Постанова № 28043973, 14.12.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2012 року 2а-5001/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Колеснікової І.С. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області

до

товариства з обмеженою відповідальністю «Дергачівський жировий комбінат»

про

зупинення видаткових операцій на рахунках,

ВСТАНОВИВ:

Дергачівська міжрайонна державна податкова інспекція Харківської області (надалі - позивач) звернулася до Київського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Дергачівський жировий комбінат»(надалі - відповідач) про зупинення видаткових операцій на рахунках відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідач має податковий борг перед Державним бюджетом України у розмірі 70305, 19 грн. У відповідності до вимог статті 89 Податкового Кодексу України податковим керуючим вчинено дії щодо опису майна, що перебуває у власності відповідача шляхом направлення листа з вимогою надати перелік активів, на які розповсюджуються права податкової застава та які у подальшому можуть бути реалізовані у рахунок погашення податкового боргу. Однак відповідачем вимоги позивача не виконано - не надано документів для складання зазначеного опису, у зв'язку з чим податковим керуючим складено акт про відмову платника податків від опису майна у податкову заставу. Позивачем зауважено, що приписами пункту 89.4 статті 89 Податкового кодексу України передбачено у разі перешкоджання виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, зокрема, неподання боржником документів, необхідних для опису майна, право податкового органу на звернення до суду із позовом щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків. З огляду на наявність законодавчо встановлених підстав для зупинення операцій на рахунках відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Позивач у судове засідання 14.12.2012 не з’явився. Водночас, матеріали справи містять письмове клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач заперечень проти позову не надав, заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності не надсилав. У судові засідання не з’являвся, причини неявки суду не повідомив. Ухвала суду та повістки про виклик до суду надсилалась відповідачеві за адресою, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.9-10), а саме: Київська область, м. Біла Церква, Сквирське шосе 194, офіс 402. Однак, до суду поверталися конверти, направлені на адресу відповідача, з довідкою поштового відділення –«за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до норм частини восьмої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Відповідно до приписів частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на те, що судом вжито всіх залежних від нього заходів для повідомлення відповідача належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи, суд вважає за можливе здійснити її розгляд за відсутності відповідача у письмовому провадженні та на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, про таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дергачівський жировий комбінат»зареєстровано як юридична особа Дергачівською районною державною адміністрацією Харківської області 15.10.1999 та перебуває на податковому обліку як платник податків у Дергачівській міжрайонній державній податковій інспекції Харківської області з 15.01.2007 № 1878.

Судом встановлено, що станом на час розгляду справи, згідно ухвали Господарського суду Київської області від 01.12.2011 № Б/18/180-10, провадження у справі про визнання ТОВ «Дергачівський жировий комбінат»- припинено, з підстав затвердження мирової угоди. При цьому суд зауважує, що зі змісту вказаної ухвали вбачається, що Дергачівська міжрайонна державна податкова інспекція Харківської області не є кредитором у справі, а заборгованість зі сплати податків та зборів не є предметом мирової угоди.

З наявних у справі доказів вбачається, що станом на час подання позову у ТОВ «Дергачівський жировий комбінат»існує податковий борг зі сплати: податку на додану вартість у розмірі 65448, 21 грн., податку на доходи фізичних осіб у розмірі 2939, 00 грн., плати за землю у розмірі 1290, 47 грн., комунального податку у розмірі 99, 23 грн., екологічного податку у розмірі 355, 30 грн. та збору за забруднення у розмірі 172, 98 грн. Загальна сума заборгованості відповідача перед державним бюджетом становить 70305, 19 грн.

У зв'язку з наявністю податкового боргу на юридичну адресу ТОВ «Дергачівський жировий комбінат»відповідачем направлено податкову вимогу № 1/254 від 17.12.2010, рішення про опис майна у податкову заставу № 66 від 06.07.2012, а також лист від 30.07.2012 № 2081/10/19-026 з вимогою сплатити наявний податковий борг, а у разі несплати - надати перелік активів, які будуть описані у податкову заставу та у подальшому можуть бути реалізовані у рахунок погашення податкового боргу у встановленому законодавством порядку.

Судом встановлено, що вищевказані документи направлялися на юридичну адресу відповідача, що зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців станом на 02.11.2012 (а.с.61), а саме: Київська область, м. Біла церква, вул. Сквирське Шосе, 194, офіс 402.

Проте, зазначені документи ТОВ «Дергачівський жировий комбінат»не отримано, а на адресу податкового органу поверталися конверти з відміткою поштового відділення про причини повернення: «за закінченням терміну зберігання».

При цьому позивачем зазначено, що відповідно до пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

З огляду на той факт, що вимоги податкового органу відповідачем не виконано, податковим керуючим, відповідно до вимог статті 91 Податкового кодексу України та Порядку призначення та звільнення, а також функцій та повноважень податкового керуючого, затверджених Наказом ДПА України від 18.11.2011 № 2217, складено акт відмови платника від опису майна у податкову заставу від 18.09.2012 № 2.

З огляду на наявність вищевикладених обставин, Дергачівська міжрайонна державна податкова інспекція Харківської області звернулася до суду, у порядку позовного провадження, з позовом про зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Права органів державної податкової служби визначені у статті 20 Податкового кодексу України.

Так, згідно підпункту 20.1.16. пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду, у разі якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до пункту 87.2. статті 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу (пункт 88.1 статті 88 Податкового кодексу України).

Пунктом 89.2 статті 89 Податкового кодексу України визначено, що право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку та у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Як то встановлено судом та не спростовано відповідачем, відповідач має податковий борг перед Державним бюджетом України у розмірі 70305, 19 грн.

За приписами пункту 91.3 статті 91 Податкового кодексу України, податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди органу державної податкової служби (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов'язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно.

Крім того, відповідно до пункту 91.4 статті 91 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків, що має податковий борг, перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, такий податковий керуючий складає акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень у порядку та за формою, що встановлюються центральним органом державної податкової служби. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом.

Також, пунктом 89.4 статті 89 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

З аналізу вищевказаних норм вбачається, що законодавцем встановлені дві підстави для складання податковим керуючим акту відмови платника податків від опису майна у податкову заставу та які у подальшому можуть слугувати підставами для звернення контролюючого органу до суду із позовом про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, а саме: платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу; та/або платник податків не подає документів, необхідних для такого опису.

Суд зауважує, що вказані підстави можуть існувати одночасно або окремо і для складання вказаного акту або звернення до суду із відповідним позовом достатньо наявності хоча б однієї з них.

На виконання повноважень, визначених зазначеними нормами Податкового кодексу України, позивачем направлено відповідачеві лист від 30.07.2012 № 2081/10/19-026 з вимогою надати перелік активів, які будуть описані у податкову заставу та у подальшому можуть бути реалізовані у рахунок погашення податкового боргу у встановленому законодавством порядку.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, провести опис майна у податкову заставу виявилось неможливим через неподання боржником документів, необхідних для опису майна, про що складено Акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу від 18.09.2012 № 2.

З огляду на вищевказані норми права у сукупності з обставинами справи, судом встановлено наявність законодавчо встановлених підстав для зупинення видаткових операцій платника податку, зокрема, неподання відповідачем документів, необхідних для опису майна.

З аналізу норм Податкового кодексу України вбачається, що зупинення видаткових операцій платника податку є виключним засобом забезпечення виконання обов'язків податковим керуючим щодо опису майна такого платника у податкову заставу з метою забезпечення погашення податкового боргу в повному обсязі.

Водночас суд зауважує, що у відповідності до пункту 89.4 статті 89 Податкового кодексу України, зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення зазначених у цьому пункті актів, зобов'язаний надіслати банкам та іншим фінансовим установам рішення про складення таких актів. Таке рішення є підставою для поновлення видаткових операцій на рахунках платника податків.

При цьому, згідно абзаців 2, 3 пункту 91.4 статті 91 Податкового кодексу України, строк, на який можуть бути зупинені видаткові операції, визначається судом, але не більше двох місяців. Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків може бути достроково скасовано за рішенням податкового керуючого або суду.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості. В силу положень статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що докази, надані позивачем на підтвердження існування у відповідача податкового боргу, а також не надання відповідачем на вимогу податкового органу документів, необхідних для опису майна та виконання податковим керуючим його обов'язків, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 33, 35, 69-71, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Зупинити видаткові операції на рахунках товариства з обмеженою відповідальністю «Дергачівський жировий комбінат» (код ЄДРПОУ 30583991) до дня складення акту опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі, строком на два місяці.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Колеснікова І.С.