Рішення № 28018299, 10.12.2012, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 401/7987/12

(2/401/3741/12)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

10.12.2012 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Подорець О.Б.

при секретарі Голубніченко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

У липня 2012 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, зазначивши, що 29 липня 2009 року близько 13-30 годин водій ОСОБА_1, керуючи належним йому автомобілем Фольксваген-гольф, державний номер НОМЕР_1, рухаючись по вулиці Котляревського у місті Дніпропетровську побачивши, що попереду нього зупинилися транспортні засоби, вимушений був зупинитися. Після чого через дзеркало заднього огляду позивач побачив, що позаду нього на великій швидкості рухається автомобіль марки Ауді, державний номер НОМЕР_2 під керування відповідача ОСОБА_2, який не розрахував швидкість руху в результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем „Фольксваген-гольф державний номер НОМЕР_1, під керуванням позивача. В результаті чого позивачу заподіяно матеріальні збитки внаслідок пошкодження майна, розмір яких становить 25868,43 грн. Постановою судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 07.08.2009 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні вказаної дорожньо-транспортної пригоди та притягнуто до адміністративної відповідальності. У зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 25868,43 грн., недоотриманий дохід в розмірі 20000 грн., заборгованість по сплаті кредиту в розмірі 2310,81 грн., моральну шкоду в розмірі 10 000 грн. та судові витрати.

В судове засідання представник позивача, надавши заяву в якій просила слухати справу у її відсутності, на задоволені позову наполягала.

Відповідно до ч.4 ст.169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення); за ч.1 ст.224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про місце, дату та час судового розгляду справи був сповіщений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, не надав заяви про розгляд справи за його відсутності, не скористався правом надання заперечень проти позову, у зв'язку з чим суд за згодою позивача вирішує справу в порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 29 липня 2009 року приблизно о 13-30 год., рухаючись в напрямку вулиці Коцюбинського, керуючи автомобілем марки «Ауді»державний номер НОМЕР_2, який належить йому на праві власності, скоїв зіткнення з автомобілем Фольксваген-гольф, державний номер НОМЕР_1, під керуванням власника автомобіля ОСОБА_1, в результаті чого останньому заподіяно матеріальні збитки.

За вказаним фактом постановою судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 07.08.2009 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.

Постановою судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 грудня 2010 року зазначена постанова Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 07.08.2009 року відносно ОСОБА_2 залишена без змін.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справах, що набрало чинності, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті ж самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

За таких обставин, факти встановлені при розгляді адміністративної справи є преюдиціальними фактами при розгляді цивільної справи.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Таким чином, оскільки автомобіль належить на праві власності відповідачу ОСОБА_2 та дорожньо-транспортна пригода сталася з його вини, тому він й повинен відшкодовувати завдану шкоду.

Згідно висновку фахівця-товарознавця від 06 серпня 2009 року, який був проведений ТОВ фірмою «КРОК»матеріальна шкода, спричинена власнику автомобіля Фольксваген-гольф, державний номер НОМЕР_1 , склала 25 868,43 грн.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»проведення оцінка майна є обов'язковим у випадку визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом». Така оцінка проводиться в порядку, передбаченому «Методикою товарознавчою експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів», затвердженою наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092.

З урахуванням цього, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача в рахунок відшкодування матеріальної шкоди підлягають частковому задоволенню в розмірі 25 868,43 грн.

Що стосується позовних вимог про стягнення недоотриманого прибутку в розмірі 20000 грн., то вони задоволенню не підлягають, оскільки на їх підтвердження позивачем не надано належних та допустимих доказів, тоді як відповідно до ст.ст.10,60 ЦПК України обов'язок доказування лежить на позивачеві. Позовні вимоги в частині стягнення відсотків за кредитом в розмірі 2310 грн., також не підлягають задоволенню, як такі, що не ґрунтуються на вимогах закону.

За змістом ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої в наслідок порушення її прав і така шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Згідно вимог ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених законом.

Як роз'яснює Пленум Верховного Суду України в п.5 своєї постанови №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»(з послідуючими змінами) при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди суд обов'язково повинен з'ясувати: наявність такої шкоди, чим підтверджується факт заподіяння позивачу моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру.

Суд вважає, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди позивачу було заподіяно моральну шкоду, яка виразилась в негативних емоціях та стресі, який він пережив під час дорожньо-транспортної пригоди; моральних та психічних переживаннях, пов'язаних зі своїм станом здоров'я, пошкодженням належного йому майна.

Враховуючи вказані обставини, ступінь та тривалість моральних страждань, виходячи з принципу розумності та справедливості, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню моральна шкода в розмірі 1000 грн.

З урахуванням результату розгляду справи та відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 473,28 грн., який складається - за вимоги немайнового характеру 214,60 грн. та за вимоги майнового характеру з урахуванням часткового задоволення позову в розмірі 258,68 грн., та витрати пов'язані з проведення експертизи в розмірі 481,24 грн., а всього 954,52 грн.

Керуючись ст.ст. 10,11, 57-60, 169, 209, 212, 214-215, 222, 224-226, 88 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди -задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування: матеріальної шкоди -25 868 (двадцять п'ять тисяч вісімсот шістдесят вісім) грн. 43 коп., моральної шкоди -1000 (одна тисяча) грн., а всього 26 868 (двадцять шість тисяч вісімсот шістдесят вісім) грн. 43 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати в розмірі 954 (дев'ятсот п'ятдесят чотири) грн. 52 коп.

В іншій частині позову -відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.Б.Подорець