Постанова № 28044828, 12.12.2012, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2012 року Справа № 2а/2370/6564/2011

09 год. 10 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого -судді Кульчицького С.О.,

при секретарі -Поліщук О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області Черкаської області до публічного акціонерного товариства "Черкаське автотранспортне підприємство 17127" про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до ПАТ "Черкаське автотранспортне підприємство 17127", в якому з урахуванням уточнення позовних вимог просить стягнути з відповідача заборгованість по фактичним витратам на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2 на суму 103262 грн. 19 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач з посиланням на норми Закону України "Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року № 400/97, Закону України № 1058-ІV, вважає, що відповідач не виконав обов'язку щодо внесення до УПФУ суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах за період з 25.06.2010 року по 25.07.2011 року, що стало підставою для стягнення з відповідача зазначеної заборгованості.

Ухвалою суду від 30.05.2012 року у зв'язку з припиненням управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси та управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси шляхом злиття в управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області замінено первинного позивача на правонаступника - управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області.

Ухвалою суду від 30.05.2012 року замінено первинного відповідача на правонаступника - публічне акціонерне товариство "Черкаське автотранспортне підприємство 17127".

Позивач надав суду заяву про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач до зали судового засідання не з'явився, заперечення на позов не надавав, явку своїх представників на судовий розгляд справи не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Виходячи з положень ч. 2 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив.

Публічне акціонерне товариство «Черкаське автотранспортне підприємство 17127», ідентифікаційний код 03115399, згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи 06.04.1992 року зареєстроване виконавчим комітетом Черкаської міської ради.

Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах направило на адресу ВАТ «Черкаське автотранспортне підприємство 17127»розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»за період з 25.06.2010 року по 25.07.2011 року на загальну суму 103262 грн. 19 коп.

У вказаному розрахунку зазначені фактичні витрати на виплату пільгових пенсій за віком, призначених згідно з пунктом «б»-«з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»51 особі.

В матеріалах справи містяться довідки, які видані позивачем, пільгові пенсії за віком згідно пункту «б»-«з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»призначені громадянам, які працювали у Черкаському АТП 17127, Черкаському АТП 23121, ВАТ «Черкаське АТП 17127».

У пункті 1.1 Статуту ВАТ «Черкаське автотранспортне підприємство 17127»зазначено, що згідно рішення регіонального відділення фонду державного майна України по Черкаській області від 28.10.1997 року № 803-АТ створене шляхом перетворення Черкаського державного підприємства Черкаського АТП 17127 у ВАТ «Черкаське автотранспортне підприємство 17127»відповідно до Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств».

Оцінюючи встановлені фактичні обставини справи, суд виходить з наступного.

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058-ІV (у подальшому - Закон № 1058) передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вищезазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

До 01.01.2004 року, тобто до набрання чинності вказаним Законом, порядок відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій регулювався Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»від 26.06.1997 року № 400 (у подальшому - Закон № 400), пунктом 1 статті 1, пунктом 1 статті 2, статтею 4 якого було передбачено обов'язок суб'єктів підприємницької діяльності покривати фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п.п. «а»-«з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 вказаного Закону (чоловіки - 60 років, жінки - 55 років) шляхом сплати загальнообов'язкового збору на пенсійне страхування за ставкою 100 відсотків від вказаних витрат.

Таким чином, з набранням чинності Законом № 1058 зберігся обов'язок суб'єктів підприємницької діяльності по відшкодуванню Пенсійному фонду України фактичних витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених їх працівникам відповідно до п. «з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно з підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 та пунктом 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року № 64/8663 роботодавці відшкодовують 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058 застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Пунктом 6.2 вказаної Інструкції передбачено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до пункту 6.4 вказаної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(додаток 6 до Інструкції), які надсилаються підприємствам до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій. Підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Пунктом 6.5 вказаної Інструкції передбачено, що розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України.

Відтак, право органу Пенсійного фонду України складати та направляти суб'єктам підприємницької діяльності розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій виникає за умови призначення та виплати пенсій їх працівникам, які працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах і кореспондує з обов'язком суб'єктів підприємницької діяльності відшкодовувати Пенсійному фонду України фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених їх працівникам відповідно до п. «з» ст. 13 Закону «Про пенсійне забезпечення».

Оскільки пільгові пенсії відповідно до пункту «з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»призначені працівникам позивача, останній зобов'язаний відшкодовувати органам Пенсійного фонду України фактичні витрати на їх виплату та доставку. Відтак, відповідач має право складати та направляти на адресу позивача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Суд акцентує увагу на тому, що саме позивач видав довідки, які підтверджують право працівників на отримання пільгової пенсії (за віком), що, у свою чергу, спростовує твердження позивача про відсутність у нього зобов'язань відносно відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій переліченим вище особам.

Суд вважає посилання позивача на відсутність атестації робочих місць необґрунтованими з таких міркувань.

Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначені категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Так, згідно з пунктом «б»вказаної статті право на пенсію на пільгових умовах за віком мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно з пунктом «з»вказаної статті право на пенсію на пільгових умовах за віком мають водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи 25 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи 20 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що виникнення права на пільгову пенсію на підставі пункту «з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»не пов'язується з результатами проведення атестації робочого місця. При цьому умовою для призначення пільгової пенсії за вказаним пунктом є робота на певній посаді, у даному випадку - водія міського пасажирського транспорту, досягнення певного віку та наявність певного стажу.

Відсутність атестації робочого місця газоелектрозварювальника, посада якого передбачена списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, спростовується довідкою позивача, згідно якої атестація робочого місця була проведена.

Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442.

Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників № 1 та № 2, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року.

Оскільки ОСОБА_1 працював на посаді вулканізаторника до прийняття вказаних постанов, атестація його робочого місця проводитись не повинна.

Крім цього, суд зазначає, що наявність атестації робочого місця є необхідною умовою для призначення пільгової пенсії. Натомість відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з наявністю чи відсутністю атестації робочого місця не пов'язане.

Стосовно посилання позивача на те, що він не є правонаступником державного комунального автотранспортного підприємства 17127, суд зазначає, що згідно статті 108 Цивільного кодексу України перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.

Оскільки згідно пункту 1.1 статуту ПАТ «Черкаське автотранспортне підприємство 17127»створене шляхом перетворення Черкаського державного підприємства Черкаського АТП 17127, суд приходить до висновку про безпідставність доводів позивача стосовно відсутності правонаступництва між попередньою та новоутвореною юридичними особами.

Також, пунктом 6.3 Інструкції № 21-1 визначено, що у разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.

Крім того, відповідно до п. 3 наказу регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області № 803 АТ від 28.10.1997 року відкрите акціонерне товариство «Черкаське автотранспортне підприємство 17127»є правонаступником державного комунального автотранспортного підприємства 17127, що приватизується.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 23 Закону № 1058-ІV спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу.

Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Інших доказів сторони суду не назвали та не надали.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, 86, 94, 97, 122, 128, ст. ст. 158-163 КАС України, Черкаський окружний адміністративний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Черкаське автотранспортне підприємство 17127»(18008, м. Черкаси, вул. Луценка, 12, ідентифікаційний код 03115399) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, буд. 195, ідентифікаційний код 37930126) борг на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій по списку № 2 у сумі 103262 (сто три тисячі двісті шістдесят дві) грн. 19 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку передбаченому ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий С.О.Кульчицький