Ухвала суду № 28049719, 18.12.2012, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11/1190/1152/12 Головуючий у суді І-ї інстанції Пляка С.Л.

Категорія - Крадіжка Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Лещенко Р. М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2012 Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі :

головуючого - судді Лещенка Р.М.,

суддів Палічука А.О, Яковлєвої С.В.,

за участю прокурора Агеєва В.М.,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді апеляцію засудженого ОСОБА_4 на вирок Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 12 жовтня 2012 року, яким

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Будапешт Угорщини,

мешканець м. Кіровограда, раніше судимий:

11.01.2007 року Новгородківським райсудом за

ст. ст. 307 ч. 2, 309 ч. 2, 75 КК України до 5 років

позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки;

10.06.2012 року Олександрівським райсудом за ст. ст.

185 ч. 1, 289 ч. 2, 75 КК України до 5 років позбавлення

волі з іспитовим строком на 3 роки;

засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ст. 71 КК України, шляхом часткового приєднання не відбутого покарання за попереднім вироком від 10.06.2012 року, остаточно ОСОБА_4 призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років.

Зазначеним вироком ОСОБА_4 визнаний винним у таємному викрадені чужого майна (крадіжки), вчиненої повторно, за таких обставин.

4 серпня 2012 року близько 23 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в домоволодінні потерпілого ОСОБА_5, розташованому по АДРЕСА_1, таємно викрав з підвіконня в приміщенні веранди мобільний телефон марки NОКІА 5230 вартістю 904 грн. з сім-картою мобільного оператора вартістю 12 грн., на якій знаходились кошти в сумі 20 грн., що належали потерпілому ОСОБА_5, спричинивши останньому матеріальну шкоду на загальну суму 936 грн. 80 коп.

В своїй доповненій апеляції засуджений ОСОБА_4, не оспорюючи кваліфікації та встановлених судом обставин скоєного ним злочину, просить змінити вирок суду та пом'якшити призначене йому покарання, посилаючись на те, що суд безпідставно визнав обставиною, яка обтяжує покарання те, що він під час скоєння злочину знаходився в стані алкогольного сп'яніння, хоча докази про це в матеріалах справи відсутні, а також хоча і вказав у вироку на обставини, що пом'якшують покарання - його щире каяття та сприяння розкриттю злочину, однак не врахував те, що він має постійне місце проживання та роботи, за якою характеризується позитивно, а також має на утриманні малолітнього сина.

Заслухавши доповідача, вислухавши думку прокурора, який вважає що підстав для задоволення апеляції не має, перевіривши матеріали кримінальної справи та доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав.

Суд першої інстанції обґрунтовано визнав ОСОБА_4 винним у скоєні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, що не оспорюється самим засудженим та іншими учасниками судового розгляду справи, через що дослідження доказів по справі в суді першої інстанції проводилось у відповідності до ч. 3 ст. 299 КПК України.

Призначаючи засудженому ОСОБА_4 покарання, суд першої інстанції, у відповідності до ст. 65 КК України, у повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, його особу, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання, в тому числі і те, що він щиро розкаявся у скоєному, сприяв розкриттю злочину, позитивно характеризується за місцем роботи, а також те, що він вчинив новий умисний корисливий злочин під час відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, призначеного вироком Олександрівського райсуду Кіровоградської області від 12.10.2012 року, через що правильно призначив останньому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України.

Апеляційні доводи засудженого ОСОБА_4 про відсутність доказів того, що він під час скоєння злочину знаходився у стані алкогольного сп'яніння, спростовуються його ж показаннями як під час досудового слідства, так і в судовому засіданні суду першої інстанції, з яких вбачається, що крадіжку майна потерпілого ОСОБА_5 він вчинив після тривалого вживання спиртних напоїв. Крім того, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 299 КПК України, які були роз'яснені засудженому під підпис (а.с.120), ОСОБА_4 позбавлений права оспорювати фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

Також не підлягають задоволенню і апеляційні ствердження засудженого в тій частині, що судом не враховано те, що він має на утриманні малолітнього сина, так як в матеріалах даної кримінальної справи відсутні будь які докази того, що він має малолітнього сина, який знаходиться на його утриманні.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що вирок стосовно ОСОБА_4 є законним та обґрунтованим, а тому підстав для задоволення його апеляції та пом'якшення призначеного йому покарання не має.

Керуючись ст. ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію засудженого ОСОБА_4 залишити без задоволення, а вирок Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 12 жовтня 2012 року щодо нього - без зміни.

Судді: