Рішення № 28038531, 01.11.2012, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 1329/3059/12

2/1329/1161/2012р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

01.11.2012

Яворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Романюка В.Ф.

при секретарі Мартинюк-Лобанової О.Є.

з участю представника відповідача ОСОБА_1

під час розгляду у відкритому судовому засіданні в м.Яворові

цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Мегабанк" про захист прав споживача та зустрічного позову Публічного акціонерного товариства "Мегабанк" до ОСОБА_2 про стягнення штрафних санкцій по договору застави, -

В С Т А Н О В И В:

гр.ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить постановити рішення, яким припинити правовідносини за кредитним договором, та за договором застави майна між позивачем та відповідачем ПАТ "Мегабанк". Позовні вимоги мотивовано тим, що 24 грудня 2007 року між ним та ВАТ «Мегабанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Мегабанк» був укладений кредитний договір №202/2007, відповідно до якого банк надав йому кредит на придбання автомобіля в сумі 27 500,00 доларів США строком з 24 грудня 2007 року до 23 грудня 2013 року зі сплатою 12,5 % річних.

З метою забезпечення виконання ним своїх зобов'язань за кредитним догово ром між тими самими сторонами було укладено договір застави майна № 129/2007-3 від 24 грудня 2007 р. відповідно до якого у забезпечення своєчасного виконання ним своїх зобов'язань за кредитним договором він передав у заставу заставнику на ступне рухоме майно: легковий автомобіль марки ТОYОТА, модель Аuris, тип транспортного за собу - легковий комбі -В, синього кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Отже, кошти в сумі 27 500,00 доларів США, отримані ним у банку за кредит ним договором для придбання автомобіля, за приписами пункту 23 частини 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів»є споживчим кредитом та відповідні правовідносини врегульову ються законодавством про захист прав споживачів.

Згідно довідки від 07.11.2011року № 80-02-2112 банку станом на 07 листопада 2011 року роз мір поточної заборгованості ним за кредитним договором складав 9997,75 доларів США, з яких: залишок неповернутих кредитних коштів - 9887,92 доларів США, нарахованих та несплачених відсотків - 109,83 доларів США.

В період з 23.11.2011року до 03.02.2012 року ним було сплачено на користь бан ку 9383,00 долари США, а саме: за квитанцією від 23.11.2011року №2335_60 - 350,00 доларів США, за квитанцією від 30.11.2011року №233626 - 150,00 доларів США, за квитанцією від 02.02.2012року № 23354 - 8883,00 долари США.

03.02.2012 року він звернувся до банку із заявою про видачу довідки про пога шення зобов'язань за кредитним договором з метою зняття та перереєстрації автомобіля в органах ДАІ.

Натомість банком довідка йому на заяву від 03.02.2012 року надана не була, а надіслано було 03.02.2012 року у рекомендованих листах № 7900604261569 та № 7900604261550 повідомлення від 01.02.2012 року №80-02-192/1 про порушення умов кредитного договору та повідомлен ня № 80-02-192/ 2 про порушення умов договору застави.

У повідомленні від 01.02.2012 року № 80-02-192/1 про порушення умов кредитного договору банк вимагав від нього за порушення умов п. 3.2.10 кредитного договору, щодо обов'язку ним застрахувати своє життя на користь банку на строк дії кредитного договору, спла тити на свою користь штраф у розмірі 10% від суми отриманого кредиту, що складає 2750,00 дола рів США.

У повідомленні від 01.02.2012 року № 80-02-192/2 про порушення умов договору застави банк вимагає від нього за порушення умов п. 2.1.3. договору застави, щодо обов'язку за ставодавця застрахувати автомобіль, сплатити на свою користь штраф у розмірі 10% від вартості предмета застави, що складає 15 280,00 гривень.

Позивач стверджує, що вказані у згаданих повідомленнях обставини не відповідають дійсності, оскільки він застрахував як своє життя, так і автомобіль, що підтверджується квитанціями від 29.07.2011 року № ПН3278 на суму 1626,70 грн., від 16.12.2011року № ПН5315 на суму 86,00 грн., від 27.01.2012року № ПН 1392 на суму 1626,70 грн., актом передачі-прийому документів, складеним між ним та представником банку, договором від 27.07.2011 року добровільного страхування наземних транспортних засобів.

Окрім цього, обставини, вказані у повідомленнях від 01.02.2012рску № 80-02-192/1, №80-02-192/2, спростовуються змістом самих цих повідомлень, оскільки до внесення ним пла тежу в сумі 8 883,00 долари США за квитанцією від 02.02.2012 року №2335_4 основне зобов'язання за кредитним договором і похідне від нього зобов'язання за договором застави були чинними і банк мав би бути зацікавленим у першу чергу вимагати від нього здійснити страхування свого життя і автомобіля. Однак банк, вже маючи у своєму розпорядженні отримані від нього документи належного виконання ним своїх зобов'язань щодо страхування свого життя і автомобіля, у згаданих повідомленнях ви магає сплати на свою користь штрафів. Вважає, що вимоги банку про сплату штрафу за порушення зобов'язань щодо страхування ним свого життя і автомобіля не ґрунтуються на вимогах законодавства України, а також, що недобросовісними діями банку порушуються права його, як споживача фінансових послуг із споживчого кредитування, оскільки банком необгрунтовано не надаються йому документи, які підтверджують виконання ним умов кредитного догово ру, що є порушенням вимог частини 1 ст. 545 Цивільного кодексу України та пункту 8 частини 1 ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів».

В зустрічній позовній заяву представник ПАТ "Мегабанк" просить постановити рішення, яким стягнути із ОСОБА_2 на користь ПАТ "Мегабанк" 15 280 грн. Позовні вимоги мотивує тим, що 24 грудня 2007 року між ОСОБА_2 та ВАТ «Мегабанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Мегабанк»був укладений кредитний договір № 202/2007, відповідно до якого Банк надав Позичальнику кредит на придбання автомобіля в сумі 27 500,00 доларів США строком з 24 грудня 2007 року до 23 грудня 2013 року зі сплатою 12,5 % річних.

З метою забезпечення виконання Позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором між тими самими сторонами було укладено договір застави майна № 129/2007-3 від 24 грудня 2007 р. відповідно до якого у забезпечення своєчасного виконання Позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором Заставодавець передав у заставу банку наступне рухоме майно: легковий автомобіль марки ТОYОТА, модель Аuris, тип транспортного засобу - легковий комбі - В, синього кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2,2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Згідно п. 2.1.3. Договору застави передбачено обов'язок первісного позивача застрахувати за свій рахунок предмет застави по пакету повне "КАСКО" (дорожньо-транспортної пригоди, пожежі, стихійного лиха, падіння предметів, попадання каміння, протиправних дій третіх осіб, угону) на його повну вартість, зазначену в п.1.5. договору, на користь Заставодержателя та надати докази страхування Заставодержателю у строк не пізніше ніж через 5 днів після набрання чинності, договором, здійснити обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідач вказує, що згідно вказаного пункту договору застави, позивач взяв на себе зобов»язання, в строки, визначені договорами про страхування предмету застави та обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів для сплати страхових внесків (платежів), надавати Заставодержателю докази їх оплати. Якщо строк дії договору більший, ніж строк, на який було укладено договори про страхування предмету застави та обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то за 14 (чотирнадцять) календарних днів до закінчення строку дії відповідного договору про страхування надати докази страхування на наступний період. Договори про страхування предмету застави та обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності укладати з страховими компаніями, погодженими із Заставодержателем на умовах, погоджених із Заставодержателем. Відповідач стверджує, що за невиконання умов договору застави, ОСОБА_2 було нараховано штрафні санкції, які він зобов'язаний сплатити для повного погашення заборгованості та відповідно звільнення із під застави майна.

Оскільки ОСОБА_2 належним чином не виконав умови п. 2.1.3. договору застави, у зв'язку з чим йому було направлено вимогу № 80-02-192/2 від 01.02.2012р.

03.02.2012р. працівниками ПАТ «Мегабанк»було складено акт прийому-передачі копій документів до кредитної справи № 202/2007 від 14.12.2007р. про прийняття від ОСОБА_2 додатку №1 до договору добровільного страхування від нещасних випадків № 0507422 від 22.12.2011р. та ксерокопія квитанції № ПН1392 від 27.01.2012р. на суму 1626,70 грн. страховий платіж згідно договору добровільного страхування наземних транспортних засобів АМ № 016216.

Оскільки ОСОБА_2 порушив умови договору, зокрема п. 2.1.3. договору застави, щодо надання заставодержателю документів, які підтверджують страхування предмету застави по пакету повне "КАСКО" у страхових компаніях, погодженими із Заставодержателем, він зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 10 % від вартості предмету застави, зазначену у п. 1.5. Договору застави, що становить згідно розрахунку 15 280,00 грн.

Відповідач зазначив, що з наведених вище підстав позовні вимоги ОСОБА_2 не підлягають задоволенню, оскільки правовідносини за кредитним договором та договором застави не припинились, а відтак довідка від ПАТ «Мегабанк»про погашення ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором № 202/2007 від 24.12.2007 р. не може бути видана.

В той же час ОСОБА_2 заборгував ПАТ «Мегабанк»15 280 гривень, які зобов'язаний сплатити для повного виконання своїх зобов'язань перед позивачем.

При розгляді справи представником позивача по первісному позову ОСОБА_3 було подано до матеріалів справи заперечення проти зустрічного позову де він посилається на те, що відповідач пред'явив зустрічний позов до ОСОБА_2 про стягнення 15 280,00 грн. штрафу за договором № 129/2007-3 від 24.12.2007 р. застави майна. Зміст зустрічного позову вважає безпідставним, оскільки заперечує твердження ПАТ «Мегабанк»у зустрічному позові про те, що, ОСОБА_4 не виконав умов п. 2.1.3. договору № 129/2007-3 від 24.12.2007р. застави майна, щодо обов'язку надавати заставодержателю докази оплати страхових платежів за договором страхування предмета застави, - легкового автомобіля марки ТОУОТА, модель Аuris, тип транспортного засобу - легковий комбі-В, синього кольору, номер шасі

(кузова, рами) НОМЕР_2, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, по пакету повне "КАСКО" у страхових компаніях, погодженими із Заставодержателем (ПАТ «Мегабанк»), то ОСОБА_2 зобов'язаний сплатити на користь ПАТ «Мегабанк»штраф у розмірі 10% від вартості предмету застави, зазначену у п. 1.5. Договору застави, що становить згідно розрахунку 15280,00 грн.

Свої заперечення по зустрічному позову представник первісного позивача мотивує тим, що сума в розмірі 15280,00 грн., яку ПАТ «Мегабанк»просить стягнути з ОСОБА_4 на свою користь, вважаючи її штрафом, згідно визначеного у ст. 549 ч. 2 ЦК України поняття цієї юридичної категорії, не може вважатися штрафом, а отже ця сума не може бути стягнута з ОСОБА_2 як штраф. Також заперечує те, що акт прийому передачі копій документів до кредитної справи № 202/2007 від 14.12.2007 р. про прийняття від нього додатку №1 до Договору добровільного страхування від нещасних випадків № 0507422 від 22.12.2011 р. та ксерокопія квитанції № ПН 1392 від 27.01.2012 р. на суму 1626,70 грн. страховий платіж згідно договору добровільного страхування наземних транспортних засобів АМ №016216, було складено 03.02.2012 р., а стверджує, що вказаний акт було складено, ще 27.01.2012 р., підтвердженням чому є копія другого примірника цього ж акту, надана йому додатком № 14 до первісного позову.

Представник первісного позивача стверджує, що оскільки ОСОБА_4 02.02.2012 р. достроково виконав основне зобов'язання перед ПАТ «Мегабанк»за Кредитним договором № 202/2007 від 24.12.2007 р. із повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування ними, то з цієї дати таке основне зобов'язання припинилось, а отже припи нилось і його забезпечення, зокрема у вигляді неустойки, посилаючись на ст. 549, 599 ЦК України. Вказує на те, що ПАТ «Мегабанк»направив рекомендований лист із вкладеною до нього вимогою № 80-02-192/2 від 01.02.2012 р. на адресу ОСОБА_2 03.02.2012р., тобто на наступний день після достро кового виконанням ОСОБА_2- основного зобов'язання перед ПАТ «Мегабанк»за Кредитним догово ром №202/2007 від 24.12.2007 р. із повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування ними. Стверджує, що зустрічний позов є зловживання правом кредитора, спрямованим на необгрун товане збагачення з наміром завдати в такий спосіб шкоди для ОСОБА_2

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази по справі, суд прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

24 грудня 2007 року між ВАТ "Мегабанк" в особі заступника директора Львівської філії ВАТ "Мегабанк" Калинцем Владиславом Зіновійовичем та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір за № 202/207, відповідно до якого банк надав йому кредит на придбання автомобіля в сумі 27 500,00 доларів США строком з 24 грудня 2007 року до 23 грудня 2013 року зі сплатою 12,5 % річних. (а.с. 3-4)

Також для забезпечення виконання кредитного договору 24 грудня 2007 року між сторонами був укладений договір застави майна №129/2007-з, відповідно до якого у забезпечення своєчасного виконання Позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором Заставодавець передав у заставу банку рухоме майно: легковий автомобіль марки ТОYОТА, модель Аuris, тип транспортного засобу - легковий комбі - В, синього кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2,2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1. (а.с. 7-8).

Згідно довідки виданої 07 листопада 2011 року за №80-02-2112 виданої за підписом В.о. директора Львівського ЦРВ ПАТ "Мегабанк" Л.О.Коршун-Стецко, встановлено, що станом на 07.11.2011 р. в ОСОБА_2 складає залишок неповернутих кредитних коштів 9887,92 долари США, нарахованих та сплачених відсотків 109,83 долари США. Кредит сплачується згідно графіку погашення. Прострочена заборгованість відсутня. (а. с. 10).

Відповідно до повідомлення від 01.02.2012 року № 80-02-192/1, про порушення умов кредитного договору № 202/2007 від 24.12.2007 року, вбачається, що згідно п.7.2. Кредитного договору кредитор вимагав в ОСОБА_2 сплатити на його користь штраф у розмірі 10 % від суми отриманого кредиту, що складає 2 750 доларів США. (а.с. 15).

Відповідно до повідомлення від 01.02.2012 року про порушення умов договору застави № 129/2007-з від 24.12.2007 р. ОСОБА_2 було порушено умови договору застави майна №129/2007-з від 24.12.2007 р., а згідно з п.6.4. Договору застави (у разі порушення п.2.1.3. договору застави) банк вимагав від нього сплатити заставодержателю штраф в розмірі 10 % від сплати вказаної у п. 1.5. договору застави, а саме 15 280 грн. (а.с. 16).

Згідно квитанції № ПН 1392 від 27 січня 2012 року вбачається, що ОСОБА_2 сплатив за страховий поліс АМ 016216 суму в розмірі 1 626,70 грн. (а. с. 17).

У відповідності до Акту передачі-прийому оригіналів та копій документів до кредитної справи № 202 /2007 р. від 14.12.2007 р., датованого 03.02.2012 р. (вхідний № 635 від 03.02.2012 р.) представник ПАТ «Мегабанк» Боднар М.М. прийняв від ОСОБА_2 документи а саме: додаток № 1 до договору добровільного страхування від нещасних випадків № 0507422 від 12.12.2011 року, та ксерокопію квитанції № ПН 1392 від 27 січня 2012 року на суму 1626, 70 грн. згідно полісу АМ 016216 (а.с. 42). В судовому засіданні було оглянуто та досліджено оригінал вказаного Акту, який знаходиться в кредитній справі ОСОБА_4, та встановлено, що він складений саме 02.03.2012 року. Таким чином, судом встановлено, що твердження представника первісного позивача про те, що вказаний акт було складено, ще 27.01.2012 р., підтвердженням чому є копія другого примірника цього ж акту, надана йому додатком № 14 до первісного позову, не відповідають дійсності, оскільки в копії поданому ним акту ( а с. 19) взагалі відсутня дата його складання.

Згідно п. 2.1.3. Договору застави передбачено обов'язок первісного позивача застрахувати за свій рахунок предмет застави по пакету повне "КАСКО" (дорожньо-транспортної пригоди, пожежі, стихійного лиха, падіння предметів, попадання каміння, протиправних дій третіх осіб, угону) на його повну вартість, зазначену в п.1.5. договору, на користь Заставодержателя та надати докази страхування Заставодержателю у строк не пізніше ніж через 5 днів після набрання чинності, договором, здійснити обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно вказаного пункту договору застави, первісний позивач взяв на себе зобов»язання, в строки, визначені договорами про страхування предмету застави та обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів для сплати страхових внесків (платежів), надавати Заставодержателю докази їх оплати. Якщо строк дії договору більший, ніж строк, на який було укладено договори про страхування предмету застави та обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то за 14 (чотирнадцять) календарних днів до закінчення строку дії відповідного договору про страхування надати докази страхування на наступний період. Згідно з договором добровільного страхування наземних транспортних засобів АМ 016216 від 27.07.2011 р. (а.с. 43), ОСОБА_2 застрахував транспортний засіб легковий автомобіль марки ТОYОТА, модель Аuris, тип транспортного засобу - легковий комбі - В, синього кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2,2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1. Згідно п. 8 умов вказаного договору він повинен був сплатити страховий платіж в розмірі 1626,70 грн. по 29.01.2012 року. Згідно квитанції № ПН 1392 від 27 січня 2012 року ОСОБА_2 сплатив за страховий поліс АМ 016216 суму в розмірі 1 626,70 грн. Однак, як вбачається з матеріалів справи, первісний позивач належним чином не виконав умови п. 2.1.3. договору застави, в зв»язку з чим йому первісним відповідачем йому було направлено вимогу від 01.02.2012 року про порушення умов договору застави № 129/2007-з від 24.12.2007 р. ОСОБА_2 було порушено умови договору застави майна №129/2007-з від 24.12.2007 р., а згідно з п.6.4. Договору застави (у разі порушення п.2.1.3. договору застави) банк вправі вимагати від нього сплатити заставодержателю штраф в розмірі 10 % від сплати вказаної у п. 1.5. договору застави, а саме 15 280 грн., що є сумою зустрічного позову. Таким чином, первісним відповідачем за невиконання умов договору застави, ОСОБА_2 було нараховано штрафні санкції, які він зобов'язаний сплатити для повного погашення заборгованості та відповідно звільнення із під застави майна.

Приписами статей 626, 629 ЦК України зазначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші) а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст.530 ЦК України).

Згідно ст. 598 ЦК України зобов'язання вважається припиненим частково або у повному обсязі на підставах встановлених договором або законом.

Статтями 610, 611 ЦК України передбачено, що порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки, відшкодування збитків.

Первісним відповідачем в матеріали справи надана довідка № 80-02-10 від 11 жовтня 2011 р., згідно якої ним стверджується, що зобов»язання за кредитним договором № 202 /2007 від 24.12.2007 р. (позичальник ОСОБА_2.) були виконані повністю 02.02.2012 р. Однак, згідно вказаної довідки, існує заборгованість у вигляді штрафу в сумі 15 280 грн. за договором застави майна № 129/2007-з від 24.12.2007 р., який забезпечував кредитний договір № 202/2007 від 24.12.2007 р.

Тобто, судом встановлено те, що первісний позивач виконав свої зобов»язання за умовами кредитного договору № 202/2007, однак порушив умови договору застави, який забезпечував кредитний договір, а тому в задоволенні первісного позову слід відмовити.

Згідно ст. 549 ч. 1 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ст. 549 ч. 2 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно ст. 531 ч. 1 ЦК України боржник має право виконати свій обов'язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно ст. 546 ч. 1 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Суд не приймає до уваги заперечення представника позивача за первісним позовом, про те, що ОСОБА_4 не було порушено вимог договору застави майна № 129/2007-з від 24.12.2007 р., оскільки це спростовуються матеріалами справи, зокрема Актом передачі-прийому оригіналів та копій документів до кредитної справи № 202 /2007 р. від 14.12.2007 р., датованим 03.02.2012 р.

Таким чином судом встановлено, що первісним позивачем порушено п. 2.1.3. умов договору застави майна № 129/2007-з від 24.12.2007 р., який забезпечував кредитний договір № 202/2007 від 24.12.2007 р., за яким він зобов»язаний своєчасно надати заставодержателю документи, які підтверджують страхування предмета застави по предмету повне «КАСКО», то згідно з п.1.5. договору застави він зобов»язаний сплатити штраф в розмірі 10% від вартості предмету застави, що становить 15 280 грн.

Тому, виходячи з викладеного, суд приходить до переконання, що в первісному позові слід відмовити, а зустрічний позов про стягнення штрафу з ОСОБА_4 в розмірі 15 280 грн. слід задоволити повністю.

Керуючись ст.ст. 509, 526, 531, 549, 610, 611, 626, 629 ЦК України, ст.ст.10, 11, 209, 212, 218, 224 ЦПК України суд,-

в и р і ш и в :

1. В первісному позові ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Мегабанк" про захист прав споживача - відмовити.

2. Зустрічний позов Публічного акціонерного товариства "Мегабанк" до ОСОБА_2 про стягнення штрафних санкцій по договору застави №129/2007-3 від 24 грудня 2007 року - задоволити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Мегабанк" ( 61002, м.Харків, вул..Артема, 30, код. ЄДРПОУ 09804119, кор./рах. 32001179300 в Управлінні НБУ Харківської області, МФО 351447) 15280 ( п"ятнадцять тисяч двісті вісімдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Мегабанк" сплачений судовий збір в розмірі 214 гривень 60 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Львівської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення через Яворівський районний суд Львівської області.

Заочне рішення може бути переглянуте Яворівським районним судом Львівської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення суду.

Рішення виготовлено в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя