Ухвала суду № 28031753, 30.10.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2012 р.Справа № 2а/1570/6469/2011

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Федусик А. Г.

у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.

суддів - Романішина В.Л.

- Яковлєва О.В.

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції у Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 травня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Потенціал» до Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції у Одеської області Державної податкової служби про визнання недійсними рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Компанія Потенціал» звернулося до суду з адміністративним позовом до Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції у Одеської області Державної податкової служби (далі Білгород-Дністровської ОДПІ у Одеської області ДПС) про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення від 05 серпня 2011 року №0000542301, яким позивачеві збільшено грошові зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем у розмірі 226 028 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 56 507 грн. там податкового повідомлення-рішення від 05 серпня 2011 року №0000532301, яким позивачеві збільшено грошові зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 180 822 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 45 206 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що викладені в акті перевірки вказані висновки ДПІ щодо наявності порушень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про податок на додану вартість» є безпідставними, оскільки вони не відповідають обставинам справи та не ґрунтуються на нормах права.

Постановою Херсонського Одеського окружного адміністративного суду від 28 травня 2012 року адміністративний позов ТОВ «Компанія Потенціал» - задоволено частково.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Білгород-Дністровської ОДПІ від 05 серпня 2011 року №0000532301 про збільшення ТОВ «Компанія Потенціал» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів за основним платежем у розмірі 180 822 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 45 206 грн., та податкове повідомлення рішення Білгород-Дністровської ОДПІ від 05 серпня 2011 року №0000542301 про збільшення ТОВ «Компанія Потенціал» суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем у розмірі 226 028 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 56 507 грн.

В іншій частині вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі Білгород-Дністровської ОДПІ у Одеської області ДПС ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Білгород-Дністровської ОДПІ у Одеської області ДПС, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

За правилами ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення з одних лише формальних міркувань.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини справи, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон,який їх регулює.

Так судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

За результатами планової виїзної перевірки Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції у Одеської області Державної податкової служби (далі Білгород-Дністровської ОДПІ у Одеської області ДПС), предметом дослідження якої було дотримання вимог податкового та іншого законодавства при проведенні господарських операцій позивача з його контрагентами за період з 01 квітня 2010 року по 31 березня 2011 року, було складено акт від 27 липня 2011 року №2085/2310/33267851.

Згідно акту перевірки, позивачем порушено: п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого було занижено податок на прибуток на загальну суму в розмірі 226 028 грн. (в тому числі - за 2 квартал 2010 року на суму 163 528 грн., за 3 квартал 2010 року на суму 62 500 грн.); п.п.7.2.3 п.7.2 ст. 7, п.п.7.3.1 п.7.3 ст. 7, п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість, що належить сплаті до бюджету, на загальну суму в розмірі 180 822 грн. (в тому числі за квітень 2010 року на суму 45 250 грн., за травень 2010 року на суму 54 667 грн., за вересень 2010 року на суму 80 905 грн.).

В акті перевірки відповідач, посилаючись на неможливість проведення зустрічної перевірки, не врахував відображені в акті витрати позивача по його взаємовідносинам з ПП «Професіонали будівництва РВС», ТОВ «Вектор - Престиж», ПП «Юг-Стандарт», ПП «Командор Люкс» у перевіряємий період, крім того відповідач у акті перевірки ставив у вину позивачеві несплату податків його контрагентами.

На підставі вказаного акту Білгород-Дністровською ОДПІ у Одеської області ДПС прийняті рішення від 05 серпня 2011 року №0000532301 про збільшення ТОВ «Компанія Потенціал» грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів за основним платежем у розмірі 180 822 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 45 206 грн., та від 05 серпня 2011 року №0000542301 про збільшення ТОВ грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем у розмірі 226 028 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 56 507 грн.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат - витрати по господарським правовідносинам з зазначеними у акті контрагентами та до податкового кредиту ПДВ по цим операціям, що підтверджується матеріалами справи, а таким чином висновки податкового органу, викладені в акті перевірки від 27 липня 2011 року №2085/2310/33267851, про порушення ТОВ «Компанія Потенціал» вимог п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», та п.п.7.2.3 п.7.2 ст. 7, п.п.7.3.1 п.7.3 ст. 7, п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» є необґрунтованими. Суд першої інстанції зазначав, що приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією і Законами України, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Колегія суддів погоджується з вищевказаними висновками суду першої інстанції, вважає їх правильними та такими, що відповідають вимогам норм матеріального і процесуального права.

В апеляційній скарзі Білгород-Дністровської ОДПІ у Одеської області ДПС вказується, що позивач безпідставно формував валові витрати і податковий кредит. Апелянт також зазначав, що ТОВ «Компанія Потенціал» під час проведення господарської діяльності мало взаємовідносини з контрагентами, по яким на момент проведення перевірки було скасовано державну реєстрацію суб'єктів господарювання або з державного реєстру до податкового органу надійшли відомості про ліквідацію підприємства. Крім того апелянт зазначав, що надані позивачем для перевірки документи не були оформлені належним чином, відсутні чи неправильно оформлені товарно-транспортні накладні на підтвердження деяких господарських операцій.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Згідно п.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Також зі змісту п п.7.4,7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» слідує, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (послуг) з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподаткованих операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення однієї з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п.7.2.6. п.7.2 ст. 7 цього Закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Згідно з п.п.7.2.3. п.7.2 ст. 7 цього Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Компанія Потенціал» та ПП «Професіонали будівництва РВС» був укладений договір підряду на виконання загально-будівельних робіт №31/08-10 від 31 серпня 2010 року, з ТОВ «Вектор - Престиж» договір на виконання монтажу покрівлі з керамічної черепиці від 10 березня 2010 року та додаткова угода від 30 травня 2010 року, з ПП «Юг-Стандарт» договір про надання транспортних послуг від 22 березня 2010 року, а також з ПП «Командор Люкс» договір про надання транспортно-експедиторських послуг від 10 березня 2010 року.

Позивач формував валові витрати та податковий кредит на підставі податкових накладних, отриманих від ПП «Професіонали будівництва РВС», ТОВ «Вектор - Престиж», ПП «Юг-Стандарт»та ПП «Командор Люкс», та у зв'язку з оплатою цим підприємствам вартості поставлених ними послуг,що відповідає вищенаведеним вимогам законодавства.

Колегія суддів звертає увагу на те, що податковий орган в акті перевірки не посилався на невідповідність вимогам законодавства податкових накладних, за якими позивач формував податковий кредит по господарським операціям з ПП «Професіонали будівництва РВС», ТОВ «Вектор - Престиж», ПП «Юг-Стандарт»та ПП «Командор Люкс», та не вказував на неправильність складання позивачем податкових декларацій з ПДВ.

При цьому факт виконання вказаними контрагентами позивача передбачених укладеними договорами робіт підтверджується наданими позивачем і дослідженими в судом першої інстанції первинними документами, а саме: формами КБЗ, актами виконаних робіт, видатковими, товарно-транспортними та податковими накладними, банківськими виписками, договорами підряду та купівлі-продажу будівельних матеріалів та інш. (т.1 а.с. 148-250, т.2 а.с.1-7, 22-35, 37-38, 43-249, т.3 ах. 1-20. 31-32,43-47).

З наданих позивачем первинних документів вбачається, що вказаними контрагентами надавалися позивачу послуги загально-будівельних робіт, монтажу покрівлі з керамічної черепиці, транспортні послуги, а також транспортно-експедиторські послуги, а ТОВ здійснило оплату за ці послуги.

Дослідивши подані ТОВ «Компанія Потенціал» в підтвердження правомірності формування податкового кредиту та віднесення до складу валових витрат, документи, колегія суддів приходить до висновку, що первинні документи оформлені належним чином, містять достовірну інформацію відносно змісту і вартості господарських операцій, які були опосередковані складанням цих документів, та дають змогу вважати, що господарські операції відбулися реально і тягнуть за собою настання реальних правових наслідків.

На думку судової колегії, невстановлення податковим органом місцязнаходження постачальників не є підставою для зменшення податкового кредиту покупця, оскільки покупець не відповідає за можливу недостовірність відомостей про контрагентів, включених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, якщо на момент здійснення господарських операцій вказані контрагенти були включені до зазначеного Реєстру та мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість постачальникам товару.

Колегія суддів звертає увагу на те, що проведення зустрічних перевірок є обов'язком податкових органів, але законодавець не ставить в залежність формування податкового кредиту від проведення податковими органами таких перевірок.

Колегія суддів не приймає доводів апелянта стосовно недоліків в оформленні товарно-транспортних накладних як підставу для збільшення товариству грошових зобов'язань з ПДВ та з податку на прибуток, оскільки вважає, що наявність порушень в заповненні ТТН не може бути підставою для невключення до податкового кредиту сум ПДВ відповідно до господарських операцій, які відбулись. Правилами ведення податкового обліку не передбачено обов'язковості ведення і зберігання ТТН на перевезення вантажів автомобільним транспортом для підтвердження обставин щодо правомірності включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту. В свою чергу позивачем в ході перевірки надано відповідачу всі первинні документи, якими підтверджується виконання господарських операцій по спірним угодам, зокрема договори, податкові та видаткові накладні, які мають всі необхідні реквізити первинного документу бухгалтерського обліку, обов'язковість яких встановлена ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та звітність в Україні» та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку №88 від 24 травня 1995 року.

Таким чином враховуючи викладене, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що ТОВ «Компанія Потенціал» не було допущено порушень вимог податкового законодавства в частині формування податкового кредиту та віднесення до складу валових витрат, оскільки здійснення господарських операцій підтверджене належними первинними документами, у зв'язку з чим позивач правомірно відніс до складу валових витрати по господарським правовідносинам з вказаними в акті перевірки контрагентами та у позивача на законних підставах виникло право на податковий кредит.

Отже, податкові повідомлення-рішення про нарахування позивачу податкових зобов'язань з податку на прибуток в розмірі 226 028 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 56 507 грн., та податкових зобов'язань з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 180 822 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 45 206 грн., прийняти необґрунтовано, у зв'язку з чим позовні вимоги ТОВ «Компанія Потенціал», з урахуванням положень ч.2 ст. 11 КАС України, підлягають частковому задоволенню, а саме шляхом скасування вказаних податкових повідомлень-рішень, оскільки саме у такий спосіб можуть бути поновлені права позивача в повному обсязі.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції у Одеської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 травня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі (після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції).

Головуючий: підпис Т.М. Танасогло

Суддя: підпис В.Л. Романішин

Суддя: підпис О.В. Яковлєв