Окрема ухвала № 28045338, 28.11.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ОКРЕМА УХВАЛА

28 листопада 2012 року м. Київ № 2а-14713/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Данилишина В.М., при секретарі судового засідання Стадницькій Ю.Є., за участю представника позивача Лесика М.А., представників відповідача Макара О.З., Прокоф'євої Л.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом державного підприємства "Інформаційні судові системи" до державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування рішення відповідача, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва знаходиться адміністративна справа за позовом державного підприємства "Інформаційні судові системи" (також далі за текстом - позивач) до державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби (також далі за текстом - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 17 жовтня 2012 року № 0010462202 (також далі за текстом - оскаржуване рішення).

Одночасно з позовом до суду надійшло письмове клопотання представника позивача про постановлення окремої ухвали.

Так, у ході судового розгляду справи судом з'ясовано, що у період із 13 серпня по 10 вересня 2012 року відповідачем проведено перевірку позивача, за результатами якої складено акт від 01 жовтня 2012 року № 787/22-2/34614292 про результати планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період із 01 квітня 2010 року по 30 червня 2012 року, валютного та іншого законодавства за період із 01 квітня 2010 року по 30 червня 2012 року (також далі за текстом - акт перевірки), згідно з висновками якого, позивачем занижено ПДВ у загальному розмірі 422304,00 грн., чим порушено окремі положення Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки, 17 жовтня 212 року відповідачем складено оскаржуване рішення, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 422304,00 грн. за основним платежем та у розмірі 105576,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

При цьому, правочини між позивачем та ТОВ "Центр будівництва та архітектури" в акті перевірки відповідачем визначені як нікчемні та фіктивні з огляду на те, що підписи на договорах та податкових накладних від імені ТОВ "Центр будівництва та архітектури" виконані не посадовими особами вказаного товариства, а, нібито, іншими особами. Таким чином, за висновком відповідача, податкові накладні, видані ТОВ "Центр будівництва та архітектури", не дають права позивачу на формування податкового кредиту, а договори, укладені на виконання таких господарських операцій, - є нікчемними.

Єдиним аргументом відповідача, на якому базуються його висновки щодо невідповідності підписів, ознак нікчемності договорів та "фіктивності" укладених між позивачем та ТОВ "Центр Будівництва та Архітектури" правочинів, є вчинення підпису не тими особами, які уповноважені на це установчими документами, що, на думку відповідача, підтверджується висновком спеціаліста від 25 червня 2012 року № 296 (також далі за текстом - висновок № 296).

Висновок спеціаліста, начальника СТКЗР Білоцерківського МВ НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області майора міліції Майданіка Андрія Васильовича (також далі за текстом - Майданік А.В. у відповідних відмінках), стосовно того, що підписи, виконані від імені ОСОБА_1 у договорах, а також підписи, виконані у податкових накладних від імені ОСОБА_2, виконані не ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а іншою особою, за переконанням суду, не є доказом визначення автентичності підпису, а Майданік А.В. не мав права на його здійснення, оскільки він не зареєстрований у Державному реєстрі атестованих судових експертів.

Викладені доводи базуються на наступних положеннях та обставинах.

Зокрема, згідно зі ст. 7 Закону України "Про судову експертизу" (також далі за текстом - Закон), судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ.

Слід зазначити, що до державних спеціалізованих установ належать: науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України; науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров'я України; експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України.

Варто зауважити, що СТКЗР Білоцерківського МВ НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області не належить до жодного із державних спеціалізованих установ, зазначених у ст. 7 Закону, зокрема, до експертних служб Міністерства внутрішніх справ України.

Згідно з ч. 4 ст. 10 Закону, до проведення судових експертиз, крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому Законом.

З аналізу викладених положень та обставин вбачається, що Майданік А.В. для проведення експертизи повинен бути атестованим та, згідно зі ст. 9 Закону, внесеним до державного Реєстру атестованих судових експертів, ведення якого покладається на Міністерство юстиції України.

Крім того, згідно з п. 1.8. наказу Міністерства юстиції України "Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень" від 08 жовтня 1998 року № 53/5 (також далі за текстом - Інструкція), експертизи та дослідження проводяться фахівцями, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності і внесені до Державного реєстру атестованих судових експертів, а п. 1.11 Інструкції передбачено, що експерти, що не працюють в державних спеціалізованих установах та на професійній основі здійснюють судово-експертну діяльність, забезпечують проведення експертиз та досліджень відповідно до вимог Інструкції про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 12 грудня 2011 року № 3505/5.

Згідно з п. 1.4. Наказу Міністерства юстиції України від 12 грудня 2011 року № 3505/5, судовий експерт здійснює свою діяльність з певного виду експертної спеціальності на підставі свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта, виданого Міністерством юстиції України відповідно до Положення про експертно-кваліфікаційні комісії та атестацію судових експертів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09 серпня 2005 року № 86/5.

Саме тому, у порушення викладених імперативних вимог законодавства, висновок спеціаліста, начальника СТКЗР Білоцерківського МВ НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області майора міліції Майданіка А.В. стосовно того, що підписи, виконані від імені ОСОБА_1 у договорах, а також підписи, виконані у податкових накладних від імені ОСОБА_2, виконані не ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а іншою особою, не є доказом визначення автентичності підпису. До того ж, Майданік А.В. не є атестованим експертом у галузі експертного дослідження, отже, не уповноважений до виконання криміналістичної почеркознавчої експертизи, що є грубим порушенням вимог ст.ст. 7, 9, 10 Закону, п.1.8 Інструкції.

Згідно зі ст. 166 Кодексу адміністративного судочинства України (також далі за текстом - КАС України), суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Про вжиті заходи суд повідомляється не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.

У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 122, 133, 160, 165, 166, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Направити окрему ухвалу начальнику Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, та недопущення подібних порушень у майбутньому, зобов'язавши про вжиті заходи повідомити Окружний адміністративний суд міста Києва не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.

2. Копії ухвали направити сторонам, до Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області та до Білоцерківського МВ ГУ МВС України в Київській області у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, ухвала може бути оскаржена повністю або частково шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом п'яти днів із дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин