Постанова № 28044495, 23.11.2012, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/3999/2012

23 листопада 2012 року 14год. 34хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Сало А.Б. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "УК-Транзит" до Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УК-Транзит» (далі - позивач, ТОВ «УК-Транзит») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у м. Рівному) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0002672342 №0002682342 від 06.07.2012 року.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказав, не погоджується з висновками відповідача про безтоварність та нікчемність господарських операції позивача з ПП «Укрторгпартнер», що стали підставою для прийняття спірних рішень. Крім того стверджує, що господарські операції з вказаним контрагентом є товарними та такими, що фактично виконувались. В підтвердження названих обставин позивач надав первинні документи по спірним господарським операціям, на підставі яких здійснив формування сум витрат та податкового кредиту; облікові документи щодо оприбуткування товарно-матеріальних цінностей, придбаних у ПП «Укрторгпартнер» та первинні документи про подальшу реалізацію придбаних товарно-матеріальних цінностей.

З таких підстав просив суд позов задовольнити повністю.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві.

Відповідач позов не визнав.

Представник відповідача в судовому засіданні яке відбулось 08.11.2012 проти позову заперечила. Разом з тим, в судові засідання які були призначені на 15.11.2012 та на 23.11.2012 не прибула, про причини неявки суд не повідомила. Хоча належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи.

За таких обставин на підставі частини 6 статті 128 КАС України враховуючи відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні та відсутності потреби у допиті свідка чи експерта - розгляд справи проведено у письмовому провадженні.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю з наступних підстав.

За результатами проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «УК-Транзит» з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаєморозрахунків з ПП «Укрторгпартнер» за період з 01.01.2009 по 31.03.2012. ревізорами відповідача складено акт Про результати проведеної позапланової перевірки від 20.06.2012 №214/22-100/36524549 ( далі - акт перевірки).

В акті перевірки відповідач вказує на порушення позивачем п. 138.2 ст.138, п.п. 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 150 505,48 грн. та порушення п.185.1 ст.185, п.187.1 ст. 187 п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту на загальну суму 130874,33 грн.

В акті перевірки, міститься твердження про те, що господарські операції позивача з ПП «Укрторгпартнер» безтоварними, тобто такими, що мали нереальний товарний характер.

При цьому, відповідач посилається на акт ДПС у Полтавській області Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Укрторгпартнер» з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду обсягу, якості розрахунків при здійснені фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2009 по 31.03.2012 від 06.04.2012 №19/22/36693415.

Зі змісту цього акта вбачається, що покупцями ПП «Укрторгпартнер» за даний період був ТОВ «УК-Транзит».

Поряд з тим, відповідно до постанови слідчої групи ОВС ГСУ ДПС України від 02.04.2012, винесеної в рамках кримінальної справи №69-0146 порушеної за фактом умисного ухилення від сплати податків за попередньою змовою групою осіб та за фактом фіктивного підприємництва - в ході досудового слідства встановлено створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності, в тому числі ПП «Укрторгпартнер», з метою прикриття незаконної діяльності.

Враховуючи висновки надані УПМ ДПС в АР Крим, та провівши аналіз фінансово-господарської діяльності платників податків описаних у постанові слідчої групи ОВС ГСУ ДПС України від 02.04.2012, податковим органом зроблено висновок про відсутність факту реального здійснення господарських операцій з контрагентами-покупцями та постачальниками вказаних підприємств.

На підставі проведеного аналізу зроблено висновок про те, що сумнівний податковий кредит, отриманий ПП «Укторгпартнер» від контрагентів-постачальників фактично не було використано у господарській діяльності, а було спрямовано на ухилення від сплати податкових зобов'язань інших суб'єктів господарювання.

За таких обставин відповідачем зроблено висновок про те, що взаємовідносини ТОВ «УК-Транзит» з ПП «Укртогпартнер» здійснені без мети реального настання правових наслідків, лише з метою заниження об'єкту оподаткування та несплати податків. Вказані операції, в свою чергу на переконання відповідача порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства і є нікчемними.

Враховуючи описані висновки на підставі акта перевірки ТОВ «УК-Транзит» відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення:

- податкове повідомлення-рішення форми «В4» №0002682342 від 06.07.2012, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 130874 грн.

- податкове повідомлення-рішення Форми «Р» №0002672342 від 06.07.2012, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на суму 150505 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Оскаржувані податкові повідомлення-рішення ґрунтуються на висновках відповідача про безтоварність господарських операцій позивача з ПП «Укрторгпартнер» за період протягом 01.01.2009 по 31.03.2012, зокрема в червні 2011 року на загальну суму 378000грн. в т.ч. ПДВ 63000грн.; в липні 2011 року на загальну суму 200000грн. в т.ч. ПДВ 33333,33грн.; в серпні 2011 року на загальну суму 207246грн. в т.ч. ПДВ 34541грн.

Вказані висновки зроблені відповідачем на підставі аналізу господарської діяльності контрагента позивача ПП «Укрторгпартнер», що міститься у висновках ДПС Полтавської області, викладених в акті перевірки 06.04.2012 №19/22/36693415.

Враховуючи наведене, на підставі статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік» відповідачем також зроблено висновок про те, що надані позивачем при проведенні перевірки первинні документи не можуть вважатись первинними документами для цілей ведення податкового обліку у зв'язку із відсутністю фактичного здійснення господарських операцій.

З вказаними висновками відповідача суд не погоджується з огляду на наступне.

Як встановлено з досліджених доказів у справі, 04.07.2011 між ТОВ «УК-Транзит» та ПП «Укрторгпартнер» укладено договір купівлі-продажу №04/07/11/256. Згідно умов вказаного договору продавець - ПП «Укрторгпартнер» зобов'язується в період дії договору поставити покупцю - ТОВ «УК-Транзит» немиту овечу шерсть, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар. Об'єм поставки - 21434 кг.

Договір вступає в силу з моменту його підписання і продовжує дію до 31.12.2011.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вказаного договору, укладеного між позивачем та ПП «Укрторгпартнер», позивачу в серпні 2011року було поставлено описаний товар (шерсть меринос) в кількості 21434 кг на загальну суму 407 246 грн. (в т.ч ПДВ 67 874,33 грн/), в зв'язку з чим виписано видаткову накладну №1588 від 03.08.2011; рахунок-фактуру №1266 від 04.07.2011, податкову накладну №108 від 07.07.2011; податкову накладну №52 від 03.08.2011.

Оплата за поставлені товарно-матеріальні цінності здійснювалася в безготівковій формі, що підтверджується наданими суду платіжними дорученнями від 07.07.2011 та 08.08.2011.

Крім того позивачем надано суду первинні документи на підтвердження перевезення вантажу (вовни). З дослідженого в судовому засіданні договору-заявки №25 на перевезення від 01.08.2011 укладено між ТОВ «УК-Транзит» та перевізником -ТОВ «Олімпія-Гал» та акту Здачі-приймання робіт (надання послуг) №08/08 вбачається, що перевізником були надані транспортні послуги по маршруту АР Крим смт. Воїнка - смт. Млинівка Рівненської області. На підтвердження поставки товару позивачем також надано товаро-транспортну накладну від 02.08.2011 виписану ПП «Укрторгпартнер».

Згідно договору купівлі-продажу №09/06/11/134 укладеного між ТОВ «УК-Транзит» та ПП «Укрторгпартнер» 09.06.2011, продавець - ПП «Укрторгпартнер» зобов'язується в період дії договору поставити покупцю - ТОВ «УК-Транзит» немиту овечу шерсть, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар. Об'єм поставки - 21000 кг.

Договір вступає в силу з моменту його підписання і продовжує дію до 31.12.2011.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вказаного договору, укладеного між позивачем та ПП «Укрторгпартнер», позивачу в серпні 2011року було поставлено описаний товар (шерсть меринос) в кількості 21000 кг на загальну суму 378 000грн. (в т.ч ПДВ 63 000 грн.), в зв'язку з чим виписано видаткову накладну №РН -1306 від 20.06.2011; рахунок-фактуру №1016 від 09.06.2011, податкову накладну №270 від 20.06.2011.

Оплата за поставлені товарно-матеріальні цінності здійснювалася в безготівковій формі, що підтверджується наданими суду платіжними дорученнями від 10.06.2011 та від 20.06.2011.

Крім того позивачем надано суду первинні документи на підтвердження перевезення вантажу (вовни). З дослідженого в судовому засіданні договору на перевезення вантажу автомобільним транспортом по території України №20/06.11, укладеного між ТОВ «УК-Транзит» та перевізником -ТОВ «Седан-Транс»; заявки на перевезення вантажу від 20.06.11 та акту здачі прийняття робіт (надання послуг) №ОУ- вбачається, що перевізником були надані транспортні послуги по маршруту АР Крим смт. Воїнка - смт. Млинівка Рівненської області. На підтвердження поставки товару також надано товаро-транспортну накладну від 02.08.2011 виписану ПП «Укрторгпартнер» .

На підставі зазначених первинних бухгалтерських документів здійснювалося формування витрат за перевіряємий період.

Згідно з пп.14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

У відповідності до п.138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, інших витрат, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з пп.138.1.1 п.138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку та витрати банківських установ.

Відповідно до вимог п.138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст. 3, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Наявні в матеріалах справи видаткові накладні, платіжні доручення, рахунки- фактури, в силу Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є первинними документами та мають всі необхідні встановлені законом обов'язкові реквізити. Докази того, що зазначені первинні документи не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними відповідачем суду не надано.

Відповідно до п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Як встановлено з пояснень представника позивача придбана у ПП «Укрторгпартнер» вовна була в подальшому реалізована СТОВ «Ільїчевська шерстемийка» (Республіка Білорусь) на підтвердження чого ним було надано суду Контракт №14/2011 від 21.06.2011 та контракт №15/2011 від 03.10.2011 укладені між СТОВ «Ільїчевська шерстемийка» (Республіка Білорусь) та ТОВ « УК-Транзит» (Україна) а також рішення міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 23.08.2012 (Справа АС №45б/2012), на підтвердження дійсності та реальності вказаних договорів.

Відтак, дії позивача щодо віднесення позивачем до складу витрат суми, сплачені на оплату товарно-матеріальних цінностей, отриманих від ПП «Укрторгпартнер» відповідають вимогам ст. 138 Податкового кодексу України.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України до складу витрат не включаються витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Враховуючи викладене, суд вважає протиправним виключення відповідачем зі складу витрат позивача сум, сплачених ним на користь ПП «Укрторгпартнер» в оплату отриманих товарно-матеріальних цінностей.

Суд критично оцінює висновок відповідача про те, що договір, укладений між позивачем та ПП «Укрторгпартнер» є нікчемним, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

При кваліфікації правочину за ст. 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Жодних доказів того, що позивач та/або ПП «Укрторгпартнер» під час укладання договору завідомо (з прямим або непрямим умислом) діяли всупереч інтересам держави і суспільства, суду відповідачем не надано, як і не надано відповідного вироку суду щодо посадових осіб позивача чи ПП «Укрторгпартнер», постановленого у кримінальній справі щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Крім того установлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільного правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визнання контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі, якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків.

Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Не є обов'язковою умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань визнання недійсним (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останніми у такому ланцюгу платником податків.

Відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань податком податків та його контрагентом.

Враховуючи встановлені в ході судового розгляду обставини, суд вважає висновки відповідача про нікчемність правочину, укладеного позивачем з ПП «Укрторгпартнер», безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи.

З урахуванням встановлених обставин справи, не знайшли свого підтвердження висновки відповідача про порушення позивачем п. 138.2, ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, а відтак податкове повідомлення-рішення №0002672342 від 06.07.2012 є протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню №0002682342 від 06.07.2012, суд виходить з наступного.

Дане податкове повідомлення-рішення ґрунтується на висновках відповідача про завищення позивачем суми від'ємного значення по податку на додану вартість за червень-серпень 2012 року на суму 130874,33грн.

Вказані висновки зроблені відповідачем на підставі аналізу господарських операцій позивача з ПП «Укрторгпартнер».

З вказаними висновками відповідача суд не погоджується з огляду на наступне.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.2 ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.4 ст.198 Податкового кодексу України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Вичерпний перелік операцій, що не є об'єктом оподаткування, визначений ст. 196 Податкового кодексу України. Серед даного переліку операції з придбання товарно-матеріальних цінностей (вкладиші, ролики, реле, станція управління тощо) відсутні.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податковий кредит за отриманими позивачем ПП «Укрторгпартнер» товарно-матеріальними цінностями підтверджено описаними вище первинними документами.

Зауважень до форми та змісту податкової накладної, виписаної ТОВ «ВІП СОЮЗ» для позивача, в акті перевірки відповідачем не зазначено.

ПП «Укрторгпартнер» на момент здійснення господарської операції з позивачем був зареєстрований платником податку на додану вартість. Зазначена обставина сторонами не заперечується та підтверджується відомостями, відображеними на офіційному веб-сайті Державної податкової служби України (http://sta.gov.ua/control/uk/vat/search), про реєстрацію платниками податку на додану вартість.

Судом встановлено достовірність підтвердження фактичності здійснення позивачем господарських операцій та правомірність віднесення сум податку, сплаченого у зв'язку з придбанням товарно-матеріальних цінностей, до складу податкового кредиту.

З огляду на реальний характер господарських операцій позивача з ПП «Укрторгпартнер», безпідставність доводів відповідача про безтоварність операцій та нікчемність правочинів, суд вважає, що у відповідача відсутні підстави для виключення зі складу податкового кредиту позивача суми податку, сплаченої у зв'язку з придбанням товарно-матеріальних цінностей у ПП «Укрторгпартнер».

У рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі «БУЛВЕС АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою податку на додану вартість, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної податком на додану вартість поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Відповідачем не було встановлено обізнаності позивача щодо протиправного характеру діяльності його контрагента, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди.

Тому, можливі порушення з боку ПП «Укрторгпартнер» податкової дисципліни та правил здійснення господарської діяльності (відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність власних основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів тощо) не можуть бути підставою для позбавлення добросовісного платника податків (позивача) права на податковий кредит з податку на додану вартість.

За таких обставин, суд вважає висновок відповідача про порушення позивачем вимог п.185.1 ст.185 п.187.1 ст. 187 п.188.1 ст.188 п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України безпідставним, а податкове повідомлення-рішення №0002682342 від 06.07.2012 - протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи викладене, вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають до задоволення в повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи.

Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення винесені Державною податковою інспекцією у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби від 06.07.2012 р. №0002672342 та №0002682342.

Присудити на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "УК-Транзит" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2 146 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Сало А.Б.