Рішення № 2803, 08.06.2006, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

від "08" червня 2006 р. по справі № 01/81-38.1

за позовом відкритого акціонерного товариства «Волиньобленерго» в особі Любомльської філії

до колективного сільськогосподарського підприємства «Приозерне», с.Пулемець, Шацького району

про стягнення 3 305,16 грн.,

Суддя Якушева І.О.

Представники:

від позивача: Лецюк Н.М. – юрисконсульт (дов. № 19/26-22 від 03.01.2006р.)

від відповідача: н/з

Суть спору: позивач в позовній заяві на підставі доповнення № 31 від 22.09.1997р. до договору № 31 від 22.09.1997р. просить стягнути з відповідача 3 305,16 грн. реструктуризованої пені за період січень 2001р. – грудень 2003р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала.

Відповідач в судове засідання, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений, не з’явився, відзиву на позов не подав, суми позову не оспорив.

Відповідно до ст.75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

встановив:

22.09.1997р. між ДАЕК “Волиньобленерго” в особі Любомльської філії і КСП «Приозерне» було укладено договір № 31 на користування електроенергією.

Відповідно до п.3.3. Статуту ВАТ “Волиньобленерго” є правонаступником ДАЕК “Волиньобленерго”.

У зв’язку з невиконанням відповідачем договірних зобов’язань по оплаті електроенергії між сторонами 14.08.2000р. було укладено доповнення до договору № 31 від 22.09.1997р., яким заборгованість відповідача по активній енергії станом на 01.01.2000р. в розмірі 13642,23 грн., пеню в розмірі 3305,16 грн. реструктуризовано, складено графік її погашення.

Відповідно до п.2 доповнення від 14.08.2000р. сторони погодили, що проплата використаної до 01.01.2000р. електричної енергії, інших платежів проводиться до 20-го числа кожного місяця протягом 2001р. - 2003р.

У відповідності із ст. 220 Цивільного кодексу УРСР, який діяв на час укладення доповнення до договору № 31 від 22.09.1997р., зобов’язання припиняється угодою сторін, зокрема угодою про заміну одного зобов’язання іншим між тими ж особами.

Отже, у зв’язку із укладенням сторонами 14.08.2000р. доповнення до договору № 31 від 22.09.1997р., між ними виникли нові зобов’язання – на підставі доповнення до цього договору.

Відповідач за період січень 2001р. – грудень 2003р. повинен був оплатити 3 305,16 грн. реструктуризованої пені.

Відповідач оплату реструктуризованої пені за спірний період не проводив. Отже, заборгованість відповідача за період січень 2001р. – грудень 2003р. на момент розгляду справи складає 3305,16 грн.

У відповідності із ст.ст.173, 193 Господарського кодексу України за господарським зобов’язанням один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ст.ст.526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Норми Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України застосовано господарським судом на підставі п.4 Прикінцевих та перехідних положень цих кодексів, згідно з якими, до цивільних та господарських відносин, які виникли до набрання чинності цими Кодексами, їх положення застосовуються до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ними чинності.

Відповідно до п.6 Перехідних положень Цивільного кодексу України правила даного кодексу про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

Враховуючи положення п.6 Перехідних положень Цивільного кодексу України, до правовідносин, що виникли між сторонами у справі, застосовано правила нового Цивільного кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2004р.

Відповідно до ст.257 Цивільного кодексу України позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Однак, за змістом ч.3 ст.267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідач про застосування судом позовної давності не заявив.

Враховуючи наведене, а також беручи до уваги, що відповідач не виконав належним чином взятих за доповненням до договору № 31 від 22.09.1997р., укладеним 14.08.2000р., зобов’язань, позовна вимога про стягнення з нього 3305,16 грн. реструктуризованої пені обґрунтована і підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.257, ч.3 ст.267, 526, 546, 599 Цивільного кодексу України, п.п.4, 6 його Прикінцевих та перехідних положень, ст.ст.173, 193 Господарського кодексу України, п.4 його Прикінцевих положень, ст.ст. 44, 49, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з колективного сільськогосподарського підприємства «Приозерне» (с.Пулемець, Шацького району, р/р 26003900005001 в ТВ БВ Шацьк, МФО 303172, код ЗКПО 03737735) на користь відкритого акціонерного товариства „Волиньобленерго” в особі Любомльської філії (м.Любомль, вул.Брестська, 60, р/р 26002300167 в Любомльському відділенні Ощадбанку № 6306, МФО 303882, код ЗКПО 00131512) 3305 грн. 16 коп. реструктуризованої пені, 102 грн. витрат, пов’язаних з оплатою державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя І.О.Якушева