Ухвала суду № 28046470, 14.12.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

УХВАЛА

про визнання вимог кредитора

"14" грудня 2012 р. Справа № 32/66-10-1903

За заявою боржника Приватного підприємства „Кабаре-Лідер" (м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 5, корп. 1, кв. 108; код ЄДРПОУ 32783075)

про визнання Приватного підприємства „Кабаре-Лідер" (м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 5, корп. 1, кв. 108; код ЄДРПОУ 32783075 банкрутом

Суддя Грабован Л.І.

Представники сторін:

від кредиторів: Малявкін А.Б. -представник ТОВ „ІЛК „Рента"; Морозов О.В. -представник ПАТ "ОТП Банк"; Басюк О.М. -представник УПФУ в Київському районі м. Одеси; Чернушич С.М. -представник ТОВ "Немезида";

від боржника: Рубля О.С.;

розпорядник майном боржника: арбітражний керуючий Одинцова Л.Б.

Суть спору: про визнання банкрутом

Ухвалою господарського суду від 11.05.2010р. (т.1 а.с.1) порушено провадження у справі по банкрутство Приватного підприємства „Кабаре-Лідер" (ПП „Кабаре-Лідер") за заявою боржника у порядку ч.5 ст. 7 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою підготовчого засідання суду від 26.05.2010р. (т.1 а.с.39-40) ПП „Кабаре-Лідер" було зобов'язано подати в десятиденний строк оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ПП „Кабаре-Лідер"; введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майном боржника призначено арбітражного керуючого Берліна В.О.

Оголошення про порушення справи про банкрутство ПП „Кабаре-Лідер" опубліковано в газеті „Урядовий кур'єр" 12.06.2010р. №106 №4257 (т.2 а.с.129).

1.11.2011р. до суду звернувся із заявою ПАТ „РОДОВІД БАНК" (т.7 а.с.5-8) від 31.10.2011р. про визнання грошових вимог до боржника в сумі 717 508,09 грн., як забезпечених заставою в першу чергу задоволення. В обґрунтування вимог банк посилається на положення договору застави майна №40/МІ-30.1-08-1, укладеного між АТ „РОДОВІД БАНК" та ПП „Кабаре-Лідер" в забезпечення виконання зобов'язань позичальника ТОВ „Кабаре-Сервіс" по кредитному договору №40/м-030-08-1. У поясненнях до заяви від 18.01.2012р. (т.8 а.с.53-55) банк вказує, що відповідно до договору застави предмет застави забезпечує виконання зобов'язання за ТОВ „Кабаре-Сервіс" за кредитним договором, а саме: повернення кредиту, сплату процентів, а також забезпечує сплату всіх інших виплат та штрафних санкцій, визначених у кредитному договорі (п.1); договір застави набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов'язань позичальника за договором (п.5.2 договору); про забезпечення заставою вимог АТ „РОДОВІД БАНК" внесено запис до Державного реєстру обтяжень рухомого майна 17.07.2008р.; ст. 589 ЦК України передбачено, що за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором. При цьому банк посилається і на положення ст.ст. 1,19 Закону України „Про заставу" та вважає всі свої вимоги забезпеченими заставою на підставі договору застави, який є чинним на час розгляду вимог банку судом.

Боржник вимоги ПАТ „РОДОВІД БАНК" не визнає (т.7 а.с.65-67), посилаючись на те, що за наслідками розгляду господарським судом справи про банкрутство ТОВ „Кабаре-Сервіс" винесено ухвалу від 20.01.2011р., якою затверджено звіт ліквідатора, підприємство ліквідовано та припинено, вимоги, які не задоволені за недостатністю майна, визнано погашеними, зокрема і вимоги АТ „Родовід банк", які були заявлені банком та визнані судом у справі про банкрутство ТОВ „Кабаре сервіс". При цьому розпорядник майна та боржник посилаються на положення ч.1 ст. 593 ЦК України та ст. 28 Закону України „Про заставу", якими передбачено, що право застави припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою та ст. 609 ЦК України, згідно якої зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладаються на іншу юридичну особу, зокрема за зобовязаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом іншим ушкодженням здоров'я або смерті; ч.5 ст. 111 ЦК України, якою передбачено, що юридична особа є ліквідованою з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Розпорядник майном боржника арбітражний керуючий Одинцова Л.Б. у відзиві на заяву вимоги банку не визнає за тими ж підставами (т.7 а.с.68-70, т.8 а.с.98-100).

Присутні у засіданні суду 14.12.2012р. кредитори підтримали заперечення боржника.

Розглянувши заяву, заперечення та додані до них документи, вислухавши представників сторін та розпорядника майном боржника, суд встановив:

15.07.2008р. між ВАТ „РОДОВІД БАНК" та ТОВ „КАБАРЕ-СЕРВІС" укладено кредитний договір №40/м-030-08-1 (т.7 а.с.11-15), за яким встановлено процедуру (порядок) та умови надання (видачі) банком позичальнику кредитів в межах загальної суми 100 000 дол. США (п.1.1). Основним забезпеченням погашення заборгованості за кредитами, що надаватимуться в рамках цього договору, сплати процентів та пені є застава автомобіля згідно договору застави, який буде укладено між банком та майновим поручителем Матвеєвим Ю.Ю., та застава обладнання (кавових торгових автоматів) згідно з договором застави, який буде укладено між банком та майновим поручителем ПП „КАБАРЕ ЛІДЕР". Відповідно до п.1 додаткової угоди до цього договору (т.7 а.с.16-19) банк зобов'язався згідно з умовами кредитного договору надати позичальнику кредит в сумі 100 000 дол. США зі сплатою процентів за користування кредитом за ставкою 16 процентів річних строком з 16.07.2008р. по 15.07.2011р. Кредит у розмірі 100 000 дол. США надано банком позичальнику, про що свідчить виписка з особового рахунку ТОВ „КАБАРЕ СЕРВІС" з 15.07.2008р. по 9.02.2010р. (т.7 а.с. 30-43).

15.07.2008р. між ВАТ „РОДОВІД БАНК" (заставодержатель) та ПП „КАБАРЕ-ЛІДЕР" (заставодавець) укладено договір застави №40/МІ-30.1-08-1 з додатком (т.7 а.с.20-27), посвідчений нотаріально 15.07.2008р., згідно з яким заставодавець для забезпечення виконання в повному обсязі зобов'язань ТОВ „КАБАРЕ-СЕРВІС" перед заставодержателем за кредитним договором №40/м-030-08-1 від 15.07.2008р. та додатковою угодою до нього, з можливими змінами та доповненнями до нього щодо сплати процентів, неустойки (штрафу, пені), вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачено умовами кредитного договору, відшкодування збитків, завданих порушенням позичальником забезпеченого зобов'язання або умов обтяження, іншої заборгованості, передає в заставу заставодержателю належне йому на праві власності індивідуально визначене майно: обладнання (кавові торгові автомати), опис та розташування (місцезнаходження) якого відображені в додатку №1, який є невід'ємною частиною цього договору (п.1.1). Передане у заставу майно за згодою сторін оцінено в розмірі 421 522,31 грн., що еквівалентно 87 068 дол. США (п.1.3). Сторони дійшли згоди про те, що максимальний розмір вимоги, яка забезпечується заставою за цим договором становить 843 044,62 грн., що за офіційним курсом НБУ на 15.07.2008р. складає 174 136 дол. США. П.5 2 цього договору передбачено, що він набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного розрахунку позичальника із заставодержателем за кредитним договором.

До Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено запис про заставу рухомого майна на підставі договору застави №40/МІ-30.1-08-1 від 15.07.2008р. , про що свідчить витяг з реєстру (т.8 а.с.56-59).

17.06.2009р. назву банку змінено з ВАТ „РОДОВІД БАНК" на ПАТ „РОДОВІД БАНК", про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію (т.7 а.с.44).

Ст. 572 ЦК дає поняття застави, за яким в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Ст. 1 Закону України „Про заставу" визначає заставу як спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Ч.1 ст. 589 ЦК встановлено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов'язання, що зафіксовано в ч. 3 ст. 3 Закону України „Про заставу".

У ч.1 ст. 593 ЦК України як одну з підстав припинення права застави вказано припинення зобов'язання, забезпечного заставою.

Ч.1 ст. 598 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, вставлених договором або законом.

Однією з підстав припинення застави, вказаній у ст. 28 Закону „Про заставу", є припинення забезпеченого заставою зобов'язання, на що як на підставу припинення зобов'язання майнового поручителя посилається боржник та розпорядник майном боржника.

Однак, на думку, суду, виходячи з визначення правової природи права застави, визначення у даному випадку терміну припинення зобов'язання, забезпеченого заставою, стосується припинення зобов'язання шляхом його виконання (оплати боргу).

Стаття 609 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативними актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'ю.

Відповідно до ч.2 ст. 12 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" права і обов'язки між заставодержателем (обтяжувачем) рухомого майна та заставодавцем (боржником) виникають на підставі відповідного правочину (договору застави) з моменту набрання чинності цим правочином.

Договором застави №40/МІ-30.1-08-1 від 15.07.2008р. прямо передбачено, що він діє до повного розрахунку позичальника із заставодержателем за кредитним договором.

З аналізу наведених норм законодавства можна зробити висновок, що обмежень права кредитора на отримання від майнового поручителя виконання зобов'язання, яке не може виконати боржник внаслідок його ліквідації не встановлено.

Таким чином, суд встановив, що невиконання основного зобов'язання по поверненню ТОВ „Кабаре-Сервіс" кредиту банку та припинення цього зобов'язання внаслідок ліквідації останнього не припиняє зобов'язання заставодавця перед банком, яким забезпечені зобов'язання по поверненню кредиту, тому припинення зобов'язання у зв'язку з ліквідацією боржника не позбавляє права кредитора на пред'явлення вимоги до майнового поручителя боржника.

Грошове зобов'язання відповідно до ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" це зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством. Вказаний Закон не встановлює обмежень на пред'явлення інших крім грошових зобов'язань, за умови заявлення цієї вимоги в грошовому еквіваленті. Вказана позиція відображена в Листі ВГСУ N 01-8/339 від 25.03.2002р. Таким чином, заявник правомірно використав своє право на заявлення вимог до майнового поручителя у грошовому еквіваленті.

Абз. 2 ч.6 ст. 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачає, що розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності, - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав. Враховуючи те, що розпорядником майна за даними обліку боржника та даними державного реєстру застав не було внесено вимоги банку до реєстру вимог кредиторів, розпорядником майна та боржником надані заперечення на заяву відповідно до положень ч.6 ст. 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд розглянув заяву заставного кредитора окремо.

Приймаючи до уваги обґрунтованість та підтвердження належними доказами грошових вимог ПАТ „РОДОВІД БАНК" до боржника, суд задовольняє заяву, визнає заявлені вимоги у повному обсязі та зобов'язує розпорядника майном боржника внести вказані вимоги до реєстру вимог кредиторів.

Керуючись п.1, 2 ст.14, ст.15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Визнати грошові вимоги АТ „РОДОВІД БАНК" до ПП „КАБАРЕ-ЛІДЕР" в сумі 717 508,909 грн., як забезпечені заставою майна боржника.

2. Зобов'язати розпорядника майном боржника арбітражного керуючого

Одинцову Л.Б. внести грошові вимоги АТ „РОДОВІД БАНК" до реєстру

вимог кредиторів ПП „КАБАРЕ ЛІДЕР".

Ухвала може бути оскаржено в установленому ст. 91,106 ГПК України ст. 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порядку.

Копію ухвали надіслати кредиторам, боржнику, розпоряднику майном боржника.

Суддя Грабован Л.І.