Рішення № 28045890, 10.12.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-45/16198-2012 10.12.12

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «АРДА-ТРЕЙДИНГ»

до: Товариства з обмеженою відповідальністю «МОДЕЛЬ-Т»

про: стягнення 2 428,66 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Брайко М.В. - представник за довіреністю від 01.11.2011 № 65;

відповідача: не з'явилися.

С У Т Ь С П О Р У :

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання укладеного між сторонами спору Договору поставки від 05.03.2012 № 2107 КИЕ товариство з обмеженою відповідальністю «АРДА-ТРЕЙДИНГ»поставило товар товариству з обмеженою відповідальністю «МОДЕЛЬ-Т», однак останній, в порушення умов Договору та прав позивача, отриманий ним товар не оплатив. За таких підстав позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 2 428,66 грн., з яких 2 222,40 грн. - основна заборгованість; 171,88 грн. - пеня та 34,38 грн. - 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2012 порушено провадження у справі № 5011-45/16198-2012, а її розгляд призначено на 10.12.12, про що відповідач повідомлений судом належним чином, що підтверджується, в свою чергу, повідомленням поштового зв'язку про вручення останньому поштового відправлення.

В судове засідання 10.12.2012 повноважний представник відповідача не з'явився, відповідач обґрунтованих пояснень із зазначенням поважних причин неявки його представника у дане судове засідання до суду не подав, а також, в порядку ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, відзиву на позов до суду останнім не подано.

Представник позивача, у даному судовому засіданні, надав суду письмові пояснення, з яких вбачається, що відповідач сплатив на користь позивача суму основної заборгованості.

Таким чином, відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 10.12.2012 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи представника позивача по суті спору та дослідивши наявні докази у матеріалах справи, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

Між товариством з обмеженою відповідальністю «АРДА-ТРЕЙДИНГ» (далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «МОДЕЛЬ-Т»(далі - відповідач) укладено договір поставки від 05.03.2012 № 2107 КИЕ (далі - Договір), згідно з предметом Договору позивач зобов'язався передавати у власність відповідача, а відповідач приймати та оплачувати на умовах і порядку, визначених Договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у накладних, які є невід'ємною частиною Договору (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 1.3 Договору право власності на товар, а також ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) товару переходять від позивача до відповідача з моменту фактичної передачі товару, що засвідчується підписанням уповноваженими представниками сторін накладної.

Пунктом 4.2 Договору встановлено, що відповідач зобов'язаний оплачувати кожну партію переданого позивачем товару не пізніше 30 (тридцяти) днів з дати її поставки.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Частинами 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України договір встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Отже, позивач, виконуючи взяті на себе зобов'язання за Договором та на його умовах, поставив відповідачеві товар на загальну суму 2 222,40 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи належним чином засвідченими копіями видаткових накладних, а саме: від 22.03.2012 № 8959; від 28.03.2012 № 11679 та від 30.03.2012 № 12974.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується підписами, які водночас скріплені печаткою товариства останнього, уповноважених відповідачем осіб на отримання товарно-матеріальних цінностей у видаткових накладних, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Належним чином засвідчена копія довіреності від 01.03.2012 на одержання матеріальних цінностей міститься у матеріалах справи.

Згідно із ч. 1 ст. 692 передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Однак, внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором у останнього виникла заборгованість перед позивачем за поставлений йому товар у розмірі 2 222,40 грн.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Виходячи з письмових пояснень позивача, відповідач сплатив суму основної заборгованості у розмірі 2 222,40 грн. у повному обсязі.

Отже, враховуючи те, що заборгованість відповідачем погашена вже після порушення провадження у даній справі, то у даній частині вимог провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

А оскільки Відповідач своїми діями порушив зобов'язання за Договором (ст. 610 Цивільного кодексу України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

Згідно з п. 6.6 Договору у випадку порушення відповідачем строків, визначених п. 4.2 Договору, останній оплачує позивачеві неустойку у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від простроченої суми за кожен день прострочення. Сторони даного спору домовилися про те, що неустойка за порушення відповідачем строків вказаних в п. 4.2 Договору нараховується та сплачується за весь період невиконання або неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань включаючи день повного розрахунку за поставлений товар.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З урахуванням викладеного вище, суд, дослідивши розрахунок пені, визнав його арифметично невірним, оскільки строк нарахувань зазначеної санкції виходить за межі строку передбаченого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, а тому вимога позивача щодо стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню частково.

Отже, вимоги позивача щодо стягнення пені з відповідача підлягають задоволенню частково у розмірі 168,44 грн.

- за видатковою накладною від 22.03.2012 № 8959 пеня підлягає задоволенню за період з 24.04.2012 по 24.10.2012 у сумі 18,65 грн. (246,60 грн. * 15% / 365 * 184).

- за видатковою накладною від 28.03.2012 № 11679 пеня підлягає задоволенню за період з 28.04.2012 по 28.10.2012 у сумі 79,67 грн. (1 053,60 грн. * 15% / 365 * 184).

- за видатковою накладною від 30.03.2012 № 12974 пеня підлягає задоволенню за період з 01.05.2012 по 01.11.2012 у сумі 70,12 грн. (922,20 грн. * 15% / 365 * 185).

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3 % річних у сумі 34,38 грн., то вони підлягають задоволенню, за розрахунками позивача, які перевірені та визнані судом вірними.

Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49 ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Припинити провадження у справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «МОДЕЛЬ-Т»суми основної заборгованості у розмірі 2 222,40 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МОДЕЛЬ-Т»(01025, м. Київ, вул. Велика Житомирська, буд. 6/11; ідентифікаційний код 23741354), з будь якого його рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АРДА-ТРЕЙДИНГ»(52500, Дніпропетровська обл., м. Синельникове, вул. Миру, буд. 29, кв. 28; ідентифікаційний код 37029549), на будь який його рахунок виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження - 168,44 (сто шістдесят вісім) грн. 44 коп. - пені; 34,38 (тридцять чотири) грн. 38 коп. - 3 % річних, 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. - витрат по сплаті судового збору.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Повне рішення складено 17.12.2012 року

Суддя С.В. Балац