Ухвала суду № 28025990, 17.12.2012, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 206/1488/2012 Провадження № 22-ц/0290/3396/2012Головуючий в суді першої інстанції:Бессараб Н.М.Категорія: 41Доповідач: Іванюк М. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2012 м. ВінницяКолегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі : головуючого - судді Іванюка М.В, суддів Камзалова В.В. та Панасюка О.С, при секретарі Руденко О.М, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Замостянського районного суду м. Вінниці від 26 березня 2012р. щодо відмови в задоволенні зави про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 08 червня 2011р. у справі :

за позовом ОСОБА_2 до начальника Вінницького гарнізону, квартирно-експлуатаційного відділу (КЕВ) м. Вінниці, виконавчого комітету Вінницької міської ради про визнання недійсними рішень, зобов'язання до укладення договіру найму жилого приміщення та видачі ордеру ;

за позовом начальника Вінницького гарнізону до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 за участю третіх осіб : квартирно-експлуатаційного відділу (КЕВ) м. Вінниці, виконавчого комітету Вінницької міської ради, органу опіки та піклування Вінницької міської ради про визнання ордеру недійсним і виселення, --

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_2 звернувся в суд з заявою про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 08 червня 2011р, яким задоволено позов начальника Вінницького гарнізону і виселено його, а також його теперішню дружину ОСОБА_3 та їх доньку ОСОБА_4, 2008р. народження з квартири АДРЕСА_1 в інше житлове приміщення - кімнату в гуртожитку № 417-418 по вулиці Червоноармійській, 20 у місті Вінниці.

Цим же рішенням визнано недійсним ордер № 0314, виданий на ім'я ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на їх вселення в квартиру АДРЕСА_1 та відмовлено у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до начальника Вінницького гарнізону, квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці та виконавчого комітету Вінницької міської ради про визнання недійсними рішень, зобов'язання до укладення договору найму житлового приміщення та до видачі ордеру.

Ухвалою Замостянського районного суду м. Вінниці від 26 березня 2012р. ОСОБА_2. було відмовлено у задоволенні вказаної заяви про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.

У своїй апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить вказану ухвалу скасувати як таку, що суперечить нормам чинного законодавства, а справу передати для розгляду в суд першої інстанції.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_2, який також діє в інтересах своєї дружини ОСОБА_3 та представляє їх малолітню доньку ОСОБА_4, підтримав апеляційну скаргу з наведених у ній підстав.

Стадник С.І, який представляє інтереси Вінницького гарнізону та квартирно-експлуатаційного відділу (КЕВ) м. Вінниці, вважає апеляційну скаргу безпідставною і просить її відхилити.

Вислухавши зазначених осіб, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав :

Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 08 червня 2011р. виселено ОСОБА_2, його теперішню дружину ОСОБА_3 та їх неповнолітню доньку ОСОБА_4, 2008р. народження з квартири АДРЕСА_1 з наданням іншого житлового приміщення - кімнати в гуртожитку АДРЕСА_2, яку колись займав заявник з членами його попередньої сім'ї під час проходження ним військової служби.

У своїй заяві ОСОБА_2 в якості нововиявленої обставини зазначив неможливість його вселення разом з теперішньою дружиною та їх донькою до гуртожитку для військовослужбовців по АДРЕСА_2, оскільки :

- на даний час він вже не є військовослужбовцем і правових підстав для проживання в гуртожитку для військовослужбовців у нього немає, що підтверджується відповіддю начальника квартирно-експлуатаційного відділу (КЕВ) м. Вінниці від 17.01.2012р ;

- в зазначеному житловому приміщенні в гуртожитку зареєстровані та проживають на законних підставах його колишня дружина ОСОБА_3 з сином від попереднього шлюбу - ОСОБА_5, 1994р. народження ;

- теперішня дружина заявника - ОСОБА_3 та їх донька ОСОБА_4, 2008р. народження також не мають зовсім ніяких підстав для вселення у вказаний гуртожиток, оскільки при видачі заявнику в 1999 році ордера на вселення в кімнату в гуртожитку вони не входили до складу його сім'ї.

Відмовляючи ОСОБА_2 у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що дані обставини ( конкретно не вказано, які саме ) не є істотними і не можуть вважатися нововиявленими, оскільки з'явилися, як зазначено в оскаржуваній ухвалі, «після розгляду справи по суті». При цьому суд першої інстанції, не даючи ніякого правового аналізу доводам заявника про відсутність у ОСОБА_2 та членів його теперішньої сім'ї правових підстав для вселення в кімнату в гуртожитку для військовослужбовців, в мотивувальній частині ухвали без зв'язку з цими доводами відтворив зміст ст.ст. 361-362 ЦПК України і лише одним словосполученням зазначив, що «дана обставина не має істотного значення для справи». Однак суд чітко не з'ясував, коли виникла кожна з обставин, зазначених в заяві ( наприклад, коли заявник перестав бути військовослужбовцем, тощо ), чи були дані обставини предметом дослідження в суді першої інстанції, кому було відомо про ці обставини чи не було відомо, могло чи не могло бути відомо, чи є вони істотними з огляду на те, що не притягнуті до участі в справі колишня дружина заявника та його син від попереднього шлюбу зареєстровані, проживають і не втратили право на проживання в приміщенні гуртожитку, яке згідно судового рішення надається ОСОБА_2. та членам його другої сім'ї.

Тобто, висновок суду першої інстанції про те, що вказані в заяві обставини не є істотними, зроблено поспішно, без їх ретельного дослідження.

При цьому суд всупереч вимогам ч.2 ст.365 ЦПК України та роз'ясненням, що містяться в п.п. 3-5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування процесуального законодавства при перегляді рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» від 30.03.2012р, не з'ясував, чи є зазначені в заяві обставини нововиявленими чи новими, або такими, які можуть бути підставою для ініціювання перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку особами, інтересів яких це стосується, тощо. Тобто, суд фактично не з'ясував те, що повинен був з'ясувати.

Таким чином, колегія суддів вважає, що при постановленні оскаржуваної ухвали судом порушено порядок, визначений ч.2 ст.365 ЦПК України і конкретизований в п.п. 3-5 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012р. «Про застосування процесуального законодавства при перегляді рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами». Згідно положень п.3 ч. 1 ст.312 ЦПК України це є підставою для скасування ухвали з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про направлення справи в суд першої інстанції «для продовження розгляду» ( т.3 а.с.49 ), хоча в даному випадку справа має передаватися на новий розгляд. Тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Постановлена раніше ухвала суду апеляційної інстанції від 08 травня 2012р ( а.с. 72) вже переглядалася у касаційному порядку і була скасована у зв'язку з відсутністю в ній мотивування ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 жовтня 2012р. з передачею питання на новий апеляційний розгляд. Тому слід вважати, що і дана ухвала суду апеляційної інстанції має підлягати касаційному оскарженню.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 303, 304, 305 ч.2, 307 ч.2 п.4, 312 ч.1 п.3, 313, 314, 315, 317, 209, 218 ЦПК України, колегія суддів, --

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Замостянського районного суду м. Вінниці від 26 березня 2012р. у даній справі скасувати.

Справу передати в суд першої інстанції для нового розгляду питання про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :

З оригіналом вірно :