Рішення № 28021909, 17.12.2012, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/15371/2012 року

Провадження № 2/0907/6541/2012 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

11 грудня 2012 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Бойчука О.В.

секретар Кондратів Х.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за укладеними договорами позики в розмірі 241446,62 грн.

У позовній заяві ОСОБА_1 зазначив, що між ним та ОСОБА_2 було укладено договори позики на загальну суму 241446,62 грн., про що свідчать розписки ОСОБА_2. Вказані договори відповідач не виконав, а тому позивач просив суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь грошові кошти в розмірі 30218,60 доларів США, що в еквіваленті становить 241446,62 грн.

Представник позивача ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, однак подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій не заперечив проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Виходячи зі змісту ч.1 ст. 224 ЦПК України, та того, що представник позивача не заперечив проти заочного розгляду справи та подав достатньо матеріалів, які свідчать про взаємовідносини сторін, суд вважає, що за можливе провести заочний розгляд справи за відсутності відповідача, надіславши йому копію заочного рішення для забезпечення можливості подання заяви про його перегляд.

Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, які надані суду представником позивача на обґрунтування його вимог, з'ясувавши таким чином фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли зобовязальні правовідносини, а також про належну обґрунтованість позовних вимог у зв'язку з наступним.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно вимог статті 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень, крім випадків наявності підстав для звільнення від доказування, передбачених статтею 61 ЦПК України.

Судом встановлено, що 19.03.2011 року, 22.03.2011 року та 03.06.2011 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договори позики на загальну суму 30218,60 доларів США. На підтвердження отримання коштів та укладання договорів ОСОБА_2 було видано ОСОБА_1 розписки, в яких вказано зобов'язання щодо погашення боргу.

Згідно з ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

В силу ст. 1046 ЦК України, договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

В обумовлений договором час та в наступному відповідач гроші не повернув. Зазначена обставина нічим не спростована та підтверджена наявністю у позивача оригіналів розписок, як містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, в даному випадку зобов'язання за договорами позики від 19.03.2011 року, 22.03.2011 року та 03.06.2011 року.

За таких обставин, суд вважає, що позов є підставним, а тому його слід задовольнити та стягнути на користь позивача ОСОБА_1 з відповідача ОСОБА_2 кошти за договорами позики від 19.03.2011 року, 22.03.2011 року та 03.06.2011 року у грошовій валюті України в еквіваленті до долара США.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, згідно ч. 2 ст. 88 ЦПК України, з відповідача також слід стягнути в дохід держави судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного, відповідно до ст.ст. 8, 55, 124 Конституції України, ст.ст. 11, 15, 16, 526, 625, 1046, 1047, 1049 ЦК України, керуючись ст.ст. 10,11, 60, 88, 179, 213-215, 224-226 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер-відсутній, паспорт серії НОМЕР_2, виданий 14 березня 1997 року, на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_2, заборгованість за договором позики в розмірі 30218,60 доларів США, в еквіваленті, згідно офіційного курсу НБУ, в розмірі 241446 гривень 60 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2, місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер-відсутній, паспорт серії НОМЕР_2, виданий 14 березня 1997 року, 241 гривню 44 коп. судового збору в дохід держави.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених статтею 294 ЦПК України, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя Бойчук О.В.