Рішення № 28046115, 10.12.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 5011-58/12399-2012 10.12.12Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., при секретарі судового засідання Костюченко А.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 5011-58/12399-2012

за позовом товариства з додатковою відповідальністю «ЖЛ», м. Житомир

до товариства з обмеженою відповідальністю «Інфо24», м. Київ,

та товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «ТелеРадіоСвіт», м. Київ,

про визнання інформації такою, що не відповідає дійсності, спростування неправдивих відомостей, які порочать ділову репутацію,

за участю представників сторін:

позивача -Процюка О.В. (довіреність від 03.01.2012 № 3);

відповідача-1 -Єфремчук О.Є. (довіреність від 26.09.2012 б/н);

відповідача-2 -Михайленко К.І. (довіреність від 26.09.2012 б/н).

Товариство з додатковою відповідальністю «ЖЛ»(далі -ТДВ «ЖЛ») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом, в якому просило зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Інфо24»(далі -ТОВ «Інфо24»): спростувати неправдиві відомості, які порочать ділову репутацію позивача; визнати розповсюджену шляхом візуально-звукового оповіщення, а саме в телепередачі «Знак оклику», інформацію такою, що не відповідає дійсності; зобов'язати відповідача спростувати поширену ним неправдиву інформацію шляхом зачитування диктором у тій самій передачі і в той самий час -не пізніше місяця з дня набрання судовим рішенням законної сили резолютивної частини рішення.

При цьому, інформацією, яку відповідач поширив у програмі «Знак оклику» на телевізійному каналі «ТВі»в тій частині, в якій йдеться про позивача, процес його створення, та про події, що передували створенню позивача, і які безпосередньо стосуються закритого акціонерного товариства «Житомирські ласощі»та товариства з обмеженою відповідальністю «БУДСТАЙЛ-ХХІ», правонаступником яких є ТДВ «ЖЛ», позивач вважає:

«Ведучий - ... ніде правди діти, коли нинішня опозиція була владою, ще якихось три роки тому, чимало з її діячів були причетні до корупції, і до рейдерства, і до незаконних впливів на судові органи, саме із цієї серії історія корпоративного конфлікту навколо перерозподілу власності кондитерської фабрики «Житомирські ласощі», справді, доволі ласого підприємства. І про це наш перший сюжет.

Голос за кадром - Солодка мрія - нахапати побільше, а бажано загарбати все. Кондитерська фабрика «Житомирські ласощі», яка входила у 5-ку найбільш солодких компаній України, 10 років належала швейцарській фірмі та розвивалась за рахунок іноземних інвестицій, але більше не належить, у закордонних власників фабрику просто забрали.»

Голос за кадром -Організатором захоплення виступив Ігор Бойко, колись призначений акціонерами наглядати за діяльністю солодкого підприємства. Головний акціонер та голова наглядової ради «Житомирських ласощів»Юрій Ліщинський зі сполучених штатів скайпом розповідає, призначаючи Бойко топ-менеджером компанії, йому створили всі умови для роботи, натомість, сподівались на професійний підхід та розвиток підприємства.

Голос за кадром - Згодом, Бойко став власником чверті акцій, мав би їх викупити, але натомість вирішив отримати все. 2010 року у Житомирі проводиться стрімка зміна власника «Житомирських ласощів». Бойко використовуючи довіреність переводить акції, що належать «Дельта-Кепітал»з одного банку до іншого. Тим часом, троє працівників фабрики подають до суду, з вимогою, скасувати усі акції випущені з 1999 року. Фактично усі акції, що належать акціонеру «Дельта-Кепітал». Цікаво, що житомиряни стосовно житомирської фабрики судяться у столичному суді, адже позов подають з київської адреси, за якою зареєстрований один із топ-менеджерів фабрики.

Голос за кадром - Суд підлеглі Бойка виграють, тим часом, на самій кондитерській фабриці проводять збори акціонерів та об'єднують величезне підприємство із невеликою фірмою «Будстайл», при цьому, останній у цьому об'єднанні головує, а власником її виявляється той самий Ігор Бойко. Водночас, він же голосує за цю оборудку і від імені «Дельта-Кепітал», а от самих інвесторів на територію фабрики не пускає охорона.

Голос за кадром - Колишніх вже власників вражають рішення суддів, адже вони, вочевидь, необхідні для того, щоб здійснити успішне захоплення ласощів. Після спроби «Дельта- Кепітал»провести збори акціонерів, щоб протидіяти захопленню фабрики, суддя Богунського Райсуду Житомира Анатолій Шалепа, виносить приголомшливе рішення.

Юрій Ліщинський - Этот Судья Шалепа, он меня решил права исполнять обязанности председателя наблюдательного совета. Председатель наблюдательного совета - это выборная должность, вернее позиция выборная, выбирают общим собранием, ни какой судья не имеет права, ни в одной стране лишить человека, которого народ... так сказать, держателя акций выбрал.

Голос за кадром - Нині горе «слова Феміди»Шалепу, який встиг стати головою Богунського райсуду міста Житомира, відсторонено від посади судді за хабарництво. Корупційну схему викрила СБУ в лютому цього року. Шалепа отримав догану від Вищої Кваліфікаційної Комісії Суддів і нині перебуває під слідством. Тим часом, сама фабрика виглядає так, ніби виробляє не цукерки та печиво, а зброю масового ураження. Центральний вхід заварено металевим щитом, на вікнах грати, на паркані колючий дріт і охорона, яка нам виявилась не рада.

За словами нападника, вказівку не підпускати журналістів він отримав від керівництва і має намір її виконувати, попри те, що порушує закон. ...

«Знак оклику»обов'язково подасть заяву до прокуратури, оскільки, вважає такі дії зухвальців зхоронців злочином, перешкоджанням законній журналістській діяльності, стаття 171 Кримінального Кодексу. Така злочинна молодцюватість не можлива без прикриття на найвищому рівні. За словами Ліщинського, до захоплення підприємства активно долучився депутат від БЮТ та друг Ігоря Бойко, Сергій Пашинський, який використав свої політичні зв'язки.

Голос за кадром - Саме у АГРОКОМБАНКУ, який пов'язують із Пашинським, Бойко ховав акції швейцарської компанії, саме через наявність громадської приймальні депутата Пашинського на території фабрики її охорона не допускала власників на підприємство, мовляв, охороняють депутатський спокій. І саме Пашинський за 2 місяці до початку рейдерської атаки виводив із зали суду директора «Житомирських ласощів»Євгена Гамова, того звинувачували у кілька мільйонній недоплаті до бюджету. Нині БЮТівець Пашинський визнає виключно захист Гамова.

Голос за кадром - Ще депутат підтверджує наявність своєї громадської приймальні на території захопленої фабрики, знає і про те, що саме захистом його депутатських апартаментів прикривались рейдери під час атаки. Втім, зазначає, використовували приймальню без його відома.

Голос за кадром - Участь у самому корпоративному конфлікті Пашинський рішуче відкидає. Визнає, фабрика дійсно зазнала рейдерського захоплення, але у всьому винна чинна влада.

Голос за кадром - Що ж до запитань стосовно його участі у ситуації навколо Ласощів, - то Пашинський вважає це спланованою провокацією влади. І радить прискіпливіше вивчити в цьому ключі діяння Андрія Портнова. Те, що у справі про відбір кондитерської фабрики не обійшлось без тодішнього партійного товариша Пашинського, а нині «сірого кардинала»української судової системи Портнова, зазначають і колишні власники ласощів.

Голос за кадром - Загалом, пояснення Пашинського такі: владі, мовляв, необхідно прирівняти його, чесного опозиціонера, до нині діючих чиновників, які керують Житомирщиною. Чесність опозиціонера Пашинського жодних сумнівів не викликає, але мова загалом йде про ті часи, коли він і був тією самою владою.»

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.09.2012 (суддя Блажівська О.Є.) порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 01.10.2012.

01.10.2012 представником відповідача подано суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого ТОВ «Інфо24»просить у задоволенні позову відмовити, оскільки наведене у позовній заяві «не має юридичного складу правопорушення у формі порушення права на ділову репутацію».

Розпорядженням заступника голови господарського суду міста Києва від 08.10.2012 у зв'язку з перебуванням судді Блажівської О.Є. у відпустці справу передано для розгляду судді Марченко О.В.

Суддею Марченко О.В. 08.10.2012 винесено ухвали, якими: прийнято дану справу до свого провадження; залучено до участі у справі співвідповідача -товариство з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «ТелеРадіоСвіт»(далі -ТОВ «ТРК «ТелеРадіоСвіт») та відкладено розгляд справи.

Позивач пояснив, що у зв'язку із залученням співвідповідача позовні вимоги зміні не підлягають і суду слід розглядати обох відповідачів як осіб, зобов'язаних за даним позовом.

ТОВ «ТРК «ТелеРадіоСвіт»подало відзив на позовну заяву, в якому зазначало про те, що до матеріалів позову ТДВ «ЖЛ»не додано будь-якого, тим більше належного і допустимого доказу на підтвердження того, що певна інформація, яку останній просить спростувати, була сповіщена відповідачем-2 в ефірі телевізійного каналу «ТВі».

У судових засіданнях неодноразово оголошувалися перерви; 03.12.2012 судом продовжено строк розгляду спору.

У судовому засіданні 10.12.2012 сторони підтримали викладене раніше в поданих суду документах.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників позивача, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 1 Закону України «Про інформацію»інформація -це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Згідно зі статтею 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Частиною четвертою статті 32 Конституції України визначено, що кожному гарантується судовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе.

Відповідно до частини першої статті 91 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

За приписом частини першої статті 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров'я, життя, честь, гідність і ділова репутація, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

За визначенням, наведеним у статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ділова репутація -це сукупність підтвердженої інформації про особу, що дає можливість зробити висновок про професійні та управлінські здібності такої особи, її порядність та відповідність її діяльності вимогам закону.

Згідно з частиною другою статті 34 Господарського кодексу України дискредитацією суб'єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов'язаних з особою чи діяльністю суб'єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб'єкта господарювання.

Так, звертаючись до суду з даним позовом, ТДВ «ЖЛ»зазначало про те, що розміщена 02.07.2012 в телевізійному ефірі телепрограма «Знак оклику»та згодом на сайті www.tvi.ua містить сюжет, який автор анонсував «Як захоплювали кондитерську фабрику «Житомирські ласощі»і хто з нинішніх опозиціонерів до цього причетний?»; такий сюжет побудований на недостовірних твердженнях щодо факту рейдерського захоплення закритого акціонерного товариства «Житомирські ласощі», правонаступником якого є ТДВ «ЖЛ».

За змістом статті 277 ЦК України позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації та довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі (пункт 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», далі -постанова Пленуму) .

Відповідно до пункту «в»частини першої статті 59 Закону України «Про телебачення і радіомовлення»телерадіоорганізація зобов'язана поширювати об'єктивну інформацію.

Частиною шостою статті 6 Закону України «Про телебачення і радіомовлення»передбачено, що відповідальність за зміст програм та передач несе керівник телерадіоорганізації або автор (автори) програми та/чи передачі.

У пункті 12 постанови Пленуму зазначено, що належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.

На підтвердження поширення відповідачами спірної інформації ТДВ «ЖЛ»подано: складений працівниками позивача акт фіксації розміщення відеоматеріалу від 24.07.2012, в якому зазначено, що на сайті www.tvi.ua за адресою: http://www.tvi.ua/program/reyders-ke-zakhoplennja-kondyters-koji-fabryky.html містився запис телепередачі «Знак оклику»від 02.07.2012; CD-R диск із записом відповідної телепередачі, зафіксований позивачем на із сайту www.tvi.ua, оглянутий судом (доказів підробки, фальсифікації, перекручення, спотворення відповідачами не подано); роздруковані «скрін-шоти»з Інтернет-сторінок, в яких міститься посилання на створення і розміщення відповідачами спірної інформації; копію програми телепередач, яка підтверджує заплановану трансляцію на телеканалі «ТВі»передачі «Знак оклику»02.07.2012.

Згідно з частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до частин першої і другої статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Так, оцінивши подані ТДВ «ЖЛ»докази та заперечення відповідачів про те, що: сюжет на сайті ТОВ «Інфо24»за посиланням http://www.tvi.ua/program/reyders-ke-zakhoplennja-kondyters-koji-fabryky.html чи будь-яким іншим відсутній (що на час розгляду справи зафіксовано й судом); з урахуванням припису частини четвертої статті 48 Закону України «Про телебачення і радіомовлення»телеорганізації зобовязані зберігати трансльовані нею передачі протягом лише 14 днів, - господарський суд міста Києва вважає, що позивачем доведено факт поширення відповідачами спірної інформації з огляду й на те, що: під час перегляду програми «Знак оклику»від 02.07.2012 на поданому позивачем відеозаписі, суд зафіксував логотип телеканалу «ТВі»в куті екрану; відповідачами на запитання представника позивача і суду не заперечувався факт поширення інформації, а зазначалося лише про те, що ТДВ «ЖЛ»належними і допустимими доказами не підтверджено таке поширення.

У пункті 15 постанови Пленуму зазначено, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Частиною третьою статті 277 ЦК України передбачено, що негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.

Переглянувши запис телепередачі «Знак оклику», а саме сюжет, який автор анонсував «Як захоплювали кондитерську фабрику «Житомирські ласощі»і хто з нинішніх опозиціонерів до цього причетний?»суд дійшов висновку, що не всі твердження, які позивач просить спростувати, є недостовірною інформацією і підлягають відповідному спростуванню.

Так, деякі з поширених відомостей не стосуються позивача, а тому останній не може вимагати їх спростування, це стосується такого:

- «Голос за кадром -Організатором захоплення виступив Ігор Бойко, колись призначений акціонерами наглядати за діяльністю солодкого підприємства. Головний акціонер та голова наглядової ради «Житомирських ласощів»Юрій Ліщинський зі сполучених штатів скайпом розповідає, призначаючи Бойко топ-менеджером компанії, йому створили всі умови для роботи, натомість, сподівались на професійний підхід та розвиток підприємства»;

- «Після спроби «Дельта- Кепітал»провести збори акціонерів, щоб протидіяти захопленню фабрики, суддя Богунського Райсуду Житомира Анатолій Шалепа, виносить приголомшливе рішення»;

- «Юрій Ліщинський - Этот Судья Шалепа, он меня решил права исполнять обязанности председателя наблюдательного совета. Председатель наблюдательного совета - это выборная должность, вернее позиция выборная, выбирают общим собранием, ни какой судья не имеет права, ни в одной стране лишить человека, которого народ... так сказать, держателя акций выбрал»;

- «Голос за кадром - Нині горе «слова Феміди»Шалепу, який встиг стати головою Богунського райсуду міста Житомира, відсторонено від посади судді за хабарництво. Корупційну схему викрила СБУ в лютому цього року. Шалепа отримав догану від Вищої Кваліфікаційної Комісії Суддів і нині перебуває під слідством»;

- «За словами нападника, вказівку не підпускати журналістів він отримав від керівництва і має намір її виконувати, попри те, що порушує закон»;

- «Така злочинна молодцюватість не можлива без прикриття на найвищому рівні. За словами Ліщинського, до захоплення підприємства активно долучився депутат від БЮТ та друг Ігоря Бойко, Сергій Пашинський, який використав свої політичні зв'язки»;

- «Голос за кадром - Участь у самому корпоративному конфлікті Пашинський рішуче відкидає. Визнає, фабрика дійсно зазнала рейдерського захоплення, але у всьому винна чинна влада»;

- «Голос за кадром - Загалом, пояснення Пашинського такі: владі, мовляв, необхідно прирівняти його, чесного опозиціонера, до нині діючих чиновників, які керують Житомирщиною. Чесність опозиціонера Пашинського жодних сумнівів не викликає, але мова загалом йде про ті часи, коли він і був тією самою владою.»

Виходячи з вимог статті 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати.

З аналізу наведеної норми вбачається, що інформація про те, що: «Тим часом, сама фабрика виглядає так, ніби виробляє не цукерки та печиво, а зброю масового ураження. Центральний вхід заварено металевим щитом, на вікнах грати, на паркані колючий дріт і охорона, яка нам виявилась не рада»; «Знак оклику»обов'язково подасть заяву до прокуратури, оскільки, вважає такі дії зухвальців зхоронців злочином, перешкоджанням законній журналістській діяльності, стаття 171 Кримінального Кодексу», - є оціночними судженнями, а тому теж не підлягає спростуванню.

Уся інша інформація, про спростування якої заявляє ТДВ «ЖЛ»є такою, що не відповідає дійсності, викладена неправдиво, стосується позивача та його посадових осіб, які звинувачуються у порушенні законодавства України; натомість позивач є юридичною особою -одним з найбільших платників податків України, є однією з кращих кондитерських фабрик України, а тому відповідна інформація не може не шкодити діловій репутації позивача та його не дискредитувати.

Доказів протилежного відповідачами не подано (презумпція неправомірності поширеної інформації).

Отже, господарський суд міста Києва, встановивши, що: відповідачами поширено недостовірну інформацію, що стосується позивача і його посадових осіб, а тому порушує ділову репутацію ТДВ «ЖЛ» і дискредитує останнього, дійшов висновку про те, що відповідна інформація підлягає спростуванню.

Відповідно до пункту «і»частини першої статті 59 Закону України «Про телебачення і радіомовлення»телерадіоорганізація зобов'язана розмістити спростування поширеної інформації, визнаної недостовірною, наклепницькою тощо.

Спростування недостовірної інформації згідно з частиною сьомою статті 277 ЦК України здійснюється у такий спосіб, у який вона була поширена.

З урахуванням наведеного господарський суд міста Києва вважає за необхідне зобов'язати ТОВ «ТРК «ТелеРадіоСвіт»спростувати зазначену недостовірну інформацію шляхом зачитування диктором у передачі «Знак оклику» резолютивної частини цього рішення, а ТОВ «Інфо24»- шляхом розміщення на належному йому сайті www.tvi.ua зазначеної передачі «Знак оклику»- не пізніше місяця з дня набрання судовим рішенням з даної справи законної сили.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідачів.

Керуючись статтями 49, 82 -85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, інформацію, поширену 02.07.2012 у телевізійній програмі «Знак оклику»на каналі «ТВі» та розміщену товариством з обмеженою відповідальністю «Інфо24» на сайті www.tvi.ua, а саме:

«Ведучий - ... ніде правди діти, коли нинішня опозиція була владою, ще якихось три роки тому, чимало з її діячів були причетні до корупції, і до рейдерства, і до незаконних впливів на судові органи, саме із цієї серії історія корпоративного конфлікту навколо перерозподілу власності кондитерської фабрики «Житомирські ласощі», справді, доволі ласого підприємства. І про це наш перший сюжет»;

«Голос за кадром - Солодка мрія - нахапати побільше, а бажано загарбати все. Кондитерська фабрика «Житомирські ласощі», яка входила у 5-ку найбільш солодких компаній України, 10 років належала швейцарській фірмі та розвивалась за рахунок іноземних інвестицій, але більше не належить, у закордонних власників фабрику просто забрали»;

«Голос за кадром - Згодом, Бойко став власником чверті акцій, мав би їх викупити, але натомість вирішив отримати все. 2010 року у Житомирі проводиться стрімка зміна власника «Житомирських ласощів». Бойко використовуючи довіреність переводить акції, що належать «Дельта-Кепітал»з одного банку до іншого. Тим часом, троє працівників фабрики подають до суду, з вимогою, скасувати усі акції випущені з 1999 року. Фактично усі акції, що належать акціонеру «Дельта-Кепітал». Цікаво, що житомиряни стосовно житомирської фабрики судяться у столичному суді, адже позов подають з київської адреси, за якою зареєстрований один із топ-менеджерів фабрики»;

«Голос за кадром - Суд підлеглі Бойка виграють, тим часом, на самій кондитерській фабриці проводять збори акціонерів та об'єднують величезне підприємство із невеликою фірмою «Будстайл», при цьому, останній у цьому об'єднанні головує, а власником її виявляється той самий Ігор Бойко. Водночас, він же голосує за цю оборудку і від імені «Дельта-Кепітал», а от самих інвесторів на територію фабрики не пускає охорона»;

«Голос за кадром - Колишніх вже власників вражають рішення суддів, адже вони, вочевидь, необхідні для того, щоб здійснити успішне захоплення ласощів»;

«Голос за кадром - Саме у АГРОКОМБАНКУ, який пов'язують із Пашинським, Бойко ховав акції швейцарської компанії, саме через наявність громадської приймальні депутата Пашинського на території фабрики її охорона не допускала власників на підприємство, мовляв, охороняють депутатський спокій. І саме Пашинський за 2 місяці до початку рейдерської атаки виводив із зали суду директора «Житомирських ласощів»Євгена Гамова, того звинувачували у кілька мільйонній недоплаті до бюджету. Нині БЮТівець Пашинський визнає виключно захист Гамова»;

«Голос за кадром - Ще депутат підтверджує наявність своєї громадської приймальні на території захопленої фабрики, знає і про те, що саме захистом його депутатських апартаментів прикривались рейдери під час атаки. Втім, зазначає, використовували приймальню без його відома»;

«Голос за кадром - Що ж до запитань стосовно його участі у ситуації навколо Ласощів, - то Пашинський вважає це спланованою провокацією влади. І радить прискіпливіше вивчити в цьому ключі діяння Андрія Портнова. Те, що у справі про відбір кондитерської фабрики не обійшлось без тодішнього партійного товариша Пашинського, а нині «сірого кардинала»української судової системи Портнова, зазначають і колишні власники Ласощів».

2. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «ТелеРадіоСвіт»спростувати зазначену недостовірну інформацію шляхом зачитування диктором у передачі «Знак оклику»не пізніше місяця з дня набрання судовим рішенням з даної справи законної сили резолютивної частини цього рішення.

3. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Інфо24» спростувати недостовірну інформацію шляхом розміщення на належному йому сайті www.tvi.ua зазначеної передачі «Знак оклику», в якій міститиметься відповідне спростування, не пізніше місяця з дня набрання судовим рішенням з даної справи законної сили.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Інфо24»(01033, м. Київ, вул. Гайдара, 50-в; ідентифікаційний код 3753546) на користь товариства з додатковою відповідальністю «ЖЛ»(10003, м. Київ, вул. Щорса, 67; ідентифікаційний код 37546647) 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 50 коп. судового збору.

5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «ТелеРадіоСвіт»(03087, м. Київ, вул. А.Міцкевича, 10, кв. 31; ідентифікаційний код 32485339) на користь товариства з додатковою відповідальністю «ЖЛ»(10003, м. Київ, вул. Щорса, 67; ідентифікаційний код 37546647) 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 50 коп. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати відповідні накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14.12.2012.

Суддя О. Марченко