Ухвала суду № 28031074, 26.09.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2012 р.

Справа № 2-а-12784/09/2170

Категорія:8.2.8

Головуючий в 1 інстанції: Ковбій О.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Кравця О.О., Шеметенко Л.П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Новопетрівське»на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 04 червня 2010 року по справі за позовом Нижньосірогозької міжрайонної Державної податкової інспекції Херсонської області до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Новопетрівське»про стягнення до місцевого бюджету заборгованості з податку з доходів фізичних осіб, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Новопетрівське» подало апеляційну скаргу на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 04 червня 2010 року, в якій просить скасувати оскаржену постанову, а провадження в справі закрити.

Постановою від 04 червня 2010 року Херсонський окружний адміністративний суд задовольнив адміністративний позов Нижньосірогозької міжрайонної Державної податкової інспекції Херсонської області до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Новопетрівське» про стягнення з відповідача до місцевого бюджету заборгованості з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 383 001,61 грн.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що оскаржена постанова ухвалена без з’ясування судом першої інстанції фактичних обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного застосування норм матеріального і процесуального права.

Апелянт посилається на те, що суд не дослідив факт виникнення боргу, не звернув увагу на судові рішення про стягнення заборгованості, які були надані відповідачем, не визначив суму заборгованості відповідно до відомостей форми 1-ДФ, та не зважаючи на заявлений відповідачем пропуск позивачем строку звернення до суду, встановлений ст. 99 КАС України, суд першої інстанції не з’ясував цю обставину.

Апелянт посилається на відсутність заборгованості та неправомірність зарахування позивачем сум сплаченого податку в рахунок інших платежів.

Нижньосірогозька МДПІ Херсонської області письмових заперечень на апеляційну скаргу не надала.

Ухвалюючи постанову про задоволення позовних вимог суд першої інстанції встановив, що СТОВ «Новопетрівське»зареєстроване Нижньосірогозькою райдержадміністрацією Херсонської області 22 березня 2000 року за № 14931050001000364 та взято на облік Нижньосірогозьким відділенням Генічеської МДПІ 07 квітня 2000 року за № 55.

Суд першої інстанції встановив, що відповідач є юридичною особою та відповідно до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»є платником податку з доходів фізичних осіб і зобов’язаний здійснювати утримання та внесення до бюджету податку.

Суд першої інстанції встановив, що за результатом виїзної планової документальної перевірки СТОВ «Новопетрівське»за період з 01 жовтня 2007 року по 30 вересня 2008 року позивачем встановлений факт неперерахування до бюджету утриманих сум податку з доходів фізичних осіб під час виплати фізичним особам доходів з виплаченої заробітної плати, та за оренду земельних паїв у сумі 409 523,48 грн.

В період з 01 жовтня 2008 року по 01 липня 2009 року СТОВ «Новопетрівське»згідно форми 1-ДФ було нараховане податку у сумі 21 529,35 грн. та відповідно до облікових карток (форма -15) сплачено податку у розмірі 48 051,22 грн., а тому заборгованість станом на 01 липня 2009 року становить –383 001,61 грн.

Суд першої інстанції встановив, що згідно з зазначеним розрахунком кредитове сальдо станом на 01 жовтня 2008 року становить 409 523,48 грн., дана заборгованість підтверджена самим відповідачем згідно з розрахунком повноти і своєчасності перерахування до бюджету утриманих сум податку з доходів фізичних осіб, прибуткового податку по СТОВ «Новопетрівське», а станом на 01 жовтня 2009 року кредитове сальдо згідно розрахунку становить 383 001,61 грн., що підтверджено відповідачем наданими звітами згідно форми 1-ДФ та облікових карток Ф-15. Згідно з розрахунками відповідач утримав з доходів працівників податок з доходів фізичних осіб, але на відповідні рахунки місцевого бюджету зазначену суму не перерахував.

Суд першої інстанції встановив, що за результатами перевірки складений акт № 2/23/30874961 від 02 лютого 2009 року, якій підписано керівником СТОВ «Новопетрівське»та головним бухгалтером СТОВ «Новопетрівське»без зауважень.

Суд першої інстанції встановив, що відповідачем не виконаний обов’язок встановлений ч.3 п.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування», відповідно до якої платник податків зобов’язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) в установлені Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб»строки.

Суд першої інстанції встановив, що згідно ст. 17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»СТОВ «Новопетрівське»є особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати.

Також суд першої інстанції встановив, що згідно Головної книги підприємства по рахунку 641 «Податок з доходів фізичних осіб»залишок не перерахованого податку з доходів фізичних осіб, який був утриманий із заробітної плати та інших доходів громадян складав 411 370,65 грн. При визначенні заборгованості по податку з доходів фізичних осіб використовувались дані Головної книги підприємства, платіжні документи та суми сплати податку, яка була облікована в картці № 15 платника. За період з жовтня 2007 року по жовтень 2008 року підприємством нараховане податку з доходів громадян в сумі 1 058 430,13 грн., перераховано податку до бюджету 107 277,30 грн. Таким чином, відповідно бухгалтерським стандартам обліку залишок не перерахованого податку з доходів громадян, який був утриманий підприємством, станом на 01 жовтня 2008 року складає 409 523,48 грн. (сальдо на початок періоду + нараховано-перераховано = сальдо на кінець перевіряємого періоду).

Суд першої інстанції встановив, що з жовтня 2008 року по липень 2009 року підприємством відповідно до форми l-ДФ нарахована сума податку 21 529,35 грн., перераховано податку 48 051,22 грн., а тому залишок не перерахованого податку з доходів фізичних осіб станом на 01 липня 2009р. складає 383 001,61 грн.

З урахуванням положень п.п.3.2.1 п.3.2 ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»суд першої інстанції встановив, що відповідач зобов’язаний був одразу після утримання сум даного виду податку перерахувати їх на відповідні рахунки територіального управління Державного казначейства України, а оскільки дані вимоги відповідачем не виконано, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Суд першої інстанції не прийняв до уваги доводи відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до суду оскільки п.п. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»встановлює, що податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов’язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така декларація була надана пізніше, за днем її фактичного подання.

Сторони належним чином повідомлені про час та місце апеляційного розгляду справи, у судове засідання не з’явились, у зв’язку з чим, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України справа розглянута в письмовому проваджені.

Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив та оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив правову природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Відповідач є юридичною особою та відповідно до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»є платником податку з доходів фізичних осіб і зобов’язаний здійснювати утримання та внесення до бюджету податку.

З урахуванням положень пунктів 1.1., 1.3, 1.11 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п. 1.15 ст.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», ч.3 п.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування»апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не виконаний обов’язок сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) в установлені Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб»строки.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності у відповідача податкового боргу (узгодженого податкового зобов’язання) з доходів фізичних осіб станом на 01 липня 2009 р. у розмірі 383 001,61 грн., що підтверджено актом перевірки підписаним керівником та головним бухгалтером відповідача без заперечень, та іншими матеріалами справи.

Доводи апеляційної скарги щодо наявності судових рішень про стягнення податкового боргу, апеляційний суд вважає помилковими, оскільки судовими рішеннями на яки посилається апелянт з відповідача стягнутий податковий борг за 2005-2006 роки (а.с.38-40), а перевірка за результатами якою позивач звернувся до суду проводилась за період з жовтня 2007 року по вересень 2008 року, а розрахунок податкового боргу проведений з урахуванням здійснених оплат станом на 01 липня 2009 р.

Таким чином, з урахуванням вимог п.п.16.3.2, п.п.16.3.4 та п.п.16.3.5 п.16.3 ст.16, ст. 17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», п.п.3.2.1 п.3.2 ст.3, п.7.7 ст.7 п.п. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв’язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржена постанова –без змін.

Керуючись ст. 195, п. 2 ч. 1 ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 206, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Новопетрівське»залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 04 червня 2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя С.Д Домусчі

суддя О.О.Кравець

суддя Л.П. Шеметенко