Рішення № 2804399, 26.12.2008, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.12.08 Справа№ 4/111

Господарський суд Львівської області у складі судді Гриців В.М. при секретарі Москалі Р.М. за участю представників: позивача Шевчишина І.З., відповідача Каверіна С.М., третьої особи Фельпеля І.І. розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом державного територіально-галузевого об’єднання „Львівська залізниця” до Мостиського прикордонного загону Державної прикордонної служби України про усунення перешкод у розпорядженні майном шляхом звільнення незаконно займаного майна

ВСТАНОВИВ:

Державне територіально-галузеве об’єднання „Львівська залізниця” звернулося з позовом до Мостиського прикордонного загону Державної прикордонної служби України, просить суд прийняти рішення про усунення перешкод у розпорядженні майном шляхом звільнення незаконно і безпідставно займаного відповідачем приміщення площею 174,52 кв.м. на першому та другому поверхах будівлі вокзалу ст.Мостиська-2 за адресою Львівська область, Мостиський район, с.Мостиська-2, вул.Вокзальна,1.

Суд залучив до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Західне регіональне управління Державної прикордонної служби і Міністерство транспорту та зв’язку України.

Позивач у порядку ст.22 ГПК України подав заяву про уточнення позовних вимог, а саме просить виселити Мостиський прикордонний загін Державної прикордонної служби України з незаконно займаних нежитлових приміщень на залізничній станції Мостиська-2 Львівської залізниці загальною площею 221,4 кв.м., розташованих за адресою: Львівська область, Мостиський район, с.Мостиська-2, вокзал ст.Мостиська-2, вул.Вокзальна, 1 та позначених в Технічному паспорті на залізничний вокзал номерами 87, 88, 133, 134, 135, 136, 137, 138, 139, 140, 141, 142, 143. Позивач стверджує, що спірне приміщення є державною власністю і належить йому на праві повного господарського відання, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, виданим виконавчим комітетом Мостиська Другої сільської ради на підставі рішення виконкому від 20 лютого 2008 року №4.

В судовому засіданні 25 грудня 2008 року оголошувалась перерва до 26 грудня 2008 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, стверджує, що незаконно відповідач займає спірні приміщення з 1 січня 2004 року - дати набрання чинності Цивільним Кодексом України.

Відповідач позов заперечує, вважає такий безпідставним і незаконним, оскільки спірні приміщення прикордонна служба займає з часу створення пропускного пункту на підставі постанови КМ УРСР № 0077 від 16 липня 1976 року. В подальшому на підставі Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Польщі про пункти пропуску через державний кордон, укладеної 18 травня 1992 року було відкрито пасажирський напрямок міжнародного залізничного пункту пропуску через державний кордон Мостиська. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2002 року № 544-р відкрито пункти пропуску через Державний кордон з Республікою Польща, в тому числі міжнародний пункт пропуску для залізничного сполучення Мостиська, який функціонує дотепер. Мостиський прикордонний загін Державної прикордонної служби України здійснює прикордонний контроль і пропуск через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна на міжнародному залізничному пункті пропуску через державний кордон Мостиська. Кабінет Міністрів України відповідними постановами обов’язок обладнання, утримання і ремонт у пунктах пропуску через державний кордон України поклав, зокрема, на Міністерство транспорту України до сфери управління якого входить й державне територіально-галузеве об’єднання „Львівська залізниця”.

Представник відповідача позов заперечує повністю з підстав, викладених у відзиві та у письмових поясненнях.

Суду надано довідку № 9/03 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, видану адміністрацією Державної прикордонної служби України щодо перебування в реєстрі військової частини 1494 з ідентифікаційний кодом 14321699. Як видно з наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 11 серпня 2003 року № 016 за територіальним принципом військова частина 1494 іменується Мостиський прикордонний загін Державної прикордонної служби.

Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення учасників процесу, дослідив надані докази суд вважає, що в позові слід відмовити повністю з наступних підстав.

Предметом спору є нежитлові приміщення на залізничній станції Мостиська-2 Львівської залізниці загальною площею 221,4 кв.м., розташовані за адресою: Львівська область, Мостиський район, с.Мостиська-2, вокзал ст.Мостиська-2, вул.Вокзальна, 1 та позначені в Технічному паспорті на залізничний вокзал номерами 87, 88, 133, 134, 135, 136, 137, 138, 139, 140, 141, 142, 143, з яких позивач просить виселити Мостиський прикордонний загін Державної прикордонної служби України стверджуючи, що відповідач незаконно зайняв ці приміщення.

Проте, такі твердження позивача не ґрунтуються на законі та спростовуються фактичними обставинами справи.

Конституцією України (ст.17) встановлено, зокрема, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.

Відповідно до вимог ст. ст. 2, 8, 9 закону України „Про державний кордон України” охорона державного кордону України є невід’ємною складовою загальнодержавної системи захисту державного кордону і полягає у здійсненні Державною прикордонною службою України відповідно до наданих їй повноважень заходів з метою забезпечення недоторканності державного кордону України. Кабінет Міністрів України у межах своїх повноважень вживає заходів щодо забезпечення захисту та охорони державного кордону і території України. Перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України. Пункт пропуску через державний кордон України –це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, у морських і річкових портах, аеропортах з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна.

В силу ст.ст. 6,10 закону України «Про державну прикордонну службу України»Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення в структуру якої входять органи охорони державного кордону –прикордонні загони, окремі контрольно-пропускні пункти, авіаційні частини. Органи охорони державного кордону безпосередньо виконують поставлені перед Державною прикордонною службою України завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону України. Прикордонний загін є основною оперативно-службовою ланкою Державної прикордонної служби України, на яку покладаються охорона певної ділянки державного кордону самостійно чи у взаємодії з іншими органами охорони державного кордону та Морською охороною, забезпечення дотримання режиму державного кордону і прикордонного режиму, а також здійснення в установленому порядку прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна. До складу прикордонного загону можуть входити й контрольно-пропускні пункти. Окремий контрольно-пропускний пункт є оперативно-службовою ланкою Державної прикордонної служби України, на яку покладається здійснення в установленому порядку прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна.

Згідно з матеріалами справи прикордонний контроль в пункті пропуску Мостиська здійснювався на підставі постанови КМ УРСР № 0077 від 16 липня 1976 року. В подальшому на підставі Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Польщі про пункти пропуску через державний кордон, укладеної 18 травня 1992 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 223 від 25 березня 1993 року, яка набрала чинності 21 квітня 1993 року було відкрито пасажирський напрямок міжнародного залізничного пункту пропуску через державний кордон Мостиська. Крім того, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2002 року № 544-р відкрито пункти пропуску через Державний кордон з Республікою Польща, в тому числі міжнародний пункт пропуску для залізничного сполучення Мостиська, який функціонує дотепер.

Прикордонний контроль пасажирів, пасажирських та вантажних потягів у пункті пропуску Мостиська здійснює Мостиський прикордонний загін Державної прикордонної служби (військова частина 1494), який для здійснення покладених функцій контролю використовував з часу його утворення (1976 рік) та використовує частину нежитлових приміщень залізничної станції Мостиська ІІ Мостиського району Львівської області.

Кабінет Міністрів України постановами від 22 лютого 1994 року № 100 «Про стан виконання рішень Президента України і Уряду з питань додержання прикордонного і митного законодавства», зокрема, установив, що Міністерство транспорту виділяє службові приміщення для розміщення підрозділів Державної прикордонної служби України та визначив, що проведення роботи, пов’язаної з обладнанням, утриманням і ремонтом у пунктах пропуску через державний кордон приміщень для виконання прикордонного контролю та службових приміщень для розміщення відповідних прикордонних підрозділів, що здійснюють контроль на державному кордоні, покладається на Міністерство транспорту (пункти пропуску для залізничного, морського, річкового, паромного та повітряного сполучення).

Приміщення залізничної станції Мостиська ІІ Мостиського району Львівської області є державною власністю і входять до сфери управління Міністерства транспорту та зв’язку України.

Відповідно до вимог ст.ст.33,34 ГПК України обов’язком сторони є належними і допустимими доказами доводити суду обставини, які є підставою вимог чи заперечень.

Позивач не назвав і не надав суду жодних доказів, які б стверджували факт незаконності зайняття та використання відповідачем нежитлових приміщень залізничної станції Мостиська-2 Львівської залізниці загальною площею 221,4 кв.м., розташованих за адресою: Львівська область, Мостиський район, с.Мостиська-2, вокзал ст.Мостиська-2, вул.Вокзальна, 1.

Також твердження позивача про те, що вказані нежитлові приміщення закріплені саме за державним територіально-галузевим об’єднанням „Львівська залізниця” не відповідають дійсності. Як зазначено у свідоцтві про право власності на нерухоме майно, виданому виконавчим комітетом Мостиська Другої сільської ради на підставі рішення виконкому від 20 лютого 2008 року № 4, нежитлові приміщення на залізничній станції Мостиська-2 Львівської залізниці загальною площею 221,4 кв.м., розташовані за адресою: Львівська область, Мостиський район, с.Мостиська-2, вокзал ст.Мостиська-2, вул.Вокзальна, 1, в тому числі й спірні приміщення, є державною власністю і належать відокремленому підрозділу „Львівська дирекція залізничних перевезень” державного територіально-галузевого об’єднання „Львівська залізниця”.

Отже, Мостиський прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина 1494) правомірно використовує спірні приміщення.

З урахуванням викладеного позовні вимоги є безпідставними та не ґрунтуються на законі.

Судові витрати суд покладає на позивача.

Керуючись ст.ст.4, 4-1, 4-2, 4-3, 4-4, 4-5, 4-6, 4-7, 32, 43, 44, 49, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд–

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Суддя Гриців В.М.