Постанова № 28043275, 27.11.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

м. Сімферополь

27 листопада 2012 р. (15:50 год.)

Справа №2а-11891/12/0170/18

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді ПановаО.І., при секретарі Карпенко Л.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Євпаторія АР Крим

до Дочірного підприємства Національної акціонерної компанії "Надра України" "Кримгеологія" в особі Структурного підрозділу Євпаторійська комплексна нафтогазорозвідувальна експедіція Дочірне підприємство НАК "Надра України" "Кримгеологія"

про стягнення 685 760,34 грн.

представники сторін: не з'явились.

Суть справи: Управління Пенсійного фонду України в м.Євпаторія АР Крим (далі- Позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії "Надра України" "Кримгеологія" в особі Структурного підрозділу Євпаторійської комплексної нафтогазорозвідувальної експедіції Дочірнього підприємства НАК "Надра України" "Кримгеологія" (далі - відповідач) про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 685 760,34 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на ст.17, ст.20, ч. 2 ст. 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та мотивовані тим, що відповідачем не сплачуються у встановлені законодавством строки та розмірі страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Ухвалами Окружного адміністративного суду від 24.10.2012 р. відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи за їх відсутності, в яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити.

Відповідач у судове засідання явку представника не забезпечив, про час, місце і дату слухання справи належним чином повідомлений за адресою реєстрації юридичної особи.

Суд, враховуючи належним чином повідомлення сторін про час, день та місце судового розгляду, приймаючи до уваги клопотання позивача, ненадання відповідачем доказів неможливості його участі у судовому засіданні з поважних причин, відсутність у матеріалах справи клопотання про неможливість розгляду справи без участі його представника, керуючись ст. 128 КАС України, вважає можливим продовжити розгляд справи на підставі наявних доказів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач - Дочірне підприємство Національної акціонерної компанії "Надра України" "Кримгеологія" в особі Структурного підрозділу Євпаторійської комплексної нафтогазорозвідувальної експедиції Дочірнього підприємства НАК "Надра України" "Кримгеологія" зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Управління Пенсійного фонду України в м. Євпаторія АР Крим (за реєстраційним номером 03010004).

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи до уваги, що спірні правовідносини виникли до набрання чинності Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 08.07.2010 року № 2464-VІ, тобто до 01.01.2011 року, суд вважає за необхідне керуватися нормами, чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

Принципи, основи та механізм функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування визначені в Законі України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року №1058-IV (далі по тексту - Закон).

Згідно із ст. 1 Закону страхові внески – це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Стаття 3 Закону визначає, що суб'єктами системи пенсійного забезпечення в Україні є, зокрема Пенсійний фонд і страхувальники.

Частиною 3 статті 15 Закону встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду. З

Згідно з ч. 6 ст. 17 Закону, страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Частиною 6 статті 20 Закону встановлено, що страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 днів із дня закінчення цього періоду (ч. 6 ст. 20 Закону).

Відповідно до розрахунків сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, поданих відповідачем позивачу в порядку звітності (а.с.16-29), за відповідачем утворилась заборгованість зі сплати страхових внесків за період з червеня по грудень 2010 року в сумі 732498,34 грн. у т.ч. за червень 2010р. в сумі 79081,02 грн., за липень 2010р. в сумі 72667,82 грн., за серпень 2010р. в сумі 75964,86 грн., за вересень 2010р. в сумі 1120052,71 грн., за жовтень 2010р. в сумі 141959,73 грн., за листопад 2010 в сумі 128210,51 грн., за грудень 2010р. в сумі 122561,69 грн., з яких частково було сплачено відповідачем 48371,68 грн.,

Проте, у визначені законодавством строки, сума страхових внесків у розмірі 684126,66 грн. відповідачем сплачена не була.

Крім того, за результатами акту перевірки № 131-Ю від 22.11.2010 р. позивачем на підставі порушень ч. 1 ст. 19 та ч.2 ст. 20 Закону України №1058-IV, п. 1 та п. 4 ст. 4 Закону №400/97-ВР, п. 4.1 та п. 4.2 ст. 4 Інструкції №21-1 були нараховані страхові внески у розмірі 405,90 грн.

Також, за результатами акту перевірки №152-Ю віл 29.12.2011р. позивачем на підставі порушень ч. 1 ст. 19 та ч.2 ст. 20 Закону України №1058-IV, п. 1 та п. 4 ст. 4 Закону №400/97-ВР, п. 4.1 та п. 4.2 ст. 4 Інструкції №21-1 були нараховані страхові внески у розмірі 554,86 грн.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку (ч. 3 ст. 106 Закону).

В порядку ст. 106 Закону позивачем на адресу відповідача була направлена вимога про сплату боргу №Ю- 602 від 29.12.2011 року (отримана 29.12.2011 року),

Враховуючи відсутність незгоди відповідача з розрахунком суми заборгованості, перелічені вимоги є узгодженими.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в частині суми 685087,42 грн. є обґрунтованими, такими що підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідач не надав суду заперечення на позов або доказів погашення заборгованості зі сплати страхових внесків у розмірі 685087,42 грн., у той час як відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

За таких обставин позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Євпаторія АР Крим підлягають задоволенню в цій частині позову, тому що не суперечать чинному законодавству на момент виникнення спірних правовідносин та підтверджуються матеріалами справи.

Щодо частини позовних вимог про застосування до відповідача фінансових санкцій в сумі 672,92 грн. за рішеннями № 36 від 20.01.2011р., №28 від 16.01.2012р., №29 від 16.01.2012р., суд вказує наступне.

На момент прийняття спірних рішень пункти 4, 5 ч. 9 ст. 106 Закону України № 1058 втратили чинність у зв'язку із набранням законної сили Законом України № 2464 від 08.07.2010 р. "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” передбачено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Дія вказаної норми Перехідних положень поширюється і на сплату внесків із загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, оскільки відповідно до ст.ст. 1, 4, 6 Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування № 16 від 14.01.1998 р. Пенсійний фонд України відноситься до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Так, відповідно до ст. 4 Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування № 16 від 14.01.1998 р. залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття; інші види страхування, передбачені законами України.

Згідно ч. 1 ст. 14 Основ законодавства страхові фонди є органами, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, провадять акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечують фінансування виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та здійснюють інші функції згідно з затвердженими статутами.

Відповідно до ст. 6 Основ законодавства України № 16 страховиками є цільові страхові фонди з: пенсійного страхування; медичного страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань; страхування на випадок безробіття.

До 01.01.11, тобто до набрання чинності Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, відповідальність за несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та порядок її застосування регулювалися статтею 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Стаття 106 цього Закону втратила чинність із 01.01.11р.

Відповідно, з 01.01.11р. втратили чинність норми, які визначали склад правопорушення і розміри відповідальності в галузі нарахування і стягнення страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Виходячи зі змісту пункту 7 Перехідних положень Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, органи пенсійного фонду зберегли повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом, тобто в тому числі повноваження, передбачені статтею 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Відтак органи пенсійного фонду можуть стягувати ті недоїмки, штрафи та пеню, які виникли до 01.01.11р. Механізм стягнення цих сум відповідає змісту статті 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та застосовується з посиланням на пункт 7 Перехідних положень Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”.

Проте органи пенсійного фонду з 01.01.11 р. не вправі за порушення, вчинені до 01.01.11р., нараховувати штрафи та пені, визначені статтею 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, оскільки передбачені відповідними нормами склади правопорушень та санкції втратили чинність, і їх застосування з 01.01.11 р. суперечить статті 58 Конституції України, не зважаючи на зміст пункту 7 Перехідних положень Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”.

Застосування позивачем при винесенні оскаржуваних рішень недіючої норми права суперечить засадам верховенства права, що передбачає, в першу чергу, суворе дотримання суб'єктами владних повноважень вимог чинного законодавства під час виконання останніми владних управлінських функцій при реалізації публічно-правового інтересу.

Дискреційні повноваження органів державної влади та спосіб їх здійснення повинні полягати виключно в межах принципу законності із застосуванням правових норм, що мають законну силу під час притягнення до відповідальності юридичних та фізичних осіб за вчинене правопорушення. Недотримання цього принципу призводить до негативних наслідків у вигляді руйнування правових підвалин функціонування механізму органів державної влади як окремих ланок у системі останньої, зокрема у даному випадку - сфери загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Отже Управління Пенсійного Фонду України в м. Євпаторія АР Крим при застосуванні штрафних санкцій до відповідача неправомірно винесло рішення № 36 від 20.01.2011р., №28 від 16.01.2012р., №29 від 16.01.2012р. на підставі п. 4 та п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону України № 1058 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які було виключено з 01.01.2011 р. відповідно до Закону України № 2464 від 08.07.2010 р.

Позивачем не доведено законність винесених рішень № 36 від 20.01.2011р., №28 від 16.01.2012р., №29 від 16.01.2012р. про застосування фінансових санкцій в сумі 672,92 грн.

З наведених підстав, суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в цій частині позовних вимог.

Отже суд вважає, що позивач правомірно звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості тільки в частині заборгованості зі сплати страхових внесків у розмірі 685087,42 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії "Надра України" "Кримгеологія" в особі Структурного підрозділу Євпаторійської комплексної нафтогазорозвідувальної експедиції Дочірнього підприємства НАК "Надра України" "Кримгеологія" (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Беспалова 47, ЄДРПОУ 01432055) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Євпаторія АР Крим (97416, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Революції, 61, ЄДРПОУ 22300412) заборгованість у розмірі 685087,42 грн.

3. У іншій частині відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Панов О.І.