі:

недопущення до електроустановок споживача, пристроїв релейного захисту, автоматики і зв'язку, які забезпечують регулювання навантаження в енергосистемі, та/або розрахункових засобів обліку електричної енергії уповноважених посадових осіб органів виконавчої влади та/або електропередавальної організації, на яких покладено згідно з законодавством України та/або договором відповідні обов'язки;

несплати рахунків відповідно до умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами;

несплати за недовраховану електричну енергію, визначену відповідно до складеного в установленому порядку акта про порушення.

Крім того, зі змісту спірних пунктів, запропонованих позивачем в проекті протоколу узгодження розбіжностей, вбачається, що ці умови викладені позивачем з урахуванням особливостей норм п.2 ст.18 Закону України “Про міський електричний транспорт” та з додержання вимог типового Договору про постачання електричної енергії, а саме, в п.6.1. зазначено: “Припинення електропостачання Споживача здійснюється з урахуванням п.2 ст.18 Закону України “Про міський електричний транспорт”, з чого випливає, що обмеження або припинення постачання електричної енергії Споживачу під час пасажирських перевезень є неможливим.

За даних обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення у повному обсязі.

З огляду на вищевикладене заперечення відповідача проти позову судом до уваги не приймаються, судові витрати по справі – покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.179, 181, 187 Господарського кодексу України, ст.26 Закону України “Про електроенергетику”, п.п.5.1, 5.2, 7.5 Правил користування електричною енергією, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги - задовольнити повністю.

Викласти п.3.1.2, п.3.2.3, розділ 6 договору про постачання електричної енергії № 20043002 від 23.09.08 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Сервіс –Інвест”, м.Донецьк, та Маріупольським трамвайно-тролейбусним управлінням, м.Маріуполь, редакції позивача, а саме:

1) “п.3.1.2 Договору – Обмежувати або припиняти постачання електричної енергії Споживачу згідно з умовами розділу 6 цього договору відповідно до порядку, передбаченого ПКЕЕ”.

2) “п.3.2.3 Договору – Вимагати поновлення постачання електричної енергії в установленому порядку після усунення порушень, якщо припинення електропостачання відбулось без розірвання цього договору”.

3) “Розділ 6 Договору – Порядок обмеження та припинення електропостачання.