Рішення № 28045527, 17.12.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.12.12р. Справа № 15/5005/8175/2012

За позовом Публічного акціонерного товариства "Український графіт", м. Запоріжжя

до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

про стягнення 323,76 грн.

Суддя Мілєва І.В.

Представники:

Від позивача: Хайдуков Д.О., довіреність № 085/35 від 26.04.2012р., представник

Від відповідача: Шляєв І.В., довіреність № 80 від 01.01.2012р., представник

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Український графіт" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" про стягнення 323,76 грн. Позивач просить стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1609,5 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20.03.2012р. на станцію Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці за накладною №49215320 прибув вагон №65881864 з вантажем - антрацит, одержувачем якого є ВАТ "Укрграфіт" за договором №804/05079/34 від 20.05.2010р.. При прибутті вагону було виявлено порушення маркуванні, виїмки, складено комерційний акт №АА043977/318 про нестачу вантажу в кількості 900кг. З урахуванням норми природної втрати мінерального палива, до якого відноситься вантаж (антрацит) кількість нестачі вантажу в вагоні №65881864 складає 190кг. Вартість 1 тони становить 1704,00 грн., отже ВАТ "Укрграфіт" завдані збитки в розмірі 323,76 грн.

Ухвалою від 24.09.2012р. суддя Петренко Н.Е. порушила провадження у справі, судове засідання призначено на 25.10.2012р.

У зв'язку з перебування судді Петренко Н.Е. на лікарняному справу №15/5005/8175/2012 передано для розгляду по суті судді Мілєвій І.В.

Ухвалою від 29.10.2012р. справу №15/5005/8175/2012 прийнято до провадження, судове засідання призначено на 19.11.2012р.

Ухвалою від 19.11.2012р. розгляд справи відкладено на 03.12.2012р.

03.12.2012р. у судовому засіданні оголошено перерву до 17.12.2012р.

03.12.2012р. до суду надійшов відзив відповідача, в якому він просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що документи посередників про кількість та ціну, за якими вони продали продукцію, не можуть визнаватись належними доказами вартості та ціни відвантаженої продукції, позивачем при розрахунку суми позову вартість вантажу визначена з ціни постачальника вантажу.

У судове засідання з'явились представники позивача та відповідача.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Український графіт" є правонаступником усіх прав і обов`язків Відкритого акціонерного товариства "Український графіт".

20.05.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК ТРЕЙДІНГ»(постачальник) та Відкритим акціонерним товариством «Український графіт»(покупець) укладено договір поставки №804/05079/34 (далі -договір).

Постачальник зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити вугільну продукцію, по марочному складу, цінам та у кількості, вказаним у відповідних специфікаціях до договору (п.1.1 договору).

Згідно з п.1 Специфікації від 30.12.2011р. до договору поставки №804/05079/34 від 20.05.2010р. на виконання вимог договору постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити нижчевказане вугілля: вугілля «АО 25-70», ціна без ПДВ 1420,00 грн. за тону.

Строк поставки: січень-березень 2012р. (п.3 Специфікації).

Вантажовідправник вугілля: ГП «Свердловантрацит»(п.4 Специфікації).

17.03.2012 року ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит»(відправник) відправлений ВАТ "Український графіт" (одержувач) згідно накладної №49215320 вантаж - антрацит навалом в кількості 71000 кг зі станції відправлення Должанська Донецької залізниці на станцію Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці, вагон №65881864.

При прийнятті вантажу була виявлена нестача вантажу в кількості 900 кг, про що складений комерційний акт АА №043977/318 від 21.03.2012р..

Як вбачається з розділу "Д" комерційного акту АА №043977/318 від 21.03.2012р. на підставі акту загальної форми №4977 від 20.03.2012 р. станції Запоріжжя Ліве проведено комісійну видачу вантажу одержувачу з переваженням вагону на справних електронних вагах вантажоодержувача №089. У документі значиться вага тара 22000 кг, вага нетто 71000 кг. Фактично виявилось вага брутто 92100 кг, тара з бруса 22000 кг, вага нетто 70100 кг, тобто менше ніж у документі на 900 кг. У комерційному відношенні погрузка нижче рівня бортів 30-40 см. На поверхню вантажу нанесено маркування. Зліва по ходу руху поїзду над 6-7 люками маркування порушено, виїмка розміром 220х140х30см. В технічному відношенні вагон справний, двері цільнометалеві, люки закриті плотно. Ознаки течі вантажу відсутні.

Таким чином, комерційним актом АА №043977/318 від 21.03.2012р. встановлено, що недостача вантажу у вагоні №65881864 склала 900 кг.

Позивач розрахував вартість нестачі вантажу та просить стягнути її з відповідача, проти чого заперечує відповідач, що і є причиною спору.

Відповідно до ст. 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини (ст. 924 Цивільного кодексу України).

Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення невідповідності маси вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах (п.129 Статуту).

Залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу за недостачу - у розмірі дійсної вартості. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення (п.114 Статуту).

Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (п. 115 Статуту).

Правила оформлення перевізних документів, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за № 863/5084, визначають порядок оформлення перевізних документів, форми бланків перевізних документів та їх зміст.

На кожне відправлення вантажу відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) (п.1.1. Правил оформлення перевізних документі)

Усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником у відповідні графи. Виправлення не допускаються; у разі необхідності зміни відомостей, унесених до перевізного документа, відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ. Зміни, які вносяться до перевізного документа залізницею, засвідчуються посадовою особою залізниці із зазначенням дати та найменування станції, на якій внесено зміни (п.1.3. Правил оформлення перевізних документі)

Надана позивачем до позовної заяви накладна №49215320 від 17.03.2012 р. містить найменування вантажу -антрацит навалом, тара 220000 кг, маса вантажу 71000 кг.

За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає у разі недостачі вантажу в розмірі вартості вантажу, якого не вистачає (ч. 3 ст. 314 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за № 862/5083, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 1 % маси мінерального палива, зазначеної в перевізних документах.

Згідно з комерційним актом АА №043977/318 від 21.03.2012р. при прийнятті вантажу недостача склала 900 кг, а з урахуванням норми природної втрати і граничного розходження - 190 кг (71000-71000х1%-70100).

Позивач розрахував вартість нестачі вантажу в сумі 323,76 грн. із розрахунку вартості 1 тони вантажу -1704,00 грн. з ПДВ.

Антрацит відвантажений на виконання договору купівлі-продажу договору поставки №804/05079/34 від 20.05.2010р., що підтверджується рахунком №1803-4 від 18.03.2012р., в якому також зазначено, що ціна за тону вугілля марки АО 25-70 без ПДВ складає 1420,00грн., тобто з ПДВ - 1704,00 грн.

Ціна, зазначена у рахунку відповідає ціні, визначеній у п.1 Специфікації від 30.12.2011р. до договору поставки №804/05079/34 від 20.05.2010р.

З урахуванням наведеного вартість недостачі вантажу в кількості 190 кг складає 323,76 грн. (0,190т х 1704,00грн./т).

Оскільки спірний вагон з антрацитом був прийнятий залізницею для перевезення без зауважень до вантажовідправника, в силу ст. 110 Статуту залізниць України відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі вантажоодержувачу покладається на залізницю.

З урахуванням вищенаведеного вартість недостачі в сумі 323,76 грн. підлягає стягненню з перевізника.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача в сумі 1609,50 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.1, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі

Стягнути з державного підприємства "Придніпровська залізниця"(49600, м.Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, буд.108, ідентифікаційний код 01073828) на користь Публічного акціонерного товариства "Український графіт" (69600, м. Запоріжжя, Північне шосе, 20, ідентифікаційний код 00196204) вартість недостачі вантажу в сумі 323,76 грн. (триста двадцять три гривні 76 коп.), про що видати наказ.

Стягнути з державного підприємства "Придніпровська залізниця"(49600, м.Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, буд.108, ідентифікаційний код 01073828) на користь Публічного акціонерного товариства "Український графіт" (69600, м. Запоріжжя, Північне шосе, 20, ідентифікаційний код 00196204) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1609,50грн. (одна тисяча шістсот дев`ять гривень 50 коп.), про що видати наказ.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його оголошення, а у разі якщо в судовому засідання було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення -з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.В. Мілєва Повне рішення складено 17.12.2012