Постанова № 2805309, 15.01.2009, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.09

Справа №АС10/552-08.

За позовом Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до відповідача акціонерного товариства закритого типу «Сумського фарфорового заводу» м. Суми

про стягнення 243119,70 грн.

СУДДЯ І.В.МАЛАФЕЄВА

Представники сторін:

від позивача Груздо Т.С.

від відповідача Юшков М.Ю.

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача 337811,54 грн., а саме 227811,54 грн. штрафних санкцій вартості одного нествореного робочого місця для працевлаштування інвалідів в 2007 році, згідно ст. ст. 19, 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” № 875-ХІІ від 21.03.1991р. із змінами та доповненнями та 15308,16 грн. – пені за несвоєчасну сплату штрафних санкцій.

Представник відповідача проти позову заперечує, зазначає, що ним подавалося до відповідного органу служби зайнятості населення інформацію про створення робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі п.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, оцінивши та дослідивши наявні в справі докази, суд встановив:

Відповідно до ч.1 ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” №875-ХII від 21.03.1991р. зі змінами та доповненнями для підприємств (об’єднань), установ і організацій незалежно від форм власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, якщо працює від 15 до 25 чоловік – у кількості одного робочого місця, а якщо від 8 до 15 осіб – в розмірі половини середньорічної заробітної плати за нестворене 1 робоче місце.

Статтею 20 вищевказаного Закону встановлено обов’язок підприємств (об’єднань), установ і організацій незалежно від форм власності і господарювання, де кількість інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою ст. 19 зазначеного Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об’єднанні), установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Згідно форми № 10-ПІ «Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів» за 2007 рік, що наданий до Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів» відповідачем, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємства у 2007 році становила 1035 чоловік, а розмір середньої річної заробітної плати на підприємстві за 2007 рік становить 10355,10 грн.

Відповідачем не було створено 22 робочого місця для працевлаштування інвалідів, таким чином не були виконані вимоги Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» щодо прийняття заходів для працевлаштування інвалідів.

Посилання відповідача на те, що він звертався до Сумського міськрайцентру зайнятості населення про направлення інвалідів на працевлаштування, судом до уваги не приймається, виходячи із наступного.

Відповідач звертався до Сумського міськрайонного центру зайнятості 27.03.2007р., 10.09.2007р., 01.11.2007р. із офіційними заявками та надавав звіти за формою №3-ПН про направлення на підприємство інвалідів для працевлаштування, але відповідач зобов'язаний на протязі всього року здійснювати заходи направлені на працевлаштування інвалідів, а не періодично і, таким чином, має місце неналежне виконання відповідачем ст. ст. 18,19,20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Відповідачем не вжито всіх заходів для створення робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів тому, що обов'язок державних органів щодо працевлаштування інвалідів виникає після виконання підприємством обов'язку щодо створення робочих місць і надання передбаченої законодавством про соціальну захищеність інвалідів, інформації про наявність вільних місць та вакантних посад, на яких може використовуватися праця інвалідів. При відсутності такої інформації, органи, визначені ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів» не можуть скористатися своїми правами.

Таким чином, сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання відповідачем нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2007 році заявлена правомірна і становить 227811,54 грн.

Крім того, відповідно до Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року № 70, порушення строків сплати суми штрафних санкцій тягне за собою нарахування пені у розмірі 120 % річних облікової ставки Національного банку України за кожний календарний день прострочення.

Пеня за несвоєчасну сплату штрафних санкцій становить 15308,16 грн., що підтверджується відповідним розрахунком. Таким чином сума пені нарахована правомірно та підлягає стягненню.

Відповідач доказів сплати боргу не подав, не подав і аргументованого заперечення, тому вимоги позивача щодо стягнення 227811,54 грн. штрафних санкцій та 15308,06 грн. пені визнаються судом правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з акціонерного товариства закритого типу «Сумський фарфоровий завод» (м. Суми, вул. Харківська,111, і.к. 00310433) на користь Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (40000, м.Суми, вул.Горького,2) 227811,54 грн. штрафних санкцій вартості нестворених робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2007 році, 15308,16 грн. – пені за несвоєчасну сплату штрафних санкцій.

3. Видати виконавчий лист після набрання постановою законної сили за заявою особи на користь якої ухвалена дана постанова..

4. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

5. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

6. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ І.В.МАЛАФЕЄВА

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Повний текст постанови підписано 19.01.2009 року.