Рішення № 28035291, 18.12.2012, Бородянський районний суд Київської області

Провадження № 2/1006/244/2012 Справа № 2-1278/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2012 року Бородянський районний суд

Київської області в складі: головуючого-судді Стасенка Г.В.,

при секретарі - Авдєєвій О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Бородянка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Бородянська селищна рада Бородянського району Київської області, КП КОР "Бородянське бюро технічної інвентаризації" Київської області, управління Держкомзему у Бородянському районі Київської області, Бородянська районна державна нотаріальна контора Київської області про визнання недійсними договору дарування житлового будинку, договору дарування земельної ділянки, державних актів на право приватної власності на землю і рішення Бородянської селищної ради Київської області № 13/33 від 19 березня 1997 року та припинення права власності на сарай і визнання права власності на сарай, та

за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи Бородянська селищна рада Бородянського району Київської області, КП КОР "Бородянське бюро технічної інвентаризації" Київської області, управління Держкомзему у Бородянському районі Київської області про відшкодування майнової і моральної шкоди, про визнання права власності на житловий будинок і окремі надвірні споруди та земельну ділянку, визнання нечинними рішень Бородянської селищної ради Київської області, визнання нечинними акту про погодження та встановлення в натурі зовнішньої межі земельної ділянки і технічного паспорту на житловий будинок ОСОБА_1 від 13 серпня 2010 року,

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2011 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом до ОСОБА_3 і ОСОБА_2, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідно до договору купівлі-продажу будинку від 23 липня 1980 року він є власником будинку АДРЕСА_1. Цей будинок він придбав у ОСОБА_3, яка проживала і залишилась проживати в будинку АДРЕСА_1. Проте, в подальшому ОСОБА_3 на підставі рішення Бородянської селищної ради Київської області №13/33 від 19 березня 1997 року приватизувала земельну ділянку біля свого будинку, але під АДРЕСА_1 і одержала відповідний державний акт на право власності на землю.

Коли він (позивач) звернувся із заявою до Бородянської селищної ради з приводу оформлення земельної ділянки біля свого будинку АДРЕСА_1, то йому стало відомо, що земельну ділянку біля будинку АДРЕСА_1 і будинок під цим же номером ОСОБА_3 подарувала відповідачці ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 30 січня 2009 року. Також ОСОБА_2 належить на праві власності сарай «Ж», який знаходиться біля будинку позивача. Цей сарай знаходиться у зруйнованому стані і є непридатним для використання за призначенням.

Просив суд визнати недійсними та скасувати договори дарування від 30 січня 2009 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 земельної ділянки АДРЕСА_1 та будинку АДРЕСА_1 Київської області, а також визнати недійсними та скасувати державні акти на право приватної власності на земельну ділянку АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_3, визнати недійсним та скасувати рішення Бородянської селищної ради Київської області № 13/33 від 19 березня 1997 року, також припинити право власності на сарай та визнати за ним право власності на сарай "Ж", який знаходиться в межах його земельної ділянки.

В січні 2012 року відповідачка ОСОБА_2 звернулася в суд із зустрічним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 17, 18 і 19 березня 2007 року ОСОБА_1 самовільно став демонтувати і руйнувати належний на той час її матері ОСОБА_3, а в подальшому відповідно до договору дарування від 30 січня 2009 року належний їй - ОСОБА_2, сарай "Ж" і на даний час продовжує пред'являти претензії щодо належності цього сараю йому, незважаючи на відповідні судові рішення. Тому просила стягнути з ОСОБА_1 на свою користь на відшкодування завданої їй внаслідок руйнування сараю майнової шкоди в сумі 75289 грн. та моральної шкоди сумі 10000 гривень. Також просила заборонити Бородянській селищній раді оформлювати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку розміром 0,07 га, яка розташована в АДРЕСА_1, визнати за нею право власності на земельну ділянку в АДРЕСА_1, визнати за нею право власності на будинок АДРЕСА_1 і окремо на надвірні споруди, зокрема сарай "Ж" і вбиральню "Е", визнати нечинними рішення Бородянської селищної ради від 21 липня 2009 року та 15 липня 2010 року; визнати нечинним акт погодження та встановлення в натурі зовнішньої межі земельної ділянки, що розташована в АДРЕСА_1, та зобов'язати Бородянську селищну раду скасувати відповідний акт, визнати нечинним технічний паспорт на житловий будинок індивідуального житлового фонду ОСОБА_1 в АДРЕСА_1.

ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідачка ОСОБА_3 померла і відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 23 жовтня 2012 року її спадкоємицею стала відповідачка ОСОБА_2, залучена судом до участі у справі як правонаступниця.

В судовому засіданні представники позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 і адвокат ОСОБА_5 позов підтримали і викладене підтвердили, зустрічний позов ОСОБА_2 не визнали.

Відповідачка ОСОБА_2 та її представник адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні позов ОСОБА_1 вважали таким, що не підлягає задоволенню, а свій позов просили задовольнити в повному обсязі.

Треті особи: Бородянська селищна рада Київської області, КП КОР "Бородянське БТІ", управління Держкомзему у Бородянському районі, Бородянська державна нотаріальна контора своїх представників до суду не направили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надіслали листи, у яких просили розглядати справу за відсутності їхніх представників.

Вислухавши пояснення представників позивача ОСОБА_4 та ОСОБА_5, показання відповідачки ОСОБА_2, допитаної як свідок під присягою, пояснення представника відповідачки ОСОБА_6, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_2 необхідно залишити без задоволення.

Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу від 23 липня 1980 року ОСОБА_3 продала, а ОСОБА_1 купив будинок АДРЕСА_1. Як зазначено в договорі, ОСОБА_3 на той час проживала в будинку АДРЕСА_1.

Як убачається з копії рішення виконкому Бородянської селищної ради від 28 листопада 1958 року № 21, за ОСОБА_7 було визнано право власності за житловий будинок АДРЕСА_1, який в подальшому став належати ОСОБА_3, а на даний час належить ОСОБА_2

Відповідно до рішення виконкому Бородянської селищної ради від 25 грудня 1997 року №94\107 ОСОБА_1 було передано у приватну власність земельну ділянку розміром 0,14 га в АДРЕСА_1-а, для обслуговування житлового будинку.

З копій договорів дарування житлового будинку та земельних ділянок від 30 січня 2009 року, зареєстрованих в реєстрі державного нотаріуса Бородянського районного нотаріального округу Київської області, вбачається, що ОСОБА_3 подарувала ОСОБА_2 житловий будинок АДРЕСА_1 Київської області з надвірними будівлями та земельні ділянки за цією ж адресою.

З копії витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно №21949754 від 22 лютого 2009 року вбачається, що ОСОБА_2 належить на праві приватної власності будинок АДРЕСА_1 смт.Бородянка Київської області.

Як убачається з пояснень представників позивача ОСОБА_1 -ОСОБА_4 і ОСОБА_5, претензії позивача до відповідачки ОСОБА_2 не пов'язані з правом власності на житловий будинок і земельну ділянку, якими володіє і користується відповідачка, а стосуються лише поштової адреси нерухомого майна, оскільки на даний час, згідно з правовстановлюючими документами, і будинок ОСОБА_1, і будинок та земельна ділянка ОСОБА_2 мають однакову нумерацію: АДРЕСА_1 Київської області.

Проте, як встановлено судом при дослідженні письмових доказів, зокрема інвентаризаційних справ на будинки сторін, і будинок ОСОБА_1, і будинок ОСОБА_2 в різних документах мають різну нумерацію: АДРЕСА_1, що пов'язано з помилками технічного характеру.

Відповідно до ст.30 і 37 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", питання присвоєння і зміни поштової (будівельної) адреси об'єктам нерухомого майна відноситься до виключної компетенції органів місцевого самоврядування, а тому підстав для визнання недійсними договорів дарування будинку і земельної ділянки та державних актів на право приватної власності на землю з мотивів спірності поштової адреси цих об'єктів нерухомого майна суд не вбачає.

Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

ОСОБА_1, пред'являючи вимоги, які безпосередньо впливають на права та обов'язки третьої особи - Бородянської селищної ради в частині визнання недійсним і скасування рішення ради від 19 березня 1997 року, разом з тим позов до Бородянської селищної ради, як до відповідача, не пред'явив, що є підставою для відмови в задоволенні позову в цій частині.

Свої вимоги щодо припинення права власності відповідачки ОСОБА_2 на сарай "Ж" та визнання за ним права власності на цей сарай, ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що належний відповідачці сарай знаходиться у зруйнованому стані, проте відповідно до ч.2 ст.349 ЦК України, у разі знищення майна, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на це майно припиняється з моменту внесення за заявою власника змін до державного реєстру. Ініціювання зазначеного питання іншими особами, крім власника, законом не передбачено.

Також суд вважає безпідставним посилання позивача на обґрунтування вимог про припинення права власності на сарай на ст.365 ЦК України, оскільки зазначена норма визначає порядок припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників, а в даному випадку спірний сарай не є об'єктом спільної власності сторін.

При розгляді позовних вимог ОСОБА_2 про відшкодування майнової і моральної шкоди, суд враховує, що ОСОБА_2 обґрунтовує ці вимоги тим, що 17, 18 і 19 березня 2007 року ОСОБА_1 самовільно зруйнував належний їй сарай біля будинку АДРЕСА_1.

Проте, відповідно до договору дарування між ОСОБА_3 і ОСОБА_2, остання стала власником будинку АДРЕСА_1 з надвірними будівлями, в тому числі і спірного сараю, лише 30 січня 2009 року і таким чином на момент виникнення спірних правовідносин власником зазначеного нерухомого майна не була.

Крім того суд враховує, що за рішенням Бородянського районного суду Київської області від 21 грудня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 і ОСОБА_1 було відмовлено в задоволенні позову про відшкодування майнової і моральної шкоди за тим же фактом руйнування сараю ОСОБА_3 17 -18 березня 2007 року.

Як убачається із договорів дарування житлового будинку і земельних ділянок від 30 січня 2009 року ОСОБА_2 стала власником житлового будинку АДРЕСА_1 з надвірними будівлями, в тому числі сараю "Ж" і убиральні "Е", а також земельних ділянок за цією ж адресою.

Зазначені договори дарування на даний час є чинними, а тому підстав для визнання за ОСОБА_2 права власності на будинок АДРЕСА_1 і на окремі надвірні будівлі, зокрема сарай "Ж" і убиральню "Е", та земельну ділянку не має.

Оскільки ОСОБА_2 позов до Бородянської селищної ради, КП КОР "Бородянське бюро технічної інвентаризації", як до відповідачів, не пред'являла, то позовні вимоги, що безпосередньо впливають на права та обов'язки цих осіб, а саме: про заборону оформлювати право власності на земельну ділянку, визнання нечинними рішень Бородянської селищної ради від 21 липня 2009 року і 15 липня 2010 року, акту про погодження та встановлення в натурі зовнішньої межі земельної ділянки, а також технічного паспорту на будинок, суд вважає за необхідне залишити без задоволення.

Керуючись ст. 15, 16, 203, 215, 317, 319, 349, 365, 386, 391, 393 ЦК України, ст. 3, 152, 158 ЗК України, ст.10, 11, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України,

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Позов ОСОБА_2 залишити без задоволення.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Київської області через Бородянський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційні скарги протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Головуючий-суддя Г.Стасенко