Рішення № 28049044, 27.11.2012, Якимівський районний суд Запорізької області

Якимівський районний суд Запорізької області

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

2/0828/622/2012

Справа № 0828/4205/2012

"27" листопада 2012 р. Якимівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді - Нестеренко Т.В.

при секретарі - Пономаренко С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за первісним позовом ПАТ " Дельта БАНК", в інтересах якого діє Романченко Алла Станіславівна до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ПАТ " Дельта Банк" про визнання правочину недійсним в частині та застосування наслідків недійсності правочину,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, представник ПАТ "Дельта Банк", в інтересах якого діє Романченко Алла Станіславівна звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи це тим, що 11.03.2008 року Публічне Акціонерне Товариство «Дельта Банк» (правонаступник Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний Банк «Дельта»), надалі за текстом - Позивач, та фізична особа - резидент України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 надалі за текстом - Відповідач, уклали кредитний договір № 002-07076-110308 від 11.03.2008, надалі за текстом - Договір. Відповідно до пункту 1.2. вищевказаного Договору, Позивач (за Договором - Банк) відкриває Відповідачеві (за Договором - Держатель) картковий рахунок № НОМЕР_3 в національній валюті України - гривні, надалі за текстом - Рахунок, випускає та надає Держателю платіжну картку, надалі за текстом - Картка, а також ПІН-код до картки; здійснює обслуговування Держателя на умовах, викладених в Тарифному пакеті Visa Класичний, що міститься в Додатку № 1 до Договору, надалі за текстом - Тарифи та умовах викладених в Правилах здійснення операцій за картковими рахунками, надалі за текстом - Правила. Банк надає Держателю Кредит шляхом відкриття відновлюваної відкличної Кредитної лінії, що передбачена п. 1.3 кредитного Договору. Ліміт Кредитної лінії розраховується Банком самостійно. Кредитні кошти та власні кошти Держателя використовуються для розрахунків за товари чи послуги, які придбані Держателем у суб'єктів господарювання, зняття готівки, виконання Держателем своїх зобов'язань перед банком за договором та вчинення інших операцій передбачених Договором. Відповідно до пункту 2.1. моментом надання Банком Держателю Кредиту є день здійснення операції за допомогою Картки або день утримання платежів за умови відсутності на Рахунку власних коштів Держателя. У відповідності до Договору, Держатель картки зобов'язаний щомісяця в строки, визначені Правилами, здійснювати погашення частини суми заборгованості за Кредитною лінією, яка виникла за попередній звітний місяць, а також здійснювати погашення в повному обсязі заборгованості за Овердрафтом, яка виникла за попередній звітний місяць. сплачувати всю суму процентів, нарахованих за користування кредитною лінією та/або Овердрафтом за попередній звітний місяць, та всю суму пені, яка нарахована за попередній звітний місяць у разі порушення строків сплати заборгованості за Кредитною лінією та/або Овердрафтом та процентів за користування Кредитною лінією та/або Овердрафтом. Відповідач станом на 09.07.2012 р. порушив умови кредитного договору і має прострочену заборгованість. У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Статтями 1049, 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що Позичальник зобов'язаний повернути Кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором. Уклавши з ТОВ «Комерційний банк «Дельта» кредитний договір та отримавши грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності ОСОБА_2 систематично порушував(ла) свої договірні зобов"язання, що призвело до виникнення заборгованості. ОСОБА_2 неодноразово був повідомлений(на) про виникненням заборгованості по оплаті передбачених Договором платежів перед ТОВ Комерційний банк «Дельта». Однак на даний час кредитна заборгованість Позичальником погашена не була. Таким чином, станом на 09.07.2012 року за Відповідачем по укладеному з ТОВ Комерційний банк «Дельта» Кредитному договору № 002-07076-110308 від 11.03.2008 року рахується заборгованість на загальну суму 4470,00 грн., яка складається з: тіло кредиту: 1005,00 грн.; прострочене тіло кредиту: 0,00 грн.; заборгованість за відсотками: 0,00 грн.; заборгованість за комісіями: 3465,00 грн., пеня: 100,00 грн. У відповідності з п. 4.2. Договору Сторонами було досягнуто згоди про встановлення договірної підсудності розгляду спорів, які виникають при виконанні, зміні або розірванні Договору, а саме: відповідні позови пред"являються Сторонами до місцевого районного суду за місцезнаходженням Кредитора. Таким чином, представник позивача просить стягнути з ОСОБА_2 на користь АТ «Дельта Банк» заборгованість по кредитному договору на загальну суму 4470,00 (чотири тисячі чотириста сімдесят) гривень. А також, стягнути з ОСОБА_2 на користь АТ «Дельта Банк» судовий збір у розмірі 214,60 гривень.

Відповідач ОСОБА_2 надала на зустрічну позовну заяву про визнання правочину недійсним в частині та застосування наслідків недійсності правочину, в якій зазначила, що в провадженні Якимівського районного суду Запорізької області знаходиться цивільна справа за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 002-07076-110308 від 11 березня 2008 року у сумі 4 470,00 гривень яка складається з: тіла кредиту - 1005,00 гривень, заборгованість за відсотками - 0,00 гривень, заборгованість за комісіями -3 465,00 гривень та пеня - 100,00 гривен. 11 березня 2008 року між ОСОБА_2 та ПАТ "Дельта Банк" дійсно був укладений договір номер 002-07076-110308 на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки, відповідно до якого Банк відкрив їй картковий рахунок № НОМЕР_3 в національній валюті, та відкрив кредитну лінію на загальну суму 30 000,00 гривень та на день укладання договору встановив ліміт кредитної лінії в сумі 3000,00 гривень, тобто уклавши вищезазначений договір ПАТ "Дельта Банк" надав їй послуги передбачені п. 1 та п. 6 Закону України «України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а вона в свою чергу взяла на себе зобов'язання повернути кредит, сплатити проценти за користуванням кредитом та сплачувати комісійну винагороду за здійснення операцій по картковому рахунку. Тобто відповідно до п. З ст. 626 Цивільного кодексу України договір номер 001-07107-061107 від 06 листопада 2007 року укладений між нею та ПАТ «Дельта Банк» є двостороннім договором, в якому правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Відповідно до ч.1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» договір про надання споживчого кредиту укладається між: кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими процентами. Тобто виходячи зі змісту ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України та ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» платою за користуванням кредиту є проценти. Пунктом 1.1.1 Тарифів на обслуговування платіжних карток затверджених рішенням тарифного комітету ТОВ Комерційний банк «Дельта» протокол №16 від 03 серпня 2007 року що є невід'ємною частиною кредитного договору 002-07076-110308 від 11 березня 2008 року встановлений процент за користування кредитною лінією у розмірі 0,00001 відсотків річних. Плата за здійснення операцій за картковим рахунком передбачена розділом 2 Тарифів на обслуговування платіжних карток затверджених рішенням тарифного комітету ТОВ Комерційний банк «Дельта» протокол №16 від 03 серпня 2007 року що є невід'ємною частиною кредитного договору номер 002-07076-110308 від 11 березня 2008 року. Додатково пунктом 1.2. тарифів на обслуговування платіжних карток Visa Classiс Тарифний пакет «Visa класичний» що затверджені Рішенням Тарифного комітету ТОВ «Комерційний банк «Дельта», протокол №16 від 03 серпня 2007 року що є невід'ємною частиною кредитного договору номер 002-07076-110308 від 11 березня 2008 року встановлена плата за обслуговування кредитного залишку у розмірі 3,50 відсотка щомісячно від суми кредитного ліміту. Виходячи з того що договір номер 002-07076-110308 від 11 березня 2008 року укладений між нею та ПАТ «Дельта Банк» є двостороннім та беручи до уваги норми ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України відповідно до якої зобов'язання це дія однієї сторони на корить другої, в вищезазначеному договорі мають бути чітко визначені суб'єкти та об'єкти зобов'язань, тобто має бути чітко визначені послуги які банк взяв на себе обов'язок надати та має бути чітко визначений розмір плати, яку вона має сплатити банку за надану їм послугу. Однак в договорі номер 002-07076-110308 від 11 березня 2008 року укладеного між мною та ПАТ «Дельта Банк» не зазначено що розуміється під терміном обслуговування кредитного залишку та які саме дії на її користь здійснює банк, тобто не конкретизований об'єкт зобов'язання. Відповідно до Листа Національного Банку України від 16 червня 2007року номер 40-117/2093-6134 «Про окремі питання практичного застосування Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» у разі декларування банком у договорі зі споживачем будь якої послуги, споживач має право не тільки знати в деталях предмет задекларованої послуги, а також: отримати зазначену послугу належної якості, відповідно до умов договору. Вичерпний перелік послуг які банки мають право надавати наведений у ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та ст. 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність». Відповідно до ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансовими вважаються такі послуги: 1) випуск платіжних документів, платіжних карток, дорожніх чеків та/або їх обслуговування, кліринг, інші форми забезпечення розрахунків;2) довірче управління фінансовими активами; 3) діяльність з обміну валют; 4) залучення фінансових активів із зобов'язанням щодо наступного їх повернення; 5) фінансовий лізинг; 6) надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту; 7) надання гарантій та поручительств; 8) переказ коштів; 9) послуги у сфері страхування та у системі накопичувального пенсійного забезпечення; 10) професійна діяльність на ринку цінних паперів, що підлягає ліцензуванню; 11) факторинг; 11-1) адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах; 12) інші операції, які відповідають критеріям, визначеним у пункті 5 частини першої статті 1 цього Закону. Відповідно до ст. 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність» Банк має право надавати банківські та інші фінансові послуги (крім послуг у сфері страхування), а також: здійснювати іншу діяльність, визначену в цій статті. Банк має право здійснювати банківську діяльність на підставі банківської ліцензії шляхом надання банківських послуг. До банківських послуг належать: 1) залучення у вклади (депозити) коштів та банківських металів від необмеженого кола юридичних і фізичних осіб; 2) відкриття та ведення поточних (кореспондентських) рахунків клієнтів, у тому числі у банківських металах; 3) розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик. Банківські послуги дозволяється надавати виключно банку. Банк має право надавати своїм клієнтам (крім банків) фінансові послуги, у тому числі шляхом укладення з юридичними особами (комерційними агентами) агентських договорів. Перелік фінансових послуг, що банк має право надавати своїм клієнтам (крім банків) шляхом укладення агентських договорів, встановлюється Національним банком України. Банк зобов'язаний повідомити Національний банк України про укладені ним агентські договори. Національний банк веде реєстр комерційних агентів банків та встановлює вимоги до них. Банк має право укладати агентський договір з юридичною особою, яка відповідає встановленим Національним банком України вимогам. Банк, крім надання фінансових послуг, має право здійснювати також; діяльність щодо: 1) інвестицій; 2) випуску власних цінних паперів; 3) випуску, розповсюдження та проведення лотерей; 4) зберігання цінностей або надання в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа; 5) інкасації коштів та перевезення валютних цінностей; 6) ведення реєстрів власників іменних цінних паперів (крім власних акцій); 7) надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських та інших фінансових послуг. Банк здійснює діяльність, надає банківські та інші фінансові послуги в національній валюті, а за наявності відповідної ліцензії Національного банку України - в іноземній валюті. Банк має право вчиняти будь-які правочини, необхідні для надання ним банківських та інших фінансових послуг та здійснення іншої діяльності. Банк має право розпочати новий вид діяльності або надання нового виду фінансових послуг (крім банківських) за умови виконання встановлених Національним банком України вимог щодо цього виду діяльності або послуги. Банк не пізніш як за місяць до початку нового виду діяльності або надання нового виду фінансових послуг (крім банківських) зобов'язаний повідомити про це Національний банк України згідно з вимогами та в порядку, встановленими Національним банком України. Національний банк України з метою захисту прав вкладників та інших кредиторів має право встановлювати додаткові вимоги, включаючи вимоги щодо підвищення рівня регулятивного капіталу банку чи інших економічних нормативів, щодо певного виду діяльності та надання фінансових послуг, які має право здійснювати банк. Банк самостійно встановлює процентні ставки та комісійну винагороду за надані послуги. Обслуговування кредитного залишку також не є послугою також у розумінні ч. 17 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» та у розумінні ч.5 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Відповідно до ч. 17 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб. Відповідно до ч.5 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансова послуга - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів. Надання послуг банком клієнту неможливе без здійснення певних дій по обслуговуванню наданих ним послуг тому як ці дії регламентовані чинним законодавством України, а саме: оцінювати клас позичальника, формувати резерви під кредитну заборгованість виходячи з класу позичальника (Постанова Правління Національного Банку України від 06.07.2000р. №279 «Про затвердження Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків» яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2000 р. за N 474/4695), супроводжувати кредитну заборгованість,обліковувати заборгованість споживача, відображати на відповідних балансових рахунках кредиторську заборгованість, нараховувати відсотки за користуванням кредиту (Постанова Правління Національного Банку України від 18.06.2003 N 255 «Про затвердження Правил бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України» яка Зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11 липня 2003 р. за N 583/7904), відкривати поточні рахунки та здійснювати контроль за їх належним використанням (Постанова Правління Національного Банку від 12.11.2003 N 492) тому банк здійснює ці дії для того щоб мати можливість вести діяльність та отримувати прибуток, з чого випливає що банк здійснює ці дії на власну користь. Тобто виходячи з наведеного обслуговування кредитного ліміту є діями які банк зобов'язаний здійснювати для обслуговування наданої їм послуги, в даному випадку кредитної лінії, тобто здійснює їх на власну користь. Відповідно до п. 3.6. Постанови Правління Національного Банку України №168 від 10 травня 2007 року «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь (прийняття платежу від споживача тощо) або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, унесення до нього змін, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо). Відповідно до положень частини першої статті 58 Конституції України, частини другої статті 56 Закону України "Про Національний банк України", частини другої статті 5 Цивільного кодексу України акти законодавства не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність. Виходячи з вищенаведеного на момент укладання кредитного договору номер 002-07076-110308 від 11 березня 2008 року укладеного між мною ОСОБА_2 та ПАТ «Дельта Банк» п. 1.2 тарифів на обслуговування платіжних карток Visa Classiс затверджених рішенням правління тарифного комітету ТОВ «Комерційний банк «Дельта» протокол номер 16 від 03 серпня 2007 року що з невід'ємною частиною договору №002-07076-110308 від 11 березня 2008 року суперечив ч. 17 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», ч.5 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та п.3.6 Постанови Правління Національного Банку України №168 від 10 травня 2007 року «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту», тобто у відповідності до норм ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України п. 1.2 тарифів на обслуговування платіжних карток Visa Classiс затверджених рішенням правління тарифного комітету ТОВ «Комерційний банк «Дельта», що є невід'ємною частиною договору №002-07076-110308 від 11 березня 2008 року є недійсним. Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Відповідно до ч. 1 ст. 215 підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Відповідно до ч.2 ст. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі,- відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Також в обґрунтування вимог щодо визнання п. 1.2 тарифів на обслуговування платіжних карток Visa Classiс затверджених рішенням правління тарифного комітету ТОВ «Комерційний банк «Дельта» що є невід'ємною частиною договору №002-07076-110308 від 11 березня 2008 року вважаю що потрібно узяти до уваги що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг» від 22 вересня 2011 року № 3795-УІ були внесенні доповнення до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» відповідно до яких законодавцем визнано нікчемність правочинів які суперечать ч. 17 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів». Відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» з доповненням до відповідно до Закону України № 3795-УІ від 22 вересня 2011 року умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні ч.17 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», є нікчемною. Відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» з доповненнями відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг» 3795-УІ від 22 вересня 2011 року кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною. Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» №9 від 06 листопада 2009 року правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. У разі якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлено наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд, вказуючи про нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину. За період дії кредитного договору №002-07076-110308 від 11 березня 2008 року банком була нарахована плата за обслуговування кредитного залишку у розмірі 5565,00 гривень, з яких мною було сплачено 1995,00 гривень що підтверджується додатком до Позовної заяви ПАТ «Дельта Банк» - розрахунок заборгованості за кредитним договором. Враховуючи наслідки недійсності правочину закріплені нормою ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України ПАТ «Дельта Банк» у разі визнання п. 1.2 тарифів на обслуговування платіжних карток Visa Classiс затверджених рішенням правління тарифного комітету ТОВ «Комерційний банк «Дельта» що є невід'ємною частиною договору №002-07076-110308 від 11 березня 2008 року недійсним на суму боргу по сплаті комісії у розмірі 3 465,00 гривень не може бути звернено стягнення та ПАТ «Дельта Банк» повинен повернути мені сплачені мною 1995,00 гривень у рахунок погашення заборгованості за цією комісією. Таким чином позивач зустрічного позову ОСОБА_2 просить визнати п. 1.2 Тарифів на обслуговування платіжних карток Visa Classiс тарифний пакет «Visa Класичний» затверджених рішенням Тарифного комітету ТОВ «Комерційний банк «Дельта» протокол №16 від «03 серпня 2007 року що є невід'ємною частиною договору № 002-07076-110308 на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки укладеного 11 березня 2008 року між нею - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ПАТ «Дельта Банк» - недійсним; Окрім того, застосувати наслідки недійсності правочину та стягнути з ПАТ «Дельта Банк» (код ЄДРПОУ - 34047020) на користь ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 1 995,00 гривень.

В судове засідання представник позивача, Романченко А.С. не з"явилася, у позовній заяві просить розглянути дану справу без участі представника. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

В судовому засіданні відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 позовні вимоги про стягнення з неї заборгованості в розмірі 4470,00 (чотири тисячі чотириста сімдесят) гривень не визнала та просила задовольнити її позовні вимоги, викладені в зустрічній позовній заяві, мотивуючи тим, що заборгованість за кредитним договором нею сплачено в повному обсязі, при цьому зазначила, що вона не має постійного місця працевлаштування, пенсію не отримує, інших прибутків не має.

Розглянувши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги первісного позову законні, обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню, позовні вимоги зустрічного позову задоволенню не підлягають за наступних підстав. Відповідно договору, 11 березня 2008 року між ОСОБА_2 та ПАТ "Дельта Банк" дійсно був укладений договір номер 002-07076-110308 на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки, відповідно до якого Банк відкрив їй картковий рахунок № НОМЕР_3 в національній валюті, та відкрив кредитну лінію на загальну суму 3000,00 гривень та на день укладання договору встановив ліміт кредитної лінії в сумі 3000,00 гривень. Станом на 09.07.2012 року відповідачем порушено умови кредитного договору і за відповідачем по укладеному з ТОВ "КБ"Дельта" Кредитному договору № 002-07076-110308 від 11.03.2008 року виникла заборгованість на загальну суму 4470,00 гривень, яка складається з: тіло кредиту в розмірі 1005,00 гривень, заборгованість за комісіями - 3465,00 гривень; пеня - 100 гривень. Даний факт підтверджуються матеріалами справи, які надані позивачем первісного позову по справі, а саме: випискою за рахунком приватного клієнта № 267253-2012/1012 (розрахунковий період з 03.03.2008 року по 12.10.2012 року); копією договору № 002-07076-110308 на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки від 11.03.2008 року; копією анкети позичальника, в якій зазначені дані про кредит. Відповідно до копій квитанцій, які були надані відповідачем первісного позову ОСОБА_2, нею було сплачено 3990 гривен 00 копійок. Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Відповідач по первісному позову та позивач за зустрічним позовом, ОСОБА_2 не має постійного місця працевлаштування, пенсію не отримує, тому суд приходить до висновку, що розмір пені та заборгованість за комісіями не підлягають стягненню. Щодо зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним в частині та застосування наслідків недійсності правочину та стягнення з ПАТ «Дельта Банку» на її користь 1995,00 гривень, позовні вимоги не підлягають задоволенню, так як договір № 002-07076-110308 на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки від 11.03.2008 року був укладений ОСОБА_2 добровільно у письмовій формі, де відповідно заключних положень договору п.5.1. З підписанням цього Договору Держатель засвідчує, що він ознайомлений з Правилами, Тарифами та погоджується вважати їх обов'язковими до застосування до відносин, які виникли на підставі цього Договору. Відповідно до п.5.4. Сторони домовилися, що нарахування та стягнення Банком неустойки (пені), яка зазначена в цьому договорі, є правом, а не зобов'язанням Банку.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно з умовами договору, та вимогами Цивільного Кодексу України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На підставі викладеного, у відповідності до ст.ст. 203, 215, 216, 509, 526, 530, 610, 626, 1046-1056 ЦК України, та керуючись ст.ст. 10,11, 60, 197, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги первісного позову ПАТ " Дельта БАНК", в інтересах якого діє Романченко Алла Станіславівна до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

В задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ПАТ " Дельта Банк" про визнання правочину недійсним в частині та застосування наслідків недійсності правочину - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь АТ «Дельта Банк» (р/р 26259902267253 МФО 380236, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 34047020) заборгованість по кредитному договору на загальну суму 1005,00 (одна тисяча п'ять ) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь АТ «Дельта Банк» (р/р 6499100199, МФО 380236, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 34047020) судовий збір у розмірі 214,60 ( двісті чотирнадцять) гривень 60 копійок.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Запорізької області через Якимівський районний суд Запорізької області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя:Т. В. Нестеренко