Ухвала суду № 28050315, 26.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" листопада 2012 р. м. Київ К/9991/37947/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий:Нечитайло О.М.Судді: Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.,за участю секретаря:Руденко А.М.,за участю представників позивача:не з'явився, відповідача:Шляхової О.А.,прокурора:Чубенка В.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріма Сервіс»

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2011 р.

у справі №2а-15519/10/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріма Сервіс»

до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Пріма Сервіс»(далі-позивач) звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва (далі-відповідач) про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.03.2011 р. позов задоволено повністю, скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 04.10.2010 р. №0003912304, судові витрати у сумі 3,40 грн. присуджено на користь позивача за рахунок Державного бюджету України.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2011 р. рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове, яким у задоволенні позову відмовлено.

Вважаючи, що рішення суду апеляційної інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач письмових заперечень на касаційну скаргу позивача на адресу суду касаційної інстанції не надіслав.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Представниками податкового органу було проведено планову перевірку господарської діяльності позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 р. по 30.06.2009 р., результати якої оформлено актом від 21.09.2010 р. № 5973/2305/31722912.

Вказаною перевіркою було встановлено порушення позивачем вимог п. 1,9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що полягали у проведенні розрахункових операцій з продажу товарів за готівкові кошти без роздрукування відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій у зв'язку з відсутністю в них назви господарської одиниці та незабезпеченні зберігання двох фіскальних звітних чеків у книзі обліку розрахункових операцій.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 04.10.2010 р. № 0003912304, яким позивача було зобов'язано перерахувати до бюджету 49 346 305,40 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

За змістом п. 1, 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Відповідно до ст. 2 вказаного Закону, розрахунковий документ - це документ встановленої форми та змісту, що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратор розрахункових операцій.

Приписами ст. 8 Закону визначено, що форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням розрахункових книжок, встановлюються Державною податковою адміністрацією України.

На виконання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»Державна податкова адміністрація України затвердила Положення, яким встановила вимоги до форми та змісту розрахункових документів.

Так, відповідно до п. 3.2 вказаного Положення, касовий чек повинен містити такі обов'язкові реквізити, зокрема, назву господарської одиниці та адресу господарської одиниці.

Приписами п. 2.1 цього ж Положення зазначено, що у разі відсутності хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери призначення, документ не є розрахунковим.

Правовий аналіз наведених нормативних положень свідчить на корись висновку, що законодавцем не прирівнюється наявність недоліків у розрахунковому документів до відсутності такого документа взагалі.

Крім того, суд касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що в порушення приписів ст. 8 вказаного Закону, яким на Державну податкову адміністрацію України покладені повноваження щодо встановлення форми і змісту розрахункових документів, відповідач перевищив надані йому законом повноваження, встановивши не лише вимоги до форми та змісту розрахункових документів, зокрема, необхідність зазначати адресу господарської одиниці, але й наслідки невідповідності розрахункового документа приписам Положення.

У той же час, Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»не передбачено застосування до господарюючого суб'єкта штрафних санкцій у разі невідповідності розрахункового документа вимогам Положення.

З матеріалів справи вбачається, що позивач на підставі договору оренди житлового приміщення отримав у строкове платне користування приміщення магазину продовольчих товарів за адресою: м. Київ, вул. Чекістів, 2-а.

Судовими інстанціями було встановлено, що позивачем в розрахункових документах в якості назви господарської одиниці було зазначено «ТОВ «Прімасервіс».

Відтак, при встановленні факту роздрукування та видачі під час перевірки розрахункових документів, які відповідали визначенню розрахункового документа, містили назву господарської одиниці та підтверджували виконання розрахункових операції, притягнення особи до відповідальності не відповідає правильному застосуванню норм матеріального права.

Крім того, зважаючи на відсутність у наданому відповідачем розрахунку суми штрафних санкцій розмежування сум, на які було виявлено порушення під час проведеної перевірки, зокрема, щодо незабезпечення зберігання двох фіскальних звітних чеків у книзі обліку розрахункових операцій, висновок суду першої інстанції про необхідність скасування спірного рішення повністю є обґрунтованим.

Зазначене судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваного судового рішення взято до уваги не було, що призвело до помилкового висновку про безпідставність заявлених позовних вимог.

Відповідно до ст.226 КАС України, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріма Сервіс»задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2011 р. у справі №2а-15519/10/2670 скасувати.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.03.2011 р. у справі №2а-15519/10/2670 залишити в силі.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. Судді:Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.