Рішення № 28045776, 04.12.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.12.12 р. Справа № 5006/29/104/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства «Лактіс», м.Мар'їнка, Донецька область

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінтезпродсервіс», м.Донецьк

про: стягнення заборгованості у сумі 1 498,65грн., штрафу у сумі 4 495,95грн.

за участю:

від позивача: Мотринець Я.В. (за довіреністю);

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Лактіс», м.Мар'їнка, Донецька область (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінтезпродсервіс», м.Донецьк (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 1 498,65грн., штрафу у сумі 4 495,95грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за договором №185 від 04.08.2010р., щодо повернення тари багаторазового використання.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договору №185 від 04.08.2010р., видаткових накладних, претензії №04/405 від 04.07.2012р., правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Лактіс».

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 526, 530, 549 Цивільного кодексу України, ст.ст. 217, 218, 230-232, 234 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 61 Господарського процесуального кодексу України.

12.11.2012р. Позивачем через канцелярію суду надано довідку №07/666 від 08.11.2012р. за підписом голови правління та головного бухгалтера, яка свідчить про те, що між ПАТ «Лактіс» та ТОВ «Сінтезпродсервіс» на поставку товару був укладений лише один договір №185 від 04.08.2010р. Інші правовідносини між вищезазначеними контрагентами з постачання товарів, опосередкованих іншими договорами відсутні.

04.12.2012р. Позивачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчені копії товарно-транспортних накладних, які свідчать про поставку, підчас яких Відповідач повинен був повернути тару багаторазового використання.

Представник Позивача у судове засідання 04.12.2012р. з'явився, підтримав позовні вимоги.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, своїм правом на захист не скористався.

Вся кореспонденція направлялася Відповідачу за адресою, вказаною у позові та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців а саме: 83001, м.Донецьк, вул.Артема, 74

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов'язку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

04 серпня 2010 року між Відкритим акціонерним товариством «Лактіс» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сінтезпродсервіс» (Покупець) було укладено договір №185, відповідно п.1.1 якого в порядку та на умовах, встановлених даним Договором Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця молочні продукти (далі Продукція), а Покупець прийняти та оплатити вищезазначену продукцію на умовах даного договору.

Відкрите акціонерне товариство «Лактіс» було перейменоване у Приватне акціонерне товариство «Лактіс».

Згідно п.1.2 договору асортимент, кількість, ціна на Продукцію відображається у видаткових накладних та прас-листі, які є невід'ємними частинами договору.

У розділі 5 договору Сторони дійшли згоди щодо якості продукції, упаковки та тари:

- після припинення дії даного договору Покупець зобов'язаний повернути тару багаторазового використання (яка залишилась у Покупця з будь-яких причин) не пізніше семи календарних днів з моменту припинення дії даного договору, або відшкодувати її залогову вартість (п.5.3 Договору);

- у випадку не повернення тари багаторазового використання при отриманні наступної партії товару, Постачальник має право стягнути з Покупця пеню у розмірі 0,1% вартості тари за кожен день прострочення, а за прострочення повернення більш ніж на 30 днів, покупець відшкодовує вартість тари та відшкодовує штраф у розмірі 7% вказаної вартості, з включенням її вартості в базу оподатковування Покупця (п.5.4 Договору);

У пункті 8.1 договору Сторони встановили строк договору, який вступає в дію з моменту його підписання та діє до 31.12.2010 року, а по взаєморозрахункам до повного їх виконання.

На виконання умов договору Позивачем було здійснено поставку Відповідачу, що підтверджується товарно-транспортними накладними№50943 від19.11.2010р., №54030 від 08.12.2010р., №3902/4 від 26.01.2011р., №4662/4 від 31.01.2011р., №5134/4 від 02.02.2011р., №8202/4 від 18.02.2011р., №27506/4 від 06.06.2011р., №52644/4 від 20.10.2011р., №55319/4 від 03.11.2011р., №56754/4 від 10.11.2011р., №53227/4 від 24.10.2011р., №27624/4 від 07.06.2011р., №8463/4 від 21.02.2011р., №5406/4 від04.02.2011р., №4784/4 від 01.02.2011р., №3958/4 від 27.01.2011р., №54370 від 10.12.2010р., №21351 від 22.11.2010р.

Поставку молочної продукції було здійснено у тарі багаторазового використання, що підтверджується наступними видатковими накладними №55319/4 від 03.11.2011р. на суму 169,77грн., №50943 від 19.11.2010р. на суму 238,52грн., №54030 від 08.12. 2010р. на суму 85,18грн., №3902/4 від 26.01.2011р. на сум 272,59грн., №4662/4 від 31.01.2011р. на суму 306,66грн., №5134/4 від 02.02.2011р. на суму 272,59грн., №8202/4 від 18.02.2011р. на суму 90,66грн., №27506/4 від 06.06.2011р. на суму 17,04грн., №52644/4 від 20.10.2011р. на суму 102,22грн.

За твердженням Позивача, Відповідачем було здійснено лише часткове повернення тари, внаслідок чого тара на суму 1 498,65грн. залишилась неповернутою.

Позивачем на адресу Відповідача було направлено претензію №04/405 від 04.07.2012р. з вимогою здійснити оплату неповернутої тари у розмірі 1 498,65грн. Докази направлення підтверджені квитанцією та описом поштового вкладення.

За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань з повернення тари в якій було здійснено поставку молочної продукції за договором №185 від 04.08.2010р. Відповідачем, Позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору №185 від 04.08.2010р. Позивачем було здійснено поставку Відповідачу у тарі багаторазового використання, яку відповідно до п.5.2 договору Покупець зобов'язаний повернути.

Документи, які б свідчили про повернення тари- суду не надавались.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідачем доказів оплати неповернутої тари у сумі 1 498, 65грн. до матеріалів справи не надано, у зв'язку з чим вимоги про стягнення суми боргу підлягають задоволенню та стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінтезпродсервіс».

Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Зокрема, у ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України зазначено, що штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Також у п. 4 ст. 231 вказаного Кодексу встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Підставою, яка породжує обов'язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов'язання, яке визначається ст.610 Цивільного кодексу України, відповідно до якої порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Позивач просить стягнути штраф у сумі 4 495,95грн. на підставі п.95 «Правил застосування, обігу і повернення засобів упаковки багаторазового використання на Україні».

З огляду на встановлений ст. ст. 6, 627 ЦК України, принцип свободи договору, сторони при укладанні договору вправі встановлювати міру відповідальності за порушення умов договору на власний розсуд.

Згідно п.5.4 договору у випадку неповернення тари багаторазового використання при отриманні наступної партії товару, Постачальник має право стягнути з Покупця пеню у розмірі 0,1% вартості тари за кожен день прострочення, а за прострочення повернення більш ніж на 30 днів, покупець відшкодовує вартість тари та відшкодовує штраф у розмірі 7% вказаної вартості, з включенням її вартості в базу оподатковування Покупця.

Факт несвоєчасного виконання відповідачем зобов'язань з повернення тари є доведеним, суд перевіривши арифметичний розрахунок нарахування суми штрафу, дійшов висновку про його часткове задоволення у розмірі 7% вартості тари у сумі 104,91грн.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Лактіс», м.Мар'їнка, Донецька область до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінтезпродсервіс», м.Донецьк про стягнення заборгованості у сумі 1 498,65грн., штрафу у сумі 4 495,95грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінтезпродсервіс» (83001, м.Донецьк, вул.Артема, 74, ЄДРПОУ 32397777, р/р 260020996980 у ПАТ «УкрБізнесБанк», МФО 334969) на користь Публічного акціонерного товариства «Лактіс» (85600, м.Мар'їнка, вул.Щорса, 16, ЄДРПОУ 00445104, р/р 26001198011361 у Донбаській філії КБ «Кредитпромбанк» ) заборгованість у розмірі 1 498,65грн., штраф у сумі 104,91грн., судовий збір у розмірі 430,54грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 04.12.12р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Риженко Т.М.

Повний текст рішення складено та підписано 10.12.12р.