Постанова № 28027485, 08.06.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 червня 2012 р. (16:35) Справа №2а-5067/12/0170/23

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі

головуючої судді Алексєєвої Т.В., при секретарі Гришанкові К.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення

за участю:

позивач - не з'явився

відповідач - не з'явився

Обставини справи: Державна податкова інспекція в м. Сімферополі АР Крим - позивач звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - відповідача - про стягнення заборгованості в сумі 1057гривень 81копійка. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не сплачена сума заборгованості з податку на додану вартість в сумі 1057,81грн. Позивач зазначає, що за результатами проведених перевірок до відповідача були застосовані штрафні санкції в загальній сумі 1023,00грн. за неподання податкових декларацій з податку на додану вартість. Податкові повідомлення-рішення отримано відповідачем у встановленому порядку, однак сума штрафних санкцій в добровільному порядку не сплачена, у зв'язку з чим позивач просить стягнути вказану суму податкової заборгованості в судовому порядку.

Представник позивача у судове засідання, не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином - під розписку, про причини неприбуття не повідомив.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи, про причини неприбуття не повідомив, заперечення на позов до суду не надав.

Суд, приймаючи до уваги ненадання відповідачем доказів неможливості участі його та його представника у судовому засіданні з поважних причин, відсутність у матеріалах справи клопотання про неможливість розгляду справи без участі відповідача та його представника, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, керуючись ст.128, 133 КАС України, вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності представників сторін.

Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 5 частини 2 статті 17 КАС України передбачено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частинами 1, 3 статті 4 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 року №509-ХІІ встановлено, що Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до п.п.41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Згідно з пп.20.1.18 ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Отже, враховуючи вищезазначене, Державна податкова інспекція в м. Сімферополі АРК у відносинах з фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктом владних повноважень.

Згідно з ч.1 ст.128 Господарського кодексу України громадянин визнається суб`єктом господарювання при здійсненні ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його у якості підприємця без статусу юридичної особи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, місце реєстрації: 95013, АРК, АДРЕСА_1 (згідно адресної довідки -а.с.7)) зареєстрована як фізична особа-підприємець 10.09.2004 р. згідно Свідоцтва про державну реєстрацію (а.с.9). Відповідач є платником податків та зборів, на час розгляду справи перебуває на обліку в ДПІ в м. Сімферополі АР Крим (взятий на облік 15.09.2004 р. за №133322 -довідка позивача від 18.01.2011 р. №1948 (а.с.10)).

В актах перевірки відповідача податковим органом також зазначено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 зареєстрована як платник податку на додану вартість.

Таким чином, судом встановлено, що фізична особа -підприємець ОСОБА_1 зобов'язана виконувати обов'язки, покладені на неї законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.

Суд зазначає, що пунктом 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року №2181-ІІІ, що діяв на час виникнення спірних відносин (надалі - Закон №2181) встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку вказує у податковій декларації. Пунктом 1.11 статті 1 даного Закону визначено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону №2181 встановлені базові податкові (звітні) періоди. Згідно підпункту "б" пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону №2181 - податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до пп.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону №2181 платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Пунктом 11 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" передбачено, що органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку і розмірах, встановлених законами України.

Відповідно до абзацу 1 підпункту 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) податковим періодом є один календарний місяць. Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону №2181 встановлені базові податкові (звітні) періоди. Згідно пункту "а" пп.4.1.4 п.4.1 даної статті податкові декларації за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), подаються протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Законом України "Про податок на додану вартість", зокрема пунктом 10.2 статті 10 встановлено, що платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Таким чином, діючим законодавством передбачений обов'язок відповідача надавати податкові декларації по податку на додану вартість до податкових органів.

Згідно розрахунку суми позову (а.с.4) заборгованість відповідача по штрафним санкціям в сумі 1023,00 грн. утворилась за наступних обставин:

ДПІ в м. Сімферополі АР Крим 29.12.2010 р. проведено перевірку своєчасності подання податкової звітності, в ході якої виявлені порушення пункту п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а саме: неподання відповідачем податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2010 року.

Результати перевірки знайшли відображення в акті № 21608/17-2 від 29.12.2010 року (а.с.12).

За порушення податкового законодавства, на підставі зазначеного акту перевірки, згідно пп.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону №2181 відносно відповідача прийнято податкове повідомлення-рішення №0000651702/0 від 12.01.2011 року (а.с.11) про застосування штрафних санкцій з податку на додану вартість в сумі 170грн.00коп.

Зазначене податкове повідомлення-рішення було направлено відповідачу та їм отримано , згідно поштового повідомлення.

ДПІ в м. Сімферополі АР Крим 08.12.2010 р. проведено перевірку своєчасності подання податкової звітності, в ході якої виявлені порушення пункту п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а саме: неподання відповідачем податкової декларації з податку на додану вартість за липень, серпень, вересень, жовтень 2010 року.

Результати перевірки знайшли відображення в акті №19274/17-2 від 08.12.2010 року (а.с.15).

За порушення податкового законодавства, на підставі зазначеного акту перевірки, згідно пп.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону №2181 відносно відповідача прийнято податкове повідомлення-рішення №0000711702/0 від 17.01.2011 року (а.с.14) про застосування штрафних санкцій з податку на додану вартість в сумі 680грн.00коп.

Зазначене податкове повідомлення-рішення було направлено відповідачу та їм отримано, згідно поштового повідомлення.

ДПІ в м. Сімферополі АР Крим 02.03.2011 р. проведено перевірку своєчасності подання податкової звітності, в ході якої виявлені порушення підпункту 49.18.1 (49.18.2) пункту 49.18 статті 49 розділу ІІ, пункту 203.1 статті 203 розділу V Податкового Кодексу України, а саме: несвоєчасне подання відповідачем податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року (строк подачі декларації 21.02.2011 року, фактично декларацію подано 07.04.2011 року).

Результати перевірки знайшли відображення в акті №3927/17-2 від 07.04.2011 року (а.с.19-20).

За порушення податкового законодавства на підставі зазначеного акту перевірки, відносно відповідача прийнято податкове повідомлення-рішення №0003241702 від 07.04.2011 року (а.с.17) про застосування штрафних санкцій з податку на додану вартість в сумі 170 грн.00коп.

Зазначене податкове повідомлення-рішення було направлено відповідачу та їм отримано, згідно поштового повідомлення.

ДПІ в м. Сімферополі АР Крим 18.04.2011 р. проведено перевірку своєчасності подання податкової звітності, в ході якої виявлені порушення підпункту 49.18.1 (49.18.2) пункту 49.18 статті 49 розділу ІІ, пункту 203.1 статті 203 розділу V Податкового Кодексу України, а саме: неподання відповідачем податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року (строк подачі декларації 21.03.2011 року, фактично декларацію подано 18.04.2011 року).

Результати перевірки знайшли відображення в акті №5021/17-2/НОМЕР_1 від 18.04.2011 року (а.с.23-24).

За порушення податкового законодавства на підставі зазначеного акту перевірки, відносно відповідача прийнято податкове повідомлення-рішення №0006931702 від 25.05.2011 року (а.с.22) про застосування штрафних санкцій з податку на додану вартість в сумі 1 грн.00коп.

Зазначене податкове повідомлення-рішення було направлено відповідачу та їм отримано, згідно поштового повідомлення.

Позивачем 06.07.2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0009511702 про застосування штрафних санкцій з податку на додану вартість в сумі 1 грн.00коп.

Зазначене податкове повідомлення-рішення було направлено відповідачу та їм отримано, згідно поштового повідомлення

ДПІ в м. Сімферополі АР Крим 23.06.2011 р. проведено перевірку своєчасності подання податкової звітності, в ході якої виявлені порушення підпункту 49.18.1 (49.18.2) пункту 49.18 статті 49 розділу ІІ, пункту 203.1 статті 203 розділу V Податкового Кодексу України, а саме: неподання відповідачем податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2011 року (строк подачі декларації 25.05.2011 року, фактично декларацію подано 23.06.2011 року).

Результати перевірки знайшли відображення в акті №8241/1702/НОМЕР_1 від 23.06.2011 року (а.с.27-28).

За порушення податкового законодавства на підставі зазначеного акту перевірки, відносно відповідача прийнято податкове повідомлення-рішення №0010261702 від 29.07.2011 року (а.с.26) про застосування штрафних санкцій з податку на додану вартість в сумі 1 грн.00коп.

Зазначене податкове повідомлення-рішення було направлено відповідачу та їм отримано, згідно поштового повідомлення.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону №2181 передбачено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом, зокрема, якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.

Згідно вимог п. 57.3. ст.. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які відомості про оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень відповідачем як в адміністративному, так і в судовому порядку; відповідачем також не повідомлено про наявність будь-яких доказів невідповідності даних актів перевірки фактичним обставинам справи, не надано доказів та не повідомлено обставини, які можуть свідчити про неправомірність проведених податковим органом перевірок.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що відповідачем узгоджено податкове зобов'язання в загальній сумі 1023,00грн. (170,00+680,00+170,00+1,00+1,00+1,00).

Суд зазначає, що відповідно до п.1.3 ст.1 Закону №2181 податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідачем узгоджене податкове зобов'язання по штрафним санкціям з податку на додану вартість у загальній сумі 1023,00 грн.

Відповідно до п.1.3 ст.1 Закону №2181 податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно з пп.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону №2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Податкові вимоги надсилаються: а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу (пп.6.2.3 п.6.2 ст.6 Закону №2181).

Згідно з п.п.6.2.3 п.6.2 ст.6 Закону №2181 у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

На адресу відповідача позивачем були направлена перша податкова вимога №1/1239 від 01.04.2010 р., яка не була отримана відповідачем, у зв'язку з відсутністю відповідача за адресою реєстрації, про що складено акт №7505/24-1 від 30.09.2010р. Податкова вимога №1/1239 від 01.04.2010 р. розміщена на дошці оголошень -30.09.2010р.

На адресу відповідача позивачем були направлена друга податкова вимога №2/6197 від 01.11.2010 р., яка була не отримана відповідачем, про що ДПІ у м. Сімферополі було складено акт №11485/24-1 від 28.12.2010р. та вимога розміщена на дошці оголошень 28.12.2010 року.

Водночас суд зауважує, що податковий орган звернувся до суду у березні 2011 року, після набрання чинності Податковим кодексом України.

Відповідно до пп. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право: застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом. Таким чином, з часу набрання ним чинності, порядок стягнення грошових зобов'язань врегульовано саме Податковим кодексом України.

Згідно з пп. 14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України грошове зобов'язання платника податків -це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

В свою чергу штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) -це плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (пп. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Таким чином, сума заборгованості зі сплати штрафних (фінансових) санкцій, що справляється у зв'язку з порушенням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи відноситься до категорії "грошове зобов'язання платника податків" у розумінні ПК України.

Згідно із п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Згідно із п. 95.2 ст. 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Враховуючи наведені приписи законодавства, чинного на час звернення податкового органу до суду із позовом про стягнення заборгованості, суд дійшов висновку, що право на стягнення суми грошового зобов'язання виникає лише після надсилання податкової вимоги. Виключень з цього правила, у тому числі щодо стягнення сум заборгованості, строки сплати якої настали до дня набрання чинності Податковим кодексом України, чинне законодавство не містить.

На час виникнення частини спірних відносин (штрафні санкції були нараховані та сума була узгоджена на протязі 2010 року) спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовувалась до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення був Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.200 року №2181-ІІІ.

Пункт 14.1.175. Податкового кодексу встановлює, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

З матеріалів справи вбачається, що позивач має податковий борг, на загальну суму 1023,00 грн., який до цього часу не сплачений.

Відповідачем, у порядку ч. 1 ст. 71 КАС України не надано доказів сплати заборгованості або оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, і відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, місце реєстрації: 95013, АРК, АДРЕСА_1) на користь Державного бюджету м. Сімферополь АРК (р/р №31114029700002, код платежу 3014010100, в ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740405) заборгованість з податку на додану вартість у сумі 1023,00 гривень.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Алексєєва Т.В.