Ухвала суду № 28051030, 17.09.2012, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №1490/3332/12 17.09.2012 17.09.2012 17.09.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-ц/1490/2233/12 Головуючий у 1-й інстанції Янцова О.А.

Категорія 5 Доповідач апеляційного суду Серебрякова Т.В.

Ухвала

Іменем України

17 вересня 2012 року місто Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого Лисенко П.П.,

суддів: Самчишиної Н.В., Серебрякової Т.В.,

з секретарем судового засідання Суслик Є.В.,

переглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою ОСОБА_2 рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 31 травня 2012 року, ухвалене по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності за набувальною давністю, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_4, ОСОБА_5,

ВСТАНОВИЛА:

В грудні 2011 року позивачка звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності за набувальною давністю, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_4, ОСОБА_5.

В позовній заяві зазначала, що починаючи з 1985 року вона разом зі своїм чоловіком ОСОБА_6 проживала в 2/3 частках житлового будинку АДРЕСА_1, які належать на праві власності ОСОБА_3. Іншими співвласниками вказаного житлового будинку є ОСОБА_4 і ОСОБА_5

Посилаючись на те, що починаючи з вказаного часу вона відкрито, безперервно володіє і користується спірним будинком, а тому набула право власності на 2/3 частки зазначеного будинку за набувальною давністю, просила її позовні вимоги задовольнити.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 31 травня 2012 року у задоволені позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачка, посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, просила його скасувати та ухвалити нове, яким повністю задовольнити її позовні вимоги.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що власником 2/3 частки житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі - продажу, посвідченого Другою Первомайською державною нотаріальною конторою Миколаївської області 29 листопада 1984 року, значиться ОСОБА_3

Встановивши зазначене, а також враховуючи положення ст.344 ЦК України, п.8 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відсутності правових підстав для визнання за позивачем права власності на частку вказаного будинку за набувальною давністю. У зв'язку з чим, обґрунтовано відмовив в задоволенні позову.

На думку колегії суддів, доводи апелянта про неправильне застосування закону необґрунтовані, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Набувальна давність поширюється на випадки фактичного, безтитульного (незаконного) володіння чужим майном. Наявність у володільця певного юридичного титулу (договору найма, оренди, зберігання тощо), виключає застосування набувальної давності.

Володіння за даною статтею має бути добросовісним, тобто володілець не знав і не міг знати про те, що володіє чужою річчю, інакше кажучи, обставини, у зв'язку з якими виникло володіння чужою річчю, не давали найменшого сумніву щодо правомірності набуття майна.

До своєї позовної заяви позивачка додала копію договору купівлі - продажу від 29 листопада 1984 року, з якого випливає, що 2/3 частки обумовленого будинку є власністю відповідачки, а отже позивачка знала, що володіє чужою річчю.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, розглянувши спір в межах заявлених позовних вимог, повно та всебічно дослідив обставини справи, належно оцінив надані сторонами докази й дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

За таких обставин, рішення суду є законним і обґрунтованим, а апеляційна скарга в межах її доводів, на підставі ст.308 ЦПК України, не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.303,308,315 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 31 травня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий: Судді: