Постанова № 28044764, 10.12.2012, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2012 р. 16 год.25 хв.Справа № 2-а-1846/12/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Морської Г.М.,

при секретарі: Склонній Ю.В.,

за участю:

представників позивача - Аверянової С.Б., Копилової О.М.,

представника відповідача - Імшеницького А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Багатопрофільна фірма "Інтеркрайт"

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень,

встановив:

Приватне підприємство "Багатопрофільна фірма "Інтеркрайт" (далі - позивач, ПП) звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ) про скасування податкових повідомлень - рішень від 23.12.2011р. № 0004402301, № 0004412301 та від 27.02.2012р. № 0009692301, якими позивачу визначено зобов'язання із податку на прибуток за основним платежем на 929980,0 грн. та 192656,0 грн. та штрафними санкціями на 12449,75 грн., а також із податку на додану вартість за основним платежем на 1026972,84 грн. та штрафними санкціями на 37775,98 грн.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, суду пояснили, що підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень стали висновки акту перевірки позивача від 02.12.2011р. № 4180, у якому ДПІ визнала нікчемними правочини ПП "БФ "Інтеркрайт" із контрагентами ТОВ „Верес", ТОВ „Альянс-Нафтогаз", ТОВ „НКС ТД „Євростандарт", ТОВ „КМБУД", ТОВ „Промтехноопт", ПП „Грат", ТОВ „Перша технологічна компанія - СТГ", ПП „ПК „Євролюкс", ТОВ „С.Дж.Р.Груп", ПП „Інтех Сервіс". Позивач вважає неправомірними дії відповідача щодо визнання правочинів нікчемними, оскільки податковий орган як суб'єкт владних повноважень не наділений таким правом, що є виключно компетенцією суду. Відповідно не можуть бути застосовані і наслідки визнання правочинів недійсними - зменшення валових витрат та податкового кредиту, що призвело до нарахування зобов'язань. Усі угоди, як зазначає позивач, були реально виконані, придбаний товар використаний у власній оподатковуваній господарській діяльності позивача, первинні бухгалтерські документи оформлені належним чином, а тому спірні суми були правомірно ПП включено до валових витрат та податкового кредиту. Також позивач зазначає, що основним видом його діяльності є виробництво та реалізація біопалива, у зв'язку з чим, він звільнений від оподаткування податком на прибуток доходу, отриманого від даного виду діяльності. Весь товар, придбаний у вказаних контрагентів, був використаний саме для виробництва біопалива, тому дохід від зазначених операцій є таким, що звільнений від оподаткуванням податком на прибуток.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог, мотивуючи тим, що спірні податкові повідомлення-рішення є законними. Під час проведення перевірки ДПІ дійшла висновку, що товар від ТОВ „Верес", ТОВ „Альянс-Нафтогаз", ТОВ „НКС ТД „Євростандарт", ТОВ „КМБУД", ТОВ „Промтехноопт", ПП „Грат", ТОВ „Перша технологічна компанія - СТГ", ПП „ПК „Євролюкс", ТОВ „С.Дж.Р.Груп", ПП „Інтех Сервіс" до позивача не поставлявся. Зазначене підтверджується актами зустрічних перевірок контрагентів позивача щодо неможливості ними реального здійснення господарської діяльності, відсутності за юридичною адресою. Відповідач пояснив, що документи, надані позивачем на підтвердження його господарської діяльності, зокрема товарно-транспортні накладні містять суттєві недоліки - у них відсутня інформація щодо коду автоперевізника, відстані перевезення, дати та номера доручення. Щодо поставки товару від ТОВ „КМБУД", ТОВ „Промтехноопт", ПП „ПК „Євролюкс", ПП „Інтех Сервіс" ТТН взагалі до перевірки не надані. На думку відповідача, зазначені обставини свідчать про відсутність реального виконання господарських операцій, що унеможливлює відображення їх у податковому обліку позивача. Щодо застосування пільги позивача як виробника біопалива, відповідач вважає, що вона не може бути застосована до даних правовідносин, оскільки податковий орган прийшов до висновку про відсутність поставки товару, він не перевозився, не зберігався, не використовувався у господарській діяльності позивача, а тому не брав участі у виробництві біопалива.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, суд встановив наступні обставини.

ДПІ у м. Херсоні проведено планову виїзну документальну перевірку позивача, результати якої оформлені актом від 02.12.11 р. №4180/23-5/34286393 «Про результати планової виїзної документальної перевірки приватного підприємства «Багатопрофільна фірма «Інтеркрайт» код за ЄДР 3428693, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.09 р. по 30.06.11р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.09 р. по 30.06.11 р.» (далі - акт № 4180).

23 грудня 2011 року ДПІ у м. Херсоні на підставі акта № 4180 прийняла податкові повідомлення - рішення № 0004402301, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 929 980,00 гри та штрафні (фінансові) санкції в сумі 12 449,75 грн. та податкове повідомлення-рішення №0004412301, яким визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1 026 972,84 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 37 775,98 грн.

Не погоджуючись з висновками зазначеного акту перевірки і з прийнятими на підставі акту перевірки податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив повідомлення-рішення до ДПА у Херсонській області. Рішенням про результати розгляду скарги № 529/10/10-206 від 22.02.2012р. ДПА у Херсонській області податкові повідомлення-рішення від 23.12.2011 року залишила без змін, а скаргу без задоволення. Крім того, ДПА у Херсонській області збільшила суму податку на прибуток, визначену у податковому повідомленні-рішенні №0004402301 на 192656,0 грн., у зв'язку із чим ДПІ у м. Херсоні видало податкове повідомлення-рішення №0009692301 від 27.02.2012 р. Оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень до ДПС України мало наслідком відмову у задоволенні скарги.

На визначення зобов'язань із податку на прибуток та податку на додану вартість вплинули наступні порушення, описані у акті перевірки.

На ст. 31 акту у розділі 3.2.2. «Валові витрати» зазначено: При визначенні показників декларацій по рядку 04.1 за даними перевірки вирахувано зі складу валових витрат обсяги придбання товарів за нікчемними угодами, що детально відображено у п.3.1 акту та додатку 8 до акту, які було включено підприємством до складу валових витрат, а саме: не підлягають включенню до складу валових витрат витрати по відображеним у бухгалтерському обліку обсягів придбання ПП „БФ „Інтеркрайт" у грудні 2010р. від ТОВ КМБУД" металевої труби вагою 5 т на загальну суму 29791,67 грн., угоди з яким є нікчемними; не підлягають включенню до складу валових витрат витрати по відображеним у - бухгалтерському обліку обсягів придбання ПП „БФ „Інтеркрайт" у лютому 2011р. від ТОВ „Перша технологічна компанія-СТГ" фракції бензинової прямогонної на загальну суму 770 625,00 грн., угоди з яким є нікчемними; не підлягають включенню до складу валових витрат витрати по відображеним у бухгалтерському обліку обсягів придбання ПП „БФ „Інтеркрайт" у березні 2011р. від ПП „ПК"Евролюкс" фракції бензинової прямогонної на загальну суму 2 043 383,13 грн., угоди з яким є нікчемними; не підлягають включенню до складу валових витрат витрати по відображеним у бухгалтерському обліку обсягів придбання ПП „БФ „Інтеркрайт" у липні 2010р. від ПП „Інтех Сервіс" меліси бурякової на загальну суму 166 666,67 грн.; не підлягають включенню до складу валових витрат витрати по відображеним у бухгалтерському обліку обсягів придбання ПП „БФ „Інтеркрайт" у січні 2011р. від ПП «Ґрат» фракції бензинової прямогонної на загальну суму 671 772,17 грн., угоди з яким є нікчемними. Таким чином, витрати по вищезазначеним СГД, угоди з яким визнані нікчемними, за результатами перевірки підлягають вирахуванню зі складу валових витрат на загальну суму 2 911 613,64 грн. , у т.ч.:

за 3 квартали 2010 року в сумі 166666,67 грн.;

за 2010 рік в сумі 196 458,34 грн.;

за І квартал 2011 року в сумі 2 715 155,30 грн.

На ст. 35-36 акту у розділі 3.2.2. «Валові витрати» зазначено: При визначенні показників декларацій по рядку 04.1 за даними перевірки вирахувано зі складу валових витрат обсяги придбання товарів за нікчемними угодами, до детально відображено у п.3.1 акту та додатку 8 до акту, які було включено Підприємством до складу валових витрат, а саме: не підлягають включенню до складу валових витрат витрати по відображеним у бухгалтерському обліку обсягів придбання ПП „БФ „Інтеркрайт" у квітні 2011р. від ТОВ „Альянс - Нафтогаз" конденсату газового стабільного на загальну суму 555 459,88 грн., угоди з яким є нікчемними; не підлягають включенню до складу валових витрат витрати по відображеним у бухгалтерському обліку обсягів придбання ПП „БФ „Інтеркрайт" у квітні 2011р. від ТОВ НКС ТД „Євростандарт" палива дизельного автомобільного (ЕН-590) на загальну суму 136 044,33 грн., угоди з яким є нікчемними; не підлягають включенню до складу валових витрат витрати по відображеним у бухгалтерському обліку обсягів придбання ПП „БФ „Інтеркрайт" у квітні 2011р. від ТОВ «Промтехноопт» перетворювачу витрат рідини ИРЖ3.2-К40-15-А у кількості 2 шт. на загальну суму 16 800,00 грн., угоди з яким є нікчемними. Таким чином, витрати по вищезазначеним СГД, угоди з яким визнано нікчемними, за результатами перевірки підлягають вирахуванню зі складу валових витрат на загальну суму 2 851 687,34 грн.

На ст. 57 акту у розділі 3.3.2. «Податковий кредит» зазначено: на порушення п.7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97- ВР „Про податок на додану вартість», п.198.3. ст.198 Податкового кодексу України «БФ «Інтеркрайт» включено до складу податкового кредиту до ряд. 10.1 декларацій з податку на додану вартість за період з 01.07.09 по 30.06.11 в сумі 906 098,61 грн. по взаємовідносинам з контрагентами, угоди з якими є нікчемними. Таким чином, ПП «БФ «Інтеркрайт» за період з 01.07.09 по 30.06.11 в результаті вчинення операцій за нікчемними угодами завищено податковий кредит на загальну суму 906 098,61 грн., у т.ч.: за липень 2010 року завищено на суму 33333,33 грн., за лютий 2011 року завищено на суму 134 354,43 грн., за березень 2011 року завищено на суму 160 083,33 грн., за квітень 2011 року завищено на суму 161 660,85 грн., за травень 2011 року завищено на суму 416 666,67 грн.

Висновок ДПІ про нікчемність правочинів позивача із ТОВ „Верес", ТОВ „Альянс-Нафтогаз", ТОВ „НКС ТД „Євростандарт", ТОВ „КМБУД", ТОВ „Промтехноопт", ПП „Грат", ТОВ „Перша технологічна компанія - СТГ", ПП „ПК „Євролюкс" , ПП „Інтех Сервіс" ґрунтується на актах перевірок контрагентів, якими угоди цих підприємств визнані нікчемними.

Суд не погоджується із такою позицією податкового органу з наступних підстав.

Так, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач є виробником біопалива. Для господарської діяльності ним придбавалось обладнання (ректифікаційна колона, перетворювач витрат рідини) та складові для виробництва біопалива (меляс буряковий, конденсат газовий, фракція бензинова), а також дизельне пальне та труба металева для організації діяльності.

Виробництво біопалива здійснюється позивачем на власних виробничих потужностях у м. Джанкой АР Крим та на давальницьких умовах на підставі договору від 05.11.2010р. на Гайсинському спиртовому заводі у м. Гайсин Вінницької області.

Придбання у квітні 2011р. ректифікаційної колони від ТОВ «Верес» та перетворювач витрат рідини від ТОВ „Промтехноопт" підтверджується первинними бухгалтерськими документами - видатковими та податковими накладними, ТТН, подорожній лист. Зазначене обладнання віднесено до основних фондів підприємства, задіяне у виробництві біопалива, за договором найму обладнання використовується на Гайсинському спиртовому заводі, що підтверджується бухгалтерською довідкою, актами приймання-передачі обладнання, його обслуговування та ремонту.

Дизельне пальне у квітні 2011р. придбане позивачем у ТОВ „НКС ТД „Євростандарт" для використання у власній господарській діяльності. Придбання підтверджується видатковими та податковими накладними, паспортом якості, сертифікатом відповідності, перевезення товару здійснювалось власним транспортом, що підтверджується ТТН, подорожніми листами.

Металева труба придбана у грудні 2010р. у ТОВ „КМБУД". Придбання підтверджується видатковими та податковими накладними, даними складського обліку.

Конденсат газовий у квітні 2011р. був придбаний у ТОВ „Альянс-Нафтогаз", придбання підтверджується видатковими та податковими накладними, ТТН, перевезення здійснювалось ПМП «Корида».

Фракція бензинова придбана позивачем у січні 2011р. у ПП „Грат", у лютому 2011р. у ТОВ „Перша технологічна компанія - СТГ". Придбання підтверджується видатковими та податковими накладними, паспортом якості, перевезення підтверджене ТТН, перевізник ПМП «Корида» та ТОВ «Синтез».

Меляс буряковий придбаний у липні 2010р. у ПП „Інтех Сервіс" та у березні 2011р. у ПП „ПК „Євролюкс". Придбання підтверджується видатковими та податковими накладними. ТТН не виписувались, оскільки перевезення не було, товар продавця зберігався на Гайсинському спиртовому заводі, де і був переданий у розпорядження позивача як покупця. Зазначене підтверджується договором поставки.

Весь придбаний товар використаний позивачем у власній господарській діяльності - виробництві біопалива. Судом досліджені акти виробництва (змішування) біопалива, де відображено як компоненти придбаний товар. Вироблене біопаливо реалізоване позивачем споживачам, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами.

Судом встановлено, що контрагенти позивача на час укладання та виконання угод були зареєстровані юридичними особами та включені до ЄДРПУО, були діючими платниками ПДВ, тобто мали повну податкову правосуб'єктність. Зазначені контрагенти позивача у повному обсязі відобразили операції із позивачем у складі зобов'язань у деклараціях із ПДВ. Щодо них та їх посадових осіб відсутні вироки суду щодо вчинення фіктивного підприємництва або будь-яких інших дій, спрямованих на ухилення від сплати податків або надання податкової вигоди іншим суб'єктам господарювання.

ДПІ як суб'єкт повноважень не надала суду жодних доказів на підтвердження вказаних обставин, а суд, збираючи докази з власної ініціативи, не встановив таких обставин діяльності позивача або його контрагентів.

Суд не погоджується із податковим органом, що недоліки у заповненні ТТН або їх відсутність в окремих випадках свідчить про відсутність поставок товару. Суд встановлює факт поставки товару позивачу його контрагентами не лише на підставі ТТН, а й використовуючи інші докази: первинні бухгалтерські документи - подорожні листи, видаткові, податкові накладні, дані складського обліку, відображення господарських операцій у податковому обліку, інші. Крім того, на думку суду, ТТН є обов'язковим документом лише у випадку віднесення підприємством транспортних витрат до валових. Щодо використання ТТН як доказу поставки товару, то даний документ не є єдиним доказом, а використовується на рівні з іншими, дослідженими судом та описаними вище.

Отже суд приходить до висновку про відсутність у діях позивача будь-яких порушень податкового законодавства, що унеможливлювали б віднесення ним до складу валових витрат та податкового кредиту спірних сум по господарським операціям із ТОВ „Верес", ТОВ „Альянс-Нафтогаз", ТОВ „НКС ТД „Євростандарт", ТОВ „КМБУД", ТОВ „Промтехноопт", ПП „Грат", ТОВ „Перша технологічна компанія - СТГ", ПП „ПК „Євролюкс", ТОВ „С.Дж.Р.Груп", ПП „Інтех Сервіс".

Крім того суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач дійшов висновку про заниження позивачем податку на прибуток та податку на додану вартість у зв'язку з неправомірним завищенням позивачем валових витрат та податкового кредиту за господарськими операціями, що проведені на підставі нікчемних, на думку відповідача, договорів, укладених з ТОВ „Верес", ТОВ „Альянс-Нафтогаз", ТОВ „НКС ТД „Євростандарт", ТОВ „КМБУД", ТОВ „Промтехноопт", ПП „Грат", ТОВ „Перша технологічна компанія - СТГ", ПП „ПК „Євролюкс", ПП „Інтех Сервіс", які не спричиняють реального настання правових наслідків.

Спростовуючи вказані доводи податкового органу, суд враховує такі правові норми.

Відповідно до ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчиняться у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Підставою для недійсності правочину відповідно до ст.215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно ст.228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Частиною 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів про умисність укладення угод між позивачем та ТОВ „Верес", ТОВ „Альянс-Нафтогаз", ТОВ „НКС ТД „Євростандарт", ТОВ „КМБУД", ТОВ „Промтехноопт", ПП „Грат", ТОВ „Перша технологічна компанія - СТГ", ПП „ПК „Євролюкс", ТОВ „С.Дж.Р.Груп", ПП „Інтех Сервіс" з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

ДПІ у м. Херсоні також не надано до справи рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження "безтоварності" здійснених позивачем господарських операцій, тому висновок відповідача про "безтоварність" господарської операції носить характер припущення, яке не підтверджено належними доказами.

Дана правова позиція також викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 16.05.2012р. (К/9991/6340/12).

Разом з тим, на підтвердження фактів реальності угод з контрагентами позивачем надано суду: договори, акти приймання-передачі обладнання, податкові та видаткові накладні, товарно - транспортні накладні, подорожні листи, паспорти якості, сертифікати відповідності, документи складського обліку, докази використання придбаного товару у господарській діяльності.

За таких обставин, суд вважає, що матеріалами справи підтверджено реальність укладених позивачем з ТОВ „Верес", ТОВ „Альянс-Нафтогаз", ТОВ „НКС ТД „Євростандарт", ТОВ „КМБУД", ТОВ „Промтехноопт", ПП „Грат", ТОВ „Перша технологічна компанія - СТГ", ПП „ПК „Євролюкс", ПП „Інтех Сервіс" договорів поставки, а тому вважає неправомірним виключення із валових витрат та податкового кредиту сум по господарським операціям із вказаними контрагентами.

Іншим порушенням, що спричинило зменшення податкового кредиту та донарахування ПДВ стало подвійне включення суми ПДВ 3107,63 грн. у листопаді 2010р. та березні 2011р. від ТОВ «Біофорсе», відсутність податкових накладних від ТОВ «Зета Фінн» на суму ПДВ 100000,0 грн. за жовтень 2009р. та від ПП «Інтер Білд» на суму ПДВ 17766,0 грн. за березень 2010р.

Під час судового розгляду справи позивач визнав подвійне включення ним до податкової звітності суму ПДВ 3107,63 грн. у листопаді 2010р. та березні 2011р. від ТОВ «Біофорсе» та відсутність податкової накладної від ПП «Інтер Білд» на суму ПДВ 17766,0 грн. за березень 2010р.

Щодо відсутності податкової накладної від ТОВ «Зета Фінн» на суму ПДВ 100000,0 грн. позивач заперечив, надав суду податкову накладну від 30.09.2009р. від ТОВ «Зета Фінн» на суму ПДВ 100000,0 грн. та пояснив, що господарська операція відбулась у вересні 2009р., проте податкова накладна була включена до податкового кредиту жовтня 2009р., що не є порушенням.

Суд погоджується із позицією позивача, у зв'язку із наступним.

Порядок формування податкового кредиту у 2009 році регламентувався п. 7.4 і 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі - Закон).

Відповідно до пп. 7.4.1 ст. 7 Закону у редакції, яка діяла у 2009 році, до податкового кредиту звітного періоду включалися суми податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (пп. 7.5.1 ст. 7 Закону).

Враховуючи зазначене, платник податку (за умови дотримання вимог Закону щодо права на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту при придбанні товару) на підставі отриманої належним чином оформленої податкової накладної повинен був сформувати податковий кредит.

У разі самостійного виявлення платником помилок у раніше поданій звітності, Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено можливість їх самостійного виправлення.

Зокрема, відповідно до п. 5.1 ст. 5 зазначеного Закону, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такого розрахунку, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Позивач, отримавши податкову накладну 30 вересня 2009 року помилково не включив суму ПДВ до податкового кредиту вересня 2009р., проте, виявивши помилку, включив зазначену податкову накладну до податкового кредиту жовтня 2009р., у межах строку 1095 днів, що узгоджується із п. 5.1 ст. 5 Закону № 2181- ІІІ.

Таким чином суд приходить до висновку про правомірність зменшення податкового кредиту та донарахування податкового зобов'язання із ПДВ у сумі 20874,23 грн. (17766,6 + 3107,63) та застосування штрафних санкцій на вказану суму у розмірі 4442,65 грн. (17766,6/4 + 1).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог: скасовує податкові повідомлення - рішення від 23.12.2011р. № 0004402301 та від 27.02.2012р. № 0009692301 повністю, від 23.12.2011р. № 0004412301 в частині визначення зобов'язання за основним платежем на 1006098,61 грн. (1026972,84 - 20874,23), за штрафними санкціями на 33333,00 грн. (37775,98 - 4442,65).

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд,

постановив:

Задовольнити частково позовні вимоги Приватного підприємства "Багатопрофільна фірма "Інтеркрайт" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень.

Скасувати податкові повідомлення -рішення від 23.12.2011р. № 0004402301 та від 27.02.2012р. № 0009692301 повністю, від 23.12.2011р. № 0004412301 в частині визначення зобов'язання за основним платежем на 1006098,61 грн., за штрафними санкціями на 33333,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 17 грудня 2012 р.

Суддя Морська Г.М.

кат. 8.2.6