Ухвала суду № 28046451, 18.12.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

УХВАЛА

про повернення заяви про порушення провадження

у справі про банкрутство

"18" грудня 2012 р.

№ 5017/2012/2533

Суддя Грабован Л.І., розглянувши матеріали заяви Управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області;

до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю „Цун-Дон Одеса” (67663, Одеська область, Біляївський район, Усатівська сільська рада, 8 км. плюс 100 м. траси Одеса-Київ-Санкт-Петербург; код ЄДРПОУ 35090716);

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області звернулось до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Цун-Дон Одеса” у порядку ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, посилаючись на наявність заборгованості та відсутність боржника за місцем реєстрації.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Заява Управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю „Цун-дон Одеса” підлягає поверненню заявнику без розгляду, оскільки не вказано обставин, на яких ґрунтуються вимоги, не додано доказів, що підтверджують викладені у заяві обставини.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” суддя не пізніше п'яти днів з дня надходження повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, про що виносить ухвалу, з інших підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у заяві не вказано обставин, на яких ґрунтуються вимоги, не додано доказів, що підтверджують викладені у заяві обставини.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 6 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, яка регулює загальні, основні підстави для порушення справи про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Стаття 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, яка має назву „Особливості банкрутства відсутнього боржника”, передбачає вказані „інші випадки” та особливості порушення справи про банкрутство, про які ідеться в ч. 3 ст. 6 Закону, зокрема, у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Виходячи з викладеного, ч. 3 ст. 6 Закону містить загальні норми, а стаття 52 Закону передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою.

Так, Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не передбачає можливості порушення справи про банкрутство, як за загальною, так і за спрощеною процедурою банкрутства за відсутності грошового зобов’язання боржника перед кредитором, до якого згідно ст. 1 Закону не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також за відсутності безспірних вимог ініціюючого кредитора.

Статтею 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено, що вимоги кредиторів набувають характеру безспірних якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема виконавчими. Відповідно до п.2 ч. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.2009р. „Про судову практику в справах про банкрутство” безспірність вимог кредитора (кредиторів) за грошовими зобов’язаннями та щодо виплати заборгованості із заробітної плати підтверджується виконавчими документами, виключний перелік яких передбачено у ст. 3 Закону України “Про виконавче провадження”. Вказані положення постанови застосовуються з врахуванням змін внесених до Закону України „Про виконавче провадження” Законом України від 04.11.2010, № 2677-VI Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб).

Відповідно до ч. 10 ст. 7 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” до заяви кредитора - органу державної податкової служби чи інших державних органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), додаються докази вжиття заходів до отримання заборгованості по обов'язкових платежах у встановленому законодавством порядку.

Однак, Управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області до заяви про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Цун-Дон Одеса” не додало належних доказів безспірності заявлених вимог у розумінні ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та ст. 17 Закону України „Про виконавче провадження”, а саме не надано доказів наявності невиконаних безспірних грошових вимог, тобто доказів пред’явлення вимоги Управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області №Ю-241 від 11.11.2009р. до ВДВС для виконання в установленому Законом порядку та відомостей щодо неможливості виконання.

Відповідно до статті 17 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” відомості щодо місцезнаходження юридичної особи, дати та номеру запису про проведення державної реєстрації юридичної особи, дати та номеру записів про внесення змін до нього, дати видачі або заміни свідоцтва про державну реєстрацію, відсутність юридичної особи за її місцезнаходження тощо містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб.

Статтею 19 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” передбачено порядок та підстави для внесення державним реєстратором до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Саме зазначений запис державного реєстратора є доказом відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням.

З такою правовою позицією погоджується Вищий господарський суд України у Постанові від 09.04.2008р. по справі №21/215-07-71178 та Верховний суд України у Постанові від 15.03.2005р. по справі №20-8/035.

Проте, в матеріалах поданої заяви міститься довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців згідно запису №3054 від 01.06.2012р., в якій не внесено інформації щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою.

Доданий до заяви акт УПФУ у Біляївському районі Одеської області не може бути прийнятий судом належним доказом відсутності боржника, оскільки таким доказом є Витяг або Довідка з ЄДР про наявність відповідного запису.

Виходячи з вимог ч.2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, заява Управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Цун-дон Одеса” у порядку ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” підлягає поверненню заявнику без розгляду на підставі ч.1 ст. 9 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, п. 3 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ч.1 ст.9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, п. 3 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Заяву Управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Цун-Дон Одеса” за положеннями ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” повернути заявнику без розгляду.

Додаток: заява про порушення справи про банкрутство на 2-х арк. з додатками на 16-ти арк.

Суддя Грабован Л.І.