Постанова № 2803477, 18.12.2008, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2008 Справа № 9/99,9/106

м. Полтава

За позовом Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" Кременчуцький комбінат хлібопродуктів, 39605, Полтавська область, м. Кременчук, вул. 1905 року, 21

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції, 39600, м. Кременчук, вул. Жовтнева, 43

про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції :

(1) № 0003242301/3/48 від 28.05.2004 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість ДП ДАК "Хліб України" у сумі 64 103,00 грн.;

(2) № 0000822602/3/1605 від 28.05.2004 р. про визначення суми податкового зобов'язання ДП ДАК "Хліб України" Кременчуцький комбінат хлібопродуктів" з податку на додану вартість у сумі 15 700,00 грн. та суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 7 850,00 грн.

С у д д я Ківшик О.В.

Секретар судового засідання Марчевська М.О.

Представники:

від позивача : Яблонська І.В. (див. журнал судового засідання);

від відповідача : Недосіка М.М. (див. журнал судового засідання).

Справи № 9/99 та № 9/106 прийняті до провадження суддею Ківшик О.В. на підставі ухвал заступника голови господарського суду Полтавської області Білоусова С.М. від 01.09.2008 р.

У судовому засіданні 18.12.2008 р. відповідно до п. 3 ст. 160 КАС України оголошено вступну та резолютивну частину постанови, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення її повного тексту.

СУТЬ СПОРУ: Розглядається позовна заява про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції :

(1) № 0003242301/3/48 від 28.05.2004 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість ДП ДАК "Хліб України" у сумі 64 103,00 грн.;

(2) № 0000822602/3/1605 від 28.05.2004 р. про визначення суми податкового зобов'язання ДП ДАК "Хліб України" Кременчуцький комбінат хлібопродуктів" з податку на додану вартість у сумі 15 700,00 грн. та суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 7 850,00 грн..

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 02.09.2008 р. в порядку п. 1 ст. 116 КАС України об'єднано для спільного розгляду і вирішення справи № 9/99 та № 9/106.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 26.08.2004 р. провадження у справах № 9/99 та № 9/106 було зупинено до закінчення провадження у справах № 3/97 та № 3/98.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 08.11.2007 р. провадження у справах № 9/99 та № 9/106 було поновлено в порядку ст. 156 КАС України (враховуючи набрання чинності КАС України) з огляду на набрання законної сили судовими рішеннями по справах № 3/97 та № 3/98.

Позивач надав суду заяву № 08/1079 від 31.10.2008 р. (вх. № 18340 від 03.11.2008 р.) про уточнення позовних вимог, у якій просить суд визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ :

(1) № 0000822602/0/2909 від 02.10.2003 р., № 0000822602/1/5816 від 19.12.2003 р., № 0000822602/2/849 від 13.03.2004 р. про визначення суми податкового зобов'язання ДП ДАК "Хліб України" Кременчуцький комбінат хлібопродуктів" з податку на додану вартість у сумі 15 700,00 грн. та суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 8 101,00 грн. та № 0000822602/3/1605 від 28.05.2004 р. про визначення суми податкового зобов'язання ДП ДАК "Хліб України" Кременчуцький комбінат хлібопродуктів" з податку на додану вартість у сумі 15 700,00 грн. та суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 7 850,00 грн.;

(2) № 0003242301/0/355 від 02.10.2003 р., № 0003242301/1/5814 від 19.12.2003 р., № 0003242301/2/20 від 18.03.2004 р., № 0003242301/3/48 від 28.05.2004 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість ДП ДАК "Хліб України" у сумі 64 103,00 грн..

Представник відповідача проти даної заяви не заперечує.

Суд приймає дану заяву як таку, що подана відповідно приписів ст. 137 КАС України, оскільки предмет первісного позову в силу ст. 5 Закону України Закону України від 21.12.2000 року № 2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»є наслідком апеляційного узгодження сум податкових зобов'язань (зменшення суми бюджетного відшкодування) з податку на додану вартість за податковими повідомленнями-рішеннями, зазначеними як предмет позову в редакції заяви № 08/1079 від 31.10.2008 р..

Спір розглядається в межах предмету позову в редакції згідно вищевказаної заяви № 08/1079 від 31.10.2008 р..

Відповідач позов не визнає за мотивами відзиву № 12633/10 від 04.08.2004 р. та № 12591/10 від 02.08.2004 р., посилаючись правомірність спірних податкових повідомлень-рішень.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши надані докази,

в с т а н о в и в:

За висновками позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ДП ДАК "Хліб України" "Кременчуцький комбінат хлібопродуктів" за період з 01.07.2002 р. по 31.06.2003 р., що набрали форму акту № 60/Д/26-20-026/05380958 від 29.09.2003 р., податкова-відповідач констатувала завищення з боку позивача суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість з бюджету за листопад 2002 року в розмірі 64 103,00 грн. та заниження податку на додану вартість на загальну суму 15 700,00 грн., в тому числі за листопад 2002 року –на 1 331,00 грн., за грудень 2002 року –на 5 260,00 грн., за січень 2003 року на суму 6 860,00 грн., за березень 2003 року на суму 2 069,00 грн., за квітень 2003 року на суму 30,00 грн. та за червень 2003 року на суму 150,00 грн..

Результатом даних висновків стало зменшення ДПІ-відповідачем позивачу за спірним податковим повідомленням-рішенням Кременчуцької ОДПІ № 0003242301/3/48 від 28.05.2004 р. суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2002 року в загальній сумі 64 103,00 грн. та визначення за спірним податковим повідомленням-рішенням Кременчуцької ОДПІ № 0000822602/3/1605 від 28.05.2004 р. суми податкового зобов'язання ДП ДАК "Хліб України" Кременчуцький комбінат хлібопродуктів" з податку на додану вартість у сумі 15 700,00 грн. та суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 8 101,00 грн..

Платник не погодився з такими висновками контролюючого органу та оскаржив дані податкові повідомлення-рішення в апеляційному порядку, за результатами якого :

- скарги платника на податкове повідомлення-рішення № 0000822602/0/2909 від 02.10.2003 р. залишені без змін, податкове повідомлення-рішення набрало форму податкових повідомлень-рішень № 0000822602/1/5816 від 19.12.2003 р., № 0000822602/2/849 від 13.03.2004 р.;

- скарга платника на податкові повідомлення-рішення № 0000822602/0/2909 від 02.10.2003 р., № 0000822602/1/5816 від 19.12.2003 р., № 0000822602/2/849 від 13.03.2004 р. частково задовольняє скаргу та скасовує податкове повідомлення-рішення № 0000822602/0/2909 від 02.10.2003 р. в частині застосованої штрафної (фінансової) санкцій в сумі 251,000 грн., податкове повідомлення-рішення набрало форму податкового повідомлення-рішення № 0000822602/3/1605 від 28.05.2004 р. про визначення суми податкового зобов'язання ДП ДАК "Хліб України" Кременчуцький комбінат хлібопродуктів" з податку на додану вартість у сумі 15 700,00 грн. та суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 7 850,00 грн.;

- скарги платника на податкове повідомлення-рішення № 0003242301/0/355 від 02.10.2003 р. залишені без змін, податкове повідомлення-рішення набрало форму податкових повідомлень-рішень № 0003242301/1/5814 від 19.12.2003 р., № 0003242301/2/20 від 18.03.2004 р., № 0003242301/3/48 від 28.05.2004 р..

При цьому орган ДПС ґрунтує свої висновки наступним : в листопаді 2002 р. списано з Кредиту рахунку 281 "Зерно та продукти його переробки" в Дебет рахунку 378 "Розрахунки по договорам товарного займу" 327 168,06 грн., тобто матеріальні цінності на вказану суму використані на взаєморозрахунки, а ні на виробництво та реалізацію, і до податкового зобов'язання по ПДВ не віднесені (див. арк. акту 13); в січні 2003 року зіпсовано борошно власного виробництва на загальну суму 34 846,11 грн. (див. арк. акту 13-14); включення до складу податкового кредиту сум ПДВ по податкових накладних з дефектом форми (див. арк. акту 16-18).

Позивач не погодився з даними висновками, звернувшись із даним адміністративним позовом.

При прийнятті постанови суд виходив з наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Господарським судом Полтавської області 08.02.2005 р. прийняте рішення по справі № 3/97 –позов Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" Кременчуцький комбінат хлібопродуктів до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції № 00008123602/0/2908 від 02.10.2003 р., № 00008123602/1/5815 від 19.12.2003 р., № 00008123602/2/848 від 18.03.2004 р., № 00008123602 від 28.05.2004 р., за якими позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств в 136 734,00 грн., в тому числі 106 458,00 грн. –основний платіж та 30 276,00 грн. штрафна (фінансова) санкція.

При цьому підставою для прийняття даних податкових повідомлень-рішень є акт № 60/Д/26-20-026/05380958 від 29.09.2003 р. позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ДП ДАК "Хліб України" "Кременчуцький комбінат хлібопродуктів" за період з 01.07.2002 р. по 31.06.2003 р., яким зафіксовані порушення з боку позивача норм Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

В обґрунтування висновків за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями Кременчуцька ОДПІ посилається також на списання в листопаді 2002 р. з Кредиту рахунку 281 "Зерно та продукти його переробки" в Дебет рахунку 378 "Розрахунки по договорам товарного займу" 327 168,06 грн., тобто матеріальні цінності на вказану суму використані на взаєморозрахунки, а ні на виробництво та реалізацію; псування в січні 2003 року борошна власного виробництва на загальну суму 34 846,11 грн..

Даним судовим рішенням позов задоволено, зазначені податкові повідомлення-рішення визнано недійсними. Рішення набрало законної сили (див. постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 16.05.2005 р. по справі № 3/97 та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 17.10.2007 р.).

При цьому у вказаному судовому рішенні встановлено :

- суттю спірної проводки не є реалізація або взаємозалік, а списання накопичених безтоварних залишків в дебет рахунку 378 "Розрахунки по договорах товарного займу"; фактично позивачем не проводилося реалізації товарно-матеріальних цінностей, висновки щодо здійснення реалізаційних операцій не підтверджуються первинною бухгалтерською документацією платника-позивача та не відповідають фактичним обставинам;

- в січні 2003 року внаслідок пожежі на ДП "Кременчуцький комбінат хлібопродуктів" була знищена продукція власного виробництва – борошно вартістю 34 846,11 грн., в декларації за І квартал 2003 року було проведене коригування валових витрат з причин псування борошна внаслідок пожежі, а саме : в додатку К1/1 в графі 4, строчка 3 (запаси, використані не у господарській діяльності) зазначена сума 34,8 тис. грн..

Суд приймає дані факти як преюдиційні.

Відповідно до п. 3.1 ст. 3 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" в редакції, що була чинна на момент виникнення спірних правовідносин, об'єктом оподаткування є операції платників податку з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України, ввезення (пересилання) товарів на митну територію України та отримання робіт (послуг), що надаються нерезидентами для їх використання або споживання на митній території України, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України та надання послуг (виконання робіт) для їх споживання за межами митної території України.

При цьому термін "продаж товарів" для цілей оподаткування податком на додану вартість слід розуміти згідно з п. 1.4 ст. 1 даного Закону як будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Як визначає п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" в редакції, що була чинна на момент виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації (пп.. 7.4.1); у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду (пп.. 7.4.3); у разі коли платник придбає товари (роботи, послуги), вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) і не підлягає амортизації, податки, що сплачені у зв'язку з таким придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до складу податкового кредиту не включаються (пп.. 7.4.4).

Враховуючи вищевикладені преюдиційні факти, при вчиненні бухгалтерської проводки позивачем в листопаді 2002 р. щодо списання з Кредиту рахунку 281 "Зерно та продукти його переробки" в Дебет рахунку 378 "Розрахунки по договорам товарного займу" 327 168,06 грн. відсутній об'єкт оподаткування податком на додану вартість; чинна редакція Закону не передбачає здійснення будь-якого коригування сум податкового кредиту.

Посилання ДПІ-відповідача на порушення позивачем пп.. 7.4.3 пп. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” суд оцінює як неправомірне, оскільки в обґрунтування такого твердження суб'єкт владних повноважень в порушення вимог п. 2 ст. 71 КАС України не надав жодного доказу щодо здійснення позивачем операцій, які звільнені від оподаткування або не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість.

Враховуючи вищевикладені преюдиційні факти, суд визнає правомірними висновки Кременчуцької ОДПІ щодо невірного включення позивачем до складу податкового кредиту 6 301,00 грн., сплачених при придбанні товарно-матеріальних цінностей, енергоносіїв та послуг, використаних на виготовлення борошна, яке зіпсовано внаслідок пожежі (в межах приписів пп.. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість").

В частині висновків Кременчуцької ОДПІ щодо неправомірності включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних звітних періодів сум податку на додану вартість за податковими накладними з дефектом форми (див. арк. акту 16-17) слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Виходячи з процитованого вище пп.. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів, послуг, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 вказаного Закону).

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як вбачається з матеріалів справи, податкові накладні, перелічені на 16-17 арк. акту перевірки, містять всі реквізити, передбачені пп.. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

В частині твердження відповідача про невідповідність податкової накладної № 84 від 26.12.2002 р. вимогам пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", суд дійшов висновку, що не зазначення в податковій накладній одиниці виміру гранпродукції при наявності всіх інших обов'язкових реквізитів не робить останню недійсною та не свідчить про її неналежність та недопустимість як доказу, який підтверджує факт здійснення господарської операції.

Відповідно до ч. "б" пп.. 6.4.1 п. 6.4 ст. 6 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (із змінами та доповненнями) податкове повідомлення або податкові вимоги вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган скасовує або змінює раніше прийняте рішення про нарахування суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу внаслідок їх адміністративного оскарження.

За результатами розгляду скарги позивача рішенням ДПА України № 3940/6/25-1115 від 19.05.2004 р. скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000822602/0/2909 від 02.10.2003 р. в частині застосованої штрафної (фінансової) санкцій в сумі 251,000 грн..

Отже, податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ № 0000822602/0/2909 від 02.10.2003 р., № 0000822602/1/5816 від 19.12.2003 р., № 0000822602/2/849 від 13.03.2004 р. є відкликаними в силу закону, а тому в цій частині вимог позов задоволенню не підлягає.

За викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими в частині визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Кременчуцької ОДПІ № 0003242301/0/355 від 02.10.2003 р., № 0003242301/1/5814 від 19.12.2003 р., № 0003242301/2/20 від 18.03.2004 р., № 0003242301/3/48 від 28.05.2004 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість ДП ДАК "Хліб України" у сумі 64 103,00 грн. та № 0000822602/3/1605 від 28.05.2004 р. в частині визначення суми податкового зобов'язання ДП ДАК "Хліб України" Кременчуцький комбінат хлібопродуктів" з податку на додану вартість у сумі 9 399,00 грн. та суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4 699,50 грн..

Щодо розрахунку штрафних санкцій, то відповідно до пункту 1.5. статті 1 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Судом встановлено, що позивачем допущено порушення правил оподаткування в частині включення до складу податкового кредиту січня 2003 року податку на додану вартість в сумі 9 399,00 грн., а тому штрафні (фінансові) санкції застосовані на законних підставах та у визначеному пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" розмірі, а саме : 4 699,50 грн..

Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суб’єкти владних повноважень зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Заперечення та документи, надані відповідачем, лише частково містять докази того, що спірні податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ прийняті на підставі Закону. Вимоги ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України щодо свого обов’язку довести правомірність свого рішення відповідачем виконано не в повному обсязі.

Згідно ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог. До прийняття чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору, відповідно до ч. 1 та ч. 2 п. 3 п. 6 р. VІІ “Прикінцеві та перехідні положення” КАС України розмір судового збору (державного мита) при зверненні до адміністративного суду сплачується у порядку, встановленому законодавством для державного мита, розмір судового збору визначається відповідно до підпункту "б" пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито".

За викладеного, відшкодуванню з Державного бюджету України на користь позивача підлягає сума 1,70 грн. судового збору (державного мита).

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 137, 158-163 та п. 6 р. VІІ “Прикінцеві та перехідні положення” КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ № 0003242301/0/355 від 02.10.2003 р., № 0003242301/1/5814 від 19.12.2003 р., № 0003242301/2/20 від 18.03.2004 р., № 0003242301/3/48 від 28.05.2004 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість ДП ДАК "Хліб України" у сумі 64 103,00 грн..

3. Визнати недійсними податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ № 0000822602/3/1605 від 28.05.2004 р. в частині визначення суми податкового зобов'язання ДП ДАК "Хліб України" Кременчуцький комбінат хлібопродуктів" з податку на додану вартість у сумі 9 399,00 грн. та суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4 699,50 грн..

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Стягнути з Державного бюджету з відповідного бюджетного рахунку на користь Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" Кременчуцький комбінат хлібопродуктів (39605, Полтавська область, м. Кременчук, вул. 1905 року, 21), код ЄДРПОУ 05380958 –1,70 грн. державного мита (судового збору).

6. Постанову надіслати сторонам за адресами, вказаними у її вступній частині.

Суддя Ківшик О.В.

Дата підписання повного тексту постанови :

Примітки :

Сторони та інші особи , які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково до Харківського адміністративного апеляційного суду в порядку та в строки, визначені ст. 186 КАС України.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.