Постанова № 28030863, 03.12.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2012 р. Справа № 2а-7324/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Кононенко З.О. , Бондара В.О.

за участю секретаря судового засідання Попової С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "Ресурс" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.09.2012р. по справі № 2а-7324/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "Ресурс"

до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім «Ресурс» (далі -позивач) звернулось до суду з позовом до Основ"янської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Харкові Харківської об ласті Державної податкової служби (далі -відповідач), в якому просив суд, скасувати податкові повідомлення-рішення 31.03.2012 року № 0000202330, ухвалене Державною податковою інспекцією у Червонозаводському районі м. Харкова.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.09.2012 року в задоволенні позову було відмовлено.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції постанову суду першої інстанції від 14 вересня 2012 року скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач, посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи під час прийняття оскаржуваної постанови судом першої інстанції.

Зазначає, що відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції не врахував, положення Податкового кодексу України, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач пройшов процедуру державної реєстрації та знаходиться на податковому обліку.

Працівниками податкового органу була проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ "Южспецатоменергомонаж", їх реальності та повноти відображення з обліку за період липень, серпень 2011 року, про що був складений акт від 12.01.2012 року № 66/233/33206799.

Порушення виявлені під час перевірки склали у порушенні, зокрема, п.198.3 ст. 198 ПК України в результаті чого занижено податку на додану вартість на загальну суму 203 358,84 грн., в тому числі за липень 2011 року - 100 000 грн., за серпень 2011 року - 103 358,84 грн.

За результатами перевірки були прийняті податкові повідомлення - рішення від 31.01.2012 року №0000202330, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 203359,00 грн. та за штрафними санкціями у розмірі - 50839,75 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, виходив із приписів Податкового кодексу України; Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

На підставі п.200.1 ст.200 ПК України, сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У відповідності до п.198.1 ст.198 ПК України передбачено право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

На підставі п.198.2 ст.198 ПК України, зазначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди починали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платника податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи непідтверджені митними деклараціями (іншими подібними документів згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Податковий орган ставить під сумнів реальний характер господарських операцій між позивачем та ТОВ "Южспецатоменергомонтаж" та правильність формування податкового кредиту на придбання маркетингових послуг (проведення та дослідження дискусій споживачів алкогольних напоїв в роздрібних магазинах по територіальному сегменту ) на загальну суму сформованого податкового кредиту у сумі 203 358,84 грн.

В ході господарської діяльності між позивачем та ТОВ "Южспецатоменергомонтаж" був укладений договір №14/04/04 від 14.04.2011 року про надання маркетингових послуг (проведення та дослідження дискусій споживачів алкогольних напоїв в роздрібних магазинах по територіальному сегменту (Харківська область).

Колегія суддів погоджується з доводами позивача про те, що фактичне виконання зазначених угод доказується актами приймання-передачі звітів; економічними обґрунтуванням вартості ринкових досліджень; звітами ринкових досліджень; актами здачі-приймання робіт (надання послуг), витятими з банківського рахунку про перерахування коштів за наданні послуги.

Крім цього, фактичне виконання укладених угод доказується наступними копіями документів: витягом з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України де визначена вид діяльності позивача - роздрібна торгівля алкогольними та іншими напоями; ліцензія на право оптової торгівлі алкогольними напоями, видана позивачу; довідка про внесенні місця зберігання до Єдиного державного реєстру серії АП №221904 позивача; ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями серії АД №014207, видана позивачу; копіями угод, укладеними з ТОВ "МАГЛИВ" від 01.03.2009 року №135; з ТОВ "Гал-Леобуд" від 20.09.2010 року №40102 про поставку алкогольної продукції; договір дистрибуції №Х-2д від 02.08.2010 року; договір купівлі-продажу №09/02/09 від 09.02.2009 року товару "Вина"; з ДП "Судак" №16/04 від 16.04.2010 року про поставку товару; з ДП "Алушта" від 10.01.2012 року №07-5/002;№07-5/001 купівлі-продажу товару,; з ДП "ЛІВАДІЯ" від 07.06.2011 року №058/1 про поставку товару,; з ВАТ "Солнечная долина" від 01.04.2009 року №53 про купівлю - продаж товару; договір дистрибуції від 06.12.2010 року з ТОВ "ВИН АГРО"; з ТОВ "СОММЕЛЬЕ" від 01.01.2009 року №1 про поставку товару,; з ТОВ "Винфорт" від 02.02.2009 року №020209 про поставку товару, ; копіями платіжних доручень про проведення оплати за отриманий товар позивача, графіками обсягу продаж у основних мережах м. Харкова за період часу з січня 2011 року по вересень 2012 рік; звітом про ефективність використання маркетингових досліджень, отриманих від ТОВ"Южспецатоменергомонтаж"; фотоматеріалами.

Колегія суддів погоджується з позицією позивача про те, що надані до матеріалів справи, копії документів бухгалтерського обліку підтверджують фактичне здійснення сторонами даних господарських операцій.

Колегія суддів вважає, що зазначені документи відповідають вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Так, у відповідності до частини 2 названої статті первинні та зведенні облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях ї повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Посилання суду першої інстанції на те, що звіти до договору надання послуг, укладеного між позивачем та ТОВ "Южспецатоменергомонтаж" не мають індивідуальних ознак відносно ведення господарської діяльності позивачем, тому отримані із загальнодоступних джерел, колегія суддів вважає помилковими.

Надані до суду копії звітів містять посилання на вивчення ринку продажу алкогольних напоїв, тоді як основним видом діяльності позивача є - продаж алкогольної продукції.

Виходячи із вищенаведеного, колегія суддів, вважає правильну позицію апеляційної скарги позивача про обґрунтованість позову та правильність формування податкового кредиту за результатами даних господарських операцій.

Стосовно доводів суду першої інстанції про відсутність у контрагента позивача необхідних основних засобів та технічного персоналу для здійснення господарської діяльності, то колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до роз'яснень інформаційного листа від 01.11.2011 року №1936/11/13-11 Вищого адміністративного суду України, документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податкового обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, зміст послуг, що надають тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Надані до суду апеляційної інстанції копії документів бухгалтерського обліку доказують наявність фактичного здійснення вказаних господарських операцій, зміни у зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю, отриману економічну вигоду від отримання маркетингових досліджень.

Крім цього, колегія суддів зазначає про те, що економічні обґрунтування додані до кожного звіту містять посилання одиницю виміру та зміст, обсяг господарської операції.

Судом першої інстанції під час надання оцінки доводам відповідача про пояснення головного бухгалтера контрагента, наданим працівникам податкової міліції та даним відділу ВПМ ХОДПІ про відсутність за місцезнаходженням ТОВ "Южспецатоменергомонтаж" не були дотримані приписи ч.2 ст.86 КАС України, яка каже, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, та надана оцінка без врахування інших доказів по справі.

Виходячи з наведеного, колегія суддів потрібним задовольнити апеляційну скаргу позивача та задовольнити позов, а судове рішення - скасувати.

Критерії протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень передбачені частиною 3 статті 2 КАС України.

Колегія суддів, вважає, що оскаржувані рішення відповідача не відповідають даним критеріям оскільки прийняті та вчинені не на підставі, не в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; без використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до ч.1ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

На підставі п.3 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати їх та прийняти нову постанову суду.

Отже колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційна скарга позивача - задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "Ресурс" задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.09.2012р. по справі № 2а-7324/12/2070 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 31.03.2012 року Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Донець Л.О.Судді Бондар В.О. Кононенко З.О.

Повний текст постанови виготовлений 07.12.2012 р.