Рішення № 28038019, 08.11.2012, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 1109/8757/12

Номер провадження 2/1109/3587/12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2012 року м. Кіровоград

Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючого судді - Іванова Д.Л.,

при секретарі - Логвинюк О.В.,

за участю позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Переведенцева А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства « Західінкомбанк « про стягнення боргу за договором депозитного вкладу та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

05 вересня 2012 року ОСОБА_1 звернулась до Кіровського районного суду м. Кіровограда з позовом в якому просить стягнути з Кіровоградської філії Публічного акціонерного товариства « Західінкомбанк « 34054, 49 грн. - суми депозитного вкладу, 20042, 42 грн. невиплачених відсотків по договору банківського вкладу, а також 3 % річних за несвоєчасне повернення вкладу та відсотків.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що 18 листопада 2008 року між нею та Кіровоградською філією ПАТ « Західінкомбанк « укладено договір строкового банківського вкладу ( депозиту ) в національній валюті ( гривні ) № ДВ - 854\1, згідно з яким вона передав, а банк прийняв і розмістив на її депозитному рахунку 33000, 00 грн., за умови його повернення 18 листопада 2009 року та сплати процентів на рівні 22 % річних.

По закінченню строку дії депозитного вкладу вона звернулась в банк з заявою про отримання депозиту з нарахованими відсотками, однак у поверненні депозитного вкладу їй було відмовлено і запропоновано укласти додаткову угоду про продовження терміну дії договору банківського вкладу до 18 лютого 2010 року.

В подальшому згідно додаткових угод термін дії договору банківського вкладу від 18 листопада 2008 року був продовжений до 26 листопада 2011 року.

26 листопада 2011 року по закінченню терміну дії договору у поверненні банківського вкладу та виплаті відсотків їй також було відмовлено.

Відмову банку у видачі депозитного вкладу та відсотків ОСОБА_1 вважає порушенням умов договору та зобов'язальних норм цивільного права, у зв'язку з чим звернулась до суду.

Ухвалою суду від 11 жовтня 2012 року за клопотанням ОСОБА_1 Кіровоградську філію ПАТ « Західінкомбанк « замінено належним відповідачем ПАТ « Західінкомбанк «.

В судовому ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала повністю, просила суд їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача ПАТ « Західінкомбанк « Переведенцев А.В. позов ОСОБА_1 визнав частково, не заперечував проти стягнення основної суми депозитного вкладу та невиплачених відсотків, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та моральної шкоди не визнав, заперечував проти їх задоволення, мотивуючи тим, що розмір відсотків, які нараховуються на суму депозитного вкладу визначено в договорі, нарахування інших відсотків договором банківського вкладу не передбачено і такий розрахунок ОСОБА_1 не представлений, також на його думку і не доведено в судовому засіданні розмір моральної шкоди, спричиненої ОСОБА_1 саме не поверненням грошового вкладу.

З'ясувавши обставини справи в межах заявлених позовних вимог, заслухавши пояснення сторін, зваживши їх доводи та дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, проте, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Суд встановив, що зобов'язальні відносини між сторонами ґрунтуються на договорі строкового банківського вкладу (депозиту) в національній валюті ( гривні ) № ДВ - 854\1, укладеного 18 листопада 2008 року між ТОВ « Західінкомбанк «, правонаступником прав та обов'язків якого являється ПАТ « Західінкомбанк « та ОСОБА_1, згідно з яким ОСОБА_1 передала, а банк прийняв 33 000, 00 грн. і розмістив вклад на її вкладному рахунку.

В пунктах 1.2, 1.5 договору сторони обумовили термін дії вкладу 12 місяців, з датою його повернення 18 листопада 2009 року, з процентною ставкою на рівні 22 % річних, при цьому відповідно до п.п 2.3, 4.3.4 банк зобов'язався повернути ОСОБА_1 вклад та сплатити нараховані проценти по закінченню терміну дії договору шляхом видачі через касу банку суму вкладу готівкою або в безготівковій формі на її рахунок ( а.с. 7, 8 ).

Також суд встановив, що згідно додаткових угод № 1 від 18 листопада 2009 року, № 2 від 18 лютого 2010 року, № 3 від 18 березня 2010 року та № 4 від 26 травня 2010 року термін дії договору банківського вкладу № ДВ-854\1 від 18 листопада 2008 року та строк зберігання вкладу в сумі 34054, 49 грн. продовжено до 26 листопада 2011 року, п. 6.1. додаткової угоди № 4 сторонами обумовлено, що договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань ( а.с. 9-12 ).

Згідно положень ч.2 ст. 509 та ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статі 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно ч. 1 ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

За змістом ч.ч. 1, 5 ст. 1061 ЦК України банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 09 листопада 2011 року зверталась до керуючого Кіровоградської філії банку із заявою про повернення суми депозиту та нарахованих відсотків по закінченню терміну дії договору, а саме 26 листопада 2011 року ( а.с. 13 ).

З листів адресованих ОСОБА_1 на її чисельні звернення до керівництва ПАТ « Західінкомбанк «, Національного банку України, прокуратури Кіровоградської області, неповернення депозитного вкладу ОСОБА_1 з нарахованими відсотками по закінченню терміну дії договору пов'язано з неповерненням прострочених кредитів та вжиттям правлінням банку відповідних заходів, ОСОБА_1 запропоновано продовжити термін дії депозитного договору на інших умовах ( а.с. 14 ).

Згідно представленого розрахунку, який представником Переведенцевим А.В. не оспорюється, заборгованість ПАТ « Західінкомбанк « перед ОСОБА_1 по договору банківського вкладу становить всього 54096, 43 грн., з яких 34054, 49 грн. сума неповернутого депозитного вкладу та 20042, 43 грн. - нарахованих процентів за період прострочки зі ставкою 20 % річних.

Крім того, за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання ОСОБА_1 відповідно до ст. 625 ЦК України нараховано 1333, 88 грн. - 3% річних, розрахунок яких в ході судового розгляду не представлено.

Відповідно до статтей 8, 41 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

В абзаці третьому пункту 1.3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України №1-рп/2003 від 16 січня 2003 року суд конституційної юрисдикції зазначив, що після Конституції України, що має найвищу юридичну силу (частина друга статті 8), закони в ієрархії нормативно-правових актів посідають провідне місце. Відповідно до цього провідну роль у регулюванні відносин з повернення депозитних вкладів, має відігравати саме норма закону України.

Як зазначалось обов'язок банку повернути вкладнику депозитний вклад чітко визначений та закріплений у частині другої статті 1060 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Таким чином статтею 1060 Цивільного кодексу України, яка застосовується до депозитних вкладів в силу статті 1058 цього ж Кодексу, визначено, що за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк або інша фінансова установа зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладчика.

Іншими словами, Цивільний кодекс України, як основний акт цивільного законодавства, передбачає право вкладника вимагати повернення внесеного ним депозиту у повному обсязі. Цей же закон передбачає обов'язок банку видати депозит на першу вимогу вкладника.

Відповідно до ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Враховуючи вищезгадане, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ « Західінкомбанк « про стягнення боргу за договором депозитного вкладу ґрунтуються на нормах цивільного права, відповідають характеру та змісту правовідносин, пред'явлені відповідно до загальних правил підсудності та вимог цивільного - процесуального законодавства і підлягають задоволенню.

Позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення з ПАТ « Західінкомбанк « 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання задоволенню не підлягають, оскільки на принципах диспозитивності та змагальності цивільного судочинства залишились не підтвердженими відповідними розрахунками, крім того за період прострочки ОСОБА_1 вже нараховано відсотки.

Не підлягають задоволенню і позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення з ПАТ « Західінкомбанк « 10 000, 00 грн. моральної шкоди, оскільки як встановлено в судовому засіданні, спричинення моральної шкоди ОСОБА_1 пов'язує з отриманою травмою, інвалідністю та чисельними зверненнями до різних інстанцій, які залишились безрезультатними, а не з протиправними діями банку.

Керуючись ст.ст. 11-13, 15, 16, 20, 22, 509, 510, 526, 530, 532, 536, 610 - 612, 614, 617, 623 - 625, 626, 627, 1058 - 1061 ЦК України та ст.ст. 3. 4, 10, 60, 88, 213-215, 218, 292, 294 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства « Західінкомбанк « про стягнення боргу за договором депозитного вкладу та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства « Західінкомбанк « ( код ЄДРПОУ 19233095 ) адреса: проспект Перемоги, 15, м. Луцьк, Волинська область, індекс 43005 на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 - 34054, 49 грн. боргу за договором банківського вкладу № ДВ-854\1 від 18 листопада 2008 року та Додаткової угоди № 4 від 26 травня 2010 року, а також 20042, 43 грн. - процентів за прострочення виконання грошового зобов'язання.

В частині задоволення позову ОСОБА_1 про стягнення з Публічного акціонерного товариства « Західінкомбанк « 3 % річних та 10 000, 00 грн. моральної шкоди - відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства « Західінкомбанк « ( код ЄДРПОУ 19233095 ) адреса: проспект Перемоги, 15, м. Луцьк, Волинська область, індекс 43005 на користь держави 540, 96 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через Кіровський районний суд м. Кіровограда шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання цього рішення.

Суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда Д. Л. Іванов