Ухвала суду № 28036213, 14.12.2012, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 1109/7278/12

Номер провадження 2-а/1109/879/12

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2012 року Кіровський районний суд м.Кіровограда

в складі: головуючого судді- Бершадської О.В.

при секретарі- Вітохіній Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Кіровоградської міської ради , Управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради, третя особа на стороні відповідачів без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про визнання недійсним ордеру на житлове приміщення, визнання незаконною бездіяльності та зобов»язання вчинити певні дії ,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась в суд із позовом до Виконавчого комітету Кіровоградської міської ради , Управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради, яким просила визнати недійсним ордер на жиле приміщення №29 від 20.07.2010 року , виданий Кіровоградською міською радою на ім.»я ОСОБА_2; визнати незаконною бездіяльність Виконавчого комітету Кіровоградської міської ради щодо не виділення, їй , та її сім»ї додаткової кімнати АДРЕСА_1; зобов»язати розглянути питання про виділення їй додаткової кімнати і рішенням виконкому виділити кімнату АДРЕСА_1 ( а.с. 29-30).

Вимоги мотивувала тим, що 14.10.1996 року , згідно ордеру №331, їй , як робітнику ТОВ»Червона зірка» було виділено кімнату 89-90 загальною площею 23,2 кв.м. в гуртожитку , що знаходиться по АДРЕСА_1. Вказана кімната була виділена їй та членам її сім»ї, яка складається із 4-х чоловік. На даний період в ній проживає п»ять чоловік. Вона зверталась неодноразово для вирішення питання отримання додаткового житла , так як її чоловік ОСОБА_3 мав відкриту форму туберкульозу та не повинен був проживати разом із іншими членами сім»ї в одній кімнаті. Коли чоловік помер , їх поставили на облік в тубдиспансер. Згідно довідки ВАТ «Червона зірка» від 15.07.2011 року № 325, вона, ОСОБА_1 працює на підприємстві та перебуває на квартирній черзі , загальній 182, пільговій 136. З січня 2010 року в гуртожитку звільнилась кімната НОМЕР_1. Однак, неодноразові її звернення до голови міськвиконкому щодо поліпшення її житлових умов за рахунок виділення її сім»ї додаткової кімнати результатів не дали. Тому, вона змушена була , в цілях збереження здоров»я дитини-інваліда самовільно заселитись в спірну кімнату в гуртожитку, на яку 20.07.2012 року відповідачем було видано ордер ОСОБА_2 Ордер був виданий всупереч закону, так як ОСОБА_2 не перебувала в черзі на отримання жилого приміщення. Вона не заселилась до виділеної їй кімнати , а лише в ній зареєструвалась . Вважає, що дії відповідача щодо не виділення їй та членам її сім»ї додаткової кімнати НОМЕР_1 є незаконними , при цьому, останній самоусунувся від виконання своїх обов»язків, грубо порушує норми Конституції України, ЖУ України, ЗУ»Про місцеве самоврядування» та наказ Міністерства охорони здоров»я УРСР № 52 від 08.02.1985 року. Представники позивача в суді вимоги підтримали, просили задовольнити.

Відповідач - Управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради, його представник в суді вказав, що вони є неналежними відповідачами, так як на їх управління не покладено обов»язку щодо розподілення житлового приміщення в гуртожитках та видачі відповідних ордерів.

Відповідач - Виконавчий комітет Кіровоградської міської ради, її представник в суді вимоги не визнав , в їх задоволенні просив відмовити за безпідставністю, необґрунтованістю. При цьому, вважає, що провадження має бути закрито, оскільки даний спір відноситься до вирішення в інший спосіб, тобто його розгляд проводиться за правилами іншого судочинства, зокрема цивільного, так як позивач в даному випадку оспорює надання кімнати іншій особі-ОСОБА_2Третя особа на стороні відповідачів без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2, яка була залучена згідно ухвали суду від 18.10.2012 року ( а.с.73) в судове засідання не з»явилась, повідомлялась.

Заслухавши пояснення представників позивача, представників відповідачів, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку , що провадження підлягає закриттю, оскільки поданий позов належить розглядати в порядку цивільного судочинства.

Статею 2 Житлового кодексу Української РСР встановлено, що завданнями житлового законодавства Української РСР є регулювання житлових відносин з метою забезпечення гарантованого Конституцією СРСР і Конституцією Української РСР права громадян на житло, належного використання і схоронності житлового фонду, а також зміцнення законності в галузі житлових відносин.

Відповідно до частини першої статті 59 Житлового кодексу Української РСР ордер на жиле приміщення може бути визнано недійсним у судовому порядку у випадках подання громадянами не відповідаючих дійсності відомостей про потребу в поліпшенні житлових умов, порушення прав інших громадян або організацій на зазначене в ордері жиле приміщення, неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про надання жилого приміщення, а також в інших випадках порушення порядку і умов надання жилих приміщень.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції -це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Суб'єкт владних повноважень -це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень

Відповідно до ч.2 ст.4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Як вбачається із змісту позовних вимог, позивач просить визнати недійсним ордер на жиле приміщення, виданий ОСОБА_2; визнати незаконною бездіяльність щодо не виділення їй додаткової кімнати та членам її сім»ї та зобов»язати відповідача розглянути питання про виділення їй додаткової кімнати і рішенням виконкому виділити кімнату АДРЕСА_1.

Тобто, у даному випадку спір пов»язаний із оспорюванням ОСОБА_1 факту надання іншій особі кімнати АДРЕСА_1 та перевірки при цьому правомірності розпорядження житлом з боку виконавчого комітету , що полягає у передачі останнім права користування ним третій особі на підставі ордера на житлове приміщення.

Відповідно до ст.15 ЦПК України спори щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин розглядаються в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України ,особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

За змістом ч. 1 ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Таким чином, при наявності спору про право цивільне -здійснення права власності, права сторін не можуть бути захищені у порядку адміністративного судочинства. При цьому , ЦК України передбачає спеціальну норму, яка встановлює спеціальний спосіб захисту прав -визнання незаконним та скасування правового акту індивідуальної дії, виданого органом державної влади або органом місцевого самоврядування (ст.21 ЦК України). Незважаючи на різницю в процесуальних формах (адміністративна юрисдикція та цивільна, та навіть певні переваги адміністративної юрисдикції, на які посилається позивач), вирішення виниклого сторонами спору повинно бути здійснено в межах цивільної юрисдикції, що буде запобігати, по-перше, штучному поділу спору, а по-друге, створити умови для реалізації принципу процесуальної економії та розгляду справи у розумні строки.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України, суд закриває провадження в справі, якщо її не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

При цьому, роз»яснює позивачу, що вказане питання підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, так як позов заявлено на захист прав, свобод та інтересів, що виникають із житлових правовідносин.

Тому, керуючись, п.1 ч.1 ст.157 , 165 КАС України, суд ,-

УХВАЛИВ:

Провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Кіровоградської міської ради , Управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради, третя особа на стороні відповідачів без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про визнання недійсним ордера на жиле приміщення, визнання незаконною бездіяльності щодо не виділення додаткової кімнати та зобов»язання розглянути питання про виділення додаткової кімнати і рішенням виконкому виділити кімнату АДРЕСА_1 - закрити, так як справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Роз»яснити позивачу, що вказане питання підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п"яти днів з дня її проголошення до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду .

Суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда О. В. Бершадська