Рішення № 28045334, 12.12.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.12.12р. Справа № 5/5005/9661/2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Сила", м. Дніпропетровськ

до Акціонерної компанії з іноземними інвестиціями "Демос", м. Дніпропетровськ

про стягнення 38 350,86 грн.

Суддя Крижний О.М.

Представники:

Від позивача: Батуєв О.В., довіреність від 17.09.2012 року, представник

Від відповідача: Островська Т.Ю., довіреність №06 від 01.02.2012 року, представник

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто-Сила" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Акціонерної компанії з іноземними інвестиціями "Демос" про стягнення заборгованості у розмірі 32,581,52 грн., пені - 1057,78 грн, 3% річних - 211,56 грн., збитків - 4500,00 грн. та судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов Договору поставки № 11 від 15 березня 2011 року в частині повного і своєчасного розрахунку за поставлений товар.

11.12.2012 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказує, що позов визнає частково, а саме визнає основний борг у сумі 32 581,52 грн., 3% річних -211,56 грн., пеню -1057,78 грн., та заперечує проти позову в частині стягнення збитків у розмірі 4500,00 грн.

Розгляд справи був відкладений з 28.11.2012 року на 12.12.2012 року.

У судовому засіданні 12.12.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення. При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

15.03.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Авто-Сила" (Постачальник) та Акціонерною компанією з іноземними інвестиціями "Демос" (Покупець) був укладений договір поставки №11/11071 (Договір), відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов'язується поставляти покупцю масла, автомобільну хімію, аксесуари (товар), ціна та асортимент якого визначений у рахунку-фактурі, який виставляє постачальник на кожну партію товару, що є невід'ємною частиною договору, виходячи з замовлення покупця, а покупець зобов'язується приймати товар та оплачувати його на встановлених договором умовах.

Згідно п. 1.2 договору поставка товару здійснюється постачальником окремими партіями, в асортименті (за номенклатурою), кількості та на умовах, що погоджується сторонами додатково та вказується в листах замовлення покупця.

Цей договір вступає в дію з моменту його підписання обома сторонами та є чинним протягом одного календарного року (п.10.1 договору). У разі якщо за 2 (два) тижні до закінчення терміну дії цього договору жодна зі сторін не заявить про своє бажання щодо припинення дії договору, цей договір вважається автоматично продовжений на термін 1 (один) календарний рік (п.10.2 договору).

Як вбачається з матеріалів справи Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто-Сила" на виконання умов договору поставки №11/11071 від 15.03.2011 року здійснило поставку Акціонерній компанії з іноземними інвестиціями "Демос" товару на загальну суму 359 812,98 грн., що підтверджується видатковими накладними, довіреностями на отримання товару та рахунками-фактурами:

- видаткова накладна № РН-0000186 від 07.04.2011 року на суму 35 145,59 грн; довіреність №107 від 07.04.2011 року; рахунок-фактура № СФ-0000147 від 05.04.2011 року на суму 35 145,59 грн;

- видаткова накладна № РН-0000520 від 06.05.2011 року на суму 37 364,56 грн; довіреність №158 від 05.05.2011 року; рахунок-фактура № СФ-0000487 від 04.05.2011 року на суму 37 364,56 грн;

- видаткова накладна № РН-0000894 від 06.06.2011 року на суму 33 669,92 грн; довіреність №189 від 06.07.2011 року; рахунок-фактура № СФ-0000864 від 02.06.2011 року на суму 33 669,92 грн;

- видаткова накладна № РН-0001284 від 05.07.2011 року на суму 2 616,84 грн;

- видаткова накладна № РН-0001285 від 05.07.2011 року на суму 24 422,90 грн;

- видаткова накладна № РН-0001381 від 12.07.2011 року на суму 22 437,89 грн; довіреність від 05.07.2011 року; рахунок-фактура № СФ-0001273 від 01.07.2011 року на суму 46 860,79 грн; рахунок-фактура № СФ-0001302 від 05.07.2011 року на суму 2 616,84 грн;

- видаткова накладна № РН-0001710 від 01.08.2011 року на суму 53 338,42 грн; довіреність №275 від 01.08.2011 року; рахунок-фактура № СФ-0001719 від 29.07.2011 року на суму 53 338,42 грн;

- видаткова накладна № 658 від 09.11.2011 року на суму 27 963,10 грн;

- видаткова накладна № 723 від 11.11.2011 року на суму 515,28 грн; довіреність № 338 від 03.11.2011 року; рахунок-фактура № СФ-0000814 від 09.11.2011 року на суму 27 963,10 грн; рахунок-фактура № СФ-0000875 від 11.11.2011 року на суму 515,28 грн;

- видаткова накладна № 1332 від 29.12.2011 року на суму 20 815,00 грн; довіреність № 363 від 28.12.2011 року; рахунок-фактура № УСО-001495 від 29.12.2011 року на суму 20 815,00 грн;

- видаткова накладна № 192 від 23.01.2012 року на суму 14 100,30 грн; рахунок-фактура № 208 від 23.01.2012 року на суму 14 100,30 грн;

- видаткова накладна № 487 від 08.02.2012 року на суму 10 288,90 грн; довіреність № 55 від 08.02.2012 року; рахунок-фактура № 472 від 07.02.2012 року на суму 10 288,90 грн;

- видаткова накладна № 598 від 15.02.2012 року на суму 3 350,30 грн; довіреність № 41 від 07.02.2012 року; рахунок-фактура № 622 від 15.02.2012 року на суму 3 350,30 грн;

- видаткова накладна № 732 від 27.02.2012 року на суму 13 333,20 грн; довіреність № 58 від 23.02.2012 року; рахунок-фактура № 750 від 23.02.2012 року на суму 13 333,20 грн;

- видаткова накладна № 992 від 14.03.2012 року на суму 21 976,58 грн; довіреність № 90 від 14.03.2012 року; рахунок-фактура № 1008 від 14.03.2012 року на суму 21 976,58 грн;

- видаткова накладна № 1347 від 05.04.2012 року на суму 16 181,40 грн; довіреність № 109 від 05.04.2012 року;

рахунок-фактура № 1374 від 05.04.2012 року на суму 16 181,40 грн;

- видаткова накладна № 1607 від 24.04.2012 року на суму 3 508,20 грн; рахунок-фактура № 1644 від 24.04.2012 року на суму 3 508,20 грн;

- видаткова накладна № 1655 від 26.04.2012 року на суму 12 891,90 грн; рахунок-фактура № 1683 від 26.04.2012 року на суму 12 891,90 грн;

- видаткова накладна № 3116 від 02.08.2012 року на суму 5 892,70 грн; рахунок-фактура № 3108 від 31.07.2012 року на суму 5 892,70 грн. (копії знаходяться в матеріалах справи).

Відповідно до п. 4.1 договору покупець здійснює оплату за товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 7 банківських днів з моменту поставки товару покупцеві. Датою поставки вважається дата відповідної накладної. Розрахунки за цим договором здійснюються у національній валюті України (п.4.2 договору).

Оскільки остання поставка товару відбулася 02.08.2012 року, то відповідач, в силу п. 4.1 договору, повинен був здійснити оплату товару протягом 7 банківських днів після неї, тобто не пізніше 13.08.2012 року.

Позивач зазначає, що відповідачем було частково сплачено за поставлений протягом дії договору товар в розмірі 327 231,46 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: п/д №727 від 13.04.2011 року на суму 32240,09 грн., п/д №949 від 17.05.2011 року на суму 37 571,34 грн., п/д №1245 від 29.06.2011 року на суму 33 669, 92 грн., п/д №1294 від 06.07.2011 року на суму 2 698,72 грн., п/д №1434 від 27.07.2011 року на суму 49 477,63грн., п/д №1652 від 01.09.2011 року на суму 3 000,00 грн., п/д №360 від 06.09.2011 року на суму 1 000,00 грн., п/д № 1720 від 12.09.2011 року на суму 3 000 грн., п/д №1805 від 28.09.2011 року на суму 5 000,00 грн., п/д №1994 від.08.11.2011 року на суму 41 338,42 грн., п/д №2189 від 14.12.2011 року на суму 515,28 грн., п/д №2264 від 26.12.2011 року на суму 10 000 грн., п/д № 2277 від 27.12.2011 року на суму 17 963,10 грн., п/д №25 від 12.01.2012 року на суму 20 815,00 грн., п/д №177 від 03.02.2012 року на суму 14 100,30 грн., п/д №305 від 22.02.2012 року на суму 10 288,90 грн., п/д №1893 від 29.02.2012 року на суму 3 350,30 грн., п/д №1966 від 14.03.2012 року на суму 13 333,20 грн., п/д №2042 від 22.03.2012 року на суму 21976,56 грн., п/д №2598 від 31.07.2012 року на суму 5 892,70 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 15.06.2012 року була надіслана відповідачу претензія №108 (а.с.87) з вимогою погасити борг, на яку відповідач відповів, що він не має коштів для погашення заборгованості (лист № 144 від 20.06.2012 року). Акт звірки відповідач не підписав.

Акціонерна компанія з іноземними інвестиціями "Демос" своєчасно не здійснила розрахунки за поставлений товар, у зв'язку з чим у неї виникла заборгованість, що і є причиною спору.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України). З огляду на положення п.4.1 договору, строк оплати поставленого товару за видатковими накладними є таким, що настав.

Позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 32 581,52 грн.

Доказів оплати поставленого товару в сумі 32 581,52 грн. відповідач не надав.

Відповідач подав до суду відзив, в якому визнає позов в частині стягнення заборгованості за поставлений товар, пені та 3% річних у повному обсязі.

Право відповідача визнати позов повністю або частково передбачено ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст. 78 Господарського процесуального кодексу України визнання позову відповідачем викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи.

Відповідно до ч.5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Дії відповідача не суперечать законодавству, не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, з огляду на що господарський суд приймає визнання відповідачем позову в частині стягнення заборгованості за поставлений товар.

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню частково позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 32 581,52 грн.

Згідно ч.1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.7.4 договору у випадку невиконання своїх зобов'язань щодо оплати товару покупець сплачує постачальнику неустойку у вигляді пені в розмірі 0,05% від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

За несвоєчасну оплату поставленого товару позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню за період з 14.08.2012 року по 31.10.2012 року суму 1286,97 грн.

Суд зазначає, що при розрахунку розміру пені позивачем допущено арифметичну помилку, пов'язану з кількістю днів у році (2012 рік має 366 днів, а не 365).

В той же час, відповідно до ст. 4 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" №543/96 ВР від 22 листопада 1996 року передбачено, що розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

З урахуванням викладеного, вимога про стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню частково за період з 14.08.2012 року по 31.10.2012 року у розмірі 1054,89 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 14.08.2012 року по 31.10.2012 року суму 211,56 грн.

Суд зазначає, що при розрахунку розміру 3% річних позивачем допущено арифметичну помилку, пов'язану з кількістю днів у році (2012 рік має 366 днів, а не 365).

З урахуванням викладеного, вимога про стягнення з відповідача 3% річних підлягає задоволенню частково у розмірі 210,98 грн.

Як зазначено у позовній заяві, у зв'язку із необхідністю звернення до господарського суду позивач змушений був звернутися за правовою допомогою до ФОП Тертишного О.С. У зв'язку з тим, що позивачем було оплачено вартість надання правової допомоги у розмірі 4500 грн., позивач вважає їх збитками та просить стягнути з відповідача. На підтвердження своїх вимог позивач надав договір №10-10/ю від 01.10.2012 року (а.с. 90), платіжне доручення № 927 від 04.10.2012 року про сплату 4 500 грн. (а.с. 91).

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру" (ч. 3 ст. 48 ГПК України).

Згідно із ст. 2 Закону України "Про адвокатуру" адвокатом може бути особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни, стаж роботи у галузі права не менше двох років, володіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України.

Оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом (ч. 1 ст. 12 Закону України "Про адвокатуру").

Судові витрати за участь адвоката у розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, а їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. Статтею 44 ГПК передбачено відшкодування зазначених витрат за послуги, надані лише адвокатом, а не будь-яким представником (п. 5 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.07.2004 № 01-8/1270 "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2003 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України").

Також, підставою для покладення відповідальності у вигляді відшкодування збитків є склад цивільного правопорушення, до якого входять наступні елементи: противоправна поведінка, наявність збитків, причинний зв'язок між противоправною поведінкою та спричиненням збитків, вина. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Враховуючи правову природу збитків, відсутні підстави для віднесення до складу збитків витрат на правову допомогу, оскільки такі витрати, незалежно від підстав їх виникнення, не мають обов'язкового характеру, не відносяться до обов'язкових платежів, здійснюються на власний розсуд замовника і не можуть бути покладені на іншу особу, тому не знаходяться у необхідному причинному зв'язку із діями позивача.

Крім того, якщо витрати, понесені стороною у зв'язку з реалізацією процесуальних прав у розгляді справи в господарському суді, відносяться до судових витрат, то вони відшкодовуються згідно зі статтею 49 ГПК, і їх не може бути стягнуто за позовною вимогою про відшкодування збитків.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у Постановах Вищого господарського суду України від 16.09.2010 року по справі №9/139 та від 27.04.2011 року по справі №27/62.

Враховуючи наведене і приймаючи до уваги те, що вказані 4 500 грн. за юридичні послуги не є витратами на оплату послуг адвоката та не є збитками, господарський суд не знаходить підстав для стягнення з відповідача витрат за юридичні послуги.

Відповідно до ч.1 ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Європейський суд з прав людини під терміном "власність" розуміє також грошові кошти, що підлягають оплаті. Невиконанням обов'язку щодо оплати отриманого товару відповідач порушує права позивача, безпідставно не передаючи грошові кошти (вартість товару) у власність позивача.

За викладеного з відповідача підлягає стягненню сума в розмірі 33 847,39 грн. (32 581,52 грн. -основний борг + 1054,89 грн. -пеня + 210,98 грн.-3% річних).

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в розмірі 1 420, 50 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ч.1 ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ст.ст.1, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерної компанії з іноземними інвестиціями "Демос" (49000, місто Дніпропетровськ, пл. Леніна, буд. 1, оф. 139, ідентифікаційний код 14282611) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Сила" (49100, місто Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, буд. 156-а, ідентифікаційний код 37005858) суму основного боргу в розмірі 32 581,52 грн., пеню в розмірі 1 054,89 грн., 3% річних в розмірі 210,98 грн. та судовий збір у розмірі 1 420,50 грн.

В іншій частині позову -відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.М. Крижний Повне рішення складено -12.12.2012 року