Постанова № 28044661, 17.12.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1570/5388/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2012 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Токмілової Л.М.

при секретарі -Ігнатенко М.Ю.

за участю: представника позивача - Соколова М.С.

представника відповідача -не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Спецавтотехніка Центр» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень № 0001082250 від 14.05.2012 та № 0001092250 від 14.05.2012 року та № 0001952250 від 03.08.2012 року, -

ВСТАНОВИВ:

10 вересня 2012 року до Одеського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Спецавтотехніка Центр» з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001092250 від 14.05.2012 року, яким збільшено суму від`ємного значення по податку на прибуток в сумі 869000 грн., скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001082250 від 14.05.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 173800 грн. та застосовано штрафну санкцію в сумі 26450 грн. та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001952250 від 03.08.2012 року, яким застосовано штрафну санкцію в сумі 26450 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 26 квітня 2012 року відповідачем проведено документальну виїзну перевірку ТОВ «Спецавтотехніка Центр»з питань підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Таверс»за період з 01.05.2011 року по 30.09.2011 року. За наслідками перевірки складено акт від 26.04.2012 року № 1312/22-5/20932817 яким податковим органом встановлено, що правочини, укладені позивачем з ТОВ «Таверс»має ознаки нікчемності відповідно до вимог ч.1.5 ст. 203, п.1.2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України. На підставі даного акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0001092250 від 14.05.2012 року, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об'єкта оподаткування по податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року в розмірі 340000 грн. та за ІІІ квартал 2011 року в розмірі 529000 грн. та № 0001082250 від 14 травня 2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 173800 грн. -основний платіж та застосовано штрафну санкцію в сумі 26450 грн. Також, відповідачем 03 серпня 2012 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 000195220, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість, а саме застосовано штрафну санкцію в сумі 26450 грн. Представник позивача вважав, що ТОВ «Спецавтотехніка Центр» правомірно сформовано податковий кредит за спірний період на підставі належним чином виписаних та отриманих ним податкових накладних, а висновки акту перевірки щодо заниження позивачем податку на додану вартість є безпідставними та помилковими, і отже, оскаржувані податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі цього акту перевірки, підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві (а.с.4-10).

Представник відповідача в судове засідання 11 грудня 2012 року до суду не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою про вручення судової повістки, але про причини неявки суд не повідомив. В запереченнях на позовну заяву (а.с. 186-190) поданих до суду 12 листопада 2012 року позов зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 0001082250 від 14.05.2012 та № 0001092250 від 14.05.2012 року та № 0001952250 від 03.08.2012 року прийняті на підставі акту перевірки, який був складений за результатами проведення документальної виїзної перевірки ТОВ «Спецавтотехніка Центр»з питань підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Таверс»за період з 01.05.2011 року по 30.09.2011 року. Крім того в запереченнях зазначено, що перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 138.2 та п.п.138.10.3 п.138.10 ст. 138, п., п.198.2, п.198.3 та п.198.6 ст. ст. 198 Податкового кодексу України, а саме: позивачем занижено суму ПДВ у розмірі 173800,00 грн. та зайво включені витрати з придбаних послуг у ТОВ «Таверс» у розмірі 869000 грн. Перевіркою, проведеною відповідачем, встановлено недійсність правочинів між ТОВ «Спецавтотехніка Центр» та ТОВ «Таверс». В запереченнях визначено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені правомірно, тому позивачу слід відмовити в задоволені позовних вимог повністю.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та надані докази, вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецавтотехніка Центр» зареєстровано виконавчим комітетом Одеської міської ради 19.01.1999 року за № 1 538 105000.

Основними видами діяльності ТОВ «Спецавтотехніка Центр»за КВЕД є: 50.10.2 -роздрібна торгівля автомобілями, 50.20.1 -технічне обслуговування та ремонт автомобілів підприємства, 50.20.2 - технічне обслуговування та ремонт автомобілів за замовленням населення, 50.30.2 -роздрібна торгівля автомобільними деталями та приладами, 50.40.2 -роздрібна торгівля мотоциклами, моторолерами та мопедами, деталями та належностями до них, 50.40.4 -технічне обслуговування та ремонт мотоциклів, моторолерів і мопедів.

Судом встановлено, що на момент проведення перевірки підприємство знаходилось на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби, та у період, за який проводилась перевірка, TOB «Спецавтотехніка Центр»зареєстровано, платником податку на додану вартість з 01.09.2005 року згідно свідоцтва № 23223055 про реєстрацію платника податку на додану вартість.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі рішення начальника ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби оформленого наказом від 28.03.2012 року № 285 ревізором-інспектором відділу особливо важливих перевірок управління податкового контролю Бурячком С.В. та відповідно до вимог п.п. 78.1.1 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, проведено документальну виїзну перевірку ТОВ «Спецавтотехніка Центр»з питання взаємовідносин з ТОВ «Таверс»за період з 01.05.2011 рок по 30.09.2011 року.

За результатами вказаної перевірки ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС складено акт від 26.04.2012 року № 1312/22-5/20932817 про результати документальної виїзної перевірки ТОВ «Спецавтотехніка Центр»з питань взаємовідносин з ТОВ «Таверс»за період з 01.05.2011 року по 30.09.2011 року (а.с.29). У висновках вказаного акту, зокрема, зазначено про порушення позивачем вимог п. 138.2 та п.п.138.10.3 п.138.10 ст. 138, п., п.198.2, п.198.3 та п.198.6 ст. ст. 198 Податкового кодексу України, а саме: позивачем занижено суму ПДВ у розмірі 173800,00 грн. та зайво включені витрати з придбаних послуг у ТОВ «Таверс»у розмірі 869000 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки, ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС прийняті податкові повідомлення-рішення № 0001092250 від 14.05.2012 року, яким збільшено суму від`ємного значення по податку на прибуток в сумі 869000 грн., № 0001082250 від 14.05.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 173800 грн. та застосовано штрафну санкцію в сумі 26450 грн. (а.с.30-33).

Не погоджуючись з вищезазначеними повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх в адміністративному порядку. Рішенням Державної податкової служби в Одеській області № 18875/10/10-2007 від 18.07.2012 року (а.с. 11-15), скаргу ТОВ «Спецавтотехніка Центр» залишено без задоволення, а податкові повідомлення -рішення № 0001082250 від 14.05.2012 та № 0001092250 без змін. Крім того, податковою зазначеним рішенням збільшено суму застосованих (штрафних) санкцій з податку на додану вартість у розмірі 26450 грн. 00 коп.

На підставі вищезазначеного рішення в.о. начальника ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС Рибаковим М.В. прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.08.2012 року № 0001952250 про застосування до ТОВ «Спецавтотехніка Центр»штрафних (фінансових) санкцій в сумі 26450 грн. 00 коп. (а.с. 34).

Вирішуючи питання щодо правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд виходить з наступного.

Правові відносини щодо формування податкового кредиту з податку на додану вартість регулюються Податковим кодексом України, ведення бухгалтерського обліку по податкових операціях встановлено Законом України від 16.07.1999р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(зі змінами і доповненнями) (далі - Закон «Про бухгалтерський облік»).

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, на підставі даних, не підтверджених документами.

Статтею 1 Закону «Про бухгалтерський облік», визначено загальне поняття та характеристика документу, на підставі якого виникає право та обов'язок в платника податків на формуються показників податкової, бухгалтерської та фінансової звітності. Таким документом є первинний документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Вимоги до первинного документу встановлені ст. 9 цього ж Закону та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону «Про бухгалтерський облік», на даних бухгалтерського обліку базуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Отже, первинні документи по відображенню господарської операції є підставою й для податкового обліку.

Досліджуючи фактичність проведених господарських операцій, їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, формування податкового кредиту з податку на додану вартість, а також, досліджуючи питання щодо недійсності угод, встановлено наступні обставини.

Судом встановлено, що відповідачем неправомірно зроблено висновок про те, що угоди укладені позивачем з ТОВ «Таверс»мають ознаки нікчемності.

Позивач у перевіряємому періоді здійснював господарські операції з ТОВ «Таверс», а саме: 10 травня 2011 року уклав договір № 14, 16 травня 20109, 11 року уклав договір № 15, 18 травня 2011 року уклав договір № 16, 01 червня 2011 року уклав договір № 21, 02 червня 2011 року уклав договір № 22, 15 червня 2011 року уклав договір № 25, 01 липня 2011 року уклав договір № 28, 05 липня 2011 року уклав договір № 31, 05 липня 2011 року уклав договір № 32, 01 серпня 2011 року уклав договір № 48, 15 вересня 2011 року уклав договір № 64, 19 вересня 2011 року уклав договір № 68, 20 вересня 2011 року уклав договір № 69 (а.с.87-89, 92-94, 97-99, 102-104, 107-109, 112-113, 116-118, 121-123, 126-127, 130-131, 134-136, 139-141, 144-145), згідно умов вищезазначених договорів виконавець зобов'язується надати замовнику послуги з розповсюдження поліграфічної продукції (буклетів).

Факт сплати позивачем грошових коштів за вищезазначеними договорами підтверджується копіями реєстром АТ «УкрСиббанк»за період з 01.05.2011 року по 30.09.2011 року (а.с. 148-149).

Виконання умов вищезазначених договорів підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт/послуг від 23 травня 2011 року, 28 травня 2011 року, 31 травня 2011 року, 15 червня 2011 року, 30 червня 2011 року, 29 липня 2011 року, 31 липня 2011 року, 29 серпня 2011 року, 25 вересня 2011 року, 30 вересня 2011 року (а.с. 90, 95, 101, 106, 110, 114, 119, 124, 128, 132, 137, 142, 146), які мають всі необхідні реквізити, що передбачені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996 - XIV, п.1 ст. 9 цього Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, вищезазначені документи підтверджують факт реального настання правових наслідків за правочинами.

Згідно вимог п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках, такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних

документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Порядок формування податкового кредиту визначено Податковим кодексом України від 02.12.2010р. № 2755-VI. Так, відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Також, пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Судом встановлено, що контрагентом видані позивачу податкові накладні (а.с. 91, 96, 100, 106, 111, 115, 120, 125, 129, 133, 138, 143, 147).

Згідно вимог п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Відповідно до положень п.п.138.10.3 п.138.10 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг:

а) витрати на пакувальні матеріали для затарювання товарів на складах готової продукції;

б) витрати на ремонт тари;

в) оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут;

г) витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів;

ґ) витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом;

д) витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, пов'язаних зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (оперативна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона);

е) витрати на транспортування, перевалку і страхування товарів, транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки;

є) витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування;

ж) витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів підприємства;

з) інші витрати, пов'язані зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Щодо посилання податкової в акті перевірки про нікчемність правочинів, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" №9 від 06 листопада 2009 року перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Податковим органом до суду не надано доказів, які б свідчили про відсутність реального характеру господарських операцій між ТОВ «Спецавтотехніка Центр»з ТОВ «Таверс»та підтверджували висновки акту перевірки.

Під час розгляду справи, судом не встановлені факти, які свідчили б про те, що зміст укладених договорів не відповідає діючому законодавству України, дійсним намірам сторін та що ці наміри спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Укладені договори не визнані в встановленому законом порядку недійсними, інших відомостей, які б свідчили, зокрема, про необґрунтоване заниження позивачем в цьому випадку податкового кредиту з податку на додану вартість - також немає.

Наявні в матеріалах справи та досліджені в ході судового розгляду первинні документи, видані контрагентом, за змістом відповідають вимогам законодавства, що пред'являються до первинних документів, доказів недостовірності даних в цих документах відповідачем не надані.

Підстав для висновку про те, що ТОВ «Спецавтотехніка Центр»сформовано податковий кредит з податку на додану вартість в межах виконання угод, які суперечать вимогам Цивільного кодексу України та іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, а тому є нікчемними, судом не встановлено.

Суд вважає, що правила податкового обліку не встановлюють конкретного переліку первинних документів, за допомогою яких повинні бути оформлені господарські операції, а також не передбачають будь-яких спеціальних вимог до форми або виду первинних документів, до їх оформлення та заповнення. До документів, які засвідчують факт придбання товару, робіт, послуг, діюче законодавством висуває лише одну умову -вони повинні засвідчувати фактичне отримання товару або результатів робіт, послуг.

Таким чином, оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованості висновків акту перевірки, суд приходить до висновку, що правочини відповідають положенням норм чинного законодавства України. А отже, фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ «Таверс»правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми витрат на оплату вартості отриманих товарів (робіт, послуг), відповідно до первинних бухгалтерських документів та за податковими накладними, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби № 0001082250 від 14.05.2012 та № 0001092250 від 14.05.2012 року та № 0001952250 від 03.08.2012 року є протиправним та підлягають скасуванню.

Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі вимог частини 3 статті 160 КАС України, в судовому засіданні 11 грудня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись Податковим кодексом України, ст.ст. 7, 8, 9, 14, 71, 86, 158 -163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Спецавтотехніка Центр» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень № 0001082250 від 14.05.2012 та № 0001092250 від 14.05.2012 року та № 0001952250 від 03.08.2012 року -задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби № 0001092250 від 14.05.2012 року, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Спецавтотехніка Центр» збільшено суму від`ємного значення по податку на прибуток в сумі 869000 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби № 0001082250 від 14.05.2012 року, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Спецавтотехніка Центр» збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 173800 грн. та застосовано штрафну санкцію в сумі 26450 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби № 0001952250 від 03.08.2012 року, яким до товариства з обмеженою відповідальністю «Спецавтотехніка Центр» застосовано штрафну санкцію в сумі 26450 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею 17 грудня 2012 року.

Суддя Л.М.Токмілова

17 грудня 2012 року

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Спецавтотехніка Центр» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень № 0001082250 від 14.05.2012 та № 0001092250 від 14.05.2012 року та № 0001952250 від 03.08.2012 року -задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби № 0001092250 від 14.05.2012 року, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Спецавтотехніка Центр» збільшено суму від`ємного значення по податку на прибуток в сумі 869000 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби № 0001082250 від 14.05.2012 року, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Спецавтотехніка Центр» збільшено суму грошового зобов'язання по податку на до