Постанова № 28044163, 11.12.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 грудня 2012 року Справа № 2а/1270/9431/2012

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,

за участю

секретаря судового засідання Шибаєвої Т.В.

та

представників сторін:

від позивача - Кулигіна О.М. (довіреність від 07.03.2012 № 1489/10)

від відповідача - Шпанковська Л.С. (довіреність від 30.12.2011 № 03/5-573)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську

справу за адміністративним позовом

Державної податкової інспекції у Слов'яносербському районі Луганської області Державної податкової служби

до державного підприємства «Луганськвугілля»

про стягнення коштів за податковим боргом у загальному розмірі 96842,21 грн.,

ВСТАНОВИВ:

28 листопада 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Слов'яносербському районі Луганської області Державної податкової служби до державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Черкаська» про стягнення коштів за податковим боргом у загальному розмірі 96842,21 грн., з яких заборгованість зі збору за спеціальне водокористування - 70405,94 грн., з плати за користування надрами - 26436,27 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відокремлений підрозділ «Шахта «Черкаська» державного підприємства «Луганськвугілля» знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у Слов'яносербському районі Луганської області Державної податкової служби як платник податків.

Відокремлений підрозділ «Шахта «Черкаська» державного підприємства «Луганськвугілля» самостійно заборгованість зі збору за спеціальне водокористування в сумі 70405,94 грн. та з плати за користування надрами в сумі 26436,27 грн. не сплатив, тому позивач просить стягнути кошти відповідача за податковим боргом в судовому порядку, оскільки відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду за стягненням коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні надав заперечення проти позову від 10 грудня 2012 року за № 03юр.-3672, в яких зазначив, що дійсно станом на дату звернення з адміністративним позовом та дату розгляду справи за відокремленим підрозділом «Шахта «Черкаська» державного підприємства «Луганськвугілля» рахується заборгованість зі збору за спеціальне водокористування у розмірі 70405,94 грн., з плати за користування надрами - 26436,27 грн. Крім того, зауважив представник відповідача, відокремлений підрозділ «Шахта «Черкаська» державного підприємства «Луганськвугілля» не є юридичною особою і власних коштів шахта не має. Вищезазначена заборгованість виникла на підприємстві у зв'язку з важким фінансовим становищем і найближчим часом не може бути сплачена у повному обсязі. При поліпшенні матеріального становища підприємства, заборгованість буде погашена (арк. справи 36).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, з таких підстав.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (підпункт 20.1.18 пункту 20.1).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відокремлений підрозділ «Шахта «Черкаська» державного підприємства «Луганськвугілля» (ідентифікаційний код 26410818) як платник податків знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у Слов'яносербському районі Луганської області Державної податкової служби, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 30 жовтня 2009 року № 931 (арк. справи 13).

Відповідно до вимог підпункту 9.1.9 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України плата за користування надрами належить до загальнообов'язкових податків та зборів.

Розділом ХІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та платою за користування надрами.

Плата за користування надрами - загальнодержавний платіж, який згідно вимог статті 262 Податкового кодексу України справляється у вигляді: плати за користування надрами для видобування корисних копалин та плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.

У відповідності із підпунктом 263.1.1 пункту 263.1 статті 263 Податкового кодексу України платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб'єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об'єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об'єктах (ділянках) надр.

Згідно із підпунктом 263.11.1 пункту 263.11 статті 263 Податкового кодексу України платник плати за користування надрами для видобування корисних копалин до закінчення визначеного розділом II цього Кодексу граничного строку подання податкових розрахунків за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, подає за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, податкові розрахунки з плати за користування надрами для видобування корисних копалин органу державної податкової служби: за місцезнаходженням у межах території України ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини або за місцем обліку платника у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

У разі якщо місце обліку платника не збігається з місцезнаходженням у межах території України ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, копія податкового розрахунку з плати за користування надрами для видобування корисних копалин подається органу державної податкової служби за місцем обліку платника (підпункт 263.11.2 пункту 263.11 статті 263 Податкового кодексу України).

Податковий розрахунок подається платником починаючи з календарного кварталу, що настає за кварталом, у якому такий платник отримав дозвіл на початок (продовження) виконання роботи підвищеної небезпеки або експлуатації об'єкта (підпункт 263.11.3 пункту 263.11 статті 263 Податкового кодексу України).

Порядок сплати податкових зобов'язань встановлений пунктом 263.12 статті 263 Податкового кодексу України, зокрема, платник протягом десяти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за податковий (звітний) період сплачує податкові зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин у сумі, визначеній в розрахунку з плати, поданому ним органу державної податкової служби: за місцезнаходженням у межах території України ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини; за місцем обліку платника в разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

Відповідно до вимог підпункту 263.13.1 пункту 263.13 статті 263 Податкового кодексу України платник несе відповідальність за правильність обчислення суми плати за користування надрами для видобування корисних копалин, повноту і своєчасність її внесення до бюджету, а також за своєчасність подання органам державної податкової служби відповідних розрахунків згідно з нормами цього Кодексу та інших законів України.

Контроль за правильністю обчислення, своєчасністю і повнотою справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин до бюджету здійснюють органи державної податкової служби.

У відповідності із підпунктом 14.1.67 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України збір за спеціальне використання води - загальнодержавний збір (застосовується для розділу XVI цього Кодексу), який справляється за спеціальне: а) використання води водних об'єктів; б) використання води, отриманої від інших водокористувачів; в) використання води без її вилучення з водних об'єктів для потреб гідроенергетики і водного транспорту; г) використання води для потреб рибництва;

Розділом ХVІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та платою збору за спеціальне використання води.

Статтею 323 Податкового кодексу України встановлено, що платниками збору є водокористувачі - суб'єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об'єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Відповідно до пункту 324.1 статті 324 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування збором є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання.

Згідно із пунктом 328.1 статті 328 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період для збору дорівнює календарному кварталу.

Платники збору обчислюють суму збору наростаючим підсумком з початку року та складають податкові декларації за формою, встановленою в порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу (пункт 328.2 статті 328 Податкового кодексу України).

Податкові декларації збору подаються платниками збору органам державної податкової служби у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду, за місцем податкової реєстрації (пункт 328.3 статті 328 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 328.4 статті 328 Податкового кодексу України збір сплачується платниками збору у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду, за місцем податкової реєстрації.

Відповідно до вимог пункту 54.1 статті 54, підпункту 263.11.1 пункту 263.11 статті 263 та статей 326, 328 Податкового кодексу України відокремлений підрозділ «Шахта «Черкаська» державного підприємства «Луганськвугілля» подав до державної податкової інспекції в Слов'яносербському районі Луганської області Державної податкової служби:

- податковий розрахунок з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за ІІІ квартал 2012 року від 06 листопада 2012 року № 9069157742, в якому визначив податкове зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин у розмірі 16437,33 грн. (арк. справи 18);

- податковий розрахунок з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за ІІІ квартал 2012 року від 06 листопада 2012 року № 9069186678, в якому визначив податкове зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин у розмірі 9998,94 грн. (арк. справи 18 на звороті);

- податкову декларацію збору: за спеціальне використання поверхневих та підземних вод; за спеціальне використання поверхневої води теплоелектростанціями з прямоточною системою водопостачання; за спеціальне використання поверхневих і підземних вод житлово-комунальними підприємствами; за спеціальне використання води, яка входить, виключно до складу напоїв; за спеціальне використання поверхневих та підземних вод для потреб рибництва; за спеціальне використання кар'єрної, шахтної, дренажної води за ІІІ квартали 2012 року від 06 листопада 2012 року № 9069249867, в якій визначив суму збору за спеціальне використання поверхневих та підземних вод за звітний квартал у розмірі 70405,94 грн. (арк. справи 17).

В порушення вимог пункту 57.1 статті 57, пункту 263.12 статті 263 та пункту 328.4 статті 328 Податкового кодексу України відокремлений підрозділ «Шахта «Черкаська» державного підприємства «Луганськвугілля» узгоджену суму податкового зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин та зі збору за спеціальне використання води протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, не сплатив, внаслідок чого на дату розгляду справи за відповідачем утворився податковий борг відповідно з плати за користування надрами для видобування корисних копалин в сумі 26436,27 грн. та зі збору за спеціальне використання води в сумі 70405,94 грн., що підтверджується обліковими картками платника (арк. справи 23-28, 29-30).

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

До набрання чинності Податковим кодексом України спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення, був Закон України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до статті 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним до 01 січня 2011 року) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

На виконання вищезазначених положень Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним до 01.01.2011) державною податковою інспекцією в Слов'яносербському районі Луганської області посадовим особам відокремленого підрозділу «Шахта «Черкаська» державного підприємства «Луганськвугілля» було вручено 28 січня 2002 року першу податкову вимогу від 28 січня 2002 року № 1/184 та 04 березня 2002 року другу податкову вимогу від 28 лютого 2002 року № 2/261 (арк. справи 15, 16).

У державному реєстрі обтяжень рухомого майна 13 квітня 2000 року за № 106806 (зі змінами від 14 квітня 2005 року та від 31 січня 2008 року) внесено запис № 92-677 про реєстрацію податкової застави всього рухомого і нерухомого майна відокремленого підрозділу «Шахта «Черкаська» державного підприємства «Луганськвугілля» (арк. справи 19, 20, 21).

Оскільки перша податкова вимога від 28 січня 2002 року № 1/184 та друга податкова вимога від 28 лютого 2002 року № 2/261 є чинними (доказів про відкликання або скасування податкових вимог суду не надано), суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з позовом про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.

Внаслідок того, що державне підприємство «Луганськвугілля» станом на дату розгляду та вирішення справи податковий борг зі збору за спеціальне водокористування у розмірі 70405,94 грн., з плати за користування надрами - 26436,27 грн. не сплатило, вимоги податкового органу про стягнення коштів в розмірі 96842,21 грн. за податковим боргом з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до пункту 21 частини 1 статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 11 грудня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 17 грудня 2012 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 16, 20, 57, 87, 95, 102 Податкового кодексу України, статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Слов'яносербському районі Луганської області Державної податкової служби до державного підприємства «Луганськвугілля» про стягнення коштів за податковим боргом у загальному розмірі 96842,21 грн. задовольнити повністю.

Стягнути кошти державного підприємства «Луганськвугілля» (ідентифікаційний код 32473323, місцезнаходження: 91022, м. Луганськ, вул. Лермонтова, буд. 1-В) з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, в сумі 96842,21 грн. (дев'яносто шість тисяч вісімсот сорок дві гривні двадцять одна копійка), з яких:

- 70405,94 грн. (сімдесят тисяч чотириста п'ять гривень дев'яносто чотири копійки) за податковим боргом по збору за спеціальне водокористування на р/р № 33112357700298 в ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, одержувач - УДКСУ у Слов'яносербському районі Луганської області, код одержувача 37969169, код бюджетної класифікації платежу 13020100;

- 26436,27 грн. (двадцять шість тисяч чотириста тридцять шість гривень двадцять сім копійок) за податковим боргом по платі за користування надрами на р/р № 31114366700298 в ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, одержувач - УДКСУ у Слов'яносербському районі Луганської області, код одержувача 37969169, код бюджетної класифікації платежу 13030100.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 17 грудня 2012 року.

СуддяТ.І. Чернявська