Ухвала суду № 28032105, 12.12.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-8171/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б.

Суддя-доповідач: Міщук М.С.

У Х В А Л А

Іменем України

"12" грудня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: секретаря Міщука М.С. Бєлової Л.В., Денісова А.О. Славкової О.О.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Інтербудінвест»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Інтербудінвест»(далі Товариство або позивач) до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби (далі ДПІ або відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

15 червня 2012 року Товариство звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ДПІ, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000031157 від 28.05.2012 року.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 07 вересня 2012 року у задоволенні позову відмовив.

В апеляційній скарзі про скасування постанови Товариство посилається на те, що позивачем було належним чином оформлено податкові накладні, які засвідчують факт сплати суми податку на додану вартість у вартості придбаних товарів з дати їх отримання. Тому суми податкового кредиту правомірно включались до декларації з податку на додану вартість на момент отримання податкових накладних, які відображено в реєстрі отриманих податкових накладних.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у період з 26.04.2012 по 28.04.2012 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень 2009 року.

За результатами перевірки складено акт № 12/15-6/32799609 від 28.04.2012 року (далі Акт перевірки), згідно з яким ДПІ встановлено порушення позивачем: підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпунктів 7.7.1, 7.7.2, пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 року.

На підставі висновків Акту перевірки, ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000031157 від 28.05.2012 року, яким позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2 979 904 грн. 00 коп.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано суду належним чином складені податкові накладні та первинну документацію.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 року (в редакції, чинний на час виникнення спірних правовідносин, далі Закон №168/97-ВР) визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг). Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією.

Згідно пункту 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року та зареєстроване в Міністерстві юстиції України № 168/704 від 05.06.1995 року (далі Положення) первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Відповідно до пункту 3.5. Положення перенесення інформації з первинних документів до облікових регістрів повинно здійснюватися в міру їх надходження до місця обробки (бухгалтерія, обчислювальна установка), проте не пізніше терміну, що забезпечує своєчасну виплату заробітної плати, складання бухгалтерської і статистичної звітності, декларацій і розрахунків.

Підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97-ВР передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну.

Відповідно до підпункту 9.2 пункту 9 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 244 від 30.06.2005 року (зі змінами та доповненнями), отримані податкові накладні, розрахунки коригування кількісних і вартісних показників (додаток 2 до податкової накладної), вантажні митні декларації, а також інші подібні документи (згідно з підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97-ВР) відображаються у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за датою отримання зазначених документів.

Відповідно до пункту 2 Порядку оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 799 від 28.07.1997 року (далі Порядок № 799), звіти, розрахункові документи і декларації (далі звіти) приймаються до відправлення листами (посилками, бандеролями) з оголошеною цінністю (далі поштові відправлення) з позначкою «Звіт»та з рекомендованим повідомленням про вручення, податкові накладні, які відправляються продавцем поштою покупцю, повинні надсилатися поштовим листом з рекомендованим повідомленням про вручення.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Як встановлено актом перевірки, у перевіряємому періоді Товариством було включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по податкових накладних, що були виписані постачальниками товарів та послуг в попередніх до дати включення податкових періодах, з відображенням дати отримання податкових накладних в Реєстрах отриманих податкових накладних. До перевірки товариством не надані документальні підтвердження фактів отримання зазначених податкових накладних від постачальників в податковому періоді включення до складу податкового кредиту.

Згідно з поданою Товариством до ДПІ податковою декларацією з податку на додану вартість за березень 2009 року (вх. від 21.04.2009 року за №155081) та розрахунком суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, складає 6 166 463 грн. (а.с. 54).

На адресу Товариства, відповідачем направлено повідомлення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки №9454/10/15-610 від 25.04.2012 року із проханням забезпечити надання всіх необхідних документів, що підтверджують дані податкових декларацій за грудень 2008 року, березень 2009 року.

Товариством відповідні документи бухгалтерського та податкового обліку до перевірки не надані.

Перевірка правомірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість охоплює декларації за грудень 2008 року, березень 2009 року.

Згідно бази даних автоматизованого робочого місця «Митниця»Товариство в грудні 2008 року, березні 2009 року не здійснювало операцій з експорту товарів (послуг).

Перевіркою правомірності нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2008 року встановлено, що до складу податкового кредиту включені суми податку на додану вартість по податкових накладних, які виписані постачальниками в попередніх податкових періодах на загальну суму 2 979 904 грн. Підтверджуючих документів на отримання податкових накладних із запізненням до перевірки не надано.

Згідно з підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду.

Пунктом 1.5 статті 1 Закону №168/97-ВР визначено, що звітний (податковий) період -це період, за який платник податку зобов'язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету.

Отже, за результатами звітного періоду платник податку «Товариство»зобов'язаний сформувати як суму податкових зобов'язань такого звітного періоду, так і суму дозволеного в цьому ж звітному періоді податкового кредиту.

Тобто, на дату, визначену підпунктом 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону №168/97-ВР, продавець зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, а якщо ця вимога Закону не дотримана, отримувач товарів (послуг) вправі вимагати її надання, а у випадку відмови - звернутися зі скаргою на такого постачальника до органу податкової служби (підпункт 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97-ВР).

Враховуючи те, що податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року зі змінами та доповненнями), та з урахуванням визначення, наданого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, податкова накладна відноситься до категорії первинних документів.

Таким чином, документальним підтвердженням правомірності включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі податкової накладної, яку було виписано у будь-якому з попередніх періодів, для платника податку -покупця є документ, який підтверджує дату надходження такої податкової накладної від продавця, а саме зареєстрований відповідно до вимог Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року лист з рекомендованим повідомленням про вручення із зазначенням на ньому відбитку календарного поштового штемпеля та отримана разом з цим листом податкова накладна з відображенням на ній дати реєстрації на штампі вхідної кореспонденції (за умови дотримання вимог Закону №168/97-ВР щодо формування податкового кредиту).

Отже, у разі отримання податкових накладних, що виписані в попередніх податкових періодах, отримані Товариством в поточному звітному періоді, платник податку -повинен на дату отримання таких податкових накладних відобразити їх у розділі 1 реєстру отриманих та виданих податкових накладних лише за наявності документального підтвердження такого запізнення (листа з рекомендованим повідомленням про вручення із зазначенням на ньому відбитку календарного поштового штемпеля).

Як встановлено судом, Товариством до перевірки не надано документів на підтвердження того, що податкові накладні виписані в попередніх податкових періодах були отримані із запізненням.

Враховуючи наведене колегія суддів вважає, що податкове повідомлення рішення №0000031157 від 28.05.2012 року винесене ДПІ у відповідності до вимог законодавства України.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Інтербудінвест»залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 вересня 2012 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Гром Л.М.

Денісов А.О.