Рішення № 28046356, 13.12.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" грудня 2012 р. Справа № 26/149-12

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу

за позовом Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київдо Комунального підприємства теплових мереж «Бориспільтепломережа», Київська обл., м. Бориспіль про стягнення 38 395,08 грн.,за участю представників:

позивача:Чижевська Р.В., довіреність № 113/10 від 26.12.2011 року;відповідача:Криванчик В.О., довіреність № 288 від 12.03.2012 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У листопаді 2012 року позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою до відповідача про стягнення 34 331,64 грн. основного боргу, 2 589,98 грн. пені, 349,70 грн. інфляційної складової боргу, 1 123,76 грн. 3% річних у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язання з оплати переданого природного газу за договором № 06/11-800БО-17 поставки природного газу для виробництва теплової для потреб установ та організацій, що фінансується з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.11.2012 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 13.12.2012 року.

Через канцелярію суду 27.11.2012 року відповідач надав до суду докази сплати основного боргу та подав заяву про припинення провадження у справі.

Через канцелярію суду 13.12.2012 року відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просив зменшити розмір штрафних санкцій на 100%.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

30.08.2011 року між Дочірньою компанією «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(постачальник) та Комунальним підприємством теплових мереж «Бориспільтепломережа»(покупець) укладено договір поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання № 06/11-800БО-17, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити покупцеві імпортований природний газ за кодом з УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезений на митну територію України Публічним «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», а покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п. 1.2 цього договору.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін, поширює дію на відносини, які склались між сторонами з 06 серпня 2011 року і діє у частині поставки газу по 30 вересня 2011 року включно, а у частині розрахунків за газ ? до їх повного здійснення (п. 10.1 договору).

Відповідно до п. 4.1 договору оплата за природний газ з врахуванням вартості транспортування газу територією України проводиться покупцем виключно грошовими коштами в такому порядку. За серпень 2011 року ? протягом трьох банківських днів з дати укладення цього договору; за вересень 2011 року: - оплата в розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки; - оплати в розмірі по 33% від вартості запланованих місячних обсягів проводяться до 20 та 30 (31) числа місяця поставки.

Поясненнями позивача, частково відповідача, підписаними сторонами актами передачі-приймання природного газу підтверджується факт передачі позивачем відповідачу у період з серпня 2011 року по вересень 2011 року природного газу на суму 34 331,64 грн. та наявності у останнього станом на 14.11.2012 року заборгованості з оплати отриманого газу у сумі 34 331,64 грн.

Доказів сплати відповідачем зазначеної заборгованості на момент звернення позивача з указаним позовом до суду надано не було.

Однак, відповідачем після порушення провадження у справі сплачено 34 331,64 грн. боргу, що підтверджується платіжним дорученням № 340 від 23.11.2012 року.

Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Приймаючи до уваги, що станом на день розгляду справи відповідач сплатив заборгованість за поставлений у період з серпня 2011 року по вересень 2011 року природний газ в сумі 34 331,64 грн., суд вважає, що провадження у справі в цій частині позову підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 статті 80 ГПК України в зв'язку з відсутністю предмету спору, судові витрати в цій частині покладаються на відповідача.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позов в частині стягнення інфляційних витрат в розмірі 349,70 грн. та 3 % річних в розмірі 1 123,76 грн., які нараховано позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов'язань з оплати переданого природного газу за даним договором у спірний період на підставі ст. 625 ЦК України є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Згідно з п. 7.3.1 договору у разі порушення покупцем умов п. 4.1 договору покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Пунктом 9.3 договору встановлено, що неустойка нараховується за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання з оплати переданого газу нараховано 2 589,98 грн. пені за наданим розрахунком, який відповідає вимогам закону.

Отже, позовні вимоги про стягнення пені у сумі 2 589,98 грн. є обґрунтованими і також підлягають задоволенню.

Через канцелярію суду 13.12.2012 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній просив суд зменшити розмір штрафних санкцій на 100%.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Статтею 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем, належними та допустимими доказами у розумінні ст. 34 ГПК України, суду не доведено наявності у спірному правовідношенні виняткових випадків, які є підставою для зменшення нарахованої позивачем пені.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру нарахованої позивачем пені.

Судовий збір у розмірі 1 609,50 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства теплових мереж «Бориспільтепломережа»(08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 41-А, код 13712452) на користь Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код 31301827) 349 (триста сорок дев'ять) грн. 70 коп. інфляційної складової боргу, 1 123 (одну тисячу сто двадцять три) 76 коп. 3% річних, 2 589 (дві тисячі п'ятсот вісімдесят дев'ять) грн. 98 коп. пені, 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

Припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 34 331,64 грн.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 17.12.2012р.

Суддя Т.Д. Лилак