Рішення № 28045355, 13.12.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.12.12р. Справа № 40/5005/9056/2012

за позовом Павлоградської міської ради, м. Павлоград, Дніпропетровська область

до Відкритого акціонерного товариства "Павлоградське АТП-11261", м.Павлоград, Дніпропетровська область

про стягнення збитків у розмірі 91 912 грн. 65 коп.

Суддя Красота О.І.

Представники:

від позивача: не з»явився;

від відповідача: Шульгат В.В., дов. від 05.11.2010 року №10/12-2Ю

СУТЬ СПОРУ:

Павлоградська міська рада (далі-Позивач) звернулась до господарського суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Павлоградське АТП-11261" (далі-Відповідач) про стягнення збитків в розмірі 91 912 грн. 65 коп. у вигляді недоотриманої орендної плати та судові витрати.

Представник Позивача у судове засідання не з'явився. Документи витребувані ухвалами господарського суду від 23.10.2012 року та 13.11.2012 року до суду не надав. Клопотання про відкладення розгляду спору та письмові пояснення причин такої неявки на адресу суду не надходило. В попередньому судовому засіданні позовні вимоги підтримував, просив суд їх задовольнити.

Представник Відповідача у судовому засіданні проти позову заперечує, посилаючись на відзив на позов направлений на адресу суду 13.10.2012 року вважає позов не обґрунтованим та безпідставним.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника Позивача, оскільки останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином (а.с. 61), а в матеріалах справи наявні документи необхідні для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу сторонами не подавалось.

В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника Позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

25.06.2007 року між Позивачем та Відповідачем був укладений договір оренди земельної ділянки (далі Договір) розташованої в м. Павлограді на вул. Харківській, 3, який зареєстровано у Павлоградському відділі Дніпропетровської регіональної філії ДП «Центр ДЗК»за № 040711300103 від 25.06.2007 року, а також підписано 25.06.2007 року акт прийому-передачі земельної ділянки в натурі (а.с. 14-17).

Відповідно до умов зазначеного Договору Позивач (Орендодавець) на підставі рішення Павлоградської міської ради 15 сесії У скликання за № 262-15/У від 06.03.2007 року "Про затвердження матеріалів земельно-кадастрових зйомок, вилучення і надання земельних ділянок, що займають фізичні та юридичні особи міста" (а.с. 12-13) надав, а Відповідач (Орендар) прийняв в строкове платне користування земельну ділянку площею 1,4714 га для обслуговування будівель та споруд автобази по фактичному розміщенню об'єкта в короткострокову оренду строком на 5 років, про що 25.06.2007 року і було підписано вищевказаний Договір.

Земельна ділянка площею 1,4714 га по вул. Харківській, 3 розташована на території м.Павлоград і належить на праві власності територіальній громаді міста.

Пунктом 8 Договору встановлено, що орендна плата вносить Орендарем у формі та розмірі 1/12 частини від 1% нормативної грошової оцінки земельної ділянки згідно «Порядку встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки, розташовані на території Павлоградської міської ради»на рахунок № 33210812700032 місцевого бюджету м. Павлограда, Банк УДКУ «Казна-Дніпро», м. Дніпропетровськ, код 24237540, МФО 805012, протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. Код бюджетної класифікації 13050200.

Пунктом 11 вказаного Договору передбачено, що розмір орендної плати переглядається у разі:

- прийняття рішення сесії Павлоградської міської ради про зміну орендної плати згідно з п. 3 „Порядку встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки, розташовані на території Павлоградської міської ради";

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;

- погіршенням стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря. Що підтверджено документами.

Пунктом 21 Договору встановлено право орендодавця вимагати від Орендаря збільшення орендної плати разі прийняття законодавчих нормативних актів, рішень органів місцевого самоврядування, збільшення земельного податку.

На підставі рішення Павлоградської міської ради від 12.02.2008 року №567-30/V "Про затвердження розпорядження міського голови від 16.01.2008 року №17-р "Про внесення змін до розмірів орендної плати за землю" була встановлена орендна плата на 2008 рік на земельні ділянки, розташовані на території Павлоградської міської ради, в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки землекористувачем згідно додатку 1, згідно якого п. 86, 87 ВАТ "Павлоградське АТП-11261" на вул. Харківська, 3 встановлена орендна плата у 3% від нормативної грошової оцінки. (а.с. 18, 19).

Пунктом 4 Договору визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з довідкою міського відділу земельних ресурсів з №330 від 23.04.2007 року становить 1 064 870 грн. 34 коп.

Листом №101-01 від 17.01.2008 р. та повторно листом №407-03 від 18.03.2008 р. Позивач звернувся до Відповідача з проханням терміново прибути до відділу земельно-ринкових відносин для ознайомлення зі змінами чинного законодавства та укладання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки (а.с.20, 21), на які Відповідач відповіді не надав, додаткову угоду не підписав.

Листом від 20.08.2008 р. за №22/3160 Позивач втрете звернувся до Відповідача з листом задля ознайомлення зі змінами чинного законодавства та укладання додаткової угоди до Договору оренди, який було отримано представником Відповідача 26.08.2008 р., про що свідчить розписка на листі. (а.с. 22-23). Вказаний лист Відповідачем був проігнорований, додаткова угода ним підписана не була.

У зв'язку з тим, що Відповідачем додаткову угоду підписано не було Прокурор м. Павлограда звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом в інтересах держави в особі Павлоградської міської ради до ВАТ "Павлоградське АТП-11261" про зобов'язання укласти додаткову угоду до Договору оренди, про що господарським судом 15.09.2010 року було винесено рішення по справі №12/96-08, яким позовні вимоги прокурора були задоволені в повному обсязі.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.10.2010 року по справі №12/96-08 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2010 року залишено без змін.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги (серед іншого) Позивач вказує на те, що 18.02.2011 року між Орендарем та Орендодавцем земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Павлоград, вул.. Харківська, 3, був укладений та підписаний сторонами Акт приймання-передачі додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок, виготовлених Павлоградською міською радою, для державної реєстрації (а.с. 31), але вказана додаткова угода Відповідачем підписана так і не була.

Починаючи з 01.01.2008 року по 01.11.2011 року Контрольно-ревізійним управлінням в Дніпропетровській області вибірковим способом проведено ревізію законності використання земель міста, про що 18.11.2011 року було складено відповідний акт.

Вказаною ревізією як вказує Позивач встановлено, що у період з 2008 р. по 10.10.2011 р. орендна плата, встановлена в розмірі 1% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, проте до Договору оренди земельної ділянки, укладеного з ВАТ "Павлоградське АТП-11261" не внесено зміни в частині збільшення мінімального розміру орендної плати за землю.

Відповідно до розрахунку недоотриманої орендної плати по ВАТ „Павлоградське АТП-11261" в результаті сплати орендної плати в розмірі, що не відповідає вимогам чинного законодавства за період 2008-2010 та 9 місяців 2011 року, складеного головним державним аудитором контрольно-ревізійного управління у Дніпропетровській області Поповою Л.І., недоотримано орендної плати у розмірі 91 912 грн. 65 коп.

Орендна плата за Договором оренди в розмірі 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки встановлена рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2010 р. та залишеного в силі постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.10.2010 р.

Відповідно до вказаного рішення внесено зміни до п. 8 Договору оренди земельної ділянки та викладено його в наступній редакції:

"8. Орендна плата вноситься "Орендарем" у формі та розмірі 1/12 частини від 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки згідно Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 03.06.2008р. № 309-УІ, ст. 21 Закону України "Про оренду землі" на рахунок №33210812700032 місцевого бюджету м. Павлограда, Банк УДКУ "Казна-Дніпро", м.Дніпропетровськ, код 24237540, МФО 805012, протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. Код бюджетної класифікації 13050200".

Обґрунтовуючи вказані вище позовні вимоги, посилаючись на приписи ст.. 22 ЦК України, ст.. ст.. 12, 83, 123, 124, 152, 206 ЗК України позивач просить суд стягнути з Відповідача 91 912 грн. 65 коп. збитків.

Розглянувши позовні вимоги, господарський суд вважає за необхідне вказати на наступне.

Статтею 1 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Частиною 2 ст. 4 вказаного Закону передбачено, що орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Зі змісту статті 13 вказаного Закону вбачається, що договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним, Податковим та Цивільними кодексами України, іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо зазначено про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (ст.6 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень міських рад у галузі земельних відносин належить розпорядження землями територіальних громад та надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності.

Згідно зі ст. 83 Земельного кодексу України, землі які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст єкомунальною власністю.

Відповідно до змісту статей 759 та 762 Цивільного кодексу України, законом можуть бути передбачені особливості укладання та виконання договору найму (оренди), і договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Згідно до вимог статті 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст.144 Конституції України рішення, прийняті органом місцевого самоврядування, є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Як передбачено ч. 1 ст.123 Земельного кодексу України, ч.2 ст.16 Закону України "Про оренду землі", укладення договору оренди землі із земель державної та комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України та п. 21 Договору на землекористувача покладено обов'язок щодо внесення орендної плати.

Згідно зі ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю. Одним із способів захисту прав на земельні ділянки є відшкодування заподіяних збитків.

Згідно з частиною 5 статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Пунктом 3 статті 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Відповідно ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ст.. 157 Земельного кодексу України, відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.

Згідно з ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Отже підставою цивільно-правової відповідальності за заподіяння збитків є правопорушення, яке включає у якості складових елементів: збитки, протиправність поведінки особи, яка заподіяла збитки, причинний зв'язок між ними, а також вину особи, що заподіяла збитки.

Терміном "збитки" позначаються наслідки правопорушення, які виражаються у зменшенні майнової сфери потерпілого у результаті порушення належного йому права або блага. Протиправною поведінкою (дією або бездіяльністю) є будь-яка поведінка, яка суперечить правовим нормам. Причинний зв'язок -це відповідний об'єктивно існуючий зв'язок між явищами, при якому одне явище, яке передує, при відповідних умовах породжує, викликає інше явище -наступне. Відповідальність за заподіяні протиправною поведінкою збитки виникає при наявності вини особи, що заподіяла збитки.

Як вбачається з матеріалів справи та наданих сторонами доказів, 18.02.2011 року за № 37-02 між Орендарем (Відповідачем) та Орендодавцем (Позивачем) земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Павлоград, вул.. Харківська, 3, був укладений та підписаний сторонами Акт приймання-передачі додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок, виготовлених Павлоградською міською радою, для державної реєстрації (а.с. 31).

Відповідачем вказана Додаткова угода до договору оренди земельної ділянки № 040711300103 від 25.06.2007 року була підписана (а.с. 40) та 24.02.2011 року (фіскальний чек Укрпошти) за ісх. № 23/02-1 від 23.02.2001 року направлена на адресу відділу Держкомзему м. Павлоград, яка і отримана ним 02.03.2011 року, що підтверджується поштовим повідомленням 5140004555630 (а.с. 41-42).

Обов»язковість державної реєстрації договорів оренди земельної ділянки передбачена вимогами ст.. 125 та ч. 5 ст. 126 ЗК України. Згідно ст.. 204 ЗК України та п. 3 Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.2008 року за № 223 (чинної на час виникнення спірних правовідносин), саме на Держкомзем України покладено функцію ведення державного земельного кадастру.

Як вказувалось вище, згідно до вимог статті 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Доказів стосовно реєстрації вказаної Додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки № 040711300103 від 25.06.2007 року відділом Держкомзему м. Павлоград сторонами суду не надано.

Представник Позивача у попередньому судовому засіданні не зміг пояснити наявність факту підписання вказаної Додаткової угоди Позивача з Відповідачем, як і не зміг пояснити факту реєстрації вказаної Додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки № 040711300103 від 25.06.2007 року відділом Держкомзему м. Павлоград.

Крім того, Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилався на акт Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області, яким вибірковим способом проведено ревізію законності використання земель міста, починаючи з 01.01.2008 року по 01.11.2011 року, але надати суду вказаний Акт в якості відповідного доказу не зміг.

Посилаючись на розрахунок недоотриманої орендної плати по ВАТ „Павлоградське АТП-11261" в результаті сплати орендної плати в розмірі, що не відповідає вимогам чинного законодавства за період 2008-2010 та 9 місяців 2011 року, складеного головним державним аудитором контрольно-ревізійного управління у Дніпропетровській області Поповою Л.І., недоотримано орендної плати, як вказує Позивач у розмірі 91 912 грн. 65 коп., що не узгоджується з розрахунком КРУ на суму 92 912,65) (а.с. 32).

З огляду на викладені вище обставини, відсутністю вини Відповідача, відсутністю в його діях причинно-наслідкового зв»язку стосовно вказаних вище обставин, що є обов»язковими умовами при застосуванні норм ст. 22 ЦК України, суд доходить до висновку про недоведеність Позивачем обставин на які він посилався в обґрунтування своїх позовних вимог, що відповідно виключає задоволення його позовних вимог у повному обсязі.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на Позивача.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43-45, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

З задоволенні позову -відмовити.

Суддя О.І. Красота

Рішення підписано

13.12.2012р.