Рішення № 280280, 14.11.2006, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2006 р. Справа № 02/5366

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д.,

із секретарем судового засідання Олененко С.П., за участю представників:

позивача: Білостоцький А.І.- за довіреністю, відповідача: Постригань С.В. - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу

за позовом приватного підприємства "АІК"

до Відкритого акціонерного товариства "Чигиринське районне об"єднання "Агропроммеханізація"

про визнання договору дійсним,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено вимогу про визнання дійсним на підставі статті 220 Цивільного кодексу України договору купівлі-продажу від 15 серпня 2002 року, укладеного сторонами між собою, та визнання за позивачем –приватним підприємством "АІК" - права власності на гуртожиток, який є предметом вказаного договору та знаходиться за адресою: Черкаська область, м. Чигирин, вул. Кірова, 164-а, з тих підстав, що вказаний договір був укладений та виконаний сторонами, але не був посвідчений нотаріально в зв’язку з відсутністю необхідних коштів у відповідача, який ухилявся від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав і пояснив, що договір купівлі-продажу від 15.08.2002р. не був посвідчений нотаріально в зв’язку з тим, що на момент його укладення нотаріальне посвідчення договору не вимагалося, а в подальшому відповідач ухилявся від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу в зв’язку з відсутністю у нього необхідних коштів. В даний час відсутність нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу робить неможливим повноцінне використання придбаного приміщення гуртожитку, у якому розміщено швейний цех по пошиттю шкіряних виробів.

Відповідач у відзиві на позов та представник відповідача у судовому засіданні не заперечив проти позову.

Оцінивши докази у їх сукупності, вислухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів.

ВАТ "Чигиринське районне об"єднання "Агропроммеханізація" (як продавець) в особі голови правління Кобиляцького А.Я. та приватне підприємство "АІК" (як покупець) в особі директора Трояна І.В. уклали договір від 15 серпня 2002 року купівлі-продажу гуртожитка, площею 3163 кв.м, що розташований за адресою: Черкаська область, м. Чигирин, вул. Кірова, 164-а.

За умовами вказаного договору продавець зобов’язався передати у власність покупцю вказане майно, що було на балансі підприємства, а покупець зобов’язався прийняти майно та сплатити за нього 33000 грн. протягом шести місяців з розрахунку 5500 грн. кожного місяця. Відповідно до пункту 1.2. договору продавець передає майно у власність покупця протягом 3-х банківських днів з моменту підписання договору. Однак, Акт прийому-передачі вказаного у договорі майна підписаний представниками сторін 03.09.2002 року.

Із поданого позивачем переліку майна, переданого до статутного фонду ВАТ "Чигиринське районне об"єднання "Агропроммеханізація", вбачається, що на момент укладення договору відповідач був власником майна на підставі наказу Регіонального відділення ФДМУ по Черкаській області № 373 від 13.09.1996р.

Позивач повністю розрахувався із відповідачем за придбане приміщення, що підтверджується копіями платіжних доручень та довідкою відповідача.

Договір купівлі-продажу майна від 08.04.2004р. не був посвідчений нотаріально. Як вбачається із матеріалів справи і підтверджується представниками сторін у судовому засіданні, сторони не вжили заходів для нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу. На момент укладення договору від 15.08.2002р. законом не вимагалася обов’язкова нотаріальна форма договору купівлі-продажу, якщо він укладався між юридичними особами.

Судом встановлено належність проданого майна продавцю –ВАТ "Чигиринське районне об"єднання "Агропроммеханізація"; не встановлено наявність інших претендентів на вказане у договорі майно; суду не подано доказів наявності спору щодо цього майна; у матеріалах справи є докази того, що рішенням виконавчого комітету Чигиринської міської ради від 13.02.2006р. № 2-88 будівлю № 164а по вул. Кірова в м. Чигирин виключено з житлового фонду міста в зв’язку з тим, що гуртожиток переобладнаний і використовується з профілем роботи - виготовлення шкіряних виробів та надання послуг населенню.

Виходячи з викладеного, на підставі частини 2 статті 220 Цивільного кодексу України суд вважає вимогу позивача про визнання договору купівлі-продажу гуртожитку від 15.09.2002р. дійсним. Суд вважає, що частина 1 статті 220 ЦК України не може застосовуватися до даного договору, оскільки він укладений задовго до набрання чинності вказаною нормою.

За таких обставин суд вважає законною, обґрунтованою, підтвердженою належними доказами і ніким не спростованою вимогу приватного підприємства "АІК" про визнання дійсним договору купівлі-продажу від 15 серпня 2002р., укладеного сторонами між собою, та про визнання за ним права власності на гуртожиток, що розташований за адресою: Черкаська область, Черкаська область, м. Чигирин, вул. Кірова, 164-а. Позивач не просить відшкодувати понесені ним судові витрати за рахунок відповідача.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати дійсним договір № 99 від 15 серпня 2002 року купівлі-продажу, укладений відкритим акціонерним товариством "Чигиринське районне об’єднання "Агропроммеханізація" в особі голови правління Кобиляцького А.Я. та приватним підприємством "АІК" в особі директора Трояна І.В.

Визнати за приватним підприємством "АІК" (ідентифікаційний код 24726351) право власності на гуртожиток, розташований за адресою: Черкаська область, м. Чигирин, вул. Кірова, 164-а, що був придбаний за договором купівлі-продажу № 99 від 15 серпня 2002 року.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя А.Д. Пащенко