Постанова № 28047344, 13.09.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2012 р. справа № 2а-229/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, у складі колегії:

головуючого судді: Нагорної Л.М.

суддів: Юхименка О.В. Мельника В.В.

за участю секретаря судового засідання: Бембінек Я.І.

за участю представників відповідача - Донського В.В. ( довіреність від 03.01.2012р.), Попопової Ю.В. ( довіреність від 28.12.2011р.), представника позивача -ОСОБА_3 ( довіреність від 03.03.2011р)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційні скарги Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Дніпропетровській області та Управління Міністерства внутрішніх справ України на Придніпровській залізниці

на постанову Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 26 серпня 2011 року у справі № 2а-29/11 за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Дніпропетровській області та Управління Міністерства внутрішніх справ України на Придніпровській залізниці про визнання рішення незаконним та зобов'язання вчинити певні дії,-

встановив:

У листопаді 2010 року ОСОБА_4 звернулась з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Дніпропетровській області та Управління Міністерства внутрішніх справ України на Придніпровській залізниці, відповідно до якого, з урахуванням уточнених вимог ( а.с. 41-44), просила визнати рішення Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Дніпропетровській області щодо відмови їй у виплаті грошової допомоги у разі смерті працівника міліції ОСОБА_5 у розмірі десятирічного грошового забезпечення -незаконним та зобов'язати Управління Міністерства внутрішніх справ України на Придніпровській залізниці виплатити на її користь вказану допомогу у зазначеному розмірі. Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що її чоловік ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 раптово помер на роботі під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних безпосередньо при участі в охороні громадського порядку та боротьбі зі злочинністю, про що свідчить свідоцтво поро смерть та Висновок службового розслідування за фактом смерті від 28.07.2008 року, затверджений начальником ЛВ на станції Нижньодніпровськ - Вузол майором міліції А.О.Спицьким та направлений на її адресу. Вона звернулась за місцем роботи чоловіка з відповідною заявою про виплату грошової допомоги та надала необхідні документи. Однак своїм листом від 18.03.2009 року Головне управління МВСУ у Дніпропетровській області відмовило їй у виплаті допомоги з посиланням на Акт про нещасний випадок № 6 від 07.08.2008 року, відповідно до якого смерть ОСОБА_5 наступила у період проходження служби при виконанні службових обов'язків. Вважає таку відмову неправомірною, оскільки її чоловік виконував службові обов'язки, спрямовані саме на виявлення та розкриття злочину, оскільки виконував окреме доручення слідчого, пов'язане з розкриттям злочину по кримінальній справі № 52686.

Постановою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 26 серпня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_4 було задоволено частково. Поновлено строк звернення до суду, визнано неправомірними дії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_4 у виплаті грошової допомоги у разі смерті працівника міліції. Зобов'язано УМВС України на Придніпровській залізниці згідно статті 23 Закону України «Про міліцію» нарахувати та виплати позивачці грошову допомогу у розмірі десятирічного грошового забезпечення по мерлого ОСОБА_5 за останньою посадою. В решті позовних вимог було відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачі подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати постанову Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 26 серпня 2011 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Посилаються на порушення судом норм матеріального права та безпідставне поновлення строку звернення до суду. Зазначали, що з урахуванням обставин, при яких настала смерть ОСОБА_5 ( на своєму автомобілі за дорученням слідчого мав забезпечити явку понятого по кримінальній справі ), та висновків Акту про нещасний випадок № 6 від 07.08.2008 року, згідно якого нещасний випадок стався в період проходження служби при виконанні службових обов'язків, їх дії про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_4 про виплату грошової допомоги у розмірі десятирічного грошового забезпечення є правомірними. Крім того, УМВС України на Придніпровській залізниці наголошували на тому, що вони є неналежним відповідачем щодо нарахування та виплати позивачці зазначеної допомоги.

Позивачем подано заперечення на апеляційну скаргу відповідачів, в якому просить залишити апеляційні скарги без задоволення, а постанову суду першої інстанції -без змін.

У судовому засіданні апеляційної інстанції представники відповідачів вимоги апеляційних скарг підтримали та просили їх задовольнити із підстав, у них зазначених ( а.с. 82-86, 88-91)

Представник позивача проти задоволення апеляційних скарг заперечувала, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та наданих заперечень, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Дніпропетровській області задоволенню не підлягає, апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України на Придніпровській залізниці слід задовольнити частково, виходячи із наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, та сторонами по справі визнано, що ОСОБА_5 проходив службу в органах внутрішніх справ з 30 липня 1996 року по 21 липня 2008 року, остання займана посада -начальник сектору карного розшуку лінійного відділу на станції Нижньодніпровськ - Вузол лінійного управління на Придніпровській залізниці УМВС України на залізничному транспорті ( а.с. 8)

21 липня 2008 року виключений зі списків особового складу у зв'язку зі смертю ( а.с.8, 7)

Мав дружину -ОСОБА_4 ( позивач у справі) та сина ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а.с.5,6)

Згідно висновку службового розслідування за фактом смерті ОСОБА_5 № 4-5737 від 28.07.2008р., затвердженого 28.07.2008р. начальником ЛВ на станції Нижньодніпровськ - Вузол майором міліції А.О.Спицьким раптова смерть майора міліції ОСОБА_5 настала під час виконання ним службових обов'язків пов'язаних безпосередньо при участі в охороні громадського порядку та боротьбі зі злочинністю ( а.с. 9-11)

Відповідно до висновків Акту № 6 про нещасний випадок ( форма Н-1*), затвердженого 04.08.2008 року начальником ЛУ на Придніпровській залізниці полковником міліції В.А.Шарапа, за одних же і тих же обставин, нещасний випадок стався в період проходження служби при виконанні службових обов'язків ( а.с. 13-16)

11.03.2009 року ОСОБА_4 звернулась до начальника ЛУ на Придніпровській залізниці полковника міліції В.А.Шарапа із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку втратою чоловіка, який загинув 21.07.2008р. ( а.с.93)

Вказана заява з доданими документами була направлена до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Дніпропетровській області, яке листом № 3/351 від 18.03.2009 року відмовило ОСОБА_4 у виплаті грошової допомоги з посиланням на те, що виходячи з отриманих заяви та матеріалів для виплати одноразової грошової допомоги, законних підстав для її виплати немає, оскільки згідно акту про нещасний випадок № 6 від 07.08.2008р. та висновку службового розслідування за фактом смерті ОСОБА_5 від 28.07.2008р. , нещасний випадок стався у період проходження служби при виконанні службових обов'язків ( а.с.97)

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з того, що виконання Барильченком О.П. службового обов'язку, а саме - доручення слідчого по забезпеченню явки понятого по кримінальній справі, пов'язано з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі зі злочинністю -виявленням і розкриттям злочину. Про це свідчить і Висновок службового розслідування за фактом смерті від 28.07.2008 року, який отримала позивачка. Та обставина, що потім відповідачем за цим же номером та від цієї ж дати складено такий же Висновок, але з іншим текстом і зазначенням іншої причини смерті ОСОБА_5, судом оцінена критично та змінений Висновок службового розслідування до уваги не прийнято. За таких обставин суд дійшов висновку щодо неправомірності дій Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Дніпропетровській області щодо відмови Позивачці у виплаті грошової допомоги у разі смерті працівника міліції ОСОБА_5 у розмірі десятирічного грошового забезпечення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію», у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, у разі загибелі (смерті) працівника міліції, який перебував на службі в органах внутрішніх справ, під час виконання ним службових обов'язків по охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю сім'ї загиблого (померлого), а в разі її відсутності його батькам та утриманцям виплачується одноразова грошова допомога в розмірі десятирічного грошового забезпечення загиблого (померлого) за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України

Пунктом другим Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 707 від 12.05.2007р. ( надалі -Порядок) визначено, що виконанням службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю, зокрема, є виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, що їх вчинили; припинення або запобігання злочинам та правопорушенням;

Пунктом 3.11 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України № 1346 від 27.12.2002 року визначено, що Комісія з розслідування визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки, у боротьбі зі злочинністю", якщо він трапився в період проходження служби, зокрема, в інших випадках, передбачених законодавчими актами України та нормативно-правовими актами МВС України.

Розділом другим Кримінально-процесуального кодексу України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що усі дії , пов'язані з порушенням кримінальної справи, дізнанням і досудовим слідством, серед яких є і проведення слідчих дій з участю понятих та їх послідуючий допит для встановлення обставин правопорушення, є такими, що направлені на розкриття злочинів.

З огляду на вказані положення законодавчих норм Висновок службового розслідування за фактом смерті ОСОБА_5 від 28.07.2008 року, відповідно до якого смерть майора міліції ОСОБА_5 настала під час виконання ним службових обов'язків пов'язаних безпосередньо при участі в охороні громадського порядку та боротьбі зі злочинністю, визнається колегією суддів таким, що не протирічить положенням статті 23 Закону України «Про міліцію»КПК України, та положенням Порядку.

Більш того, вищевказаний Висновок службового розслідування не був скасований на час звернення позивачки за виплатою одноразової грошової допомоги у зв'язку втратою чоловіка та направлений до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Дніпропетровській області.

Пунктом 8 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) прямо передбачено, що грошова допомога не виплачується лише у випадках, якщо загибель (смерть) настала: у зв'язку із засудженням працівника міліції за вчинення умисного злочину за рішенням суду, що набрало законної сили, чи адміністративного правопорушення або учиненням дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння; унаслідок вчинення самогубства чи умисного заподіяння працівником міліції собі тілесного ушкодження; унаслідок шкоди, яку працівник міліції заподіяв собі джерелом підвищеної небезпеки у разі, коли він особисто на відповідній правовій підставі або без неї (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володів транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом з порушенням правил їх використання, зберігання або утримання.

Жодна із вказаних умов щодо невиплати одноразової грошової допомоги не може бути застосована відносно обставин смерті ОСОБА_5

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про визнання неправомірними дій Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_4 у виплаті грошової допомоги у разі смерті працівника міліції.

Посилання заявників апеляційної скарги на те, що оскільки згідно висновків Акту про нещасний випадок № 6 від 07.08.2008 року, нещасний випадок з ОСОБА_5 стався в період проходження служби при виконанні службових обов'язків, їх дії про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_4 про виплату грошової допомоги у розмірі десятирічного грошового забезпечення, є правомірними, визнаються колегією суддів безпідставними та такими, що не узгоджуються з положеннями частини 2 статті 19 Конституції України та частиною 3 статті 2 КАС України і спростовуються вищенаведеними доказами.

Щодо зобов'язання Управління Міністерства внутрішніх справ України на Придніпровській залізниці нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_4 вказану допомогу, колегія суддів приходить до висновку, що в цій частині постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, виходячи із наступного.

Відповідно до пункту 7 Порядку орган внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції, подає МВС у семиденний строк з дня реєстрації документів висновок щодо можливості проведення грошової допомоги разом з документами, зазначеними у пунктах 4 і 5 цього Порядку, копією висновку службового розслідування за фактом поранення (контузії, травми або каліцтва) такого працівника, установлення групи інвалідності чи загибелі (смерті).

МВС у десятиденний строк приймає рішення про призначення виплати і надсилає його разом із документами, зазначеними у пунктах 4 і 5, органу внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції, для проведення виплати. Виплата грошової допомоги працівнику міліції проводиться шляхом перерахування суми виплати на рахунок, відкритий заявником в установі банку, або через касу органу внутрішніх справ, у разі його загибелі (смерті) членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - його батькам та утриманцям.

Таким чином, для прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги всі сторони: позивач, відповідачі повинні виконати відповідні дії, передбачені зазначеним Порядком.

Відповідачами не спростовано, що ОСОБА_4 зверталась до Управління Міністерства внутрішніх справ України на Придніпровській залізниці з відповідною заявою про виплату грошової допомоги та додавала до неї необхідні документи, як це передбачено пунктом четвертим Порядку, яке направило усі необхідні документи до Головного управління .

В той же час, Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Дніпропетровській області, вимоги пункту 7 Порядку не виконало, відповідних матеріалів з висновком щодо можливості проведення грошової допомоги до МВС не направило.

За таких обставин суд першої інстанції передчасно вирішив питання про виплату Управлінням Міністерства внутрішніх справ України на Придніпровській залізниці на користь ОСОБА_4 вказаної одноразової грошової допомоги.

Відповідно до заявлених позовних вимог, порушені права ОСОБА_4 підлягають поновленню шляхом зобов'язання Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Дніпропетровській області вчинити відповідні дії , передбачені пунктом 7 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у відповідності до вимог статті 23 Закону України «Про міліцію».

На підставі викладеного, керуючись п.3 ч.1 ст. 202, п.4 ч.1 ст. 202, 205, 207 КАС України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Дніпропетровській області -залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України на Придніпровській залізниці -задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 26 серпня 2011 року у справі № 2а-29/11 у частині зобов'язання УМВС України на Придніпровській залізниці нарахувати та виплатити ОСОБА_4, відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію», грошову допомогу у розмірі десятирічного грошового забезпечення померлого ОСОБА_5 -скасувати та прийняти нову постанову щодо цієї частини вимог.

Зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Дніпропетровській області здійснити нарахування ОСОБА_4, відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію», грошової допомоги у розмірі десятирічного грошового забезпечення померлого ОСОБА_5 за останньою займаною ним посадою, а саме, начальника сектору карного розшуку лінійного відділу на станції Нижньодніпровськ - Вузол лінійного управління на Придніпровській залізниці УМВС України на залізничному транспорті та вчинити відповідні дії щодо виплати ОСОБА_4 нарахованої грошової допомоги.

В іншій частині постанову Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 26 серпня 2011 року у справі № 2а-29/11 -залишити без змін.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України у порядку та строки, передбачені статтею 212 КАС України.

Головуючий: Л.М. Нагорна

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: В.В. Мельник