Рішення № 28045947, 29.11.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-10/4519-2012 29.11.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гринвич-Юг»

до Фізичної особи-підприємця Коваль Наталії Олександрівни

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Чемерис М.С.

У засіданні брали участь:

від позивача: Ортіков А. (представник за довіреністю);

від відповідача: не з'явились.

В судовому засіданні 29 листопада 2012 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

06 квітня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Гринвич-Юг»(позивач) подало до канцелярії Господарського суду міста Києва на розгляд судом позовну заяву б/н б/д в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Фізичної особи-підприємця Коваль Наталії Олександрівни (відповідач) заборгованості за контрактом про купівлю-продаж товарів № 0103/10 від 01 березня 2010 року в сумі 2 263,53 грн. з них основного боргу -1 678,09 грн., пеня -261,53 грн., 5% річних -149,19 грн. та втрат від інфляції -174,72 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за контрактом про купівлю-продаж товарів № 0103/10 від 01 березня 2010 року, зокрема, у визначені договором строки не здійснив в повному обсязі оплату вартості поставленого йому позивачем товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач надав до суду заперечення проти позову в яких вказав, що не отримував товару і не оформляв та не підписував накладних на товар з ТОВ «Гринвич-Юг», а також не здійснював оплат за товар.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»від 26 грудня 2011 року N 18 місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»). Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Пунктом 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»від 15.03.2007р.01-8/123 передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2012 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 15.05.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2012 року розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників сторін було відкладено до 05.06.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2012 року судом, за клопотанням представника позивача, у відповідності до положень ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк вирішення спору на 15 днів, розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників відповідача було відкладено до 19.06.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2012 року у справі № 5011-10/4519-2012 призначено судову почеркознавчу експертизу, провадження у вказаній справі зупинено до проведення судової експертизи та отримання висновку експерта.

18 жовтня 2012 року через канцелярію до суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи № 5011-10/4519-2012 разом з повідомленням № 7231/7232/12-32 від 11.10.2012р. про неможливість проведення експертизи з підстав ненадання необхідних матеріалів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2012 року поновлено провадження у справі № 5011-10/4519-2012, розгляд справи призначено на 08.11.2012р.

Розпорядженням від 08.11.2012р. голови Господарського суду міста Києва передано справу № 5011-10/4519-2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гринвич-Юг»до Фізичної особи-підприємця Коваль Наталії Олександрівни про стягнення грошових коштів для розгляду судді Морозову С.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2012 року справу № 5011-10/4519-2012 прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 29.11.2012 року о 09:40.

Розпорядженням від 29.11.2012р. голови Господарського суду міста Києва передано справу № 5011-10/4519-2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гринвич-Юг»до Фізичної особи-підприємця Коваль Наталії Олександрівни про стягнення грошових коштів для розгляду судді Коткову О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2012 року справа № 5011-10/4519-2012 прийнята до провадження, судом ухвалено розглядати вказану справу в судовому засіданні 29.11.2012 року о 09:40.

25 вересня 2012 року через канцелярію до суду від позивача надійшло клопотання б/н б/д про відвід судді Коткова О.В.

Дослідивши в нарадчій кімнаті викладенні заявником у відповідному клопотанні обґрунтування щодо відводу судді Коткова О.В., судом визнано клопотання не обґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

В своїй постанові від 23 березня 2012 року N 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи»Пленум Вищого господарського суду України вказав, що відповідно до частини третьої і четвертої статті 15 Закону витрати на проведення судових експертиз науково-дослідними установами Міністерства юстиції України, зокрема, у господарських справах відшкодовуються в порядку, передбаченому чинним законодавством. У застосуванні відповідних законодавчих приписів господарським судам рекомендується виходити з такого. Витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи. Тому в зазначеній ухвалі суд вправі зобов'язати відповідну сторону перерахувати, в тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи на рахунок експертної установи. У разі відмови чи ухилення заінтересованої сторони або сторони, зобов'язаної ухвалою господарського суду, від оплати витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи, суд може запропонувати іншій стороні оплатити ці витрати, а за відсутності і її згоди та за неможливості проведення судової експертизи без попередньої оплати її вартості суд розглядає справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до підпункту 3.9.2. пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»від 26 грудня 2011 року N 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 березня 2010 року між позивачем (надалі - Продавець) та відповідачем (далі по тексту - Покупець) було укладено контракт про купівлю-продаж товарів № 0103/10 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі -Контракт або Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1. якого Продавець зобов'язується передати товар у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити за нього встановлену Контрактом вартість.

Позивач зазначає, що на виконання умов Контракту Продавець передав, а Покупець прийняв товар на загальну суму -4 428,09 грн., при цьому, позивач вказує, що Покупець лише частково розрахувався за товар в розмірі 2 750,00 грн., а відтак, за розрахунками позивача, відповідач має заборгованість за Договором в розмірі 1 678,09 грн., тобто 4 428,09 грн. -2 750,00 грн.

Окрім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача санкції за неналежне виконання умов Контракту щодо оплати товару.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Як вже було встановлено судом, 01 березня 2010 року між сторонами укладено контракт про купівлю-продаж товарів № 0103/10 згідно п. 1.1. якого Продавець зобов'язується передати товар у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити за нього встановлену Контрактом вартість.

Пунктом 1.2. Контракту передбачено, що перехід права власності і всіх ризиків на товар (випадкового знищення або ушкодження товару) здійснюється в момент передачі товару від Продавця Покупцеві, що оформляється належним чином (накладні, акти та ін.) у письмовій формі.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Контракту в період з березня по травень 2010 року позивач передав товар на загальну суму 4 428,09 грн., а відповідач отримав товар, що підтверджується підписом та відбитком штампу Отримувача на видаткових накладних: № Б 0000000227, № Б 0000000286, № Б 0000000510 і № Б 0000000553 (копії накладних містяться в матеріалах справи).

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Пунктом 6.2. Контракту встановлено, що оплата залишкової суми товару здійснюється Покупцем не пізніше 14 (чотирнадцять) днів з дати передачі товару Покупцю.

З матеріалів слідує, що на загальну суму 2 750,00 грн. Покупець частково оплатив отриманий по Договору товар, що підтверджується банківськими виписками (копії виписок містяться в матеріалах справи).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що доказів оплати товару згідно Контракту у більшому розмірі, аніж вказано позивачем в позовній заяві, станом на листопад 2012 року, до суду не представлено, стягненню з Покупця на користь Продавця підлягає заборгованість за Договором поставки в розмірі 1 678,09 грн. з розрахунку 4 428,09 грн. (загальна вартість поставленого товару згідно накладних) - 2 750,00 грн. (сума частково оплаченого товару).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За п. 7.2. Контракту у випадку прострочення розрахунків за продані товари Покупець сплачує Продавцеві пеню в розмірі 2-х облікових ставок НБУ за кожний календарний день прострочення, крім цього, збитки від інфляції та 5% річних, відповідно до ст. 214 ЦК України та у випадку затримки оплати більш ніж на 30 днів з моменту закінчення терміну, зазначеного в п. 6.2, Покупець оплачує штраф у розмірі 50% від несплаченої за договором суми та збитків.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбечено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

За ст. 3 Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього

Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином розмір пені, що обчислюється від суми простроченого платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З урахуванням викладеного, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 138,66 грн. пені за неналежне виконання Покупцем своїх обов'язків, передбачених п. 6.2. Договору, що складає:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення1678.0903.06.2010 - 07.06.2010510.2500 %0.056 %*4.711678.0908.06.2010 - 07.07.2010309.5000 %0.052 %*26.211678.0908.07.2010 - 09.08.2010338.5000 %0.047 %*25.791678.0910.08.2010 - 02.12.20101157.7500 %0.042 %*81.95За ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, з урахуванням прострочення відповідачем у здійсненні розрахунків по Контракту за товар, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 149,42 грн. 5% річних, що становить:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів1678.0903.06.2010 - 13.03.20126505 %149.42та 174,52 грн. втрат від інфляції:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі03.06.2010 - 29.02.20121678.091.104174.521852.61Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 2 140,69 грн. з них основного боргу -1 678,09 грн., 5% річних -149,42 грн., втрат від інфляції - 174,52 грн. та пені -138,66 грн.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 1 529,03 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Коваль Наталії Олександрівни (ідентифікаційний код: 2596805563, адреса: 02140, м. Київ, вул. Руденко, буд. 7, кв. 1), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гринвич-Юг»(ідентифікаційний код: 33634137, адреса: 02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, буд. 5, р/р 2600001873001 в АТ «ЕРДЕ БАНК», МФО 380667), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу -1 678,09 грн. (одна тисяча шістсот сімдесят вісім гривень 09 копійок), 5% річних -149,42 грн. (сто сорок дев'ять гривень 42 копійки), втрат від інфляції - 174,52 грн. (сто сімдесят чотири гривні 52 копійки), пені -138,66 грн. (сто тридцять вісім гривень 66 копійок) та судові витрати -1 529,03 грн. (одна тисяча п'ятсот двадцять дев'ять гривень 03 копійки). Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 10.12.2012р.

Суддя О.В. Котков