Постанова № 28028353, 13.12.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2012 року 14:40 Справа № 0870/10739/12

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., при секретарі судового засідання Шмаріні І.О., за участю позивача – не прибув, відповідача – не прибув, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Денкон» про стягнення заборгованості.

13 листопада 2012 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби (далі іменується – позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Денкон» (далі іменується – відповідач), в якому позивач просив суд стягнути на його користь суму заборгованості в розмірі 120011 грн. 68 коп.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що підприємством самостійно визначено суму податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет та при реалізації владної управлінської функції суб’єктом владних повноважень відносно суб’єкта господарювання винесені рішення, якими покладено обов’язок здійснити платіж на користь Державного бюджету України. Дані рішення є діючими, проте суб’єктом господарювання в повному обсязі не виконані. Вказане спричинило утворення спірної суми заборгованості. Посилаючись на викладені вище мотиви, позивач просить суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Ухвалою судді від 14.11.2012 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

13.12.2012 представник позивача в судове засідання не з’явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Однак, до канцелярії суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибув, не повідомив суд про причини неприбуття та не подав до суду будь-яких заяв, клопотань, письмових пояснень чи заперечень на адміністративний позов.

За таких обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.

За приписами ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 12, ст. 41 КАС України, у зв’язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових та речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оскільки, матеріали справи містять докази, які в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, а завданням адміністративного судочинства України згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і неухильне дотримання судом вимог даної норми процесуального закону є обов'язковим в кожній адміністративній справі, тому спір підлягає вирішенню на підставі наявних у справі документів.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з’ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з’ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Денкон», пройшов процедуру державної реєстрації та отримав свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, а відтак набув правового статусу суб’єкта господарювання в розумінні припису ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців від 15.05.2003 №755-IV, згідно з яким державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців – це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Як вбачається з матеріалів справи у відповідача станом на 13.12.2012 існує заборгованість з податку на додану вартість в розмірі 116769 грн. 98 коп. та з податку на прибуток в розмірі 3242 грн. 00 коп., який виник на підставі наступного.

Відповідачем самостійно подані до контролюючого органу податкові декларації з податку на додану вартість, а саме: податкова декларація від 20.10.2011 №9009231284, в якій самостійно визначено податкове зобов’язання на суму в розмірі 91936 грн. 00 коп.; податкова декларація від 04.05.2012 №9024056255, в якій самостійно визначено податкове зобов’язання на суму в розмірі 24787 грн. 00 коп. Також, з матеріалів справи вбачається, що відповідачу нарахована пеня в розмірі 46 грн. 68 коп.

На підставі вищезазначеного сума податкового боргу з податку на додану вартість з урахуванням пені становить 116769 грн. 68 коп.

Податковий борг з податку на прибуток виник на підставі того, що відповідачем подана до контролюючого органу податкова декларація від 28.08.2012 №9052091390, в якій платником податку самостійно визначено податкове зобов’язання в розмірі 3242 грн. 00 коп.

Загальна сума боргу по складає 120011 грн. 68 коп.

У зв’язку з несплатою платником податків узгоджених сум податкового зобов’язання, позивачем вживались заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку: податкова вимога від 01.09.2011 №907 отримана відповідачем 01.09.2011, про що свідчить напис на корінці податкової вимоги (а.с. 22).

Як вбачається з матеріалів справи дана податкова вимога відповідачем не була оскаржена ні в адміністративному, ні в судовому порядках.

Дослідивши наявні в матеріалах справи допустимі та належні докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, за наступних підстав.

За приписами ст. 1 ПК України, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Податкове зобов'язання – сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

В пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг – це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України – орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України – стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється органам державної виконавчої служби у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Органи державної податкової служби відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, кий має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму додаткового боргу або його частини.

За приписами пп. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація, розрахунок – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленими підрозділами у випадках, визначеними цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Податкова декларація подається за звітній період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 2, 7-12, 17, 94, 160, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов – задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Денкон» (69000, Запорізька область, місто Запоріжжя, площа Інженерна, будинок №1, офіс №512; ідентифікаційний код 32498568) на користь Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби суму податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 116769 (сто шістнадцять тисяч сімсот шістдесят дев’ять) грн. 68 (шістдесят вісім) коп., яку зарахувати на р/р31119029700006, код платежу 14010100, отримувач: державний бюджет Ленінського району м. Запоріжжя, код за ЄДРПОУ 38025423, банк ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015; та суму податкового боргу з податку на прибуток в розмірі 3242 (три тисячі двісті сорок дві) грн. 00 (нуль) коп., яку зарахувати на р/р 31117009700006, код платежу 11021000, отримувач: державний бюджет Ленінського району м. Запоріжжя, код за ЄДРПОУ 38025423, банк ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.М.Недашківська