Постанова № 28029208, 11.12.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

Вн. № 1/276

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(в порядку письмового провадження)

м. Київ

11 грудня 2012 року 10:00 № 2а-15815/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Дочірнього підприємства "Баржова компанія"

до

Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

про

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

№ 0009382308/0 від 30.10.2007 р.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство "Баржова компанія" (далі - позивач, ДП "Баржова компанія") звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва (далі - відповідач, ДПІ у Печерському р-ні м. Києва) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0009382308/0 від 30.10.2007 р. (далі –ППР № 0009382308/0).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.11.2007 р. суддею Пилипенко О.Є. відкрито провадження в адміністративній справі № 8/165 та призначено попереднє судове засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.01.2008 р. суддею Пилипенко О.Є. закінчено підготовче провадження у справі № 8/165 та призначено справу до судового розгляду.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.04.2008 р. суддею Пилипенко О.Є. позов ДП "Баржова компанія" у справі № 8/165 задоволено повністю.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2009 р. у справі № 22-а-22679/08 апеляційну скаргу ДПІ у Печерському р-ні м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.04.2008 р. залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.04.2008 р. - без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.10.2012 р. № К-46065/09 касаційну скаргу ДПІ у Печерському р-ні м. Києва задоволено частково, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2009 р. та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.04.2008 р. скасовано та справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

16 листопада 2012 року до канцелярії Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла справа № 8/165. Справі було присвоєно новий номер 2а-15815/12/2670 та передано судді Клочковій Н.В.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.11.2012 р. адміністративну справу № 2а-15815/12/2670 прийнято до свого провадження суддею Клочковою Н.В., у позивача витребувано низку додаткових доказів по даній справі та призначено судове засідання на 04.12.2012 р.

В судове засідання 04.12.2012 р. прибули представники позивача. Представник відповідача в судове засідання 04.12.2012 р. не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду.

Згідно ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи положення ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 04.12.2012 р. суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

За результатами перевірки ДП "Баржова компанія" податковим органом складено акт № 636/23-8/24929143 від 23.10.2007 р. “Про результати невиїзної документальної перевірки ДП "Баржова компанія" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за період жовтень-листопад 2006 року та січень-березень 2007 року” (далі –Акт перевірки).

На підставі Акту перевірки відповідачем прийнято ППР № 0009382308/0, яким було встановлено порушення позивачем вимог п. 1.8 ст. 1, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.7.1 та пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, внаслідок чого податковим органом було зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2006 року на суму 1 205 613 грн., за лютий 2007 року на суму 1 130 467 грн., за березень 2007 року на суму 208 598 грн. (всього зменшено суму бюджетного відшкодування на суму 2 544 678 грн.).

Позивач не погодився з ППР № 0009382308/0, вважає його незаконним та таким, що підлягає скасуванню, тому звернувся до суду.

Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва погоджується з позовними вимогами ДП "Баржова компанія", виходячи з наступних мотивів.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України; Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України); Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” (далі - Закон № 996-XIV); Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість” (далі –Закон № 168/97-ВР).

З матеріалів справи вбачається, що основним постачальником позивача у період, що перевірявся, було ЗАТ “АТ “Каргілл”.

Згідно договорів поставки ЗАТ “АТ “Каргілл” реалізовано наступну продукцію ДП "Баржова компанія" за жовтень 2006 року: олію соняшникову нерафіновану наливом в кількості 27 378,05 т. на суму 90 811 244,25 грн., в т.ч. ПДВ 15 135 207,38 грн., пшеницю вагою 256 504,05 т. на суму 205 488 288,53 грн., в т.ч. ПДВ 34 248 048,1 грн.; ячмінь 3 класу вагою 166 859,5 т. на суму 101 300 000 грн., в т.ч. ПДВ 16 883 333,33 грн., ячмінь фуражний вагою 264 000 т. на суму 198 000 009,75 грн., в т.ч. ПДВ 33 000 001,6 грн.; за січень 2007 року: олію соняшникову нерафіновану наливом вагою 43 712,062 т. на суму 150 436 923 грн., в т.ч. ПДВ 25 072 820,508 грн.; за лютий 2007 року: олію соняшникову нерафіновану наливом вагою 57 637 т. на суму 201 503 202 грн., в т.ч. ПДВ 33 583 867 грн.

Основою причиною виникнення від'ємного значення суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню з бюджету, є придбання та продаж на експорт сільськогосподарської продукції українського походження: пшениці, ячменю, олії соняшникової нерафінованої (копія Акту перевірки –додаток № 3 по справі, арк. 244).

Зі змісту Акту перевірки вбачається, що позивачем в розділі II податкової декларації відображено операції, що підлягають оподаткуванню за ставкою 20% відповідно до вимог пп. 6.1.1 п. 6.1 ст. 6, з порушенням вимог пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, про що свідчить інформація, отримана від регіональних ОДПС по перевірках постачальників товару по ланцюгу постачання.

Перевіркою встановлені порушення вимог податкового законодавства постачальниками ДП "Баржова компанія" по ланцюгах поставки, що призвели до неправомірного формування податкового кредиту ПДВ ДП "Баржова компанія", що в подальшому об'єктивно призвело до порушення принципів системи оподаткування.

В Акті перевірки вказано, що, враховуючи зазначене у р. 3.2.1 даного акту перевірки, сплати ПДВ в розмірі 2 544 678 грн., а саме: за жовтень 2006 року в сумі 1 205 613 грн., за січень 2007 року в сумі 1 130 467 грн. та за лютий 2007 року в сумі 208 598 грн., які заявлені ДП "Баржова компанія" до відшкодування з державного бюджету за листопад 2006 року, січень та лютий 2007 року, постачальниками товару не здійснено та неможливо встановити надмірну сплату ПДВ.

Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом № 996-XIV. Відповідно до ст. 9 розділу 3 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Господарські операції, як зазначено в п. 5 ст. 9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідно до ст. 11 Закону, на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність.

Як зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємства або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з’ясувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб’єктності учасників господарської операції та установлення зв’язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудження основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону № 996-ХІV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Визначення терміну "первинний документ" наведено у статті 1 Закону № 996-ХІV: первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 2 ст. 9 даного Закону передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, фактичне отримання позивачем відповідної продукції та виконання сторонами умов договорів поставки підтверджується наявною в матеріалах справи первинною документацією, зокрема, копіями податкових накладних (додаток № 3 по справі, арк. 2 - 104), виписками з рахунків, виданих банком за лютий 2007 року (додаток № 4 по справі, арк. 47 –62), за січень 2007 року (додаток № 4 по справі, арк. 63 –75), за жовтень 2006 року (додаток № 4 по справі, арк. 75 –89), що підтверджують списання грошових коштів з рахунку позивача та переказ контрагенту ЗАТ “АТ “Каргілл” на виконання умов договорів поставки.

Актом перевірки підтверджено, що віднесення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам позивача з ЗАТ “АТ “Каргілл” зроблено на підставі первинних документів, а саме податкових накладних, сума ПДВ по яким була включена до реєстру виданих та отриманих податкових накладних, податкових декларацій з податку на додану вартість за відповідний період.

Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

є) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР).

Судом встановлено, що позивач на момент перевірки мав необхідні податкові накладні, сплатив на користь постачальника вартість придбаної продукції, в тому числі ПДВ, що підтверджується належним чином оформленими податковими накладними.

Відповідач в обґрунтування своєї позиціє зазначає, що основним постачальником ДП "Баржова компанія" є ЗАТ “АТ “Каргілл”, яке не є виробником продукції, що постачалась, а, в свою чергу, придбав її у ряду підприємств-постачальників.

Зокрема, у ПП “Пологсілгоспопостач”, яким задекларовано в податковому періоді, у якому відбувалася поставка, податкові зобов'язання, менші, ніж задекларовано ЗАТ “АТ “Каргілл”, на суму 1 950 040,00 грн.

Згідно інформаційної довідки ДПІ у м. Сімферополі від 15.08.2007 р. № 11609/7/23-4 з травня 2006 року ТОВ СУРП “Кримроспттранзит” не звітує, таким чином податкові зобов'язання не відображало та не декларувало.

Згідно інформації Бердянської ОДПІ ТОВ “Гром” податкову накладну № 13 від 07.12.2006 р. на суму ПДВ 326 633,35 грн. на адресу ЗАТ “АТ “Каргілл” не виписувало, продукція не відвантажувалась, в реєстрі виданих податкових накладних не відображалась.

З урахуванням вищезазначеного, податковий орган прийшов до помилкового висновку, що право на бюджетне відшкодування з ПДВ у позивача виникає у випадку перерахування цього податку до бюджету його контрагентами.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним спірного рішення з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Враховуючи все вищевикладене у своїй сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ДП "Баржова компанія" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 2, 9, 69-72, 86, 94, 128, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов дочірнього підприємства "Баржова компанія" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва від 30.10.2007 р. № 0009382308/0.

3. Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов’язаннями державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на користь дочірнього підприємства "Баржова компанія" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 3,40 грн. (три грн. 40 коп.).

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Строк, встановлений для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду звіту про виконання постанови - три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Суддя Н.В. Клочкова