Рішення № 28043578, 05.12.2012, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 2607/13347/12

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2012 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді -Шаховніна М. О. ,

при секретарі - Довгалюк Д. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2012 року ПАТ Банк «Фінанси та Кредит» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги мотивує тим, що 03 вересня 2008 року між ВАТ Банк «Фінанси та Кредит» та відповідачем-1 ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 03-1059/08-А.

Відповідно до умов договору позивач надає позичальнику в тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності кредитних ресурсів в сумі 20 208 дол. США для придбання автомобіля «Citroen Berlingo» з терміном погашення кредитних ресурсів до 02 вересня 2015 року з оплатою по процентній ставці, встановленій на рівні 12,5 % річних, а відповідачка зобов'язалася повернути ресурси, отримані за кредитним договором до 02 вересня 2015 року та сплачувати проценти, пеню за прострочення повернення кредиту.

У якості забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором між банком та ОСОБА_2 03 вересня 2008 року був укладений договір застави автомобіля.

Крім того, 03 вересня 2008 року до кредитного договору було укладено договір поруки № 03-1059/08-А-П між позивачем та відповідачем-2 ОСОБА_3, відповідно до якого поручитель зобов'язався відповідати перед кредитором у повному обсязі за своєчасне і повне виконання зобов'язань ОСОБА_2 за Кредитним договором.

Посилаючись на те, що позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, а відповідачі взяті на себе зобов'язання не виконали просив стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ Банк «Фінанси та Кредит» суму грошових коштів в розмірі 588 207 грн. 84 коп. та судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, з тих же підстав просив його задовольнити.

Відповідачі в судовому засіданні позов визнали частково. Зазначили, що визнають позовні вимоги щодо стягнення основної суми боргу по кредиту, заборгованості по процентах за користування кредитними коштами та нарахування щомісячної комісії., та не визнають позовні вимоги щодо стягнення пені. Пояснили, що у зв'язку з скрутним матеріальним становищем не змогла у встановлений строк виконати свої зобов'язання належним чином. Крім того, просили застосувати строки позовної давності до вимог про стягнення пені, зменшити її розмір та врахувати, що ОСОБА_2 перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та те, що на утриманні відповідачів знаходиться троє малолітніх дітей.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідачів, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що ПАТ Банк «Фінанси та Кредит» є повним правонаступником ВАТ Банк «Фінанси та Кредит».

Як встановлено в судовому засіданні 03 вересня 2008 року між ВАТ Банк «Фінанси та Кредит» та відповідачем-1 був укладений кредитний договір № 03-1059/08-А (а.с. 7-9).

Відповідно до п. 2.1, 2.3 Кредитного договору позивач надає позичальнику в тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності кредитних ресурсів в сумі 20 208 дол. США з оплатою по процентній ставці, встановленій на рівні 12,5 % процентів річних для придбання автомобіля «Citroen Berlingo», а відповідачка зобов'язалася повернути ресурси, отримані за кредитним договором до 02 вересня 2015 року (п. 3.2 Договору).

В забезпечення зобов'язань відповідача за Кредитним договором 03 вересня 2008 року між позивачем та відповідачем-1 був укладений договір застави автомобіля (а.с. 12).

Відповідно до умов якого заставодавець передає в заставу Заставодержателю наступне майно: транспортний засіб марки «Citroen» модель «Berlingo 1.9 D», 2008 року випуску, тип ТЗ легковий універсал, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_4, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований ВРЕР-9 УДАІ в м. Києві 02 вересня 2008 року ( п.1 договору застави).

Також в забезпечення зобов'язань відповідачки за Кредитним договором між ВАТ Банк «Фінанси та Кредит» та відповідачем-2 було укладено договір поруки № 03-1059/08-А-П (а.с. 11).

Відповідно до п. 1.1 та 1.2 даного договору поручитель зобов'язався відповідати перед кредитором у повному обсязі за своєчасне і повне виконання боржником зобов'язань за Кредитним договором.

Згідно п. 2.1 договору поруки сторони встановлюють, що у випадку невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором та/або договором про відкриття кредитної лінії, Поручитель і Боржник відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

З матеріалів справи, а саме заяви на видачу готівки від 03 вересня 2008 року, вбачається, що позивачем на виконання умов договору було надано відповідачеві-1 кредитні ресурси в повному обсязі (а.с. 14). Однак, на відміну від позивача, що виконав взяті на себе зобов'язання належним чином, останній, отримавши та використавши кредитні ресурси, свої зобов'язання щодо своєчасного погашення заборгованості за кредитом сплати відсотків, не виконав. У зв'язку з чим станом на 15.10.2012 року у відповідачів виникла заборгованість у розмірі 588 207 грн. 84 коп.

Матеріали справи свідчать, що 21 вересня 2009 року, 02 лютого 2010 року позивачем на ім'я відповідачів було направлено повідомлення щодо усунення порушень (а.с. 16-17).

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або фінансова установ (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, одним з яких є сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачами порушено умови кредитного договору в частині своєчасного повернення кредиту, не проводились платежі по кредитному договору в частині погашення основної суми кредиту, тому суд приходить до висновку, що позивачем правомірно заявлені вимоги про стягнення з відповідачів основної суми кредиту в розмірі 86 874 грн. 24 коп., заборгованості по процентах за користування кредитними коштами в сумі 3 898 грн. 58 коп. та комісії в сумі 1 117 грн. 32 коп., при визначені суми заборгованості суд бере за основну надані позивачем розрахунки заборгованості, які долучені до матеріалі справи. (а.с.20-31).

Статтею 258 Цивільного кодексу України визначено вимоги, до яких застосовується спеціальна позовна давність, серед іншого, позовна давність в один рік застосовується зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За загальним правилом ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Таким чином, у тому разі, коли на момент звернення з позовом виконання зобов'язання було прострочено понад один рік, стягнення неустойки (штрафу, пені) за минулий час обмежується одним роком перед зверненням зацікавленої особи до суду, якщо не будуть визнанні поважними причини пропуску даного строку.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання не може перевищувати розміру подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Виходячи з наданого позивачем розрахунку заборгованості, за період дії кредитного договору позивачем нарахована пеня по кредитному договору за період з 13.04.2009 року по 17.09.2012 року у сумі 496 317 грн. 70 коп., при цьому розрахунок проводився з застосуванням за один день прострочення платежу 1,00 % пені.

Однак, суд вважає, що в межах даного спору слід застосувати спеціальні строки позовної давності, які передбачені п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, до заявлених позовних вимог позивача, які стосуються стягнення з відповідача пені за несвоєчасне погашення заборгованості по кредитному договору та пені за несвоєчасне погашення заборгованості за нарахованими процентами, при цьому слід застосовувати подвійну облікову ставку НБУ, яка діяла на відповідний період.

Так стягненню з відповідача підлягає сума пені за несвоєчасне погашення заборгованості по кредитному договору за період з 17.09.2011 року по 17.09.2012 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Але, відповідно до вимог ч. 3 ст. 551 ЦПК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно роз'яснень п. 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» передбачено, що положення ч. 3 ст. 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка.

Істотними обставинами в розумінні ч. 3 ст. 551 ЦК України можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачі подали клопотання про зменшення пені, посилаючись на те, що у ОСОБА_3 на сьогоднішній день не працює, ОСОБА_2 перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та на утриманні відповідачів знаходиться троє малолітніх дітей.

Як вбачається з трудової книжки ОСОБА_3 останній запис у трудовій книжці: 31 жовтня 2009 року звільнений з займаної посади (а.с.56).

Згідно довідки про доходи ТОВ «Сінево Україна» ОСОБА_2 з 10 травня 2011 року по 09 березня 2014 року знаходиться у відпустці по догляду за дитиною та з червня по листопад 2012 року отримала дохід у сумі 0, 00 грн. (а.с.55).

На підставі викладеного, врахувавши скрутне матеріальне становище відповідачів, те, що на утриманні відповідачів знаходиться троє малолітніх дітей (а.с.57-59), суд вважає, що зазначені обставини не дають можливості повною мірою виконати та вважає за можливе зменшити розмір пені до 5 тис. грн., оскільки це відповідає вимогам ч. 3 ст. 551 ЦК України

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

На основі повно та всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а з відповідачів слід стягнути на користь позивача 96 890 грн. 14 коп., а саме:

- 86 874 грн. 24 коп. - заборгованість за кредитом;

- 3 898 грн. 58 коп. - заборгованість по процентах за користування кредитними коштами;

- 1 117 грн. 32 коп. - комісія.

- 5 000 грн. 00 коп. - пеня.

Крім того, у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України стягненню з відповідачів на користь ПАТ Банк «Фінанси та Кредит» підлягають витрати по оплаті судового збору в розмірі 3 219 грн. 00 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 258, 261, 509, 524, 525, 526, 530, 553, 551, 554, 610-612, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 3, 11, 15, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси і кредит» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) та ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси і кредит» (МФО 300937, код ЄДРПОУ 25745867) 91 895 грн. 14 коп. (дев'яносто одна тисяча вісімсот дев'яносто п'ять гривень чотирнадцять копійок) заборгованість за договором та 3 219 грн. 00 коп. (три тисячі двісті дев'ятнадцять гривень) судового збору.

У решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду міста Києва шляхом подання через Подільський районний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя М. О. Шаховніна