Постанова № 28028989, 10.12.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 грудня 2012 року № 2а-13975/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Катющенка В.П., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до

про

Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТ Інжиніринг»

стягнення адміністративно-господарських санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Київське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТ Інжиніринг», в якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТ Інжиніринг»адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів за 2011 рік, у розмірі 107 365,00 грн. та пені у розмірі 3 735, 78 грн., що разом складає 111 100,78 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2011 рік за формою № 10-ПІ, затвердженої наказом Мінпраці України від 10 лютого 2007 року № 42, середньооблікова чисельність працівників облікового складу підприємства у 2011 році становила 124 особи. Тому, відповідно до статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»від 21 березня 1991 року № 875-ХII норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів на підприємстві у 2011 році становив 5 осіб. Разом з тим, останнім не працевлаштовано жодного інваліда. При цьому, позивач вказує на те, що відповідачем не лише не працевлаштовано необхідну кількість осіб, яким встановлена інвалідність, але навіть не передбачено для них вакансій.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 листопада 2012 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні.

Представник позивача в судовому засіданні 22 листопада 2012 року позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, про час дату та місце судового засідання належним чином повідомлений, заперечень стосовно предмету позову не надав.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, протокольною ухвалою від 22 листопада 2012 року суд ухвалив про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»від 21 березня 1991 року № 875-XII (далі - Закон № 875-XII) підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

У відповідності до частини другої статті 20 зазначеного Закону порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Згідно частини 1 статті 17 Закону № 875-XII з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону № 875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

У відповідності до частин 2, 3 вказаної норми та частини 2 статті 12 Закону України «Про охорону праці»від 14 жовтня 1992 р. № 2694-ХІІ (далі –Закон № 2684-ХІІ) роботодавці самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною 1 статті 19 Закону № 875-ХІІ, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Так, як вбачається зі звіту Форми 10-ПІ за 2011 рік поданого відповідачем, останній самостійно розрахував кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативів у кількості –5 осіб. При цьому, позивач погодився з такою кількістю робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Крім того, наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10 лютого 2007 року № 42 затверджена форма звітності № 10-ПІ «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів»та Інструкція щодо її заповнення (далі - Інструкція № 42).

Згідно з пунктом 3.1. Інструкції № 42 середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік визначається відповідно до пункту 3.2. Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28 вересня 2005 року № 286 та зареєстрованої Міністерством юстиції України 30 листопада 2005 року за № 1442/11722 (далі по тексту Інструкція № 286). За таким же правилом визначається середньооблікова кількість штатних працівників за рік, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність.

Відповідно до пункту 3.4. Інструкції № 42 дані щодо середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу (рядок 01), середньооблікової кількості штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (рядок 02), та кількості інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях (рядок 03), відображаються в цілих одиницях. Якщо при обчисленні виникає дробове число, його необхідно округлити до цілого (якщо після коми число 5 і більше, то воно округлюється в бік збільшення).

Таким чином, відповідачем правильно встановлену кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів, при цьому, позивач погодився з наведеним.

Право інвалідів на працю, їх працевлаштування реалізується шляхом створення спеціального робочого місця, адаптацією й додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей інваліда.

Відповідно до частини 8 статті 69 Господарського кодексу України підприємство з правом найму робочої сили забезпечує визначену відповідно до закону кількість робочих місць для працевлаштування неповнолітніх, інвалідів, інших категорій громадян, які потребують соціального захисту. Відповідальність підприємства за невиконання даної вимоги встановлюється законом.

Відповідач подав до Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2011 рік, у якому зазначено: середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (рядок 01) 124 особи; середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (рядок 02) - осіб; кількість інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях (рядок 03) - 5 осіб. Також у звіті зазначено, що фонд оплати праці штатних працівників (тис грн.) (рядок 04) 2 662,7 грн., середньорічна заробітна плата штатного працівника (рядок 05) –21 473,00 грн., сума адміністративно господарської санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів (рядок 06) –107 366,00 грн.

Пунктом 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. № 70 встановлено, що звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця не є податком, збором (обов'язковим платежем), обов'язкова сплата яких передбачена Конституцією України та Законом України «Про систему оподаткування»від 25 червня 1991 р. № 1251-XII, а є заходом впливу до правопорушника у сфері господарювання у зв'язку зі скоєнням правопорушення. Такі санкції не можуть застосовуватися у разі відсутності необхідної кількості працевлаштованих інвалідів, якщо при цьому суб'єкт господарювання вжив усіх передбачених Законом N 875-XII заходів для працевлаштування останніх, тобто коли у його діях відсутній склад правопорушення.

Відповідно до частини 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

У частині 2 наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно із частиною 3 статті 18 Закону № 875-ХІІ роботодавці зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, створення робочих місць для інвалідів супроводжується обов’язком підприємства вжити всіх вище перерахованих заходів.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем на час розгляду справи в суді, не надано суду доказів про те, що останній дійсно вживав відповідних заходів відповідно до вимог законодавства для працевлаштування інвалідів, в тому числі щодо створення ним спеціальних робочих місць, а також подання до центру зайнятості відповідної звітності з інформацією про можливість працевлаштування інвалідів, створення робочих місць, введення вакансій.

Так, з листа Печерського районного центру зайнятості вбачається, що відповідач подавав звіти Форми № 3-ПН «Звіт про наявність вакансій»у 2011 році без зазначення вакансій для інвалідів. Крім того, до матеріалів справи долучено копії звітів Форми № 3-ПН, які подавались ТОВ «МЕТ Інжинірінг»до Печерського районного центру зайнятості у 2011 році, в яких про наявність на підприємстві вакансій для інвалідів не зазначено.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем не було виконано свого обов’язку, встановленого законодавством України щодо працевлаштування інвалідів шляхом створення для них спеціальних робочих місць, адаптацією й додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей останніх.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що у зв’язку з незабезпеченням працевлаштування інвалідів у відповідача виник обов’язок сплатити адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 107 365,00 грн. (21 473,00 х 5 = 107 365,00 - розрахунок позивача в матеріалах справи) та за порушення строків сплати цієї суми - обов’язок сплатити пеню у розмірі 3 735,78 грн. (107 365,00 х 0,02 х 174 = 3 735,78 - розрахунок позивача в матеріалах справи), а разом 111 100,78 грн., на стягненні яких наполягає позивач.

Суд також звертає увагу на те, що відповідач самостійно розрахував суму адміністративно-господарських санкцій (107 366,00 грн.) за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів –рядок 06 звіту Форми № 10-ПІ за 2011 рік, разом з тим, у визначений законом термін її не сплатив.

Виходячи з матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТ Інжиніринг»на користь Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів за 2011 рік, в розмірі 111 100,78 грн. (сто одинадцять тисяч сто грн. 78 коп.).

Заборгованість стягнути до доходної частини Державного бюджету України на р/р 31219230700001 ГУ ДКСУ м. Києва, МФО 820019, код ЄДРПОУ 37993783, код призначення платежу 50070000;01 - адміністративно-господарська (штрафна) санкція за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів за 2011 рік без ПДВ.

Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя В.П. Катющенко