Постанова № 28044258, 17.12.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1570/6914/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2012 року

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Колесниченко О.В.,

при секретарі Бобровській О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, Відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Одеській області про визнання неправомірними дій, визнання незаконними постанов про відмову у відкритті виконавчого провадження та визнання незаконної бездіяльності, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, Відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Одеській області про визнання неправомірними дій, визнання незаконними постанов про відмову у відкритті виконавчого провадження та визнання незаконної бездіяльності. Свої вимоги позивач обґрунтовує порушенням його законним прав та інтересів Головним управлінням Державної казначейської служби України в Одеській області та Відділом примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Одеській області шляхом перенесення повноважень виконання рішення суду по справі № 2а-10374/09/1570 з одного органу на інший.

Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, проте надіслав на адресу суду заяву в якій просив справу просить розглянути за його відсутністю.

Представник відповідача - Відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Одеській області, заперечував проти задоволення позовних вимог, обґрунтовуючи свою думку тим, що постанови відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області про відмову у відкритті виконавчого провадження були винесені відповідно до Закону України «Про виконавче провадження»та Постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845 «Про порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ», будь-яких порушень законодавства з боку державного виконавця допущено не було, у зв'язку адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Представник відповідача - Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, заперечував проти задоволення позовних вимог, пославшись на те, що за виконавчими листами від 05.07.2012 року по справі № 2а/10379/09/1570 де боржниками зазначені Місцевий бюджет Березівської районної ради Одеської області та Місцевий бюджет Гуляївської сільської ради Березівської району Одеської області, Головне управління не визначалось боржником, а тому й згідно п. 16 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845 «Про порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ», ст. 96 ЦК України, ст. 48 Бюджетного кодексу України не мало правових підстав виконувати дані виконавчі листи Одеського окружного адміністративного суду , про що й було повідомлено позивача. Щодо невиконання відповідачем виконавчого листа по справі № 2а/10374/09/1570 щодо стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судових витрат в сумі 214, 75 грн., представник відповідача зазначив, що в зазначеному виконавчому листі був відсутній ідентифікаційний номер стягувача, що є обов'язковим відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження».

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представників позивача та відповідача, суд вважає, що адміністративний позов задоволенню не підлягає у зв'язку із наступним.

Як встановлено в ході судового розгляду справи, 05.07.2012 року Одеським окружним адміністративним судом був виданий виконавчий лист по справі № 2а-10374/09/1570 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.10.2011 року про стягнення з місцевого бюджету Березівської районної ради Одеської області на користь ОСОБА_1 судових витратат у розмірі 105 грн. 25 коп.

05.07.2012 року Одеським окружним адміністративним судом був виданий виконавчий лист по справі № 2а-10374/09/1570 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.10.2011 року про стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судових витрат у розмірі 214 грн. 75 коп.

18.09.2012 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Начальника Головного управління Державного казначейства України в Одеській області із заявою про відкриття примусового провадження по виконавчим листам, виданим Одеським окружним адміністративним судом по справі № 2а-10374/09/1570 з оригіналами відповідних виконавчих листів.

08.10.2012 року за вих. від 08.10.2012 року № 16-08/587-7000 ОСОБА_1 була надана відповідь. В зазначеній відповіді заявника було повідомлено, що у виконавчому листі по справі № 2а-10374/09/1570, виданого Одеським окружним адміністративним судом 05.07.2012 року щодо стягнення з місцевого бюджету Березівської районної ради Одеської області на користь ОСОБА_1 судових витрат у розмірі 105 грн. 25 коп., боржником було зазначено саме Місцевий бюджет Березівської районної ради Одеської області, таким чином на думку ГУДКС України в Одеській області, саме вищезазначений боржник повинний відповідати за даним виконавчим документом. Крім того зауважено, у що у виконавчому листі по справі 2а-10374/09/1570, виданого Одеським окружним адміністративним судом 05.07.2012 про стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судових витрат у розмірі 214 грн. 75 коп. відсутня інформація щодо індивідуального ідентифікаційного номера стягувача, яка є обов'язковою відповідно до вимог ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження». Таким чином, з врахуванням вимог ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»та п. 9 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845 «Про порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ»виконавчі листи були повернені заявнику без виконання, як видані та оформлені з порушенням встановлених вимог.

19.10.2012 року ОСОБА_1 звернувся до Начальника Відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Одеській області із заявою про прийняття на виконання виконавчого листа, виданого Одеським окружним адміністративним судом по справі № 2а-10374/09/1570 05.07.2012 року про стягнення з місцевого бюджету Березівської районної ради Одеської області на користь ОСОБА_1 судових витрат у розмірі 105 грн. 25 коп. з оригіналом відповідного виконавчого листа.

В цей же день ОСОБА_1 звернувся до Начальника Відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Одеській області із заявою про прийняття на виконання виконавчого листа, виданого Одеським окружним адміністративним судом по справі № 2а-10374/09/1570 05.07.2012 року про стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судових витрат у розмірі 214 грн. 75 коп. з оригіналом відповідного виконавчого листа.

25.10.2012 року державним виконавцем в порядку п. 4 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження»було винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) за виконавчим листом № 2а/10374/09/1570 виданого 05.07.2012 року Одеським окружним адміністративним судом про стягнення з місцевого бюджету Березівської районної ради Одеської області на користь ОСОБА_1 судових витрат у розмірі 105 грн. 25 коп., у зв'язку із тим, що виконавчий документ було пред'явлено не за підвідомчістю. Відповідно до зазначеної постанови, вищевказаний виконавчий лист підлягає виконанню органом Державного казначейства України.

Крім того, 25.10.2012 року державним виконавцем в порядку п. 4 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження»було винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) за виконавчим листом № 2а/10374/09/1570 виданого 05.07.2012 року Одеським окружним адміністративним судом про стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судових витрат у розмірі 214 грн. 75 коп., у зв'язку із тим, що виконавчий документ було пред'явлено не за підвідомчістю. Відповідно до зазначеної постанови, вищевказаний виконавчий лист підлягає виконанню органом Державного казначейства України.

У відповідності до статті 124 Конституції України рішення судів є обов'язковими для виконання.

Статтею 19 Конституції України також встановлено, що органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти у межах повноважень, у спосіб та порядок встановлений законом.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 цього Закону рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Згідно п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ»рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства з попереднім інформуванням Мінфіну та у порядку черговості надходження виконавчих документів.

Згідно п. 4 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення.

Таким чином суд приходить до висновку, що Відділом примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Одеській області були правомірно винесені оскаржувані постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) від 25.10.2012 року по виконавчим провадженням № 34870448 та № 34870190, у зв'язку із тим, що виконання зазначених виконавчих листів про стягнення та місцевого та державного бюджету коштів на користь ОСОБА_1 підлягають виконанню виключно органом Казначейство, тобто в даному випадку Головним управлінням Державної казначейської служби України в Одеській області.

У зв'язку із викладеним, суд вважає критично ставиться до підстави відмови Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області у відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом № 2а/10374/09/1570 виданого 05.07.2012 року Одеським окружним адміністративним судом про стягнення з місцевого бюджету Березівської районної ради Одеської області на користь ОСОБА_1 судових витрат у розмірі 105 грн. 25 коп.

Згідно ст. 18 Закону України у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо;4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Згідно п. 6 ст. 26 Закону державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону.

Проте судом встановлено, що в виконавчому листі по справі № 2а-10374/09/1570, виданого Одеським окружним адміністративним судом 05.07.2012 року про стягнення з місцевого бюджету Березівської районної ради Одеської області на користь ОСОБА_1 судових витрат у розмірі 105 грн. 25 коп. та в виконавчому листі по справі № 2а-10374/09/1570, виданого Одеським окружним адміністративним судом 05.07.2012 року про стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судових витрат у розмірі 214 грн. 75 коп. відсутній індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача, у зв'язку із чим у відповідності до норм п. 6 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження»у Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області не було правових підстав для відкриття виконавчого провадження.

Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а згідно зі ст. 105 КАС України позивач має право, зокрема, вимагати скасування або визнання нечинним рішення відповідача -суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про правомірність прийнятих Відділом примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Одеській області постанов про відмову у відкриття виконавчого провадження № 34870190 та № 34870448, відмови Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області у відкритті виконавчого провадження та необхідності відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159 - 164, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, Відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Одеській області про визнання неправомірними дій, визнання незаконними постанов про відмову у відкритті виконавчого провадження та визнання незаконної бездіяльності - відмовити у повному обсязі.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею 17 грудня 2012 рокуроку.

Суддя О.В. Колесниченко

м.Одеса

.