Рішення № 28027260, 07.12.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.12 Справа№ 5015/4094/12

За позовом: Самбірського міжрайонного прокурора в інтересах держави -уповноваженого органу -Фонду державного майна України в особі Регіонального відділення Фонду державного майна по Львівській області, м. Львів

до відповідача: Приватного підприємства «Консул», м. Дрогобич Львівської області

про: розірвання договору № 483 від 14.05.2004 року та зобов'язання повернути об'єкт незавершеного будівництва у державну власність

Суддя Кидисюк Р.А.

Секретар Харко Л.М.

Представники:

від прокуратури: Телюк Г.В. -прокурор

від позивача: Долішній І.І. -провідний спеціаліст-юрисконсульт (довіреність №18-11-00014 від 03.01.2012 року)

від відповідача: Вербіловський О.П. (доручення б/н від 05.11.2012 року)

Представнику прокуратури та представникам сторін роз'яснено їхні права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 07.12.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Самбірського міжрайонного прокурора в інтересах держави -уповноваженого органу -Фонду державного майна України в особі Регіонального відділення Фонду державного майна по Львівській області, м. Львів до Приватного підприємства «Консул», м. Дрогобич Львівської області про визнання недійсними рішення комітету з конкурсних торгів про розірвання договору № 483 від 14.05.2004 року та зобов'язання повернути об'єкт незавершеного будівництва у державну власність.

Ухвалою суду від 04.10.2012 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 23.10.2012 року. Ухвалою суду від 23.10.2012 року розгляд справи відкладено на 06.11.2012 року. В судовому засіданні 06.11.2012 року оголошено перерву до 15.11.2012 року. Ухвалою суду від 15.11.2012 року розгляд справи відкладено на 26.11.2012 року. В судовому засіданні 26.11.2012 року оголошено перерву до 07.12.2012 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються неналежним виконанням відповідачем умов Договору № 483 купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва -25-квартирного житлового будинку готовністю 8 відсотків по вул. Східній, 46 у м. Самборі Львівської області від 14.05.2004 року, внаслідок чого відповідач зобов'язаний повернути у державну власність об'єкт незавершеного будівництва -25-квартирний житловий будинок по вул. Східній, 46 у м. Самборі Львівської області.

В судове засідання 07.12.12 року прокурор та представник позивача з'явилися, позовні вимоги підтримали, просили позов задоволити повністю з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, вимоги ухвали суду від 15.11.2012 року виконав, просив позов задоволити повністю з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, проти позову заперечив з підстав, наведених у поданому 22.10.2012 року відзиві за вх.№23703/12 на позовну заяву, 07.12.2012 року подав через канцелярію суду супроводжуючу записку за вх.№27930/12 про долучення документів до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

14.05.2004 року між позивачем (Продавець) та відповідачем (Покупець) укладено Договір № 483 купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва -25-квартирного житлового будинку готовністю 8 відсотків по вул. Східній, 46 у м. Самборі Львівської області (Договір). Відповідно до п.1.1 якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцеві об'єкт незавершеного будівництва -25-квартирного житлового будинку готовністю 8 відсотків по вул. Східній, 46 у м. Самборі Львівської, а Покупець зобов'язується прийняти вказаний об'єкт незавершеного будівництва і сплатити за нього ціну, відповідно до умов, що визначені в цьому договорі.

Право власності на об'єкт незавершеного будівництва, відповідно до п.1.2 Договору, переходить до покупця з моменту підписання акту прийому-передачі об'єкта. Зазначений Акт між сторонами підписано 08.09.2004 року.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва»обов'язковою умовою приватизації об'єктів незавершеного будівництва, крім продажу під розбирання, є встановлення строку завершення будівництва об'єкта незавершеного будівництва. У разі невиконання умов, зазначених у цій статті, договір купівлі-продажу підлягає розірванню у встановленому законодавством порядку. Так, відповідно до п.5.4 Договору, сторони дійшли згоди, що Покупець зобов'язується добудувати зазначений об'єкт незавершеного будівництва протягом п'яти років із збереженням первісного призначення, тобто термін завершення будівництва Покупцем -14.05.2009 року.

26.10.2011 року Продавцем за місцем знаходження майна -об'єкта незавершеного будівництва, проведено останню перевірку виконання умов Договору, за результатами якої складено акт поточної перевірки. У п.3.5 Акта та в його висновку зафіксовано невиконання Покупцем умов Договору, а саме: добудувати об'єкт незавершеного будівництва протягом п'яти років. Отож, відповідно до згадуваної ст.19 Закону України «Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва», Договір підлягає розірванню.

28.11.2011 року позивач, з метою досудового врегулювання спору, надіслав на адресу відповідача претензію № 11-11-06904 про розірвання Договору.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, наведених у поданому 22.10.2012 року відзиві за вх. № 23703/12 на позовну заяву. Також відповідач заявляє про застосування строку позовної давності у спорі, адже строк позовної давності сплив 14 травня 2012 року.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають до задоволення з огляду на наступне.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Згідно ст. 175 Господарського Кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Ст.257 ЦК України зазначає, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не виконано його зобов'язання за Договором.

Проте позивач порушив термін позовної давності. Адже, відповідно до умов Договору, відповідач зобов'язувався добудувати об'єкт незавершеного будівництва на протязі п'яти років від дати укладення Договору, тобто до 14.05.2009 року і саме з цієї дати повинна починати свій перебіг позовна давність тривалістю у три роки. Отож, строк позовної давності сплив 14 травня 2012 року.

Всупереч вказаному, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права 01.10.2012 року.

З урахуванням зазначеного, суд вважає безпідставними та не обґрунтованими вимоги позивача про розірвання договору № 483 від 14.05.2004 року та зобов'язання повернути об'єкт незавершеного будівництва у державну власність.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 256, 257, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 175, 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 80, 83, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. У позові відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 11.12.2012 р.

Суддя Кидисюк Р.А