Постанова № 28043897, 13.12.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 грудня 2012 р. Справа №2а-2748/08/1

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р., при секретарі Веретенниковій Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Кримського Республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно - каналізаційного господарства м. Керчі» до Управління Пенсійного фонду України в м. Керч АР Крим про скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим надійшов адміністративний позов Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі» до Управління Пенсійного фонду України в м. Керч АРК про скасування вимоги № Ю-44/7 від 06.08.2008 року про сплату боргу в загальній сумі 2060763,13 грн, а саме: недоїмки по страховим внескам на загальнообов'язкове пенсійне страхування в сумі 1804457,95 грн., штрафу в сумі 119388,85грн. та пені в сумі 136916,33грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 11.09.2008 року було відкрите провадження у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.09.2008 року закінчено підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 30.10.2008 року провадження по справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 2-27/13234.1-2007А/5002 за позовом Прокурора м. Керчі в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Керч АРК про стягнення заборгованості, яка знаходилась в провадженні Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 15.02.2011 року поновлено провадження по справі та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 28.03.2011 року провадження по справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 2-27/13234.1-2007А/5002 за позовом Прокурора м. Керчі в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Керч АРК про стягнення заборгованості, яка знаходилась в провадженні Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 16.03.2012 року поновлено провадження по справі та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 09.04.2012 року провадження по справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 2-27/13234.1-2007А/5002 за позовом Прокурора м. Керчі в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Керч АРК про стягнення заборгованості, яка знаходилась в провадженні Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 21.11.2012 року поновлено провадження по справі та справу призначено до судового розгляду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що до позивача виставлено вимогу № Ю-44/7 від 06.08.2008 року про сплату боргу в загальній сумі 2060763,13 грн, а саме: недоїмки по страховим внескам на загальнообов'язкове пенсійне страхування в сумі 1804457,95 грн., штрафу в сумі 119388,85грн. та пені в сумі 136916,33грн. Зазначив, що вказана вимога 14.08.2008 року була оскаржена ним до Управління Пенсійного фонду України в м. Керч. Рішенням від 20.08.2008 року Управління Пенсійного фонду України в м. Керч за вихідним № 8273/07-5 у задоволенні скарги відмовлено, вимогу № Ю-44/7 від 06.08.2008 року залишено без змін.

Позивач зазначає, що позивачем самостійно нараховані суми страхових внесків, що підлягають сплаті до Пенсійного фонду України у 2007-2008 роках. Таке нарахування відображено у розрахунках збору на загальнообов'язкове пенсійне страхування, які щомісяця своєчасно направлялися позивачем до Управління пенсійного фонду України в м. Керч. Також нараховані суми щомісяця зараховувалися на відповідні рахунки пенсійного фонду.

Також позивач вказує, що відповідно до вимог ч. 13 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» про нарахування пені та накладення штрафів повинно виноситися відповідне рішення певної форми, яка затверджена п. 9.5 ст. 9 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року, при цьому законодавче закріплено обов'язок Управління Пенсійного фонду України в м. Керч АР Крим своєчасно інформувати страхувальника про прийняття такого рішення. Всупереч зазначеним вимогам законодавства на адресу позивача ніяких рішень щодо застосування штрафу та пені не надходило.

Крім того, у позовній заяві позивач зазначив, що у березні 2006 року Управління Пенсійного фонду України в м. Керч АР Крим звернулося до Господарського суду АР Крим з позовом про стягнення заборгованості, до загальної суми якої включено пеню у сумі 136916,33грн., нарахованої на підставі повідомлення № 5614 від 24.09.2003 року, та штрафні санкції у сумі 119388,85грн., що застосовані на підставі рішення № 135 від 16.07.2003 року, а також недоїмки станом на 01.01.2004 року у сумі 584424,02грн.

Ухвалою Господарського суду АР Крим по справі № 2-17/8444-2006А провадження по справі закрито, у зв'язку з відмовою позивача від позову. Вказане судове рішення не оскаржено та не змінено у передбаченому законом порядку, а отже вимоги Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Керч АР Крим щодо сплати підприємством пені та штрафних санкцій за вищезазначеними рішеннями необґрунтовані.

Позивач вважає, що до вимоги № Ю-44/7 від 06.08.2008 року Управлінням Пенсійного фонду України в м. Керч АР Крим необґрунтовано включено суму недоїмки, що сплачена у повному обсязі до дня прийняття вимоги, а отже грубо порушено права та законні інтереси підприємства.

Відповідач проти задоволені адміністративного позову заперечує, посилаючись на обґрунтованість та правомірність вимоги № Ю-44/7 від 06.08.2008 року про сплату боргу в загальній сумі 2060763,13 грн, у тому числі недоїмки по страховим внескам на загальнообов'язкове пенсійне страхування в сумі 1804457,95 грн., штрафу в сумі 119388,85грн. та пені в сумі 136916,33грн.

Відповідач зазначає, що всі суми були погоджені позивачем, відображалися в його особовому рахунку, а тому обґрунтовано включені до вимоги.

У судове засідання, що відбулося 13.12.2012 року, сторони явку своїх представників не забезпечили, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

До дня розгляду справи від позивача та відповідача надійшло клопотання про розгляд справи у відсутність його представника.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пунктів 1, 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 № 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що, зокрема, здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством, а також забезпечує збір, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску, інших коштів відповідно до законодавства та здійснення контролю за їх сплатою

Згідно з пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 № 8-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2002 за № 442/6730, (далі - Положення про Управління Фонду) управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.

Відповідно до підпункту 6 пункту 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, останнє, відповідно до покладених на нього завдань, контролює надходження страхових внесків та інших платежів до Фонду від підприємств, установ, організацій та громадян, збирає у встановленому порядку відповідну звітність, проводить планові та позапланові перевірки фінансово-бухгалтерських документів, звітів та інших документів щодо правильності обчислення та сплати страхових внесків, цільового використання коштів Фонду в організаціях, що здійснюють виплату і доставку пенсій.

Таким чином, Управління Пенсійного фонду України в м. Керч АР Крим у відносинах з фізичними та юридичними особами, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, являються органами виконавчої влади та суб'єктами владних повноважень.

Отже, суд приходить до висновку, що зазначений спір має ознаки публічно-правового та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства Окружним адміністративним судом.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з п. 1 частини 1 статті 14 Закону України від 09.07.2003 року № 1058 - IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058- IV) страхувальниками визнаються роботодавці - підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру. Частиною 1 статті 15 Закону визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники, зазначені у статті 14 Закону.

Судом встановлено, що Кримське Республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно - каналізаційного господарства м. Керчі» зареєстроване у якості юридичної особи виконавчим комітетом Керченської міської ради АР Крим 15.05.1992р., про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 641891 (а.с.10)

Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України ГУ Статистики в АРК № 34.01.22.35/499 Кримське Республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно - каналізаційного господарства м. Керчі» має ідентифікаційний код 19195199 і перебуває на обліку в реєстрі (а.с.20).

Судом встановлено, що Кримське Республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно - каналізаційного господарства м. Керчі» зареєстровано в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Кеч АР Крим як платник страхових внесків за реєстраційним номером 04010032.

Таким чином, позивач являється страхувальником та платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Принципи, основи та механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування до 01.01.2011 року були визначені в Законі України № 1058- IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин). Оскільки позивач оскаржує законність та обґрунтованість вимоги № Ю-44/8 від 04.09.2008 року, суд перевіряє її правомірність та правомірність дій відповідач на підставі законодавства, що діяло на момент прийняття спірного рішення.

Згідно ст. 1 Закону № 1058 страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, яке діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування згідно цього Закону.

Відповідно до п. 2 ст. 5 Закону № 1058 виключно цим Законом визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, а також стягнення заборгованості за цими внесками.

Згідно з п.п. 4, 6 частини 2 статті 17 Закону № 1058- IV страхувальник зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом; нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Частиною 6 статті 20 Закону № 1058- IV встановлено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовий період для виду страхувальника, до якого відноситься позивач, встановлений зазначеною нормою закону - один календарний місяць.

Відповідно до абзацу 6 частини 6 статті 20 Закону № 1058, п. 5.1.6. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663 (що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) (далі Інструкція) перерахування страхових внесків здійснюється страхувальником одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці, у тому числі в безготівковій або натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг).

Частиною 2 статті 106 Закону №1058 встановлено, що суми страхових внесків, своєчасно не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Згідно з частиною 3 статті 106 Закону № 1058- IV територіальні органи Пенсійного фонду за формою та в строки, встановлені правлінням Пенсійного фонду України надсилають страхувальникам, які мають недоїмку вимогу про її сплату.

Відповідно до пп. «б», «в» п. 8.2 Інструкції органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки у випадках: якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків; якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені.

У випадку «б» вимога надсилається щомісяця протягом п'яти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу

Управлінням Пенсійного фонду України в м. Керч АР Крим на адресу Кримського Республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно - каналізаційного господарства м. Керчі» надіслано вимогу № Ю-44/7 від 06.08.2008 року про сплату боргу в загальній сумі 2060763,13 грн, у тому числі недоїмки по страховим внескам на загальнообов'язкове пенсійне страхування в сумі 1804457,95 грн., штрафу в сумі 119388,85грн. та пені в сумі 136916,33грн.

Не погодившись з вимогою № Ю-44/7 від 06.08.2008 року Кримське Республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно - каналізаційного господарства м. Керчі» звернулося до Управління Пенсійного фонду України в м. Керч зі скаргою про її скасування.

Рішенням від 20.08.2008р. за № 8273/07-5 Управління Пенсійного фонду України в м. Керч скаргу Кримського Республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно - каналізаційного господарства м. Керчі» залишило без задоволення, а вимогу № Ю-44/7 від 06.08.2008 без змін.

Не погодившись з рішенням Управління Пенсійного фонду України в м. Керч від 20.08.2008р. за № 8273/07-5 Кримське Республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно - каналізаційного господарства м. Керчі» звернулося за захистом своїх законних прав та інтересів до суду.

Ретельно дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що сума боргу, зазначена у вимозі включає недоїмку зі сплати поточних страхових внесків в сумі 1220033,93 гривень (у томі числі 1188023,64 гривень по особовому рахунку 32%,4%,42% та 32010,29 гривень по особовому рахунку 1-5%)

Судом встановлено, що вказана недоїмка утворилася у зв'язку з несплатою позивачем страхових внесків, визначених КРП ВПВКГ м. Керчі згідно з розрахунками сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 01.01.2004 року до 01.09.2009 року, яка є погодженою та повністю включена до особової картки платника.

В судовому засіданні представником позивача не надано жодного доказу, що станом на 01.09.2008 року в нього була відсутня недоїмка по сплаті страхових внесків та не зазначено, чому саме в цій частині вимога № Ю-44/7 від 06.08.2008 є протиправною.

Оскільки на кінець звітного базового періоду, тобто на кінець липня 2008 року, недоїмка зі сплати страхових внесків погашена не була, відповідачем обґрунтовано вона включена до вимоги про сплату боргу № Ю-44/7 від 06.08.2008 року.

Більш того, судом встановлено, що станом на час розгляду справи вказані суми недоїмки були самостійно погашені позивачем, що підтверджується листом ПФУ м. Керчі від 28.02.2011 року № 3543/04-08, що також свідчить про обґрунтованість їх включення до спірної вимоги.

Суд зазначає, що до 01.01.2004 року фізичні та юридичні особи сплачували збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, порядок справляння та використання якого був визначений Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року № 400/97-ВР.

Але у зв'язку з набранням чинності Закону України № 1058- IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», платники стали сплачувати страхові внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а заборгованість по збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, до моменту її погашення обліковувалася в окремій обліковій картці по рахунку № 25603010045601.

Судом також встановлено, що до вимоги № Ю-44/7 від 06.08.2008 була включена також недоїмка зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 584424,02 гривень, а також суми фінансових санкції в розмірі 119388,85грн. та пені в розмірі 136916,33грн. за порушення законодавства про сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Судом встановлено, що недоїмка по сплаті збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 584424,02 гривень є недоїмкою, що утворилася у позивача у зв'язку з несвоєчасною сплатою збору за період до 01.01.2004 року, яка є також погодженою та відображена в особовому рахунку позивача станом на 01.09.2008 року .

Суд зазначає, що фінансові санкції в розмірі 119388,85 гривень, які включено до спірної вимоги складаються з залишку заборгованості по рішенню Управління Пенсійного фонду України в м. Керч АР Крим № 135 від 16.07.2003р. про застосування штрафних санкцій.

Суд зазначає, що пеня нарахована відповідно до повідомлення від 24.09.2003р. № 04-1-5/5614.

Судом встановлено, що вказані суми недоїмки в розмірі 584424,02 гривень, а також суми фінансових санкції в розмірі 119388,85грн. та пені в розмірі 136916,33грн нараховані позивачу відповідно до вимог Закону України № 2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом і державними цільовими фондами», оскільки Закон України № 1058 набрав чинності лише з 01.01.2004 року.

Судом встановлено, що рішенням № 135 від 16.07.2003 року про застосування і стягнення сум штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання до Кримського Республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно - каналізаційного господарства м. Керчі» застосована додаткова сума штрафу в розмірі 119388,85грн.

Повідомленням від 24.09.2003 року за № 04-01-5/5614 Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Керч АР Крим повідомило Кримське Республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно - каналізаційного господарства м. Керчі», що за порушення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання в йому нарахована пеня в сумі 13048,40грн.

Вказане повідомлення отримане позивачем 01.10.2003 року, про що свідчить поштове повідомлення про вручення.

Суд зазначає, що рішення № 135 та повідомлення № 04-01-5/5614 є погодженими позивачем, не оскаржувалися у встановленому порядку.

Але позивач вважає, що суми недоїмки в розмірі 584424,02 гривень, а також суми фінансових санкції в розмірі 119388,85грн. та пені в розмірі 136916,33грн необґрунтовано включені до вимоги, так як вони станом на 01.09.2008 року були погашені позивачем.

Перевіряючи зазначені доводи позивача, судом встановлено наступне.

Згідно з даними картки особового рахунку страхувальника КРП "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі"за період з 01.01.2004 року по 01.01.2009 року недоїмка із сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування складається з наступних сум:

- станом на 01.01.2004 року за позивачем наявна сума заборгованості у розмірі 788694,10 грн.;

- до картки особового рахунку позивача 02.01.2004 року внесено суму недоїмки по збору за листопад 2003 року на підставі розрахунку зобов'язання зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 79327,81 грн.

- до картки особового рахунку позивача 30.01.2004 року внесено суму недоїмки по збору

за грудень 2003 року на підставі розрахунку зобов'язання зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 116474,44 грн.

- до картки особового рахунку позивача 21.02.2004 року внесено суму недоїмки по збору за січень 2004 року на підставі розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, в якому окремим рядком були виділені суми по збору в розмірі 66704,14 грн

- до картки особового рахунку позивача 31.05.2004 року внесено суму недоїмки по страховим внескам за березень та квітень 2004 року на підставі розрахунків сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, в яких окремим рядком були виділені суми по збору в розмірі 158297,81 грн

- з урахуванням часткової сплати в розмірі 721545,52 грн. сума недоїмки позивача із сплати збору станом на 01.01.2005 року по рахунку № 25603010045601 становила 487952,78 грн.

- на підставі акту № 22-Ю від 20.03.2006 року позивачу донарахована сума збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за період до 01.01.2004 року в сумі 96474,24 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача по збору на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно з карткою особового рахунку станом на 01.01.2009 року становила 584424,02 грн.

Враховуючи наявну за позивачем суму недоїмки Управління Пенсійного фонду України в м. Керч АР Крим 27.03.2006 року звернулось до Господарського суду АР Крим про стягнення з КРП "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі" 1357618,64 грн. заборгованості, у тому числі 1092198,76 грн. - недоїмка із сплати страхових внесків, фінансові санкції 119388,85 грн., пеня -136916,33 грн.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 12.02.2007 року провадження у справі №2-17/8444-2006А було закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову.

Судом встановлено, що у 2007 році Управління Пенсійного фонду України в м. Керч АР Крим звернулося до Господарського суду АР Крим із заявою про перегляд ухвали Господарського суду АР Крим від 12.02.2007р. за нововиявленими обставинами, оскільки 10.08.2007р. при звірки платежів, що надходили від Кримського Республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно - каналізаційного господарства м. Керчі» в період з 13.03.2006 року по 31.12.2006 року на рахунок Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Керч в сумі 1474253,94грн. було встановлено, що вказана сума перерахована відповідачем в рахунок погашення сум страхових внесків, зокрема, за періоди, які були включені в суму позовних вимог по справі № 2-17/8444-2006А.

Ухвалою від 24.09.2007 року по справі № 2-27/13234.1-2007А Господарським судом АР Крим було прийнято до провадження заяву прокурора м. Керч в інтересах Управління Пенсійного фонду України в м. Керч АР Крим про перегляд справи №2-17/8444-2006А за нововиявленими обставинами.

За результатами перегляду справи за нововиявленими обставинами, Господарським судом АР Крим було винесено постанову від 02.04.2009р., якою було задоволено заяву Управління Пенсійного фонду України в м. Керч АР Крим про перегляд ухвали Господарськогосуду АР Крим від 12.02.2007р. по справі № 2-174/8444/-2006А за нововиявленими обставинами; скасовано ухвалу Господарського суду АР Крим від 12.02.22007р. по справі № 2-17/8444-2006А; стягнуто з Кримського Республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно - каналізаційного господарства м. Керчі» заборгованість по збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 744257,96грн. станом на 01.01.2004р., у тому числі недоїмку в розмірі 487952,78 гривень, а також суми фінансових санкції в розмірі 119388,85грн. та пені в розмірі 136916,33грн.

Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду АР Крим від 17.04.2012 року по справі № 2-27/13234.1-2007А/5002 постанову Господарського суду АР Крим від 02.04.2009 року по справі № 2-27/13234.1-2007А скасовано, прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з КРП "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі"578589,70 грн. заборгованості станом на 01.01.2004 року.

Приймаючи до уваги, що ухвала ГС АРК про закриття провадження по справі, на яку посилається позивач, була скасована за нововиявленими обставинами, суд не враховує з цього приводу доводи позивача.

Рішення суду апеляційної інстанції засновано на висновку судово-економічної експертизи від 07.07.2011 року, згідно якого заборгованість КРП "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі", яка виникла до 01.01.2004 року, станом на 18.07.2007 року з рахунком всіх внесків, перерахованих в Пенсійний фонд м. Керч, становить 578589,70 грн.

З метою з'ясування питання, чи входить до вказаної вище суми заборгованості КРП "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі"сума фінансових санкцій та пеня, судом було витребувано від ТОВ "Науково-дослідницька лабораторія судової експертизи" висновок судово-економічної експертизи № 17 від 07.07.2011 року, проведеної за матеріалами справи № 2-27/13234.1-2007А/5002.

Згідно з висновком № 17 від 07.07.2011 року та з урахуванням пояснень, наданих директором ТОВ "Науково-дослідницька лабораторія судової експертизи" Писаревою І.Ю., штрафні санкції та пеня в розрахунок не включались, оскільки питання про це перед експертом не ставилось.

Експертизою було встановлено, що станом на 18.01.2007 року заборгованість КРП "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі"зі збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування становила 578589,70 грн.

Вказані дані отримані експертом з особової картки платника.

Проте, за результатами вивчення особової картки КРП "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі" по рахунку № 25603010045601 за період з 01.01.2004 року по 01.11.2008 року судом було встановлено, що заборгованість позивача зі збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за підсумками 2004 року становила 487952,78 грн. Останній запис до картки особового рахунку позивача за досліджуваний період внесений 03.04.2006 року (донарахування страхових внесків за наслідками перевірки в сумі 96471,24 грн.). При цьому, вказана сума не була врахована експертом при визначенні суми недоїмки позивача.

Будь-яких інших записів до карки особового рахунку позивача у період з 03.04.2006 року по 01.11.2008 року не вносилось.

Таким чином, сума недоїмки позивача як станом на 01.11.2008 року, так і станом на 18.01.2007 року має бути однаковою та становити 584424,02 грн. (487952,78 грн. + 96471,24 грн.).

В той час, як експертом було визначено інший розмір заборгованості КРП "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі" станом 18.01.2007 року, а саме - 578589,70 грн.

Як було встановлено судом під час розгляду даної справи, станом на 01.01.2004 року недоїмка позивача по збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування становила 487952,78 грн., що підтверджується даними картки особового рахунку позивача.

В подальшому, вказана сума заборгованості була збільшена на 96474,24 грн. за рахунок суми збору, донарахованих Пенсійним фондом, за період до 01.01.2004 року на підставі акту №22-Ю від 22.03.2006 року.

Таким чином, документами, наявними в матеріалах справи, підтверджується сума заборгованості позивача зі збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, яка виникла у період до 01.01.2004 року, у розмірі 584424,02 грн.

Враховуючи зазначене вище, суд вважає обґрунтованим зазначення відповідачем у вимозі № Ю-44/7 від 06.08.2008 суми боргу позивача станом на 01.01.2009 року з недоїмки зі збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 584424,02 грн. по рахунку 25603010045601.

Більш того, зазначені суми були погоджені позивачем, доказів її погашення КРП ВПВКГ м. Керчі суду не надано, тому відповідачем вони обґрунтовано включені до вимоги про сплату боргу № Ю-44/7 від 06.08.2008 року.

Що стосується суми фінансових санкцій та пені, то суд зазначає наступне.

До набрання чинності Законом Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", тобто до 01.01.2004 року, порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій було визначено нормами Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ ( далі по тексту -Закон № 2181).

Пунктом 17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону № 2181 було визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків такої суми;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків такої суми;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків такої суми.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.

Порядок нарахування пені було визначено ст. 16 Закону № 2181, відповідно до п.16.1 якого Після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом;

б) при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону.

Нарахування пені закінчується у день прийняття банком, обслуговуючим платника податків, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу. У разі часткової сплати суми податкового боргу нарахування пені зупиняється на таку сплачену частку.

У разі погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів або відчуження інших активів боржника у порядку, передбаченому цим Законом, нарахування пені зупиняється у день такого стягнення або відчуження активів з права власності (повного господарського відання) боржника в рахунок погашення, незалежно від строків оплати вартості таких активів їх покупцем п.16.3 ст. 16 Закону № 2181).

Згідно з п.п.16.4.1 п.16.4 ст. 16 Закону № 2181 пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

На підставі зазначеного вище, враховуючи затримку сплати позивачем узгодженої суми страхових внесків строком на 350 календарних днів, керуючись п.п.17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону № 2181, відповідачем 16.07.2003 року прийнято рішення № 135 про застосування до позивача 119388,85 грн. штрафних санкцій.

Вказане рішення було отримане позивачем 21.07.2003 року, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення.

В порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, позивачем не було надано суду доказів оскарження вказаного рішення.

Під час розгляду справи судом було встановлено, що рішення № 135 від 16.07.2003 року не скасоване, однак визначена у ньому сума штрафних санкцій позивачем не сплачена.

Не було проведено позивачем також оплату нарахованої за несвоєчасну сплату страхових внесків пені.

Судом встановлено, що розрахунок пені був здійснений відповідачем за період з 12.07.2003 року по 03.09.2003 року.

Про нараховану суму пені в розмірі 136916,33 грн. позивача було сповіщено повідомленням № 04-01-5/5614 від 24.09.2003 року.

Вказане повідомлення було отримане позивачем 01.10.2003 року, що підтверджується відміткою на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Позивачем не було надано суду ані доказів оскарження розрахунку суми пені, ані доказів його сплати.

За таких умов, суд вважає правомірним відображення відповідачем у вимозі № Ю-44/7 від 06.08.2008 року суми боргу позивача по фінансовим санкціям в розмірі 119388,85 грн. та по пені -136916,33 грн.

На правомірність складення Пенсійним фондом вимоги № Ю-44/7 від 06.08.2008 року на загальну суму 1991365,94грн також вказує, зокрема укладений між позивачем та відповідачем 23.08.2012 року договір № 1 про розстрочення суми заборгованості із сплати страхових внесків.

Згідно вказаного договору Управлінням Пенсійного фонду України в м. Керч АР Крим надано позивачу розстрочку сум заборгованості зі сплати страхових внесків усього в сумі 2942757,58 грн.

Під час розгляду справи судом було встановлено, що до вказаної суми заборгованості увійшла також заборгованість позивача по збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування по рахунку 25603010045601.

Вказана обставина не заперечується сторонами по справі.

Таким чином, позивачем фактично погоджено суму заборгованості, визначену у вимозі № Ю-44/7 від 06.08.2008 року по рахунку 25603010045601, в сумі 840729,20 грн.

Крім того, всі зазначені обставини також встановлені постановою окружного адміністративного суду АРК від 13.09.2012 року по справі № 2а-10323/09/5/0170, яка набрала чинності та згідно статті 72 КАС України, встановлені факти не потребують повторного доказування.

Що стосується безпосередньо складення та оформлення відповідачем вимоги № Ю-44/7 від 06.08.2008 року, то суд зазначає наступне.

Порядок стягнення заборгованості зі страхувальників на час формування відповідачем оскаржуваної вимоги було визначено Розділом 8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 (далі по тексту -Інструкція № 21-1) (що діяла на момент виникненн спірних відносин).

Відповідно до п.б) п.8.2 Інструкції № 21-1 органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадку, якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків.

При формуванні вимоги їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: 1-ша частина - літери "Ю"(вимога до юридичної особи) або "Ф"(вимога до фізичної особи), 2-га частина - порядковий номер, 3-тя частина - літера "У"(узгоджена вимога).

Вимога формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу (п.8.3 Інструкції № 21-1).

За результатами вивчення вимоги № Ю-44/7 від 06.08.2008 року, суд дійшов висновку, що вказану вимогу оформлено Пенсійним фондом належним чином.

Отже, суд прийшов до висновку, що дії відповідача - суб'єкта владних повноважень, є обґрунтованими оскільки судом встановлено, що відповідач діяв неупереджено, обґрунтовано та з врахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, з дотриманням розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи, справедливо.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, повно і всебічно оцінивши обставини по справі суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Кримського Республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно - каналізаційного господарства м. Керчі» про скасування вимоги про сплату боргу Управлінням Пенсійного фонду України в м. Керч АР Крим № Ю-44/7 від 06.08.2008 року у повному обсязі.

Відповідно до статті 94 КАС України, якщо судовим рішенням позивачеві відмовлено у задоволенні позову повністю, сплачений ним судовий збір не повертається.

Під час судового засідання, яке відбулось 13.12.2012 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 14.12.2012 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні позову Кримського Республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно - каналізаційного господарства м. Керчі» повністю.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Трещова О.Р.