Постанова № 28044136, 11.12.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 грудня 2012 року Справа № 2а/1270/8923/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чиркіна С.М.

при секретарі : Камінській М.В.

за участю:

представника позивача: Ткаченко О.О.

відповідач: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Луганська до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення несплаченої суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 845,34 грн., -

ВСТАНОВИВ:

13 листопада 2012 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Луганська до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 845,34 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на обліку в УПФУ в Ленінському районі м.Луганська як платник страхових внесків перебуває фізична особа - підприємець ОСОБА_2

Станом на 06.11.2012 у ОСОБА_2 існує заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з наданим звітом за 2010 рік ОСОБА_2 була платником єдиного податку.

Сума несплачених внесків за жовтень - грудень 2010 року складає -854,34 грн.

Посилаючись на ч.12 ст.20 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зазначає, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

За несплату страхових внесків до ПФУ на підставі ч.3 ст.106 ЗУ №1058 відповідачу було направлено вимогу про сплату боргу №162 від 05.01.2012 на суму 845,34 грн.

Однак, у визначені законодавством строки сума боргу не була погашена, а вимога не оскаржувалася.

Враховуючи зазначене, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 845,34 грн.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги у повному обсязі, надала пояснення аналогічні викладеному в позовній заяві, просила задовольнити позов.

Відповідач у судове засідання не прибув, про час, місце та дату судового засідання повідомлявся належним чином, причини не явки суду не відомі.

Відповідно до ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

На адресу суду повторно повернувся конверт, в довідці зазначено причину не вручення "за закінченням терміну зберігання".

Згідно відповіді начальника відділу адресно -довідкової роботи УДМС України в Луганській області на запит суду, підтверджено адресу відповідача, на яку направлелся поштові відправлення ( АДРЕСА_1.

З огляду на вищезазначене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача, на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, які містять достатньо даних про права та обов'язки сторін.

Перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Як зазначено в п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративного суду публічно-правовий спір у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.

Пенсійний фонд України та його органи, у розумінні пункту 7 частини першої статті 3 КАС України, є суб'єктами владних повноважень, а спори за участю цих органів є публічно -правовими ,оскільки виникають за участю суб'єкта владних повноважень, що реалізує у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції, та відповідають визначенню "адміністративної справи ".

Відповідач - ОСОБА_2, і.н.НОМЕР_1, як фізична особа - підприємець зареєстрована ВК Луганської міської ради 18.05.2009, запис № 2 383 000 0000 033827 та є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, перебуває на обліку в УПФУ в Ленінському районі м.Луганська . ( а.с.6,7).

З 01.01.2011 набрав чинності Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ".

Пунктом 7 прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування " встановлено, що суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.

Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Оскільки суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування нараховані відповідачем за 2010 рік, граничний строк сплати вказаних внесків до 01.04.2011, суд приходить до висновку, що до правовідносин, які виникли між позивачем та відповідачем, слід застосовувати порядок, що діяв до 01.01.2011.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " ОСОБА_2 є платником страхових внесків (страхувальником) на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно п.6 ч.2 ст.17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " відповідач повинен нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Крім того, п.п.4 п.8 розділу 15 "Прикінцеві положення " Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " (в редакції Закону України від 08.07.2010 № 2461) встановлено, що фізичні особи -суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску, та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Зі звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України вбачається, що за 2010 рік відповідачем до сплати нараховані страхові внески у розмірі 1918,80 грн., сплачено 1073,46 грн. ( а.с.9).

Згідно карти особового рахунку платника -зараховано страхових внесків - 1073,46 грн., недоїмка по страховим внескам - 845,34 грн.( а.с.8).

Відповідно до ч.12 ст.20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. У разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобов'язаннями із сплати страхових внесків зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань щодо виплати заробітної плати (доходу).

Частиною 6 статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " передбачено , що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування "суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

Строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Відповідно до вимог ч.3 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " позивачем рекомендованою кореспонденцією відповідачу була надіслана вимога про сплату боргу від 05.01.2012 № Ф- 162 на суму 845,34 грн. (а.с.10).

На адресу позивача повернувся конверт з позначкою пошти в довідці « за закінченням терміну зберігання».

Вимога про сплату боргу направлялася відповідачу за місцем проживання, зазначеним в свідоцтві про державну реєстрацію, та вважається врученою належним чином.

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки відповідач суму недоїмки не сплатив, вимоги про сплату недоїмки з управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Луганська не узгодив та у судовому порядку її не оскаржив.

Враховуючи те, що відповідач у добровільному порядку заборгованість із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не сплатив, позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 71, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст.14, 17, 20, 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", п.7 "Прикінцевих та перехідних положень"Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Луганська до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення несплаченої суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 845,34 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 ( і.к. НОМЕР_1) на корить управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Луганська ( 91055, м.Луганськ, вул.Советська,42, р/р 25606301726 в Обласному управлінні ВАТ "Державний ощадний банк України ", МФО 304665, код 21792330) несплачені суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 845,34 грн.( вісімсот сорок п'ять гривень 34 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 14 грудня 2012 року.

СуддяС.М. Чиркін