Рішення № 28046206, 13.12.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.12.12 Справа № 29/5014/2720/2012

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю

«Луганське енергетичне об'єднання», м. Луганськ;

до відповідача: Державного підприємства «Інститут азотної

промисловості і продуктів органічного синтезу»,

м. Сєвєродонецьк Луганської області;

про стягнення 1 355 грн. 58 коп.

Суддя Якушенко Р.Є.,

секретар судового засідання: Колпакова Г.О.,

в присутності представників

сторін:

від позивача: Смірнов К.М., начальник групи правового

забезпечення Сєвєродонецького району електричних

мереж відділу правового забезпечення Товариства,

довіреність № 607 від 01.11.2012;

від відповідача: повноважний представник у судове засідання

не прибув.

Відповідно до статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду справи не заявлено вимоги про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Обставини справи: 29.10.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання»(далі -ТОВ «ЛЕО», позивач у справі) звернулося до господарського суду Луганської області про стягнення з Державного підприємства «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу»(далі -ДП «ІАП», відповідача у справі) 1 355 грн. 58 коп., з яких:

- 994 грн. 42 коп. -заборгованість за спожиту активну електроенергію за період березень, квітень, липень, серпень 2012 року;

- 106 грн.35 коп. - пеня за період прострочення платежів за спожиту активну електроенергію з 06.04.2012 по 01.10.2012;

- 18 грн. 58 коп. - 3 % річних за період прострочення платежів за спожиту активну електроенергію з 06.04.2012 по 01.10.2012;

- 11 грн. 95 коп. -інфляційні нарахування за період прострочення платежів за спожиту активну електроенергію березень -вересень 2012 року;

- 212 грн. 04 коп. -вартість різниці між фактично спожитою електроенергією та договірною величиною споживання електроенергії за період травень -липень 2012 року;

- 09 грн. 88 коп. - пеня за період прострочення платежів за перевищення договірних величин з 12.06.2012 по 31.10.2012;

- 02 грн. 15 коп. - 3 % річних за період прострочення платежів за перевищення договірних величин з 12.06.2012 по 31.10.2012;

- 00 грн. 21 коп. -інфляційні нарахування за період прострочення платежів за перевищення договірних величин травень -жовтень 2012 року.

Позивач з посиланням на норми статті 26 Закону України «Про електроенергетику», статей 15, 509, 526, 530, 625, 1166 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), статей 173-176 Господарського кодексу України (далі -ГК України) обґрунтовує вимоги порушенням відповідачем умов договору про постачання електричної енергії № 178 від 30.03.2012 по розрахунках за спожиту електроенергію.

Крім того, відповідач перевищив договірні величини споживання електроенергії передбачені договором № 178 від 30.03.2012, за що встановлена відповідальність згідно статті 26 Закону України від 16.10.1997 № 575/97-ВР «Про електроенергетику», тому повинен сплатити енергопостачальнику двократну вартість різниці між фактично спожитою і договірною величинами.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Державне підприємство «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» (далі -ДП «ІАП»), відповідач у справі, відзив на позов не подав, але подав належним чином засвідченні копії документів на підтвердження правового статусу, договору про постачання електричної енергії № 178 від 30.03.2012 з додатками, акти про зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії за період березень -серпень 2012 року, акти про використану електричну енергію за період березень -серпень 2012 року, рахунків за період березень -серпень 2012 року, банківських виписок від 16.03.2012 на суму 1052,69 грн., від 07.07.2012 на суму 1130,40 грн. та квитанції № КП432/1 від 09.08.2012 на суму 1000,00 грн., які залучені до матеріалів справи.

Відповідач з невідомих причин не забезпечив участі повноважного представника у судове засідання, хоча про час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом надсилання за його належним місцезнаходженням процесуальних документів господарського суду: ухвали суду направлялися за адресою, яка є офіційним місцезнаходженням суб'єкта підприємницької діяльності.

Всі процесуальні документи суду були вручені відповідачу, що підтверджується поштовими повідомленнями з відміткою про вручення уповноваженій особі відповідача.

Справа розглядалася судом неодноразово. Відповідачу надавалася можливість прийняти участь у судовому засіданні та надати відзив на позов.

До початку даного судового засідання будь-яких клопотань відповідач не надав.

Відповідно до статті 75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

На підставі викладеного справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

При з'ясуванні фактичних обставин справи, дослідивши надані сторонами докази, заслухавши присутнього у судовому засіданні представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

30.03.2012 між сторонами у справі був укладений договір про постачання електричної енергії № 178 (далі - договір) (а.с.11-15,т.1).

Відповідно до пункту 1.1 договору Постачальник, позивач у справі, постачає електричну енергію Споживачу, відповідачу у справі, для забезпечення потреб електричних установок Споживача з загальною приєднаною потужністю 46,0 кВт, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені відповідно додатком до договору «Відомості про розрахункові засоби обліку електричної енергії Споживача»та «Однолінійна схема електропостачання площадки вимірювання Споживача», а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору та додатками до договору, що є його невід'ємною частиною.

Загальна приєднана потужність у точці (точках) підключення становить 46,0 кВт. Величини приєднаної потужності по кожному об'єкту визначені на підставі номінальної потужності приєднаних до електричної мережі струмоприймачів та трансформаторів Споживача. Величини приєднаної потужності по кожному об'єкту зазначені у Додатку «Відомості про розрахункові засоби обліку електричної енергії Споживача».

Відповідно до підпункту 2.2.2 договору Постачальник зобов'язується постачати Споживачу електричну енергію, як різновид товару: в обсягах, визначених Додатком «Обсяги постачання електричної енергії Споживачу та субспоживачам», з урахуванням вимог розділу 5 та умов розділу 6 договору.

Відповідно до умов пункту 2.3.3 договору Споживач зобов'язаний для визначення величини спожитої електричної енергії щомісячно 01 числа згідно з Додатком «Графік зняття показів засобів обліку електроенергії»знімати покази розрахункових засобів обліку та надавати звіти Постачальнику електричної енергії відповідно до Додатку «Форма «Акт про зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії», а також підписувати «Акт про використану електричну енергію».

У відповідності з пунктом 4.4.1 договору у разі порушення Споживачем строку розрахунку за активну електричну енергію, строку внесення плати за перетікання реактивної електричної енергії та строків оплати за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, за не обліковану електричну енергію та на відшкодування збитків Споживачу нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої в період, за який сплачується пеня від розміру простроченого платежу за кожний день прострочення.

На суму нарахованої пені, 3 % річних та інфляційних нарахувань Споживачу надаються окремі рахунки.

Відповідно до пункту 7.9 договору розрахунки за електричну енергію та інші платежі здійснюються Споживачем у порядку, передбаченому додатком «Порядок розрахунків».

Пунктом 3 Додатку до договору «Порядок розрахунків»передбачено, що величина коштів, яку необхідно оплатити за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію, визначається наступним чином: обсяг спожитої (переданої) електричної енергії між датами зняття показів розрахункових засобів обліку множиться на тариф, який діяв на кінець розрахункового періоду (а.с.17,т.1).

За умовами договору остаточний розрахунок за фактично спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію; за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності; за перетікання реактивної електроенергії; оплату сум на відшкодування збитків; оплату пені, 3% річних та інфляційних нарахувань за порушення строків розрахунків Споживач здійснює на підставі наданих Постачальником рахунків протягом 5 операційних днів, починаючи з наступного дня після їх отримання (пункт 9 Додатку «Порядок розрахунків»до договору).

На підтвердження виконання свого обов'язку щодо постачання електричної енергії в період з 01.03.2012 по 31.08.2012 позивачем надані акти про зняття показів розрахункових засобів електричної енергії (а.с.20, 22,25,29,33,37,т.1) та акти про використану електричну енергію (а.с.21-26,т.2).

За результатами надання обумовлених договором послуг за період з 01.03.2012 по 31.08.2012 позивачем відповідачеві нарочним надавалися відповідні рахунки за спожиту активну електроенергію (а.с.21,23,26,30,34,38,т.1).

Відповідач в порушення умов договору своєчасно та у повному обсязі оплату не здійснював, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у сумі 994 грн. 42 коп. за спожиту активну електроенергію за період березень, квітень, липень, серпень 2012 року.

Позивачем за порушення строків розрахунку за спожиту активну електричну енергію згідно пункту 4.4.1 договору відповідачу нарахована та заявлена до стягнення пеня за період прострочення з 06.04.2012 по 01.10.2012 в сумі 106 грн. 35 коп. Позивачем відповідачеві нарочним надавалися відповідні рахунки на сплату пені (а.с.24,28,32,36,39,т.1).

Крім того, на підставі статті 625 ЦК України, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача суму 11 грн. 95 коп. інфляційних нарахувань та суму 18 грн. 58 коп. 3 % річних за період з 06.04.2012 по 01.10.2012.

Порядок визначення договірних величин споживання електричної енергії передбачений розділом 5 договору.

Згідно пункту 5.1 договору договірні величини споживання електричної енергії визначаються у Додатку «Обсяги постачання електричної енергії Споживачу та субспоживачам»на підставі заяви Споживача на обсяг очікуваного споживання електричної енергії для кожної площадки вимірювання за місяцями року, яка надається Споживачу Постачальнику не пізніше ніж за 45 днів до початку року.

У разі ненадання Споживачем відомостей про обсяг очікуваного споживання електричної енергії у встановлений в цьому пункті термін розмір очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік установлюється позивачем за фактичними обсягами споживання у відповідних періодах поточного року.

Пунктом 5.5 договору встановлено, що відповідач має право протягом поточного розрахункового періоду звернутися до позивача із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії та електричної потужності.

Пунктом 4.4.2 договору передбачено, що за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 договору, Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії двократну вартість фактично спожитою та договірною величиною. При цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується із Споживачів з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним споживанням 50000 кВт/год і більше.

Договірна величина споживання електричної енергії була визначена сторонами у додатку «Обсяги постачання електричної енергії Споживачу та субспоживачам», згідно якого споживачу були встановлені обсяги постачання електричної енергії у травні 2012 року в розмірі 0,200 тис.кВт/год., у червні 2012 року в розмірі 0,100 тис.кВт/год. та у липні 2012 року в розмірі 0,200 тис.кВт/год. (а.с.16).

Згідно актів про зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії та актів про використання електроенергії, підписаними без зауважень і заперечень та скріплених печатками обох підприємств, фактично відповідач використав електроенергії у травні 2012 року -279 кВт/год., у червні 2012 року -244 кВт/год. та у липні 2012 року -202 кВт/год.

Отже, відповідач перевищив договірну величину споживання у травні 2012 року на 79 кВт/год., у червні 2012 року -144 на кВт/год. та у липні 2012 року -на 2 кВт/год., разом -225 кВт/год.

За перевищення договірних величин споживання електричної енергії позивачем згідно з пункту 4.4.2 договору нараховано відповідачу двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини електроенергії, у зв'язку з чим направлено відповідачу рахунки № 178/ЛИС/5/4 від 01.06.2012 на суму 73 грн. 83 коп., № 178/ЛИС/6/4 від 02.07.2012 на суму 136 грн. 32 коп. та № 178/ЛИС/7/4 від 01.08.2012 на суму 01 грн. 89 коп. Зазначені рахунки отримані представником відповідача, про що на них в графі «особа, що отримала рахунок»міститься відповідний підпис (а.с.27,31,35,т.1).

За прострочення оплати відповідних рахунків позивачем нарахована та заявлена пеня за період прострочення з 12.06.2012 по 31.10.2012 в сумі 09 грн. 88 коп.

Також позивачем нараховані та заявлені до стягнення інфляційні нарахування в сумі 02 грн. 15 коп. та 3 % річних в сумі 00 грн. 21 коп. за період прострочення 12.06.2012 по 31.10.2012.

Оскільки відповідач дані рахунки не оплатив у встановлений договором строк, позивач звернувся до господарського суду за захистом свого порушеного права та законного інтересу з викладеними вище позовними вимогами.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, не спростував обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Оцінивши встановлені обставини справи, суд вважає, позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Правовідносини між сторонами за позовом виникли із договору про постачання електричної енергії № 178 від 30.03.2012, який за своєю правовою природою є різновидом договору купівлі-продажу і до нього застосовуються, як загальні положення про договір купівлі-продажу, так і положення глави 54 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) та параграф 1 глави 30 Господарського кодексу України (далі -ГК України), Закону України «Про електроенергетику», Правил користування електричною енергією», які затвердженні Постановою НКРЕ України від 31.07.1996 № 28 (в редакції постанови НКРЕ від 22.11.2006 № 1497) (далі - ПКЕЕ).

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Зазначена норма Цивільного кодексу України кореспондується з положеннями статті 265 Господарського кодексу України.

Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до статті 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто -неналежне виконання.

У відповідності з правилами статей 43, 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підставі статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Фактичні обставини свідчать, що позивач на виконання умов договору у період з 01.03.2012 по 31.08.2012 постачав відповідачу електроенергію, претензій щодо постачання електроенергії у відповідача немає.

Обсяги спожитої електроенергії за період з 01.03.2012 по 31.08.2012 позивач підтверджує відповідними актами про зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії та актами про використання електроенергії, підписаними без зауважень і заперечень та скріплених печатками обох підприємств, а також рахунками.

Втім, відповідач в порушення умов пункту 7.9 договору № 178 від 30.03.2012 та пункту 3 додатку до нього повністю не оплатив спожиту у березні, квітні, липні, серпні 2012 року електроенергію у строк визначений пунктом 9 Додатку до договору «Порядок розрахунків», у зв'язку з чим за ним обліковується заборгованість за вказаний період за активну електроенергію в сумі 994 грн. 42 коп., яка підтверджена матеріалами справи, заявлена обґрунтовано, відповідачем не спростована та підлягає до стягнення з відповідача.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Фактичні обставини свідчать, що відповідач допустив прострочення оплати спожитої у березні -вересні 2012 року активної електричної енергії, у зв'язку з чим позивачем на підставі підпункту 4.4.1 договору нарахована та заявлена пеня по кожному рахунку окремо за період прострочення з 06.04.2012 по 01.10.2012 в сумі 106 грн. 35 коп.

Розрахунок пені відповідає діючому законодавству, умовам договору № 178 від 30.03.2012, а тому пеня в сумі 106 грн. 35 коп. підлягає до стягнення з відповідача.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем обґрунтовано нараховано та заявлено до стягнення інфляційні нарахування за період прострочення з 06.04.2012 по 01.10.2012 в сумі 11 грн. 95 коп. та 3% річних в сумі 18 грн. 58 коп., тому в цій частині вимоги позивача також підлягають задоволенню.

Частиною 6 статті 26 Закону України «Про електроенергетику»передбачено, що у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину Споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Відповідно до пункту 6.16 ПКЕЕ постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право на отримання від споживача підвищеної оплати за електричну енергію за обсяг перевищення споживачем договірних величин споживання електричної енергії та величини потужності за розрахунковий період відповідно до актів законодавства та умов договору.

Пунктом 6.17 ПКЕЕ передбачено, що у разі перевищення договірної величини споживання електричної енергії за розрахунковий період споживачем, який розраховується за тарифами, диференційованими за періодами часу, або якщо відповідно до договору для споживача протягом розрахункового періоду змінювався тариф, він за обсягом перевищення сплачує на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії підвищену згідно з законом вартість різниці між фактично спожитим та договірним обсягами електричної енергії за середньозваженим тарифом.

Середньозважений тариф розраховується як частка від ділення всієї нарахованої за розрахунковий період суми оплати за електричну енергію на обсяг всієї електричної енергії, спожитої за цей період.

Згідно підпункту 4.4.2 договору за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначені згідно із вимогами розділу 5 договору, Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин.

Відповідно до статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Виходячи з наведених норм та приписів закону, передбачена статтею 26 Закону України «Про електроенергетику»санкція (сплата двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини електроенергії) є господарсько - правовою відповідальністю за порушення у сфері господарювання.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості, судова колегія вважає його арифметично вірним та таким, що повністю відповідає вимогам чинного законодавства.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача 212 грн. 04 коп. заборгованості за перевищення договірної величини споживання електричної енергії є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Пунктом 4.4.1 договору сторони передбачили відповідальність за порушення строків розрахунків за активну електроенергію, строку внесення плати за перетікання реактивної електроенергії та строків оплати за перевищення договірних величин споживання електроенергії та потужності тощо, у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який сплачується пеня.

На підставі викладеного, позивачем нарахована пеня у розмірі 09 грн. 88 коп.

Також, на підставі статті 625 ЦК України, позивачем нараховані інфляційні нарахування за весь час прострочення оплати санкцій за перевищення договірних величин у розмірі 00 грн. 21 коп., а також 3% річних у розмірі 02 грн. 15 коп.

Зі змісту наведеного вбачається, що оскільки стягнення двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини електроенергії в розумінні статті 230 ГК України є господарсько-правовою відповідальністю за порушення у сфері господарювання, тобто - санкцією за перевищення договірних величин використання електричної енергії, до відповідача не може бути застосована також і міра відповідальності у вигляді сплати пені, інфляційних та 3% річних, нарахованих на суми цих санкцій, оскільки чинним законодавством таке нарахування не передбачено. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 20.09.2011 № 9/17/2011.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення пені за прострочення платежу в сумі 09 грн. 88 коп., інфляційних нарахувань в сумі 00 грн. 21 коп. та 3% річних в сумі 02 грн. 15 коп. заявлені необґрунтовано та задоволенню не підлягають.

З урахуванням викладеного, позов підлягає частковому задоволенню в загальній сумі 1 343 грн. 34 коп., з яких:

- 994 грн. 42 коп. -заборгованість за спожиту активну електроенергію за період березень, квітень, липень, серпень 2012 року;

- 106 грн.35 коп. - пеня за період прострочення платежів за спожиту активну електроенергію з 06.04.2011 по 01.10.2012;

- 18 грн. 58 коп. - 3 % річних за період прострочення платежів за спожиту активну електроенергію з 06.04.2011 по 01.10.2012;

- 11 грн. 95 коп. -інфляційні нарахування за період прострочення платежів за спожиту активну електроенергію з 06.04.2011 по 01.10.2012;

- 212 грн. 04 коп. -вартість різниці між фактично спожитою електроенергією та договірною величиною споживання електроенергії за період травень -липень 2012 року.

У задоволенні решти позову слід відмовити.

Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору в сумі 1 609 грн. 50 коп. слід покласти на відповідача пропорційно задоволеним вимогам в сумі 1 594 грн. 96 коп.

Керуючись статтями 43, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу», вул. Вілєсова, буд.1, м. Луганськ, 93400, ідентифікаційний код 33968601, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання», кв. Гайового, буд. 35А, м. Луганськ, ідентифікаційний код 31443937:

- на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 260313279060 у філії ЛОД ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 304665, код 31443937 борг за спожиту активну електроенергію у сумі 994 грн. 42 коп., борг за перевищення договірних величин споживання електричної енергії в сумі 212 грн. 04 коп.;

- на поточний рахунок № 2600518818 в ЛОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 304007, код 31443937 пеню в сумі 106 грн. 35 коп., інфляційні нарахування в сумі 11 грн. 95 коп., 3% річних в сумі 18 грн. 58 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 1 594 грн. 96 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення суду.

Суддя Р.Є. Якушенко